Минулий 2020 рік запам’ятається не лише пандемією коронавірусу: Україні він приніс ще й чимало корупційних скандалів. «Слідство.Інфо» обрало п’ять найгучніших із них — і з’ясувало, на якому етапі ці справи перебувають зараз.
ПЛІВКИ БРАТА АНДРІЯ ЄРМАКА
Наприкінці березня минулого року народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос оприлюднив відеозаписи, зроблені прихованою камерою. На них фігурує брат керівника Офісу Президента Денис Єрмак.
З відео випливає, що останній начебто продає посади у владі. На записах видно, як Денис Єрмак зустрічається з різними людьми й проводить співбесіди щодо прийому на державні посади в різних сферах. Також він розповідає, що його брат — помічник президента, і сам він теж давно й добре знайомий з Володимиром Зеленським.
Як з’ясували журналісти проєкту «Схеми», події на відео датовано кінцем серпня — початком жовтня 2019 року. На той час уже завершились вибори у Верховну Раду, куди президент Володимир Зеленський провів 254 народних депутати.
Андрій Єрмак на той час обіймав посаду помічника президента. Керівником президентського Офісу він став у лютому 2020-го.
Як розповідали журналісти, на записах було зафіксовано, зокрема, зустрічі з кандидатами на керівні посади в «Укрзалізницю», Тернопільську та Одеську облдержадміністрації. Щоправда, ніхто з цих кандидатів врешті зазначених посад не отримав.
Також на плівках фігурують так звані помічники Дениса Єрмака. Як з’ясували журналісти, це Сергій Шумський — бойовий побратим Єрмака під час служби, яку останній провів на Донбасі, а також колишній правоохоронець Дмитро Штанько. Останній, як повідомляють «Схеми», і вів приховану зйомку. Хоча в коментарі виданню hromadske Штанько запевняв, що не знає, хто знімав.
На цих записах, як зауважують журналісти, помічники Єрмака детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови Офісу Президента.
Денис Єрмак. Скріншот із відео
Андрій Єрмак після оприлюднення цих плівок заявив, що подасть заяви до Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань. Також він закликав Гео Лероса підготуватись, заявивши, що тому «доведеться відповідати публічно за кожне слово брехні».
Розгорнутий коментар із приводу плівок президент Володимир Зеленський дав майже через два місяці після їх публікації — під час пресконференції.
«Для мене це порожня справа. Я знаю, хто проводив ці записи і для чого. Знаю, хто хотів шантажувати цими записами мене особисто, щоб я “зняв” Єрмака. Я знаю, хто це зробив. Не готовий зараз говорити, бо йде слідство. Хоча я знаю відповіді», — заявив він тоді.
Також Володимир Зеленський додав, що «ніхто ніяких грошей не взяв, не брав і немає нічого на відео». Водночас фігурант плівок Дмитро Штанько в інтерв’ю журналістам заявив, що загалом від людей, які претендували на якісь посади у державній владі, для Дениса Єрмака зібрали близько 100 тисяч доларів, а Андрію Єрмаку передавали 10 тисяч доларів.
Зауважимо, що днями народний депутат Гео Лерос оприлюднив нову порцію «Плівок Єрмака», на яких, як він стверджує, обговорюється питання призначення донедавна голови Держгеокадастру, а нині міністра аграрної політики Романа Лещенка.
Як повідомляла юридична компанія «Міллер», із 30 березня Національне антикорупційне бюро розслідувало справу щодо «плівок Єрмака», відкриту за заявою Гео Лероса. Пізніше підслідність у цій справі було визначено за Нацполіцією, а згодом — за Службою безпеки України. Розслідування стосується незаконного використання спеціальних технічних засобів отримання інформації та шахрайства.
НАЙБІЛЬШИЙ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ХАБАР
12 червня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) затримали колишнього першого заступника голови Державної податкової служби Києва Миколу Ільяшенка при спробі передечі хабаря. П’ять мільйонів доларів — а це, як стверджують у бюро, рекордна сума хабаря в історії України — мали передати через посередника директору НАБУ Артему Ситнику та екскерівнику САП Назарові Холодницькому.
