У 2021 році «Слідство.Інфо» випустило 2 фільми, 3 спеціальні репортажі та 40 блогів, а також написало десятки статей та новин. Ще — запустило новий проєкт «Історії успіху». Обрати найкраще із цього всього — неможливо, та ми спробували. У цій добірці — найгучніші та найрезонансніші наші розслідування. А бонусом — додатково наші матеріали до кожної із обраних тем.
ТАЄМНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ МОЖНОВЛАДЦІВ
На початку жовтня ми опублікували фільм-розслідування «Офшор 95». Показ цього фільму, який був запланований на 3 жовтня у київській Малій Опері, намагалися зірвати, але врешті-решт він все ж відбувся.
У фільмі йдеться про те, як під час переходу студії «Квартал 95» на телеканал українського олігарха Ігоря Коломойського, у 2012 році успішний шоумен Володимир Зеленський та його найближче оточення створили мережу офшорних компаній, яка володіє елітною нерухомістю у Лондоні на мільйони доларів США. Також вдалося підтвердити те, що у 2012 році фірми з оточення Ігоря Коломойського переказали на фірми «Кварталу 95» близько 40 мільйонів доларів.
Але дорогі квартири у Лондоні та 40 мільйонів від Коломойського — не єдина знахідка, оприлюднена у фільмі. Журналістам вдалося розкрити «серце» офшорної мережі компаній оточення Володимира Зеленського, компанію, зареєстровану на Британських Віргінських островах. Нею у рівних частках володіли чинний президент із дружиною, брати Сергій та Борис Шефіри та вже згаданий Андрій Яковлєв. І майже за три тижні до першого туру президентських виборів свою частку у 25% цієї «ключової» офшорної компанії Зеленський безоплатно передав своєму першому помічникові Шефіру.
Фільм спричинив великий резонанс, і його на ютубі «Слідства.Інфо» переглянули понад 2 мільйони разів, а матеріал процитували усі ключові українські медіа.
Документи, які лягли у основу фільму — частина великого міжнародного проєкту Pandora Papers. Понад 600 журналістів із 117 країн світу протягом року досліджували 11,9 мільйонів конфіденційних файлів — це найбільший за всю історію витік таких документів. Від України до роботи долучилися «Слідство.Інфо». Загалом українська частина Pandora Papers торкається 1500 громадських діячів, бізнесменів та політиків. Ми написали про деяких із них. Зокрема, про незадекларовані офшори, які належали депутату Олександру Герезі, і які мали стосунок до мережі будівельних супермаркетів у окупованому Криму.
За тими матеріалами, які ми опублікували, Національне агентство із запобігання корупції розпочало перевірки декларацій президента Володимира Зеленського та депутата Олександра Гереги. У Зеленського порушень не знайшли.
Згодом у нас вийшло ще два апдейти по тематиці фільму. Блог «Алло, ми з СБУ», де наш Дмитро Реплянчук знайшов того СБівця, який міг пробувати зірвати показ «Кварталу 95», та блог «Податок на сміх», де ми проаналізували, скільки ж податків заплатили в бюджет фірми «кварталівців» за період роботи із каналом Ігоря Коломойського.
«РОЗБІРКИ» МІЖ БАЛКАНСЬКИМИ НАРКОКЛАНАМИ ТА РОЛЬ У НИХ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЦІЇ
А от історія, яку ми показали влітку 2021 року, чимось нагадує фільми Квентіна Тарантіно. У ній є і іноземні наркоклани, і поліцейські, і замах на убивство, і жорстокі розправи над конкурентами.
Як ми зʼясували, один з лідерів балканського наркоклану «Кавач» Радоє Звіцер приїхав у Київ разом з родиною в 2019 році. У травні 2020-го його розстріляли на столичному Печерську, однак чоловік вижив.
Нам вдалося скласти детальну картину подій з іменами ключових фігурантів цього злочину та з’ясувати, що ймовірним кілерам допомагали троє діючих українських поліцейських, один з яких є наближеним до керівництва Національної поліції України.
Як з’ясували журналісти, екснардеп, а нині помічник начальника київської поліції Євген Дейдей залучив двох знайомих, столичних поліцейських Ростіслава Чернобрового та Семена Гордієнка, для перевезення групи балканців, яких обвинувачують у спробі вбивства наркоторговця.
Разом із колегами-розслідувачами із сербської редакції KRIK ми з’ясували, що цей замах на Радоє Звіцера є продовженням тривалої війни між двома наркокланами «Кавач» і «Шкалярі». За даними балканських правоохоронців, ці два картелі займаються контрабандою наркотиків із Південної Америки до Європи.
А в липні ми зʼясували, що Державне бюро розслідувань зареєструвало кримінальне провадження щодо тоді помічника начальника київської поліції Євгена Дейдея та ще двох поліцейських, які перевозили групу ймовірних кілерів територією України навесні 2020-го року
Згодом стало відомо, що один із героїв фільму, Євген Дейдей, який ймовірно і допомагав кілерам потрапити в Україну, звільнився із своєї посади у Нацполіції.
