За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва

За даними Національного антикорупційного бюро України, голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, щонайменше, в минулому році впливав на роботу Конституційного суду, інших судів та контролюючих органів. За версією слідчих, він утілював забаганки політиків чи бізнесменів — а інколи, щоб задовольнити інтереси колег чи засвідчити впливовість суду, впливав на формально незалежні інституції із власної ініціативи. За допомогою судових проваджень, як свідчать записи, він міг домогтись призначення на певні посади «потрібних» для себе людей чи скасувати дію окремих норм закону. А коли його турбувала робота журналістів — зокрема, «Слідства.Інфо» — Вовк намагався «по знайомству» отримати дані про телефонні з’єднання людини.

Вчора, 17 липня, детективи НАБУ провели обшуки в ОАСК, Державній судовій адміністрації, у помешканнях та на робочих місцях кількох фігурантів справи. А невдовзі на офіційному YouTube-каналі бюро з’явилось відео про зловживання владою членів Окружного адмінсуду. 45-хвилинний ролик містить, здебільшого, аудіозаписи розмов голови суду, його заступників та суддів ОАСК. Вони демонструють, як і для чого Павло Вовк, за даними слідчих, поширював свій вплив на інші органи української влади.

«Слідство.Інфо» публікує ключові епізоди з наведених НАБУ даних. Додаючи контексту: адже ми не вперше пишемо про скандальну діяльність ОАСК. Та й від публікації попередніх записів розмов голови суду та його підлеглих (відомих тепер як «плівки Вовка»), які теж демонструють методи та амбіції керівництва одного з ключових судів України, минув трохи менше ніж рік.

СУД З ОСОБЛИВОСТЯМИ

Окружний адміністративний суд розглядає справи, в яких оскаржуються рішення органів влади державного та місцевого рівнів, рішення щодо державної служби та виборчого процесу. Столична прописка значно піднімає важливість цієї установи, бо через це в ній розглядаються всі справи, які стосуються ЦВК, Кабміну, всіх міністерств, Нацбанку, НАЗК й НАБУ. Результат — скандальна слава ОАСК.

Так, судді ОАСКу дозволили співробітникам СБУ та військовим прокурорам не оприлюднювати свої декларації. Заборонили колишній виконувачці обов’язків міністра охорони здоров’я Уляні Супрун перебувати на посаді. «Заблокували» перейменування Української православної церкви Московського патріархату в Російську православну церкву в Україні. Скасували націоналізацію ПриватБанку та поновили на посаді голову Державної фіскальної служби Романа Насірова. У грудні 2013-го заступник голови Окружного адмінсуду Євгеній Аблов зобов’язав розблокувати Хрещатик і Майдан Незалежності, що стало підставою для штурму протестувальників «Беркутом» у ніч на 11 грудня.

У грудні 2017 президент Петро Порошенко в межах реформи судочинства вирішив ліквідувати Окружний адмінсуд і навіть отримав на це згоду Вищої ради правосуддя. Однак через три дні у фінальній версії указу з переліку тих, що ліквідуються, суд зник.

Торік Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури вже проводили обшуки в приміщенні Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці розслідували дії ексголови (він на короткий час тоді склав повноваження) адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСКу Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка. За даними слідства, нібито через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Наразі усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС і ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри. Пізніше НАБУ опублікувало записи розмов судді Вовка на своєму YouTube-каналі.

Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити фігурантів плівок Павла Вовка, Ігоря Погрібніченка та Івана Шепітка. У листопаді Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Відтак, Генпрокуратура вирішила передати справу до суду.

Минулого року під час пресмарафону 11 жовтня минулого року президент України Володимир Зеленський у коментарі «Слідству.Інфо» заявив, що аби «розібратися» з ОАСК, йому потрібен час.

«Детективи задокументували не лише факти вчинення окремих злочинів, а викрили цілу систему керованого правосуддя, яке не лише сприяло особистому збагаченню суддів — а й використовувалось головою ОАСК як інструмент захоплення ним влади в судовій системі», — ідеться тимчасом у вчорашньому повідомленні НАБУ. Що саме мається на увазі під захопленням влади в судовій системі? Ось кілька епізодів.

