Олег Татаров, який під час Революції Гідності був «обличчям» тодішнього МВС, повернувся у владу. Вчора, 5 серпня, президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника Офісу Президента. Відповідатиме Татаров за правоохоронний напрям: «формуватиме державну політику у сфері правоохоронної діяльності, забезпечуватиме гарантії національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини», ідеться в опублікованому на сайті глави держави повідомленні про нове кадрове рішення.

У цьому ж повідомленні згадано, що Олег Татаров — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, екс-очільник адвокатського об’єднання, що він вільно володіє англійською. Однак не вказано іншого. Того, що в найкривавіші дні Майдану він запевняв, що міліціонери не використовують вогнепальної зброї. Що після побиття активістки й журналістки Тетяни Чорновол казав, що це могло бути її ж провокацією. Що, як адвокат, виступав в інтересах проросійських політиків Андрія Портнова й Вадима Новинського. Що захищав суддю Валерія Чорнобука, який, за версією слідства, після окупації Криму Росією допомагав місцевим судам перейти на роботу за російськими законами. Що має сотні тисяч гривень, доларів та євро заощаджень — і, принаймні, мав, субсидію на сплату комунальних послуг. Що проти його повернення у владу виступали політики та громадські активісти — і в 2014-му, і цієї весни, і зараз.

«Слідство.Інфо» заповнює ці допущені в повідомленні Офісу Президента прогалини.

Татаров (ліворуч) та керівник МВС часів Януковича Віталій Захарченко (по центру) у грудні 2013-го. Фото з unian.net

Олегу Татарову 37 років. Він родом із Кіровоградщини. Роботу в органах внутрішніх справ почав у 1999 році. За часів Майдану чоловік обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС і мав звання підполковника міліції. Упродовж протестних дій у листопаді 2013-го — лютому 2014-го років він регулярно давав коментарі щодо «порушення громадського порядку» учасниками Євромайдану та розслідування пов’язаних з цими подіями кримінальних проваджень.

 

УЧАСНИК РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ (З БОКУ ВЛАДИ)

1. Виправдовував штурм Майдану 11 грудня

У ніч на 11 грудня 2013 року відбулась невдала спроба розгону Євромайдану в Києві, у якій взяло участь понад 5 тисяч силовиків. Як пише видання «Ґрати», в інтересах тодішньої влади Печерський районний суд Києва та Окружний адмінсуд Києва ухвалили рішення про необхідність розчистити центр Києва від наметів та огороджень. Бійці спецпідрозділу «Беркут» та внутрішніх військ намагалися відтіснити мітингувальників щитами. Тієї ночі з боку протестувальників було поранено 42 людини.

Вранці на підмогу до протестувальників почали прибувати все більше людей, тож силовики змушені були відступити.

Яка причина такого штурму? Чому він відбувався вночі? В ефірі телепередачі «Шустер LIVE» Олег Татаров пояснив це потребою забезпечити проїзд громадського транспорту.  «Щоб не порушувати нормальний уклад життя, не заважати проїзду транспорту, міліція виконувала операцію по виконанню рішення суду саме вночі», — казав тоді Татаров. Також він зауважував, що в середньому службу вночі несуть удвічі менше міліціянтів, ніж удень — 2-2,5 тисяч співробітників. Та ці його слова суперечать пізнішим заявам представників прокуратури, відповідно до яких у розгоні 11 грудня було задіяно 5,1 тисяч міліціонерів.

2. Припускав, що побиття Тетяни Чорновол могло бути її ж провокацією

25 грудня 2013 року стало відомо про побиття журналістки та активістки Майдану Тетяни Чорновол, яке трапилося о першій годині ночі. Як пише українська служба німецького видання Deutsche Welle, Чорновол із тілесними ушкодженнями виявили близько першої години ночі в кюветі біля автомобіля, який стояв на узбіччі траси Бориспіль-Київ — за 400 метрів від адміністративної межі столиці.

Як розповідала сама журналістка, вона помітила за собою стеження підозрілого джипа, який врешті притиснув її автомобіль до узбіччя. А згодом начебто кілька чоловіків, які її переслідували, витягнули Чорновол із машини й побили, кинувши після цього в кювет.

