Напередодні Нового року президент Володимир Зеленський запровадив санкції щодо шести людей. Вони можуть бути повʼязані з наркокартелем «Хімпром» — злочинним угрупованням, яке може стояти за мережею розповсюдження синтетичних наркотиків в Україні та Росії. Проти картелю в Україні відкрито цілу низку кримінальних проваджень, його діяльність описано в десятках судових рішень.
Журналісти «Слідства.Інфо» дослідили, що відомо про новосанкціонованих фігурантів та як вони можуть бути пов’язані з наркотичним бізнесом в Україні.
ХТО ПОТРАПИВ ПІД САНКЦІЇ?
Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти шістьох людей. Перший — уродженець російського міста Стерлітамак у Башкортостані Єгор Васильович Буркін (за російським паспортом). У різних джерелах його імʼя часто повʼязують з угрупованням «Хімпром».
Єгор Васильович Буркін/Левченко. Джерело: Розшукові обліки МВС
В Україні чоловік користувався документами на імʼя Єгор Васильович Левченко. Під цим іменем з 2016 року він перебуває в розшуку (вилетів з Києва в Кошице (Словаччина) і не повертався), а також виступає стороною в низці кримінальних та адміністративних справ. Згідно з указом про санкції, Левченко-Буркін також користується іменами Артем Олександрович Єрмолаєв (як уродженець Молдови) та Артур Сачіанов (як громадянин Литовської Республіки).
Санкції також накладено на іншого фігуранта кримінальних справ щодо картелю «Хімпром», якого в Росії знають як Андрій Абрамович Амірханян, а в Україні — як Андрій Абрамович Лемішко. Саме під цим іменем його розшукують українські правоохоронці з 2016 року. За даними РНБО, він користується документами громадянина Республіки Білорусь на імʼя Андрій Олексійович Пархоменко.
Андрій Абрамович Амірханян/Лемішко Джерело: Розшукові обліки МВС
Крім того, під санкції потрапили громадяни Росії Артем Олександрович Градопольцев та Денис Іванович Кліпов. Останній отримав в Україні посвідку на проживання. У 2019 році під цим іменем має вирок Голосіївського районного суду за участь в організації з незаконного розповсюдження наркотиків — два роки увʼязнення з конфіскацією майна. Також під українські санкції потрапив росіянин Тимур Ілясович Галямов, який в Україні використовує документи на імʼя Артем Ельдарович Халіков. Про нього з офіційних даних відомо, що в 2017 році він спричинив ДТП на Хрещатику, перебуваючи за кермом Toyota в нетверезому стані. Справу закрили через сплив строків.
Градопольцев та Галямов / Халіков, як і Буркін, мають башкирські «корені». Згідно з даними російських реєстрів, Градопольцев був зареєстрований у Стерлітамаку як індивідуальний підприємець (аналог ФОП в Україні), а також там же був засновником компаній «Башметотходы» та «Дворэкосервис». Халіков в Україні є діючим директором ТОВ «Куба-М», яке, згідно з даними реєстрів, займається торгівлею меблями. Засновником ТОВ є громадянин Росії Артур Ільдарович Ісаєв. У 2017 році людина з таким ім’ям вступила до Башкірського державного медуніверситету на спеціальність «лікувальна справа».
Останній фігурант з санкційного переліку — Альберт Мінуллович Сафіханов, який в Україні користується документами на імʼя уродженця Азербайджану Роберта Радіковича Будаєва. Під цим іменем у 2020 році Сафіханов-Будаєв уклав угоду про визнання винуватості з прокурором у справі про поширення наркотиків в Росії. Згідно з судовими матеріалами, чоловік поширював наркотики у містах Новокузнецьк, Ростов-на-Дону, Таганрог, Тюмень, Липецьк та наближених до них населених пунктах, заробивши на цьому за два роки близько 340 тисяч доларів. Сафіханов-Будаєв зберігав частину коштів вдома в Києві. Голосіївський районний суд постановив призначити йому умовне покарання у вигляді трьох років вʼязниці та конфіскувати готівку (2 млн грн) з банківського сейфу, два годинника, золотий ланцюжок і автомобіль Infiniti QX 70.