«Я ЗА БУДЬ-ЯКИЙ БЄСПРЄДЄЛ У СУДОВІЙ ГІЛЦІ ВЛАДИ»

Цю фразу, яка звучить в опублікованих НАБУ записах, нібито сказав один із суддів ОАСК. Як свідчать інші розмови, в адмінсуді знайшли важелі свого впливу на всю судову систему й активно їх використовували. Зокрема, це стосувалось Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Перша складається з 21 члена й ухвалює рішення про призначення та звільнення суддів, розглядає скарги на них і, наприклад, дає згоду на утримання судді під вартою. Головна функція другої — добирати й переатестовувати суддів. У віданні 16 членів ВККС — і загальні критерії відбору, й рішення щодо кожного судді.

У березні минулого року до ВРП мали обрати двох нових членів — за квотою Президента України. Павло Вовк, боячись, що конкурс можуть виграти нелояльні до нього люди, доручив одному із суддів ОАСК знайти зачіпки в процедурі відбору нових членів вищої ради правосуддя — щоб знайти порушення у процесі й заблокувати його.

— Треба їх «зробити», знайти якесь порушення, щойно з’явиться конкретика, — нібито каже Вовк на записі НАБУ іншому судді ОАСК. — Зроби позов, щоб він був. Щоб у будь-який момент можна було б… Якщо вони там оберуть когось на кшталт Філатова (за версією НАБУ — ексзаступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов — Ред.)…

Пізніше Вовк, як стверджують слідчі НАБУ, ділиться переживаннями щодо ймовірного призначення до ВРП Філатова із її членом:

— Тільки б Льоша Філатов не думав туди застрибнути. Та ні, ні**я, — нібито говорить Вовк в аудіозаписі бюро. — Що значить: «навіть якщо застрибне»? Ми якийсь позов придумаємо. Не поспішай. На**р цього п****аса туди пускати? (сміється). Я вже Саші (за версією НАБУ, може матись на увазі екснардеп Олександр Грановський — Ред.) передав, кажу: «Сашо, в контексті наших дружніх взаємин попереджую: якщо я побачу якогось п****аса, який особисто мені не подобається — можеш Петру Олексійовичу (за версією слідчих, мається на увазі експрезидент Петро Порошенко — Ред.) сказати, що я його особисто ї**ну».

Зрештою, знайшовся кандидат, який може подати позов проти конкурсної комісії ВРП. Ним виявився ректор Хмельницького університету управління та права Олег Омельчук. Незадовго до подання позову, як свідчить продемонстрований НАБУ аудіозапис, Вовк обговорює план із, як вказали в бюро, «помічницею народного депутата (зараз вона також є нардепкою)». Швидше за все, ідеться про Антоніну Славицьку (Гасанову), яка на момент розмови була помічницею нардепа Сергія Ківалова, а зараз є членкинею парламентської фракції «Опозиційної платформи — За життя».

— Чим він хороший зараз? Тим, що подався до Президента на комісію, — нібито пояснює в записаній розмові з помічницею Вовк. — Його вже відфутболили, в нього порушене право, його треба покликати, запросити на наступному тижні. Попросити його взяти всі документи, пов’язані з участю в конкурсі, проаналізувати — і, можливо, зробити від його імені позов на комісію. І спробувати оскаржити рішення про його недопуск, і зупинити на**й все інше. Тобто, щоб, б**дь, ніхто нізвідки не проліз.

— Угу, добре, — відповідає помічниця.

— Хай аналізують, хай аналізують і роблять позов.

— Ну, мені здається, це ти все придумав.

— Ні. Серйозно. Чого ти?

Далі все відбулось швидко. 22 квітня минулого року ОАСК ухвалив відкрити за позовом Омельчука провадження. І в той же день видав ухвалу про забезпечення адміністративного позову, який полягав у забороні призначати до ВРП людей за президентською квотою. Блискавична швидкість для суду, в якому деякі справи розглядаються роками, а голова скаржиться в інтерв’ю на перевантаженість установи.

