Уявіть ситуацію. Одного ранку ви прокинулися й вийшли на вулицю, а навпроти вашого дому почалося будівництво храму — на тому місці, де ще вчора був дитячий майданчик або зелений газон.

Ви намагається зрозуміти, чому й на якій підставі він будується. Але місцеві представники влади цього не знають. За якийсь час храм побудують і він почне функціонувати — однак ви так і не дізнаєтесь, що його звели незаконно.

Такі історії — не рідкість для мешканців Києва. Адже в столиці існують десятки храмів та релігійних споруд, які побудовано або незаконно, або на сумнівних підставах.

Протест перед Десятинним монастирем. Фото Анастасії Власової, hromadske.ua

Журналісти «Слідства.Інфо» дослідили ситуацію з правами на землю, на якій стоять храми й монастирі трьох конфесій: Російської православної церкви в Україні, Православної церкви України та Української греко-католицької церкви. Здобуту інформацію ми проаналізували та розмістили в реєстрі церковних земель у рамках нашого проєкту «Золото церкви». Там можна знайти столичні храми, монастирі й каплиці. А також дізнатися, скільки для кожної з них виділено землі.

Ми перевіряли інформацію за допомогою «Публічної кадастрової карти України» — порталу, де зберігається інформація про українські землі та хто ними володіє. Також наша команда опрацювала сотні рішень Київради й надіслала запити до всіх ключових органів, аби уточнити чи перевірити здобуту інформацію. У цьому тексті ми зосередилися на храмах РПЦ в Україні — адже саме в цій церкві ми помітили найбільше порушень.

На території Києва розташовано більше 150 монастирів, храмів та каплиць Російської православної церкви в Україні. Близько 25 відсотків із них не мають потрібних для будівництва дозволів. Відтак, кожен четвертий столичний храм РПЦ в Україні зведено з порушенням закону. Цю проблему мала б контролювати Київрада й профільні департаменти. Тож ми сподівалися отримати від них відповідь: чому так багато храмів без землі та що з цим робить влада?

ТРИ КІОСКИ ПЕРЕД ДЕСЯТИННОЮ

Один з найбільш резонансних випадків будівництва храму без законної процедури виділення землі — Десятинний монастир Різдва пресвятої Богородиці РПЦ в Україні. Він розташований перед будівлею Національного музею історії України, біля фундаменту старовинної Десятинної церкви.

Міністерство культури у 2018 році прямо заявило: каплиця незаконно розташована на території, що належить музею. Ця заява вийшла після масової акції протесту, яку громадяни влаштували під стінами Десятинного монастиря.

Десятинний монастир РПЦвУ. На задньому плані — Андріївська церква. Фото hromadske.ua

Сподіваючись прибрати храм із території музею, міністерство звернулося до суду. Комісія Київради підтримала петицію щодо знесення каплиці, а правоохоронці почали розслідування ймовірного незаконного заволодіння землями музею. Попри це, Десятинний монастир функціонує й досі.

Схожа історія відбувається на Подолі, біля фундаменту іншого старовинного мурованого храму ХІІ століття. В 2009 році на вулиці Юрківській з`явилася дерев’яна Церква святителя Миколая РПЦ в Україні.

Зараз крім храму там стоять три вагончики, зовні схожі на будівельні. А також хрест, який встановили безпосередньо на місці археологічних розкопок.

Хрест на розкопках. Фото Якова Любчича

У планах релігійної громади — побудувати на цьому місці великий кам’яний храм із допоміжними спорудами: про це свідчить розміщений на території план розвитку території. Але Київраді про це, схоже, нічого не відомо. Земельна ділянка під будівництво комплексу не виділялася, повідомили нам у мерії.

«План розвитку» храму на Подолі. Фото Якова Любчича

Настоятель уже існуючого храму порадив журналістам звертатися до юристів РПЦвУ. Але там лист «Слідства. Інфо», як і більшість інших надісланих нами запитів по цій темі, проігнорували.

ПАРК — МІСЦЕ ДЛЯ ЦЕРКВИ?