ЩО ТАКЕ «ХІМПРОМ»?
Напередодні запровадження санкцій Служба безпеки України повідомила, що з початку повномасштабної війни знешкодила понад 60 угруповань, які «планували перетворити Україну на транзитера наркотиків до ЄС». «Хімпрому» закидають торгівлю так званими «солями», а також управління кол-центрами, які займаються фінансовим шахрайством (виманюють у людей номери карток та секретні коди, щоб списувати кошти). Одними з ключових «споживачів» називають військових. «За координації спецслужб РФ цей наркосиндикат [Хімпром] ще з 2014 року намагається розгорнути свою діяльність в Україні. Злочинна організація характеризується чіткою ієрархічною структурою та безумовним виконанням вказівок своїх керівників, які переховуються від правосуддя у Мексиці. Розгалужена мережа учасників «Хімпрому» по всьому світу нараховує майже 1 тисячу осіб, які щомісяця забезпечують нелегальні прибутки наркокартелю у розмірі понад 2 млн доларів США», — йдеться в повідомленні СБУ.
За даними спецслужби, «затримано і повідомлено про підозру 89 наркоділкам; 34 організатори та активні учасники наркоугруповань отримали реальні терміни тюремного ув’язнення». Серед затриманих фігурантів картелю — двоє експосадовців підрозділу Національної поліції по боротьбі з наркозлочинністю.
Ще в 2019 році пресслужба Генпрокуратури повідомляла, що разом з СБУ її представники «припинили діяльність транснаціонального угруповання, яке більше чотирьох років продавало наркотики за криптовалюту в інтернеті та затримали 20 учасників схеми».
Тоді, за словами начальника департаменту ГПУ Сергія Кізя, під час розслідування встановили, що у 2014-му на території України створили тійку ієрархічну злочинну організацію до складу якої увійшли як громадяни України, так і громадяни інших держав, зокрема Росії.
Тодішній перший заступник голови СБУ Павло Демчина зазначав, що до 2017 року організація активно працювала на території України та Російської Федерації. Водночас після масових затримань у РФ основні її учасники, громадяни Росії, переїхали в Україну та налагодили дистанційне керування незаконним бізнесом, значно посиливши заходи конспірації.
«Щоб ви зрозуміли, яка була дисципліна в цій організації, розкажу наступне: окремі члени злочинної організації на сьогоднішній день не мають пальців на руках. За будь-яке порушення правил конспірації, поведінки, несанкціоновані контакти чи використання власних мобільних телефонів на робочих місцях приїжджали спеціально навчені люди і просто обрубували пальці», — лякав тоді Демчина журналістів шокуючими подробицями побуту «хімпромівців».
Надалі інформація про викриття лабораторій «Хімпрому» з певною періодичністю зʼявлялась у офіційних повідомленнях від правоохоронців у ЗМІ.
Окрім офіційних повідомлень, зрідка зʼявляються згадки в іншому контексті. Наприклад, у грудні 2021 року фігурант розслідування «Слідства.Інфо», колишній заступник голови МВС Олександр Гогілашвілі в інтервʼю «Бабелю» згадував про «Хімпром» як про можливе джерело загроз для себе і своєї сімʼї. 
Колишній заступник голови МВС Олександр Гогілашвілі
«Була спроба замаху на мене — розстріляли машину в 2019 році. Після призначення, місяця через три, є кримінальне провадження, але я не можу про це говорити. Була загроза сімʼї. І я живу у такому стані. Зрозумійте, я не пончиками торгував на ринку. Це мільйони доларів. Я перейшов дорогу в цій країні такій кількості людей, які торгують наркотою по сьогодні… Це російський слід, «Хімпром». Усе дуже близько повʼязане із Росією. Там одна з найбільших організацій, найбільших кланів, які займаються виробництвом та продажем наркотиків. «Хімпром», який влаштувався тут (в Україні, — ред.), — це громадяни Росії, які виробляють та торгують амфетаміном у величезних кількостях. Якби вдалося затримати «Хімпром», то ми вибили б амфетамін відсотків на 60 в Україні. Але це все переплетено: різні організації та люди отримували, кришували, мали гроші. Починаючи від Нацполіції, МВС, прокуратури, СБУ тощо», — говорив Гогілашвілі.