Хабар, екскерівник САП Назар Холодницький та директор НАБУ Артем Ситник під час прес-конференції. Фото НАБУ
За ці гроші правоохоронці нібито мали закрити справу про заволодіння «Реал банком» олігарха Сергія Курченка коштами стабілізаційного кредиту від Національого банку України. Слідство в цій справі триває 2014 року, неодноразово його призупиняли та відновлювали.
Невдовзі після Ільяшенка запобіжний захід обрали двом іншим затриманим на передачі хабара: колишнього директора з правових питань компанії Burisma Андрія Кічу відпустили під заставу в розмірі 40,3 мільйонів гривень, а екс-главу одного з департаментів Державної фіскальної служби Олену Мазурову — під 120 мільйонів гривень застави.
У цій справі одним із підозрюваних називали міністра екології часів Януковича Миколу Злочевського. Саме в його інтересах, на думку слідства, діяли Ільяшенко, Кіча та Мазурова. За словами директора НАБУ Артема Ситника, вимогою зловмисників було закриття провадження щодо Злочевського до 14 червня, тобто дня його народження. 1 липня про підозру повідомили й самого Злочевського. Офіційне слідство вважає його організатором цього злочину. Згодом Злочевського оголосили в розшук та заочно взяли під варту.
Разом із тим, НАБУ й САП повідомило про ще одну підозру податківцю Ільяшенку — в незаконному збагаченні. Адже, як вважають правоохоронці, підозрюваний забрав собі з хабаря, який мали передати керівникам НАБУ і САП, 1 мільйон доларів. А отже, початково хабар мав становити не 5, а 6 мільйонів доларів.
Керівники САП і НАБУ також заявляли, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. Там також проводили службове розслідування по факту втручання до Єдиного реєстру досудових розслідувань для перевірки закриття справи ексміністра екології Миколи Злочевського.
У жовтні вже минулого року захисники Злочевського через Печерський райсуд Києва все-таки зобов’язали Офіс Генпрокурора закрити справу щодо стабілізаційного кредиту для «Реал Банку». Адвокат ексміністра обґрунтував це тим, що строки розслідування збігли, а отже кримінльне провадження має бути закрите. Втім, САП оскаржила це рішення.
На початку грудня Національне антикорупційне бюро повідомило про завершення досудового слідства у цьому провадженні. Водночас, увечері 30 грудня стало відомо, що Печерський райсуд зобов’язав Генпрокурорку передати справу про «найбільший хабар» від НАБУ іншому правоохоронному органу. У НАБУ заявили, що оскаржуватимуть це рішення та зазначили, що керівництво Офісу генпрокурора намагаються незаконно захистити ексміністра від кримінальної відповідальності. Ті ж назвали звинувачення детективів «свідомо спланованою фальсифікацією фактів».
$100 ТИСЯЧ ХАБАРЯ ДЛЯ ПРОКУРОРА МАЗУРИКА
У червні цього року слідчі Державного бюро розслідувань затримали під час отримання 100 тисяч доларів хабаря 28-річного столичного прокурора Святослава Мазурика. За ці гроші прокурор нібито мав прийняти рішення про закриття кримінального провадження щодо службовців «Банку Альянс», а також обіцяв у подальшому допомагати банкірам вирішувати проблеми із законом. Слідчі з’ясували, що прокурор взагалі не мав підстав закривати це провадження, а тому йому інкримінують шахрайство.
За цей хабар Мазурик планував купити автомобіль Mercedes вартістю 80 тисяч доларів, про що представник обвинувачення заявив під час одного із судових засідань. «Слідство.Інфо» отримало в розпорядження відеозаписи з камер у столичному автосалоні Mercedes-Benz. На цих записах видно, як Мазурик разом із дружиною напередодні зустрічі з банкіром обирають автомобіль. А в день перед затриманням від імені дружини прокурора було підписано попередній договір купівлі-продажу позашляховика Mercedes-Benz GLE 450 4MATIC.
На наступний після затримання день Мазурика відсторонили від посади. Згодом він вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 630 тисяч гривень. Прокурори намагалися збільшити заставу до 10 мільйонів гривень, однак Київський апеляційний суд їм відмовив.
Також, як свідчать оприлюднені «Слідством.Інфо» відеокадри, в день отримання пакунку Мазурик хвалився перед банкіром, що може вирішити в Київському апеляційному суді практично будь-яке питання. До слова, дружина прокурора Наталія Мазурик працює в цьому суді головним спеціалістом.