Суддею в цьому провадженні був Ігор Погрібніченко. НАБУ навело запис діалогу між ним та Вовком: судді нібито обговорюють проєкт ухвали, та й загалом плани на майбутнє.

— Нам потрібно добити зараз цих п****асів, повідрубувати все, де вони там почали срати. Тобто треба з ВККС розібратись, с*ка, з ВРП розібратись, — нібито каже Вовк. — Тому що там заходять усі нормальні люди. Але вони мають зайти, виграти Аблова (за версією НАБУ, закрити дисциплінарну справу у ВРП — Ред.), тоді припинити, бл*, всі ці провадження, які повідкривались, і за*башити цю ВККС докупи.

— Мотивація тут у нас приємна, — нібито відповідає Погрібніченко. Невдовзі в розмові, втім, з’ясовується, що мотиваційна частина ухвали недостатньо аргументована.

— Ти вказав, що в нього порушено права, — нібито каже Вовк. — Але не вказав, що саме порушено.

— Він же не аргументував очевидну протиправність рішення, — наводить НАБУ відповідь Погрібніченка. — Просто писав, що не можна буде захистити й поновити права.

— Давай хоча б одним абзацем, що в суду немає інших варіантів, ніж прийняти його аргументацію щодо порушення процедури, — радить Вовк. Невдовзі Погрібніченко звітує: все готово.

— Все, докладаю, Пашо. Я все підписав, Пашо, — каже він Вовку.

Того ж 22 квітня повідомлення про заборону призначати нових членів ВРП за президентською квотою з’явилось на сайті ОАСК.

Процес призначення нових членів ВРП було розблоковано, вже коли президентом України став Володимир Зеленський. 25 вересня Шостий апеляційний адмінсуд скасував ухвалу ОАСК.

Кроки щодо вже згаданої Вовком ВККС проілюстровано аудіозаписом розмови, в якій Вовк нібито спілкується з лояльним до себе кандидатом до кваліфікаційної комісії. Як свідчить запис НАБУ, вони обговорюють дії Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, яка має право делегувати до ВККС двох членів: спонукають її відкрити другу вакансію, через яку завести до комісії ще одну «свою» людину.

— Або вона дружить із нами й ми всі їй допомагаємо — або вона на х*й нікому не потрібна. От і все, — рубає з плеча Вовк. — Хоче вона виграти суд тут по рішеннях НАЗК (Національне агентство із запобігання корупції виявило в Денісової порушення в деклації на 23 млн грн — Ред.)? Будь ласка, до мене! Де її дії оскаржуються? В нас.
Ось друга вакансія. А третя вакансія — це Холоднюк (вочевидь, ідеться про голову Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка — Ред.), якщо оголосить конкурс. І тоді в нас виходить, що заходить нова кров і можна всім давати по дупі. […] Цього, у принципі, достатньо, щоб вибити й захопити там владу.

Іншою ланкою судової системи, на яку керівництво ОАСК здійснювало системний тиск, за даними НАБУ, був Конституційний суд України.

Докази? 26 лютого 2019-го КСУ визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, присвячену незаконному збагаченню. Детективи НАБУ якраз розслідували факти нібито незаконного збагачення Вовка та його заступника. Після рішення Конституційного суду справу вимушено закрили. Павло Вовк тоді хвалився: рішення прийняли за його «проханням».

— Бутусов (вочевидь, мається на увазі головний редактор видання «Цензор.Нет» Юрій Бутусов — Ред.) написав, що, за інформацією журналістів, судді Конституційного суду винесли рішення за двох голосів «проти», — нібито каже Вовку суддя ОАСК.

— Можу сказати, 14 було «за», — згідно із аудіозаписами НАБУ, відповідає той.

— А Віктор Васильович (НАБУ припускає, що мається на увазі суддя Конституційного Суду — Ред.) був проти?

— Ні, Віктор Васильович був обома руками «за», — відповідає Вовк. — Бо я для нього дещо означаю.

— Тому що ти йому якусь х**ню знов замутив, бл*, — висуває версію заступник голови ОАСК.