Один із адвокатів «Хімпрому», керівник компанії «Law Firm Tihishvili» Георгій Тігішвілі стверджував, що під час розгляду кримінальних справ проти його клієнтів Генеральна прокуратура нібито залучала представників громадських організацій, аби ті фактично тиснули на суд.
Один із колишніх адвокатів «Хімпрому», керівник компанії «Law Firm Tihishvili» Георгій Тігішвілі. Джерело: Юридична газета
«У мене була справа, про яку Ви ще не згадували, — по «Хімпрому» (справа щодо діяльності «підрозділу» міжнародного «наркосиндикату», відомого як «Хімпром»). Як було сказано на пресконференції, це «найбільша банда наркоторговців в історії України». У цій справі було дуже багато учасників провадження, багато підозрюваних, і у кожного з них були свої адвокати та захисники. Також там були близько 80 прокурорів і 15 слідчих, адже ця справа була них дуже принципова, тому вся увага наших ЗМІ була прикута до неї. Отриманий тоді досвід допоміг мені вирости як юристу, тому що все, що ми там робили, було «в мінус». Тобто ми не одноразово казали, що тут є такі-то порушення з боку слідчих органів та прокуратури, але на все це суд заплющував очі. До того ж, саме у цій справі Генеральна прокуратура активно залучала громадські організації, що приходили до Печерського суду міста Києва і казали, що адвокати корумпують Печерський суд, щоб випустити свого клієнта з-під варти. А в мого клієнта на той момент була найбільша сума застави за всю історію України — майже 300 млн грн. Більше, ніж це, я ще не зустрічав», — казав Тігішвілі. Судячи з судових документів, йдеться саме про Єгора Буркіна-Левченка.
РОСІЙСЬКІ КОРЕНІ?
Паралельно інформаційне поле насичувалось емоційними матеріалами сумнівного характеру, серед яких були як «викриття» діяльності представників картелю, так і іміджеві «позитивні» публікації щодо фігурантів, які нібито допомагають армії та фінансують благодійні фонди. При цьому реальні факти, описані в судових рішеннях, часто доповнювалися емоційними та маніпуляційними даними, які неможливо перевірити в незалежних джерелах. А для пошукових запитів в Інтернеті створено десятки «односторінкових» сайтів, мета яких «забити» пошукову видачу і переконати читача, що до наркокартелю його очільники не мають жодного стосунку. Так само існують десятки сайтів з особистими даними, копіями паспортів, фотографіями з особистих архівів, витягами з оперативних справ, схемами розгалужених мереж звʼязків ймовірних учасників «Хімпрому».
Російські пропагандистські медіа передбачувано звинувачують у появі та поширенні «Хімпрому» Україну.
Згідно з санкційними документами, паспорт громадянина України для виїзду за кордон Буркін / Левченко дійсно отримав у листопаді 2014 року. В 2017 році в Росії дійсно затримали низку членів картелю, а департамент консульської служби МЗС навіть звертався до росіян з проханням надати інформацію про наявність серед затриманих громадян України. Згідно з судовими документами, в 2017 році Головне управління Державної міграційної служби в місті Києві скасувало своє рішення від 10 жовтня 2014 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
16 серпня 2022 року Окружний адмінсуд Києва прийняв до розгляду заяву Буркіна щодо скасування цього рішення (фактично поновлення українського громадянства). 9 листопада 2022 року нині ліквідований Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення на користь Буркіна. У квітні 2023 року Шостий апеляційний адмінсуд відмовив міграційній службі в оскарженні цього рішення.