Олег Татаров коментував цей інцидент із боку МВС. Він припустив, що це могла бути провокація самої активістки. «Опрацьовується міліцією декілька версій. Зокрема це версія, можливо, пов’язана з провокацією, — заявив він. — Тому що ми маємо інформацію, згідно з якою Тетяна Чорновол неодноразово залишалася ночувати в Будинку профспілок, постійно рухалася вона із супроводженням. А в цю ніч вона виїхала самостійно і, можливо, цим скористалася».

Татаров виступає на тлі фото побитої Чорновол. Фото з сайту visti.ks.ua

Пізніше правоохоронці затримали двох імовірних виконавців побиття й суд навіть визнав їх у цьому побитті винними. Утім, сама Чорновол у 2015 році заявляла, що засуджені насправді не винуваті.

3. Заявляв, що викрадення Дмитра Булатова могло бути інсценізованим

22 січня 2014 року, як повідомляло українське видання BBC, зник лідер «Автомайдану» Дмитро Булатов. Через вісім днів його знайшли живим у селі Вишеньки під Києвом і доставили до столичної лікарні. Активіст мав численні гематоми на обличчі та інших частинах тіла, порізану щоку, частина його правого вуха була відрізана. Сам Булатов розповів, що невідомі викрадачі, які говорили з російським акцентом, катували його. А потім начебто вивезли до лісу й викинули з машини. За словами Булатова, увесь час він перебував у темному місці із зав’язаними очима.

На другий день після виявлення активіста МВС прокоментувало цю справу — вустами Олега Татарова. Він заявив, що як одну з версій зникнення Булатова слідство розглядає інсценування з метою провокації.

Згодом, під час брифінгу в лютому 2014-го, Татаров розповідав факти, які могли б дискредитувати Дмитра Булатова в очах громадськості. Зокрема, що Булатов перед викраденням начебто придбав ноутбук марки Apple вартістю 28 тисяч гривень і завантажив на нього аудіотреків на суму 39 доларів. Також, як заявив тоді Татаров, для цієї покупки активіст нібито скористався карткою, на рахунок якої здійснювали пожертви для потреб «Автомайдану». Пізніше Булатов назвав цю інформацію «нісенітницею і фейком».

Також Олег Татаров розповів, що стосовно Дмитра Булатова існує дві кримінальні справи, в одній з яких він потерпілий, а в іншій — підозрюваний.

4. У найкривавіші дні Майдану стверджував, що «працівники міліції не використовували вогнепальної зброї»

18-20 лютого 2014 року стали найкривавішими в ході всієї Революції Гідності. Як зауважує українське Deutsche Welle, тоді внаслідок протистоянь у центрі Києва загинули 80 активістів та 13 правоохоронців.

На відео «5 каналу», оприлюдненому 19 лютого 2014 року в YouTube, під час спільного брифінгу Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ Олег Татаров заявив, що «працівники міліції не використовували вогнепальної зброї». Також він запевняв, що дехто із загиблих мітингувальників мав поранення в потилицю, що начебто може свідчити про те, що стріляли в них люди, які були поруч — а не міліціонери.

 

(НЕДО)ЗВІЛЬНЕНИЙ

Олега Татарова звільнили з посади заступника начальника Головного слідчого управління МВС невдовзі після Майдану — 4 квітня 2014 року наказом міністра Авакова. Підставою для звільнення начебто став рапорт самого Татарова від 29 березня.

Утім, судячи з судових ухвал, восени 2015 року ексміліціянт звернувся із позовом до Окружного адмінсуду Києва, в якому вимагав скасувати наказ про його звільнення. У грудні 2016-го ОАСК задовольнив позов Татарова. В судді останній зазначав, що ніякого рапорту про звільнення не подавав.

У ході розгляду цієї справи МВС не надало документів, які вимагав суд. Зокрема й сам рапорт Татарова. «МВС України не виконано покладений зазначеними нормами обов’язок щодо доведення обґрунтованості оскаржуваного наказу», — ідеться в ухвалі ОАСКу.

Апеляційний суд, який згодом розглядав справу за скаргою МВС, залишив рішення ОАСКу в силі. Водночас, як зауважили судді Київського апеляційного адмінсуду, міністерство їм також не надало жодних доказів. Останнє рішення в цій справі — постанову Касаційного адміністративного суду – було винесено зовсім недавно — 9 липня 2020 року. І воно теж на користь Татарова.

 

ЗАХИСНИК

На початку 2015 року Олег Татаров отримав посвідчення адвоката. Станом на сьогодні він є співвласником двох компаній, які надають юридичні послуги. Обидві мають назву «Креденс». Одна з цих фірм донедавна називалася «Правова корпорація “Татаров, Фаринник, Головко”».