— Треба всіх їх рухати потроху. Вони повільно самі розворушаться, — пояснює Вовк. — І взагалі, я відчуваю, що якщо наступний Президент цю [судову] реформу не скасує і таке лайно буде, як є — то піду я в Конституційний суд. Мені там цікавіше. Я от уже відчуваю — там воно. (сміється)

— Як ти там працюватимеш на 10 тисяч доларів зарплатні?, — питає Вовка заступник. Усі регочуть.

— Чудово, — запевняє потім Вовк.

У серпні 2019-го голові та суддям ОАСК повідомлено про підозру за статтею 375 Кримінального кодексу — щодо винесення ними завідомо неправосудних рішень. 11 червня 2020-го рішенням КСУ цю норму визнано неконституційною, тож притягнути суддів до відповідальності тепер неможливо. Подання до КСУ тоді здійснили 55 народних депутатів. В НАБУ зазначають, що серед них є ті, хто бував у кабінеті голови ОАСК.

Стаття 375-та ККУ існує з 2001 року. Подання щодо її неконституційності з’явилось за кілька місяців після повідомлення суддям ОАСК про підозру.

Також голова ОАСК, за версією слідства, «вирішував питання» з КСУ щодо визнання неконституційною норму закону про звільнення суддів у разі непроходження ними кваліфікаційного оцінювання ВККС. Це питання, запевняють у бюро, особисто турбувало і Павла Вовка, й суддів ОАСК. Як і можлива неконституційність Закону «Про очищення влади», який запровадив люстрацію чиновників часів Віктора Януковича. У зафіксованих НАБУ розмовах Вовк нібито запевняв, що особисто займається тим, щоб КСУ визнав закон таким, що суперечить конституції.

— Два суди вже належать нам, — підсумував якось у зафіксованій НАБУ розмові із заступником Вовк. — Конституційний суд та Окружний адміністративний.

«СВОЇ ЛЮДИ» ВСЮДИ

Свої питання в Павла Вовка, як свідчать дані НАБУ, були й до Верховного суду. Посади суддів там мали посісти нелояльні до Вовка ексголова ВРП та один із членів ради. Голова ОАСК намагається завадити цим призначенням, шукаючи голоси «проти» серед інших членів ВРП. А також хоче отримати висновок НАЗК про наявність конфлікту інтересів у діях голови Верховного Суду та згаданих кандидатів. 15 березня минулого року Вовк, як стверджують в антикорупційному бюро, телефоном обговорює необхідність «купити» в НАЗК такий висновок.

— Я йому сказав так, — нібито каже в телефонній розмові Вовк. — «Ти кажи, що ми за кожен папірець — але дивись, ми говоримо лише за папірець по «Бєні» (за версією НАБУ, може йтись про ексголову ВРП Ігоря Бенедисюка, — Ред.) та по «Дані…» (НАБУ припускає, що йдеться про голову ВСУ Людмилу Данішевську, — Ред.). Ти зрозумів, так? От я кажу, давай ми по 10 рублів дамо? Але Паша одразу сказав, що участі не бере, тому за один ти береш участь, а за інший – я.

19 березня 2019-го перевірка НАЗК дійсно почалась.

Про «робочі взаємини» голови Окружного адмінсуду Києва із НАЗК свідчить іще одна наведена НАБУ розмова. На початку 2019-го Вовк телефоном обговорював із експрацівником НАЗК комерційне вирішення питання щодо протоколу про пов’язане з корупцією адмінпорушення. Його планувалось скласти на одного з народних депутатів.

— Дивись, а в чому там питання?, — цікавиться в наведеній НАБУ телефонній розмові Вовк. — Як розповів мені його юрист, там напівхерню йому придумали. Давайте довідку, ми «відцифруємо» її (за версією НАБУ, тут може йтись про визначення ціни питання — Ред.), та й не морочитимемо голову — і все вирішимо. […] Там голяк, воно без судової перспективи. Чого нам тягнути?

— Щодо Борі, — нібито продовжує Вовк у наступній телефонній розмові. — Я поговорив із приводу, як ми з тобою говорили. Там розуміння є — єдине що, давай, наприклад, назвемо 30. 10 — наші, а далі віддамо й усе вирішимо.