У ході дослідження ми помітили, що представники РПЦ в Україні часто будують храми на території парків, скверів та зон відпочинку. Нерідко Київрада їм у цьому відмовляє. Але це, як правило, не зупиняє церковників.

Набережна Дніпра на столичних Березняках. Місцеві жителі полюбляють тут гуляти, оскільки з неї відкривається мальовничий краєвид на правий берег Дніпра, міст Патона й ботанічний сад. Серед дерев та пішохідних алей тут у 2010 році побудували Храм благовірного князя Ярослава Мудрого РПЦвУ. Будівлю зроблено з дерева, у старовинному стилі.

Храм РПЦвУ на Березняках. Фото Якова Любчича

Лише через чотири роки після завершення будівництва, у 2014-му, релігійна громада звернулася до Київради, аби їм виділили земельну ділянку площею 0,76 га для будівництва й обслуговування храму. Київрада відмовила, оскільки ця земля є зеленою зоною.

Як будівництво церкви починається за законом? За словами фахівця із земельних питань Георгія Могильного, спершу релігійна організація має звернутися до місцевої влади й попросити, аби їм виділили окрему земельну ділянку для храму. Якщо Київрада на це погодиться, то збирається цілий пакет дозвільних документів, розробляється проєкт землеустрою та майбутньої культової споруди. І лише після цього починаються будівельні роботи.

Журналісти «Слідства.Інфо» завітали до храму, сподіваючись поспілкуватися з настоятелем і запитати: чому храм функціонує, якщо не має дозвільних документів? Але настоятеля не було на місці, на телефонні дзвінки він не відповів. РПЦ в Україні також проігнорувала наш запит.

Ще один храм без дозволів РПЦ в Україні побудувала в парку Перемоги на лівому березі столиці. Процес будівництва супроводжувався протестами та навіть бійками й затриманням будівельників.

Місцева влада заявляла, що будівництво Храму всіх святих воїнів РПЦ в Україні незаконне, тому його необхідно демонтувати. «Документів дозвільних немає. Наразі це йде як самовільна забудова», — розповідала тодішня очільниця Дніпровської райдержадміністрації Ольга Дейнега.

Попри це, будівництво так і не зупинили. Зараз на місці синього намету з намальованим хрестом і розритого котловану побудовано храмовий комплекс. Під час телефонної розмови з журналістами настоятель церкви лише кинув фразу «у нас все законно» й поклав слухавку. Згідно з кадастровою картою України та відповіддю Київради, Храм всіх святих воїнів РПЦвУ так і не отримав дозвільних документів — а відтак, функціонує незаконно.

Храм у парку Перемоги. Фото Якова Любчича

Наприкінці двотисячних дерев’яний храм з’явився і в Парку партизанської слави. Земля під його будівництво також не виділялася. Згодом там з’явились будівельний вагончик із написом «Недільна школа», церковна лавка — і високий паркан довкола. Тепер цей комплекс займає чималу територію одразу біля входу в парк. У храмі відповісти, чому вони побудували релігійну споруду без дозволів, нам відмовилися.

Храм у парку Партизанської слави. Фото Якова Любчича

Це популярна практика серед представників РПЦ в Україні. Нерідко спершу з’являється хрест і освячується земельна ділянка, на якій встановлюють намет. Потім будується дерев’яна каплиця. Лише після цього представники церкви звертаються до Київради з проханням про виділення їм землі під уже існуючий храм.

ПОШУК ВІДПОВІДАЛЬНИХ

Зводить РПЦ в Україні свої храми й на території державних закладів та комунальних установ. Більше десятка таких церков розташовано в столичних лікарнях — без юридичного виділення землі під них. Приміром, на території київського Пологового будинку №4 стоїть Храм ікони Божої Матері «Помічниця в пологах» РПЦвУ. Представники церкви звернулися до Київради для оформлення землі, але отримали відмову. Минуло дев’ять років. Храм продовжує функціонувати.