Майже через 3 місяці після затримання Святослава Мазурика Офіс Генпрокурора повідомив про викриття ще одного фігуранта справи — співробітника Служби безпеки України. Ним виявився старший оперуповноважений Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, 26-річний Андрій Парасочка. Згодом його відправили під домашній арешт і відсторонили від посади.
Як ми довідалися з реєстру судових рішень, час на розслідування в цьому провадженні продовжили до 28 січня 2021 року. Про це свідчить ухвала Голосіївського райсуду Києва від 26 листопада цього року.
«ШМАТОК ВЕЛИКОГО ПИРОГА» ДЛЯ «СЛУГИ» ЮРЧЕНКА
Національне антикорупційне бюро 15 вересня оприлюднило аудіо та відео, на яких народний депутат «Слуги народу» Олександр Юрченко та його неофіційний помічник Іван нібито вимагали хабар від представника іноземного інвестора в сміттєпереробній галузі за внесення законодавчих змін в інтересах цього бізнесу. Насправді ж «представником інвестора» був детектив НАБУ, який працював під прикриттям.
Спочатку детектив під прикриттям звернувся до посередника Івана, який і познайомив його з депутатом Олександром Юрченком. Останній під час зустрічі 27 липня заявив, що має вплив на депутатів у питанні поводження зі сміттям. Згодом посередник запропонував «представнику інвестора» заплатити 13 тисяч доларів. Відразу після того, як той погодився, нардеп Юрченко зареєстрував проєкт правок до законопроєкту, про які раніше домовлявся з «представником інвестора».
Скріншот із відео НАБУ
Згодом детектив передав посереднику Івану 13 тисяч доларів, із яких 10 тисяч, за словами неофіційного помічника нардепа, мав віддати Юрченку. Також правоохоронці нібито зафіксували на відео факт передачі депутату грошей. У розмові з «представником інвестора» Олександр Юрченко підтвердив, що отримав ці кошти.
Під час зустрічі «представника інвестора» з нардепом 20 серпня останній повідомив, що для прийняття необхідних законодавчих змін Верховною Радою потрібно передати йому 200 тисяч доларів, а також передбачити для нього 3% акцій у статутному капіталі майбутнього підприємства.
«Добре. Коротше, я орієнтую на 100 кілограм плюшок. Так? (під «плюшками» маються на увазі долари — ред.)», — перепитує в розмові з нардепом і посередником детектив під прикриттям. «Ні, всього на 200», — відповідає Юрченко.
«Я ж тобі сказав, що без цієї історії (3% акцій майбутнього підприємства — ред.) нічого не цікавить. Я хочу шматок великого пирога», — додає нардеп «інвестору».
Публікація резонансних записів стала підставою для оголошення Олександру Юрченку підозри, хоча здійснити це вдалося лише за кілька днів, 17 вересня. Цікаво, що іще в першій половині вересня працівники НАБУ та САП зверталися до генпрокурорки Ірини Венедіктової для підпису підозри нардепу. За чинним законодавством, зробити це має право лише Генпрокурор. Та тоді вона відмовила — мовляв, через брак доказів.
Відтак, спочатку підозру оголосили лише неофіційному помічникові Юрченка — Івану Фіщенку. Йому 15 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внести заставу в розмірі 1,5 мільйона гривень. Прокурори САП клопотали про більшу суму застави — 5 мільйонів гривень, Фіщенко ж стверджував, що не має таких грошей. Вже наступного дня після судового засідання за нього внесли заставу й чоловік вийшов із СІЗО.
Олександрові Юрченку 21 вересня призначили вдвічі більший розмір застави — 3 мільйони гривень. Зробити це вдалося з другої спроби: на перше засідання з обрання запобіжного заходу нардеп Юрченко не з’явився, пославшись на те, що незадовго до засідання підозрюваний він міг контактувати із особами, у яких підтвердився коронавірус. Через три дні він вніс заставу.
Після оголошення підозри Олександр Юрченко подав заяву про вихід із президентської фракції. Президент Володимир Зеленський майже відразу відреагував на публікації записів та оголошення підозри, заявивши, що Юрченко «обов’язково сяде». Також наприкінці вересня вищий антикорупційний суд арештував майно депутата.