Зараз народний депутат, про якого нібито йшла мова в цих розмовах, фігурує в кримінальному провадженні, що розслідується НАБУ.

У 2018-му Вища рада правосуддя відкрила щодо заступника Павла Вовка Євгенія Аблова провадження за порушення правил суддівської етики та допущення поведінки, що порочить звання судді. Бажання Аблова уникнути дисциплінарної відповідальності призвело до того, що для зриву засідання Дисциплінарної палати ВРП 8 квітня 2019-го, на якому розглядали його питання, він, як підозрюють у НАБУ, спільно з Павлом Вовком намагався організувати «мінування» будівлі ВРП.

В одній із зафіксованих НАБУ розмов Вовк каже, що планує зустріч із керівником столичної поліції, щоб той посприяв зриву засідання ВРП через «мінування».

— У мене об 11-тій зустріч із керівником поліції, — каже Вовк.

— Ой, **ати, з Крищенко, чи що? — дивується суддя ОАСК.

— З Андрієм Євгеновичем, так.

— Ну той п’яничка, він на х*й.

— Та ні, п’яничка — не п’яничка… Він має правильно реагувати на певних мінерів.

В наступній розмові засвідчено, що спільників у київській поліції знайти вдалося.

— Сьогодні був у «твоїх друзів», — каже на записах НАБУ Вовк.

— Бл*, в моїх друзів, — не розуміє Аблов.

— «Рюкзаків», — пояснює суддя ОАСК, натякаючи на те, що саме Аблов прийняв рішення про законність продажу пов’язаними з сином Міністра внутрішніх справ фірмами рюкзаків для Національної гвардії за завищеними цінами.

— Вони кажуть: «Як це? Це наш друг, його треба рятувати!», — переповідає суть зустрічі Вовк.

— Ну, бажано б, бл*, — зі сміхом відповідає Аблов.

Втім, «мінування» проблеми не вирішило. Засідання 8 квітня відбулось, і Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя тоді внесла подання про звільнення Євгенія Аблова.
Зазначимо також, що 10 грудня минулого року ВРП вирішила не звільняти Аблова, тож він повернувся на роботу до суду.

Широкі зв’язки Павла Вовка та навички нестандартного вирішення питань торкнулись і журналістки «Слідства.Інфо». Євгенія Моторевська зробила матеріал про святкування 13 березня 2019-го року Євгеном Абловим свого дня народження у столичному ресторані VaBene. На святкування прибуло багато статусних гостей — в тому числі ті, щодо яких ОАСК на той момент велись кримінальні провадження.

Присутність біля ресторану журналістки та вихід сюжету стурбували Аблова. І він, як ідеться із записів НАБУ, попросив Вовка отримати інформацію про те, з ким журналістка вела телефонні розмови в ті дні.

— Це ж усе одна баришня, по «Слідство.Інфо», журналістка, — каже в записі НАБУ Аблов. — Я не думаю, що в неї два телефони, як у нас.

— Але це несерйозно, виключно тільки через те…, — намагається заспокоїти колегу Вовк. Той не вгамовується:

— Ні, я думаю днів за 5 може, хтось — ну, просто там подивитись.

— А, так. Зроби мені повідомлення смс-кою: «Необхідні трафік з’єднань, локація за таким-то мобільним номером, з такого-то по такий-то дні». Візьми це за один день.

— Так, — каже Аблов. — Можна зробити в день народження, щоб переконатись, що вона була біля ресторану. І з цього телефона.

— Зроби мені повідомлення, надішли — і подивимось, із ким вона, — підсумовує Вовк. І невдовзі в іншій телефонній розмові просить:

— Слухай, Сашо, а допоможеш знаєш, у чому? Ми зараз скинемо тобі повідомленням телефончик. За тиждень подивитись, із ким «бився», трафік з’єднань. Може, вирахуємо, хто ж стуканув. Ну, просто цікаво.

В результаті аналізу записаних розмов НАБУ робить висновок, що судді свідомо занизили вартість святкування в ресторані.

— Якщо вони через касу пробили чеки, то вони в податковій світяться, воно ж фіксується, — турбується суддя ОАСК.