ЯК ПВК СЕМЕНЧЕНКА ДОПОМАГАЛА ОЛІГАРХУ КОЛОМОЙСЬКОМУ ВИРІШУВАТИ ПИТАННЯ
Навесні ми розповіли, що приватна військова компанія, пов’язана з екснардепом Семеном Семенченком, впродовж останніх років виконувала завдання в інтересах українського олігарха Ігоря Коломойського.
Так, ми зʼясували, що в лютому 2021 року члени організації «Донкорп Україна», яку контролює Семен Семенченко, брали участь у стрілянині на столичному будмайданчику. Один з мікроавтобусів, який затримала поліція після інциденту, належить структурі «Донкорпу».
А зі столичним будівництвом, де влаштували стрілянину бійці Семенченка, пов’язаний Михайло Кіперман — друг і бізнес-партнер Ігоря Коломойського.
Також ми з’ясували, що члени структури Семенченка у 2020 році охороняли офіс «Центренерго», після того як його вивезли у селище Козин під Києвом. Як повідомляли медіа, саме тоді державну енергогенеруючу компанію очолювало лояльне до Коломойського керівництво. А пов’язані з бізнесменом компанії отримували найбільший зиск від співпраці з «Центренерго».
Крім того, як ми довідалися, представники «Донкорп Україна» наприкінці 2019 року брали участь у мітингах проти керівництва Нацбанку (НБУ). Зокрема, проти колишнього очільника установи Якова Смолія та його заступниці Катерини Рожкової. Раніше замовником акцій проти НБУ Смолій публічно називав безпосередньо Ігоря Коломойського.
Наприкінці березня 2021 року Служба безпеки України повідомила про припинення діяльності незаконної приватної військової компанії. Серед організаторів цієї структури слідство називає Семена Семенченка, а також «позаштатного агента Національного антикорупційного бюро» Євгена Шевченка. За даними СБУ, до складу компанії входило понад 150 осіб. Під час обшуків правоохоронці вилучили кілька десятків одиниць зброї, 5,5 тисяч набоїв, фінансову документацію та чорнові записи.
У травні 2021 року Служба безпеки України повідомила, що їй відомі імена причетних до обстрілу з гранатомету будівлі «112 каналу» у 2019 році. Зокрема, серед підозрюваних тоді зазначили Семена Семенченка. Вже у липні екснардепу оголосили нову підозру в придбанні, зберіганні та передачі вогнепальної зброї, бойових припасів, вчинених за попередньою змовою групи осіб. Семенченка взяли під арешт, однак згодом змінили запобіжний захід на домашній арешт, а вже 26 липня суд знову постановив тримати його під вартою.
На початку грудня СБУ направила обвинувачувальний акт проти Семенченка до суду. У ньому йдеться, що слідчі СБУ встановили, що Семенченко та інші організатори створили на території України незаконне збройне формування з організаційною структурою військового типу.
«ДРУЖОЧКИ» ПРЕЗИДЕНТА ЗЕЛЕНСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКИЙ СЛІД У ЖИТТІ ГОЛОВНОГО УКРАЇНСЬКОГО РОЗВІДНИКА
Наприкінці року ми випустили спеціальний репортаж «Дружочки». У ньому ми розповідаємо, як помічниця президента Марія Левченко та її чоловік, ексзаступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі орендують будинок в селі Хотів під Києвом на понад 350 квадратних метрів. Однак проживали вони у ньому не одні. Як нам вдалося зʼясувати, у родини Левченко-Гогілашвілі був доволі впливовий співмешканець — керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов.
Крім того, ми зʼясували, що Олександр Гогілашвілі отримував закордонний паспорт громадянина Росії у 2012 році, який, схоже, досі дійсний. У російських реєстрах не вдалося знайти підтвердження, що Олександр Гогілашвілі вийшов з громадянства чи здав паспорт. Такого підтвердження він не надав ані на наш офіційний запит, ані під час численних спроб поспілкуватися з ним телефоном та особисто. Тобто виходить, що головний український розвідник проживав разом із ймовірним громадянином РФ.
Олександр Гогілашвілі потрапив у обʼєктив «Слідства.Інфо» ще до виходу спецрепортажа та нещодавнього скандалу. Нагадаємо, тоді в мережі з’явилося відео, на якому тоді ще заступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі ображав і хамив правоохоронцям, які попросили його показати документи на одному з блок-постів на Донеччині. Гогілашвілі обурювався, що вони не знають його в обличчя. Відео набуло значного резонансу, після чого чоловіка звільнили з міністерства.
Втім, структурами, повʼязаними з Гогілашвілі, ми зацікавилися ще навесні. Тоді ми зʼясували, що «Міжнародна антинаркотична асоціація», наближена до тоді заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі, може бути причетна до викрадення та запроторення людей до реабілітаційних центрів для наркозалежних без їхньої згоди.
Як ми тоді встановили, у судовому реєстрі є десятки судових рішень, де описуються можливі випадки незаконного позбавлення волі утриманців реабілітаційних центрів мережі «МАА». Також у розслідуванні наводяться історії потерпілих від викрадень.