«СПІЙМАЙ БАРИГУ»
Видання «Детектор медіа» відзначає, що Єгор Буркін / Левченко навесні 2023 року в інтерв’ю одеському блогеру Стасу Домбровському заявляв, що він бізнесмен, репутацію якого намагаються знищити конкуренти. За його словами, він перебуває в Мексиці, і аби довести свою непричетність до наркотрафіку, оголосив акцію «Спіймай баригу». Левченко обіцяв винагороду тим українцям, які затримали наркокурʼєрів чи виробників наркотиків. Домбровський називав його «меценатом акції». Про акцію, оголошену Левченком, масово писали новини українські онлайн-медіа. У програмі «Гроші» на каналі «1+1» вийшов 11-хвилинний сюжет про акцію, де спікерами були Домбровський та адвокат Левченка Андрій Кузьменко. В 2017 році Кузьменко представляв у суді інтереси одного з «вербувальників» наркокартелю.
У промоції акції брали участь Анатолій Анатоліч, Катя Осадча, Юрій Горбунов, Злата Огневич, Ірина Федишин і Наталя Могилевська.
Згодом Домбровський став публічно критикувати і засуджувати Левченка і діяльність «Хімпрому». Він також заявляв, що за «Хімпромом» можуть стояти колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і нещодавно ліквідований екснардеп Ілля Кива. Примітно, що незадовго до смерті й сам Кива також згадував про «Хімпром», називаючи його «частиною державної системи» і звинувачуючи в його координації силові органи України.
Анонсування та початок акції «Спіймай баригу», білборди якої розміщувалися по всій країні, а реклама звучала на численних радіостанціях, дивним чином збіглися з періодом активного судового розгляду справ, у яких фігурував Левченко-Буркін. Крім того, за кілька місяців до цього в медіа зʼявилися десятки публікацій, спрямованих проти одного з керівників добровольчого формування «Архангели Михайла» Михайла Маймана (Помогайбо), у якого з Левченком нібито спочатку були ділові відносини, а згодом вони завершились. Майман неодноразово вступав у публічні перепалки з Кивою.
У мережі можна знайти подяки від організації Маймана зі згадкою Левченка-Буркіна на імʼя фонду «Фром Харт Юей». На адресу цього ж фонду нібито було надіслано подяку щодо діяльності іншого фігуранта санкційного списку Андрія Амірханяна. Засновником фонду є Олександр Олександрович Морозов з Мелітополя. У ЗМІ можна знайти публікації про благодійну допомогу від Фонду — отримання великої «фури» від компанії Scania, а також експертні коментарі щодо гуманітарної допомоги.
ЩО ВІДОМО ПРО СУДОВІ СПРАВИ БУРКІНА-ЛЕВЧЕНКА?
Згідно з даними порталу «Судова влада України», Єгор Васильович Левченко є стороною у низці кримінальних проваджень, що стосуються як наркоторгівлі, так і питань надання громадянства. Наркотиків стосуються два провадження (один, два). Буркіна-Левченка звинувачують у створенні злочинної організації, організації незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. В останній постанові Київського апеляційного суду сказано, що розгляд справи з 2019 року неодноразово призупиняли і поновлювали, зараз досудове розслідування знову триває.
У межах розслідувань, повʼязаних із цією справою, виник іще один конфлікт, де фігурує прізвище екснардепа Іллі Киви. Один із прокурорів Офісу Генпрокурора, Роман Зарічанський, в 2019 році написав рапорт щодо тиску на себе в цій справі. Мовляв, йому подзвонила людина, яка представилась Кивою, і почала погрожувати, вимагаючи розблокувати здійснення певних процесуальних дій щодо фігурантам справи виїзд за кордон. Прокурор Зарічанський повʼязав цей дзвінок саме зі справою «Хімпрому». Було відкрито кримінальне провадження, його розслідували слідчі ДБР та Генпрокуратури.
В ході розслідування зʼясувалось, що в одного з фігурантів справи у сейфі в банку є золоті злитки. Прокурор Київської місцевої прокуратури Костянтин Юсубов, який розслідував справу Зарічанського, незаконно вилучив коштовності з цієї скриньки, коли фігурант помер. І тепер сам став фігурантом уже іншого кримінального провадження, яке ведуть детективи НАБУ.
Читайте також: Головний розвідник живе в будинку громадян Росії, які можуть підтримувати анексію Криму