— Зрозуміло, — каже Вовк. — Треба спитати, скільки ви офіційно для себе за вчорашній день показали.

— Так вони мені дали чек, — відповідає Аблов. — 15 700.

ЩОБ ЩО?

Заради чого Павло Вовк, Євген Аблов та інші, за версією НАБУ, ішли на неправомірні кроки й впливали на роботу інших установ? Детективи запевняють: щоб збільшити вплив свого суду — і з меншими перешкодами збагачуватись особисто.

«Учасники злочинної організації на чолі з головою суду фактично перейняли на себе функції інших органів влади та ухвалювали замовні рішення в інтересах політичних еліт та бізнес-кіл, а також у власних інтересах, втручаючись у різні державні процеси», — ідеться в повідомленні бюро. Які саме процеси?

Наприклад, у 2019-му ОАСК розглядав позов про визнання відсутності в парламенті коаліції депутатських фракцій. Це відкривало шлях до розпуску Верховної Ради через суд.

— Саша (за версією НАБУ, народний депутат попереднього скликання – Ред.) дзвонив, казав: «Що ти женеш, бл*, ви зараз встановите, що нема коаліції?, — розповідає колезі Вовк. — Я йому: «Сашо, ти що, сумнівався в моїй політичній проституції?» Ми чекали на цей момент. Усе вам згадати.

Коли ж у ході президентських виборів стали очевидними високі шанси на зміну влади, Павло Вовк та його заступник задумали заборонити широкому колу держслужбовців виїжджати за кордон. Заборона мала набути чинності одразу після проведення виборів — і продемонструвати ефективну помсту та впливовість суду.

— Ну, я тобі скажу, можуть, бл*, МВС дати команду, бл*, коли екзитполи оголосять — для певних осіб закрити кордон, — каже на аудіозаписі заступник голови ОАСК,

— Це, взагалі, треба робити 29 числа — офіційне оголошення (результатів виборів — Ред.), — зауважив суддя ОАСК.

— А давай кинемо проєкт позовної заяви, людей 150: «прошу заборонити, бл*, зобов’язати прикордонників, вилетіти, виїзд заборонити», — не вгамовується заступник. — На х*й кинемо й хай у нас лежить. І там розписати всіх, кого можна. І Козьякова (ексголова Вищої кваліфікаційної комісії суддів — Ред.), нах*й, і Бенедисюка (ексголова Вищої ради правосуддя — Ред.), нах*й, і Верховний суд — всю цю х**ню.

— Якби вони знали, за якими процесами ми стоїмо — вони б о**їли, — підсумовує Павло Вовк. — Я думаю, обісреться півкраїни, бл*. Це крок ах**тельний.

— Просто красиво, професійно, — наперед радіє заступник. — Число, місяць, рік народження [вказати]. Щоб ніяка служба помилитись не могла.

— РНБО теж обмежимо?, — питає суддя.

— Так, — каже заступник.

— Профілактика правопорушень, — аргументує рішення Вовк. — А прикордонники, бл* — треті особи. Уже ж очевидно, що побіжать.

Невдовзі можливу заборону на виїзд із Вовком обговорював неназваний відвідувач.

— Кому заборонятимете виїзд? — питає на записах НАБУ він.

— Ми нікому поки забороняти не будемо, але позов не просто так з’явився, — запевняє Вовк. — Є певні сили, я не можу розповісти.

Зрештою, як стверджують в антикорупційному бюро, один із суддів ОАСК розробив проєкт позову, який нібито підписав Давид Жванія та подав до суду. ОАСК відкрив провадження по справі та навіть прозвітував про це на своєму сайті. Однак наступного дня нардеп спростував, що подавав такий позов.

Траплялись серед «клієнтів» суду й прості комерційні замовники. В одному із фрагментів аудіоматеріалів ідеться про необґрунтоване рішення на користь однієї фінансово-промислової групи, яке готовий ухвалити ОАСК в разі отримання неправомірної вигоди.