Наразі досудове слідство в справі про хабар триває. Нещодавно, 28 грудня, суд продовжив строк обов’язків надрепові в цій справі ще на два місяці. Йдеться, зокрема, про здачу закордонних паспортів та заборону виїжджати з Києва без погодження з правоохоронцями. У листопаді Антикорсуд продовжив строки досудового слідства до 3 березня. Та нещодавно директор НАБУ Артем Ситник заявив, що вже скоро справу Юрченка передадуть до суду.
«СПРАВА ТАТАРОВА»
На початку грудня стало відомо про те, що заступник Офісу президента Олег Татаров міг бути причетним до хабарництва у справі квартир для Нацгвардії. За версією НАБУ, екснардеп та власник будівельної компанії Максим Микитась організував заволодіння понад 80 мільйонів гривень Нацгвардії під час обміну квартир та машиномісць у житловому комплексі у центрі Києва на житло неподалік станції метро «Червоний хутір».
Татарова ж підозрюють у допомозі Микитасю при передачі хабаря (одного паркомісця) заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Костянтину Дубоносу. Той, у свою чергу, мав вказати неправдиву інформацію в одній з експертиз у розслідуванні щодо передачі житла Нацгвардії. Його причетність до справи нібито підтвердило також листування, опубліковане 2 грудня на сайті НАБУ. Те, що Татаров був причетний до «Укрбуду», підтвердив і сам Максим Микитась — за його словами, він працював у компанії «фахівцем зі схем».
Вручення підозри Олегу Татарову відкладали кілька разів. В НАБУ зазначили, що ввечері 1 грудня «генпрокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження, за відсутності будь-яких правових підстав, тобто всупереч вимогам КПК, змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання хабаря за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії».
Врешті, Татарову оголосили підозру лише 18 грудня. Перед цим генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів у справі «у зв’язку з винятковою складністю провадження». І хоча офіційно такої підстави немає, їх все ж замінили. Через це детективи НАБУ навіть порушили кримінальне провадження за статтею «втручання в діяльність правоохоронного органу».
Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу для Олега Татарова призначили на 28 грудня у Вищому антикорупційному суді. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила взяти заступника голови Офісу президента під варту з альтернативою застави в 10 млн грн. Але зранку, ще до початку засідання суду Офіс генерального прокурора вирішив змінити підслідність і передав кримінальне провадження до Служби безпеки України.
Читайте також: Надійний професіонал Татаров
Як з’ясувала наша редакція, відповідне рішення підписав заступник генпрокурорки Олексій Симоненко через рішення Печерського райсуду столиці передати справу з НАБУ до іншого правоохоронного органу. Рішення ухвалив скандальний суддя Сергій Вовк. Але, як стверджують у НАБУ, їхні справи може розглядати виключно Вищий антикорупційний суд. Відтак, Печерський суд таких рішень ухвалювати не може.
За даними журналістів, це рішення судді Сергія Вовка було оскаржене в апеляційній та касаційній інстанціях. Верховний суд 23 грудня відмовився розглядати скаргу на рішення Вовка по суті. Тим самим рішення Печерського райсуду Києва залишилося в силі.
Зі зміною підслідності змінили у прокурорів у справі. 28 грудня під Вищим антикорупційним судом перед засіданням відбулася акція «Татаров, за ґрати, Венедіктова, у відставку!», та саме засідання перенесли — нові прокурори у справі не прийшли на суд.
Засідання перенесли на 30 грудня, однак і тоді суд не обрав Татарову запобіжний захід. Один із прокурорів у справі, Андрій Грицан відкликав клопотання. За його словами, заступнику голови Офісу Президента вручили підозру нібито з порушеннями, оскільки Татаров має адвокатське посвідчення. А підписувати підозру адвокатові може тільки генпрокурорка або її заступники. Разом із тим, сам Татаров ще в серпні сам зупинив свою адвокатську діяльність.
Також 29 грудня екснардепові Максиму Микитасю оголосили також підозру у викраденні людини. Справу веде Нацполіція, увечері 31 січня суд ухвалив арештувати його на два місяці без права внести заставу. Вже через кілька днів його адвокати заявили, що відкриття кримінального провадження — це «помста» Микитасю за викривальні свідчення проти Татарова.
Також після оголошення підозри Микитасю у викраденні людини Національне антикорупційне бюро також зазначило, що оголошення такі дії щодо екснардепа можуть використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у найвищих ешелонах влади».
