В умовах пандемії Міністерство охорони здоров’я сфокусувалось на боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції. Майже щодня міністр Максим Степанов звітує, скільки людей хворі на COVID-19, як їх лікують та наскільки лікарів забезпечено засобами індивідуального захисту. Однак майже ні слова не звучить про решту хворих. При цьому через МОЗ уже п’ятий місяць гальмується процес закупівлі ліків для пацієнтів на майже 10 мільярдів гривень. Як наслідок, півтора мільйона тяжкохворих українців за півроку можуть залишитися без ліків.
Вікторія Романюк із Луцька – одна з таких пацієнток. Чотири роки тому вона дізналась, що хвора на рак. Через непідйомну для себе вартість лікування спершу навіть хотіла відмовитись від нього. «У 2017 році одне вливання коштувало 50 тисяч гривень, а мені їх потрібно було 18 кожні три тижні, – розповіла вона “Слідству.Інфо”. – Спочатку я збирала гроші, допомагали знайомі. Потім мені пощастило і я увійшла до державної програми лікування». З того часу частину необхідних їй ліків жінка отримує в онкоцентрі. І допомагає в доступі до ліків іншим онкохворим жінкам – як співзасновниця громадської організації.
Вікторія Романюк. Фото з особистого архіву.
Таких, як Вікторія, в Україні півтора мільйони. Крім хворих на рак, це люди, які мають діабет, туберкульоз чи рідкісні захворювання. Через затримку із закупівлями усі вони можуть лишитись без державних ліків.
Керівниця громадської організації «Пацієнти України» Інна Іваненко стежить за закупівлями медпрепаратів уже 13 років і не пригадує, щоб колись процес настільки затягувався. «Є категорії пацієнтів, які, якщо не приймуть ліки вчасно, можуть померти. Це ВІЛ-інфіковані, люди з раком крові, – каже жінка. – Придбати ці ліки самостійно в аптеках почасти неможливо: їх видають централізовано через лікарні. Та й ціна за деякі препарати – приміром, для лікування рідкісних захворювань – може сягати десятків тисяч гривень за одну упаковку».
Самостійно медичні заклади придбати такі ліки теж не можуть. Навіть установи з чималим бюджетом – Інститут серця чи Інститут раку – не проведуть закупівлю, оскільки цих препаратів немає в національному переліку тих, які можуть купуватись на місцях.
Як держава купує ліки
До початку 2015 року централізованою закупівлею ліків займалось безпосередньо Міністерство охорони здоров’я. Тоді, щоб уникнути корупційних ризиків, цю функцію було передано міжнародним організаціям: ЮНІСЕФ, Crown Agents, ПРООН та іншим. Експеримент виявився вдалим: вартість препаратів виходила на 40% меншою, ніж доти. Міжнародні закупівельники можуть об’єднувати замовлення з різних країн, і за рахунок обсягів вимагати у виробників нижчі ціни.
Вони закуповували ліки по 38 бюджетних програмах, у кожній з яких вказано, що саме, скільки та для кого треба придбати – а також хто є розпорядником коштів. Проект кожної з бюджетних програм узгоджується в МОЗ та подається до Міністерства фінансів. Там його вивчають, вносять зауваження чи погоджують. Лише після цього відповідні організації можуть починати закупівлю.
На сьогодні жодного проекту по цьогорічних бюджетних програмах Мінфін від МОЗ не отримав. Більше того: за словами Інни Іваненко, досі немає навіть постанови Кабміну із затвердженим переліком ліків, які необхідно закупити. Підготувати цей документ також мають у Міністерстві охорони здоров’я.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Захист медиків від COVID-19: чому МОЗ зриває угоду на поставку одягу
Цьогоріч схема закупівлі лишилась такою ж, але міжнародні організації придбають лише половину ліків. Решту має купити спеціальне держпідприємство «Медичні закупівлі України», створене в рамках започаткованої 5 років тому реформи системи охорони здоров’я. Однак МОЗ, за словами керівника держпідприємства Арсена Жумаділова, цьому опирається.
Конфлікти між «Медичними закупівлями» й МОЗ почались ще у березні. Спершу Жумаділов публічно звинувачував тодішнього міністра Іллю Ємця у спробах призначити в підприємство свою людину. У квітні, вже під керівництвом Максима Степанова, міністерство скасувало вже проведену ДП закупівлю костюмів біозахисту для медиків. За словами Жумаділова, у МОЗ прагнули отримати інформацію про переможця торгів іще до того, як ці дані стали публічними й були опублікованими в системі ProZorro. «Медичні закупівлі» відмовили, у підсумку міністерство провело аналогічний конкурс і закупило дорожчі костюми китайського виробництва («Слідство.Інфо» вже писало про це). «Після цього вже два тижні в нас нуль комунікацій з міністерством, – розповів нам керівник “Медичних закупівель”. – При цьому я телефоную, пишу, намагають прояснити ситуацію на рівні виконавців. Але виконавці зараз бояться брати слухавку. Деякі відписують, що не можуть говорити».
Арсен Жумаділов, фото з особистої Facebook-сторінки
Коли ліки дійдуть до пацієнтів
У підсумку, за словами Жумаділова, держава може не встигнути закупити всі потрібні препарати.
«Це дуже небезпечна ситуація, тому що наш старт був запланований на 15 березня. Якби ми почали закупівлі тоді – отримали б більшість ліків у жовтні. Тепер ми розуміємо, що запуститись вийде не раніше середини травня – і це ще оптимістичний сценарій», – сказав він «Слідству.Інфо».
Навіть якщо закупити ліки негайно, вони все одно можуть надійти із запізненням. За словами Інни Іваненко, від замовлення до поставки деяких препаратів минає три, шість, інколи дев’ять місяців. «А зараз, в умовах пандемії, весь фармацевтичний ринок переживає турбулентність. І важко спрогнозувати, де які ліки виготовлятимуться. Також зрозуміло, що будуть закриті кордони й ми точно матимемо затримки з поставкою препаратів», – каже вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МОЗ заявило в прокуратуру на очільника «Медичних закупівель України» Жумаділова
Протягом останнього тижня «Слідство.Інфо» вже кілька разів зверталось до керівництва МОЗ із проханням прояснити ситуацію. Відповідей досі немає. Натомість нещодавно президент Володимир Зеленський та міністр охорони здоров’я Максим Степанов почали говорити про потребу коригування медреформи. Внаслідок якого розпорядником коштів на закупівлю ліків має стати Національна служба охорони здоров’я.