Частіше релігійні організації укладають із медичними установами договори оренди чи інші угоди. Після цього — починають будувати храм, чи переобладнують під нього якусь із вже наявних споруд.

Іноді чиновники самі не можуть розібратися, кому належить земля під церквою. Так, наприклад, трапилося з Храмом святого Феодосія Чернігівського РПЦ в Україні, який стоїть на території Державної податкової служби. Його побудували у 2012 році, коли там було Міністерство доходів і зборів, очолюване одіозним міністром-утікачем Олександром Клименком. За словами Клименка, він сам оплатив будівництво церкви.

Храм на території ДПС. Фото Якова Любчича

Державна податкова служба відповіла репортерам, що зараз стосунку до землі, на якій стоїть храм, не має. Київрада також відповіла, що не передавала цю землю для церкви. У репортерів залишався лише один вихід — прийти особисто до настоятеля храму й сподіватися, що він дасть відповідь на це запитання. «Треба помудрувати, треба помудрувати», — сказав священнослужитель, пообіцявши дати відповідь згодом. На момент публікації цього матеріалу журналісти її не отримали.

РОЛЬ ВЛАДИ Й МОВЧАНКА КИЇВРАДИ

«Церкви самі по собі не починають будівництва, поки немає домовленостей з потрібними чиновниками, аби вони цього не помічали. Тому що будь-який процес будівництва — тривалий. Тож спершу вони домовляються, що їм дозволять побудувати і ніхто не заважатиме — а вже потім будують», — розповів експерт із земельних питань Георгій Могильний. Він тривалий час досліджує проблему незаконних забудов та самозахоплення столичної землі.

По кожній «проблемній» земельній ділянці журналісти «Слідства.Інфо» подали запит до Київської міської ради. Ми сподівалися зрозуміти: чи дійсно стільки храмів побудовані незаконно та чи знає про це місцева влада? Щоб опрацювати наш запит, Київраді знадобилось більше місяця. В результаті нам підтвердили, що десятки храмів зведено без дозвільних документів — тобто, незаконно.

«Жодну з [вказаних у запиті] ділянок Київрада не виділяла саме під будівництво храмів. Тому ми переслали запит у Геокадастр, аби вони перевірили, наскільки вказані ділянки використовуються за цільовим призначенням», — сказала прессекретарка Департаменту земельних ресурсів Київради Анна Брожичек.

Фото прес-служби Київради

Вона запевнила, що досі зі скаргами та запитаннями щодо вказаних у запиті «проблемних» храмів РПЦ в Україні ніхто не звертався. «Жодних звернень з приводу тих ділянок, з приводу храмів, які займають [земельні ділянки], не було, — додала представниця Київради. — Тому наші інспектори не виїжджали, не перевіряли ці ділянки».

Експерт із земельних питань Георгій Могильний запевнив, що представники столичної влади зобов’язані самостійно виявляти факти самозахоплення землі та незаконного будівництва. «Департамент земельних ресурсів повинен контролювати, де і які з’явились самозахоплення. Після чого вони повинні звертатися до суду, з вимогою звільнити самозахоплену ділянку землі. Ну або в Київраду звертатися, аби ті ухвалювати відповідні рішення», — сказав він.

За кілька тижнів до публікації репортери звернулися до Київради із проханням про інтерв’ю. Ми хотіли зрозуміти: чому в Києві побудовано десятки храмів на самозахопленій землі, а місцева влада закриває на це очі? Зіславшись на карантин, вони відмовилися спілкуватися з нами ні особисто, ні навіть телефоном чи за допомогою відеозв’язку. Ми надіслали всі запитання письмово, однак на момент публікації відповіді не надійшло. «Слідство.Інфо» все ж сподівається на коментар Київради й готове опублікувати його окремо.

Чи можливе знесення незаконно побудованих храмів? Георгій Могильний таких випадків у Києві не пригадує. «Скільки б не було скандалів навколо цього питання… Легалізації [незаконно зведених церков] потім — це було, так, — каже він. — Але щоб знесення — не знаю жодного випадку».