В ході своєї адвокатської кар’єри Олег Татаров захищав кількох одіозних проросійських політиків. Зокрема, народного депутата Вадима Новинського. У грудні 2016-го року з політика намагалися зняти депутатську недоторканність — через кримінальну справу, пов’язану з викраденням тодішнього митрополита РПЦ в Україні Олександра Драбинка. За версією прокуратури, Новинський міг бути причетним до цього викрадення, щоб потім змусити предстоятеля Володимира зректися престолу.

На регламентному комітеті Верховної Ради у грудні 2016-го, де розглядали зняття недоторканності з Новинського, між ним і Луценком сталася словесна суперечка, в ході якої Луценко назвав адвоката Олега Татарова «сук*ю неправославною».

«Татаров – с*ка неправославна, ментовська с*ка, кончена. Яка казала, що Чорновол сама себе побила, майданівці самі себе повбивали», – крикнув Луценко.

Після цього Новинський заявив, що вимагатиме вибачень від тодішнього генпрокурора через суд. «Ми зараз готуємо позов до суду щодо захисту честі і гідності мого адвоката. Якщо не доб’ємося правди в Україні, то підемо в європейські суди», – сказав Новинський. Утім, в судовому реєстрі інформації про наявність такого позову ми не знайшли.

Також Національна асоціація адвокатів звернулася до Генпрокуратури з вимогою, щоб Юрій Луценко вибачився перед Татаровим. Утім, в Генпрокуратурі заявили, що не вбачають порушень у висловлюваннях тодішнього Генпрокурора щодо адвоката.

Андрій Портнов (праворуч). Фото УНІАН

Також як адвокат Олег Татаров представляв інтереси Андрія Портнова — одіозного проросійського політика, який у часи Майдану обіймав посаду заступника голови адміністрації Януковича. Можливу причетність Портнова до злочинів розслідували прокурори Генеральної прокуратури України. Групою керував прокурор Олександр Божко — якого, за його словами, адвокат Татаров разом із Портновим погрожували «посадити» за те, що він розслідує цю справу.

Прізвище Татарова як адвоката Портнова фігурує у листі прокурора Олександра Божка від 11 липня 2019 року до тодішнього Генпрокурора Юрія Луценка. Цей документ опублікувало видання «Цензор.Нет». У ньому Божко скаржиться на погрози з боку Портнова та його адвоката Олега Татарова. Достовірність листа «Слідству.Інфо» підтвердив сам Божко. Водночас він зауважив, що не знає, як цей документ потрапив до журналістів.

«Проведено процесуальну дію з Портновим А.В. та адвокатом Татаровим О.Ю., який надає Портнову А.В. правову допомогу. Зі слів Особи 1, Особи 2, Особи 3 встановлено, що Портнов А. В. та Татаров О. Ю. в грубій формі сказали, що посадять, серед інших, мене до в’язниці», ­— йдеться у заяві прокурора Олександра Божка.

Фрагмент заяви Божка до Генпрокурора Юрія Луценка щодо погроз із боку Портнова

Свого зв’язку із Портновим Татаров не приховує. Приміром, у травні 2020-го року в інтерв’ю телеканалу «Наш» він підкреслив, що разом із командою ексчиновника представляє потерпілих у справі про пожежу в одеському Будинку профспілок, яка сталася 2 травня 2014-го року.

Також, як ми дізналися, Олег Татаров був адвокатом підозрюваного у державній зраді колишнього кримського судді Валерія Чорнобука. Останнього затримали 3 листопада минулого року у Києві. Більше ніж пів року він був у розшуку.

За версією слідства, у 2014 році Чорнобук допомагав кримським судам перейти на роботу за російським законодавством і закликав місцевих суддів вивчати закони РФ й отримувати російські паспорти. Після окупації Криму Чорнобук переїхав на материкову Україну, працював і жив у Дніпрі, певний час був радником міського голови Дніпра Бориса Філатова. У вересні 2019-го Вища рада правосуддя звільнила Чорнобука з посади судді.

 

ВЛАСНИК, БОРЖНИК, ОТРИМУВАЧ СУБСИДІЇ

5 серпня, коли з’явився указ президента Володимира Зеленського про призначення Олега Татарова заступником керівника Офісу президента, останній подав декларацію як кандидат на посаду.