Ба більше — наша журналістка Марія Горбань провела журналістський експертимент. Вона звернулася до «Міжнародної антинаркотичної асоціації», представившись родичкою наркозалежного. Для того, щоб доставити клієнта до одного з трьох центрів, які працюють на Київщині, представники «МАА» запропонували приїхати у поліцейській формі та забрати людину силоміць. А якщо вона опиратиметься, запропонували вколоти заспокійливе.
Та розслідування «Дружочки» допомогло зʼясувати ще одну річ. Левченко та Гогілашвілі мешкали в приватному будинку під Києвом, який належить родині бізнесменів, компанії з орбіти яких фігурують у десятках проваджень щодо схем ухилення від сплати податків. І, як ми зʼясували, такий звʼязок міг містити потенційний конфлікт інтересів.
Як ми зʼясували, цей будинок належить Діані Стрелковській. Це колишня дружина бізнесмена Вячеслава Стрелковського. Низка компаній, де власниками в різні періоди часу були Діана чи Вячеслав Стрелковські, фігурують у десятках кримінальних проваджень, починаючи з 2010 року. Ці справи переважно стосуються податкових схем і ухилення від сплати податків, або ж так званих «скруток» податку на додану вартість (схем із формування штучного податкового кредиту на ПДВ — ред.). Також ми виявили, що разом із фірмами з орбіти Стрелковських в цих провадженнях фігурували представники великого бізнесу — компанії із групи ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, мережі супермаркетів «Сільпо» (Fozzy Group), АЗС WOG, оператора мобільного звʼязку «Київстар».
Попри численні кримінальні провадження, Стрелковські не є підозрюваними у жодній з цих справ.
Втім, це не все. Згодом ми зʼясували, що Діана та Вячеслав Стрелковські теж мають російське громадянство, та неодноразово відвідували окупований Росією Крим. Тож, спільне проживання керівника військової розвідки з Гогілашвілі, у якого ймовірно є російський паспорт, у будинку громадянки РФ може становити загрозу для національної безпеки України.
ЯК УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИКИ ВПЛИВАЛИ НА СУДОВУ СИСТЕМУ КРАЇНИ
Восени ми розкрили секрет змін, які відбулися навесні 2019 року, відразу після обрання нового президента Володимира Зеленського, у Конституційному суді України. Ми розповіли, як високопосадовець часів Януковича Андрій Портнов, колишній голова Офісу президента Андрій Богдан та голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк впливали на процес звільнення голови Конституційного суду України Станіслава Шевчука, яке відбулося у травні 2019 року.
Ми отримали копії так званих «плівок Вовка» — таємні записи розмов з кабінету голови Окружного адмінсуду Києва, які викривають політичну корупцію та захоплення влади суддею Вовком та його колегами. Ми вже випустили два фільми, присвячені цим плівкам.
Ми продовжили досліджувати «плівки Вовка». Із них зʼясувалося, що навесні 2019-го Вовк неодноразово спілкувався із ймовірно Портновим та Богданом.
З отриманих плівок випливає, що Вовк та його співрозмовники у той час одночасно могли координувати звільнення Станіслава Шевчука з посади голови Конституційного суду, та — паралельно — просувати скасування закону про люстрацію, в чому вони могли бути зацікавлені.
Невдовзі після цих подій Конституційний Суд очолив нинішній його голова Олександр Тупицький. У коментарі він заявив, що Шевчука вони звільнили законно, і що він не спілкувався з Портновим, Богданом або Вовком стосовно цього питання.
Нагадаємо, що саме за керівництва Олександра Тупицького восени 2020 року КСУ зніс частину антикорупційної реформи, зокрема, обовʼязкове декларування статків посадовцями, а також повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції перевіряти декларації. Згодом Верховна Рада, щоправда, відновила декларування.
Крім того, завдяки тим самим плівкам ми дізналися, що КСУ — не єдиний орган, у роботу якого могли втручатися Павло Вовк та Андрій Портнов. Вони також ймовірно впливали на зміну очільника головного органу суддівського самоврядування, Ради суддів України Олега Ткачука, яке відбулося у липні 2019 року.
9 грудня США запровадили санкції проти Андрія Портнова. Згідно із повідомленням, оприлюдненим на сайті мінфіну США, Андрій Портнов відзначився тим, що «розвинув широкі зв’язки в українській системі правосуддя та правоохоронних органах через хабарі». А до середини 2019 року завдяки його діяльності разом із іншим українським «високопосадовцем» призвела до «формування найвищих інституцій у сфері правосуддя та впливу на конституційний суд України».
Під санкції, як повідомили у Держдепі США, також потрапив і Олександр Тупицький.
У новому році на нас, ймовірно, чекає ще багато тем для розслідувань. Та робити їх ми можемо завдяки вам, нашим читачам та глядачам — завдяки вашій підтримці! Дякуємо за те, що ви з нами разом!
Ваше, «Слідство.Інфо»
