Національне антикорупційне бюро (НАБУ) вважає, що Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова зманіпулювала, коли сказала про відсутність у неї матеріалів кримінального провадження щодо суддів Окружного адмінсуду Києва (ОАСК). Через це очільниця Офісу генпрокурора нібито не може ініціювати процедуру арешту суддів.
Про це «Слідство.Інфо» довідалося із повідомлення НАБУ на офіційній сторінці відомства у Facebook.
Заяву Генпрокурорки, озвучену під час виступу у Верховній Раді 15 вересня, у дописі наводять прямою цитатою:
«Пройшло більше трьох місяців із моменту повідомлення про підозру (суддям ОАСК — Ред.) […] Клопотання про відсторонення суддів направлено було в ВРП мною по рапорту прокурора САП (ідеться про Вищу раду правосуддя й Спеціальну антикорупційну прокуратуру — Ред.), рапорту, який я сама запитала. Матеріалів від НАБУ у мене на столі до цих пір немає. Питання про арешти, відправлення таких речей без матеріалів проваджень неможливе».
Але про неправдивість цих слів начебто свідчить підписання Венедіктовою клопотання до Вищої ради правосуддя про відсторонення суддів. Щоб зробити це, потрібен був доступ до матеріалів справи.
«За результатами вивчення доказів (у тому числі матеріалів НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій – Ред.), обсяг яких становив понад 5 томів, Генпрокурор підписала клопотання про відсторонення суддів», — ідеться в заяві НАБУ.
Також в антикорупційному бюро додають, що іще 23 липня, через тиждень після оголошення підозри шістьом суддям ОАСКу, скерували Генеральному прокурору та її заступнику проєкти клопотань про відсторонення суддів від здійснення правосуддя, про дозвіл на затримання, арешт та тримання під вартою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вища рада правосуддя не відсторонила голову ОАСК Павла Вовка
Реакції Генпрокурора нібито не було, а її заступник начебто повідомив НАБУ про неможливість розгляду таких клопотань. Як повідомляють в антикорупційному бюро, 31 липня вони повторно звернулися до Генерального прокурора, після чого Ірина Венедіктова скерувала до НАБУ лист щодо необхідності надати додаткові матеріали.
Також у НАБУ додають, що Генеральному прокурору під час спільних нарад неодноразово доповідали про обставини цієї справи. А також стверджують, що матеріали розслідування щодо суддів ОАСКу понад рік ( до липня 2017-го) фізично були в Офісі генпрокурора. Лиш тоді їх передали НАБУ.
Як повідомляло «Слідство.Інфо», 17 липня НАБУ оприлюднило аудіозаписи розмов, на яких нібито фігурують голова ОАСКу Павло Вовк, його заступник Євгеній Аблов, ряд суддів та представників Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, інших установ, а також приватних осіб. Вони обговорювали, зокрема, способи вплинути на кадровий склад ВРП та ВККС, свій вплив на Конституційний суд, можливості вирішити судові суперечки в інтересах сторони, яка «проспонсорує» це питання. Також на плівках зафіксовано розмови, де нібито судді ОАСК для демонстрації власної сили обговорюють намір заборонити ряду представників попередньої влади виїздити за кордон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Павло Вовк поскаржився Вищій раді правосуддя на НАБУ
Згодом детективи повідомили про підозру Павлу Вовку, Євгенію Аблову та ще 5 суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Останньому ВАКС обрав запобіжний захід у цій справі у вигляді особистого зобов’язання.
Зафіксоване в розмовах нібито представників ОАСКу ми детально виклали у статті «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».
Також, як ми повідомляли, один із фрагментів оприлюднених антикорупційним бюро записів стосується журналістки «Слідства.Інфо» Євгенії Моторевської. У березні минулого року вона зробила відеосюжет про святкування заступником голови адмінсуду, скандальним суддею Євгенієм Абловим свого дня народження у столичному ресторані VaBene. Невдовзі, як ідеться на аудіозаписах НАБУ, Павло Вовк та Євгеній Аблов нібито обговорюють спосіб дізнатись, коли і з ким журналістка спілкувалась телефоном у день народження Аблова та незадовго до нього.