— Дивись, я ж тобі скинув не щоб посперечатись, хто правий, а хто ні, — за твердженням НАБУ, говорив телефоном Вовк. — Мої вважають, що це сильний аргумент, вони хочуть це написати (в рішенні — Ред.). І вони готові цього не писати, а написати х**ню, якщо є в цьому інтерес. Я так розумію, що «твої» мислять системно. Якщо вони готові проспонсорувати це — тоді ми готові х**ню написати. А якщо вони не готові — то нехай змагаються.

Наслідок? Дуже заможний спосіб життя верхівки ОАСК. За останні 5 років Павло Вовк, запевняють у НАБУ, бував за кордоном понад 30 разів. Кілька разів він відпочивав на Мальдівських островах, і ціна одного такого візиту часом становила 50 тисяч доларів. Для деяких подорожей Вовк орендував чартерний рейс.

Також голова ОАСК придбав кілька кілограмів золотих монет у судді з апеляційного суду. Про це вже згадувалося у торішніх опублікованих НАБУ записах. А наша редакція тоді досліджувала, про які саме монети йдеться. Це так звані «червонці Катерини» — золоті монети, якими розраховувалися в Російській імперії під час правління імператриці Катерини Другої. Детальніше про цей епізод можете переглянути у блозі «Таємниці Слідства».
У 2017-2018 роках колишня дружина голови ОАСК, брат та інша близька особа, як запевняє НАБУ, отримали необґрунтований дохід від махінацій із облігаціями внутрішніх державних запозичень на 5 мільйонів гривень кожен. Схема була такою: банк продавав цінні папери за ринковою ціною родичам голови ОАСК, ті дорожче перепродували їх фізичній особі, яка повертала їх банку — знов за ринковою ціною. Інколи всі це операції проводились за хвилину. Прибуток рідних Вовка — 15 млн грн.

Євгеній Аблов отримав від держави в користування службову квартиру площею в 150 кв.м. Така велика — нібито через необхідність проживання з батьками. Насправді ж це було не так. Згодом квартиру приватизували й продали за понад 9 млн грн. Про це детально розповідали журналісти Bihus.Info у своєму сюжеті.

Втім, після того, як КСУ, нібито під тиском ОАСК, визнав норму про незаконне збагачення неконституційною, із приводу набутого в подібний спосіб майна судді можуть не переживати. Про це, як свідчать записи, своїм колегам сказав сам Вовк:

— Нашими спільними зусиллями, в боротьбі за спільну справедливість, народилось рішення про незаконне збагачення, про визнання неконституційним, — підсумував він. — Тому є можливість у вас придбати на себе все, що ви хочете. Лишається відкритим питання про доброчесність.

У відповідь співрозмовники, й сам Вовк, зайшлися сміхом.

КОРОЛІ ДЖУНГЛІВ

У колективі ОАСК не раз гордо говорили про особливий статус свого суду.

— Мені цікаво було показати, що ми можемо бути унікальними, — відповідно до записів НАБУ, хвалиться Вовк. — Ну, а чого ми не унікальні? Єдиний суд, який взагалі на**й за п’ять років пережив їх усіх. Неліквідований, нереформований, неоцінений.

— Недоброчесні, — саркастично додає суддя.

— Пішли вони на **й, — відрубує Вовк.

— Показуємо зуби. Бл*.

Та й відвідувачам не забували казати: за співпраці з ОАСК у них все складеться.

— Найбільш надійний, як автомат Калашникова — це Окружний адміністративний суд, — каже на аудіозаписах НАБУ суддя.

— Так, — погоджується відвідувач.

— Будемо сподіватись, що він не лише всі ці влади пережив — а й наступні 15 переживе.

Щоб пережити було простіше, в керівництві ОАСК задумувались про експансію в інші органи влади — зокрема, про можливу участь Павла Вовка у виборах до парламенту.

— Пашо, що будемо робити? Як владу захоплюватимемо? — питає на записі Вовка один із суддів ОАСК.

— Головне не втратити її, Ігорю, — філософськи відзначає той.

— Ти ж розумієш: хто стоїть на місці — програє. Треба рухатись кудись.

— Законопроєкти роби, — підсумовує, зрештою, Вовк. — Треба нав’язувати свій порядок денний.