Судячи з документу, ще за часів роботи в МВС він став власником двох земельних ділянок на Київщині сукупною площею 2,8 тисячі квадратних метрів. Також він задекларував дві квартири, чотири машиномісця та нежитлове приміщення у Києві, які його сім’я нещодавно придбала. Зокрема, трьома об’єктами нерухомості особисто Татаров володіє у житловому комплексі бізнес-класу під назвою «Парк-хол Горький» від забудовника «Укрбуд»Так, у 2018 році він став власником нежитлового приміщення на понад 30 квадратів та двох машиномісць у цьому комплексі. Розміщений він у центральній частині столиці, в Голосіївському районі. Нині квадрат житлової площі там продають в середньому за ціною від 1,5 до 3 тисяч доларів.

Зображення ЖК «Парк-хол Горький» з сайту забудовника, компанії «Укрбуд»

Якийсь час після звільнення з МВС Татаров працював директором юридичного департаменту «Укрбуду». Також, принаймні до січня поточного року він захищав у суді гендиректора компанії «Укрбуд Девелопмент» Олега Майбороду, якого у травні минулого року детективи Національного антикорупційного бюро затримали за підозрою в оборудках із житлом для Національної гвардії.

Татаров володіє позашляховиком Mercedes-Benz GLS 350 2017 року випуску. Разом із родиною він у минулому році заробив майже 17,5 мільйонів гривень, а також мав 400 тисяч доларів, 250 тисяч євро та 950 тисяч гривень заощаджень.

При цьому, як довідалося «Слідство.Інфо», у жовтні 2017 року Деснянський районний суд Києва видав наказ стягнути з Татарова майже 28 тисяч гривень на користь «Київенерго» за комунальні послуги. Щоправда, ексміліціянт оскаржив це рішення, зауваживши, що в нього відсутня заборгованість. І в квітні 2018 року суд скасував цей наказ. Захисниця Татарова у суді заявила, що комунальники неправильно нараховували заборгованість, оскільки у боржника начебто була оформлена субсидія. Представників «Київенерго» на тому судовому засіданні не було.

 

ДЕРЖАВНИК

Попри яскраву адвокатську кар’єру та чималі заробітки, Татаров не облишав спроб повернутись у владу.

Про першу таку спробу стало відомо ще у вересні 2014 року. Видання «Главком» оприлюднило тоді лист на ім’я експрем’єр-міністра Арсенія Яценюка, в якому тодішній голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Путілов зазначав, що Татаров працює його помічником і просив погодити призначення ексміліціянта заступником голови ОДА. В листі йшлося про те, що Олег Татаров має науковий ступінь доктора юридичних наук, нагороджений премією імені Ярослава Мудрого та має звання «Заслуженого юриста України». Про заяви Татарова в ході Революції Гідності не йшлося. Більше того, під час зустрічі з журналістами Путілов взагалі запевняв, що Татаров допомагав активістам на Майдані.

Врешті, після публічного розголосу Татарова на посаду не призначили. Тодішній голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв сказав, що чоловіка звільнили через причетність до злочинів під час Євромайдану. «Повернення у владу людей, які відповідальні за репресії на Майдані — навіть тих, хто мовчазно сидів і дивився, як це відбувається — ми не допустимо, — говорив Соболєв виданню “Херсонські вісті”. — Тоді в МВС робили страшні речі: бандитам зброю видавали, прикривали їх після спроб тероризувати Київ. Повернути таких людей — це плювок усім нам, і ми його не потерпимо».

Після того про кроки Татарова до продовження чиновницької кар’єри відомо не було. Доки у квітні 2020-го не з’явилася інформація про наміри призначити Татарова заступником керівника Офісу президента. Тоді «Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані» закликала Зеленського не робити цього.

«Людина, яка була безпосередньо причетна до переслідувань майданівців, тепер має очолити весь правоохоронний блок, який покликаний розслідувати ці злочини. […] Ми вимагаємо відповіді від влади та особисто від Президента Зеленського. У лютому він зустрічався з родинами Героїв Небесної Сотні та, дивлячись у вічі батькам та дружинам, казав, який для нього важливий подвиг наших братів та сестер, — йшлося в заяві. — Ми вимагаємо припинити призначати на найвищі державні посади зрадників Януковича та чітко озвучити свою позицію у цьому питанні».

«Відповідь» президента, оприлюднена на його сайті через чотири місяці, була лаконічною:

Головне фото — з сайту kievvlast.com.