1

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку у вигляді особистого зобов’язання. Він відкинув клопотання представників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо застави очільнику ДСА у сумі 1 мільйон гривень. Зауважимо, що понад два тижні тому Холоднюку повідомили про підозру у справі так званих плівок Вовка.

Про це «Слідство.Інфо» довідалося з онлайн-трансляції судового засідання ВАКС від 3 серпня.

Розгляд клопотання слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Тимур Хамзін почав ще 29 липня, а 3 серпня продовжив його.

Представники Національного антикорупцйного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) просили визначити Холоднюку заставу в сумі 1 мільйон гривень. Утім, суддя вирішив застосувати до очільника Державної судової адміністрації (ДСА) більш м’який запобіжний захід — особисте зобов’язання. Зокрема, суд зобов’язав його прибувати до слідчих детективів за вимогою, повідомляти  про своє місце прибування та утримуватися від спілкування з підозрюваними й свідками у справі.

Зауважимо, що детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру Зеновію Холоднюку 17 липня. Тоді ж підозру оголосили голові Окружного адміністративного суду Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову та п’ятьом суддям ОАСК. Голові ДСА інкримінують зловживання впливом, перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів тощо (ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 369-2, ст. 351-2 КК України).

Засідання ВАКС щодо обрання запобіжного заходу Зеновію Холоднюку. Скріншот із трансляції на YouTube-каналі Вищий антикорупційний суд

На думку офіційного слідства, Холоднюк та ще 11 фігурантів діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСКу, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі.

За версією слідства, фактично зазначена організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнес-кіл. Зокрема, для цього Павло Вовк начебто використовував схему з подання адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи фізичних осіб до свого ж суду з подальшим «надшвидким» їхнім розглядом та з наперед визначеним результатом (формулювання НАБУ).

Як розповідало «Слідство.Інфо», раніше антикорупційне бюро оприлюднило аудіозаписи, на яких начебто зафіксовано, як Зеновій Холоднюк домовляється з Павлом Вовком про те, щоб через суд завадити проведенню конкурсу на посаду нового очільника адміністрації. І це, начебто, їм вдалося.

За інформацією НАБУ, на початку 2019 року Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя провела конкурс на посаду голови Державної судової адміністрації. Чинний очільник ДСА Зеновій Холоднюк через невідповідність вимогам до кандидатів податись на нього не зміг. Тому, як зазначають у НАБУ, він вирішив зашкодити проведенню конкурсу та зберегти собі посаду. По допомогу, нібито, звернувся до голови ОАСКу Павла Вовка — і той погодився.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Офіс генпрокурора тиждень не реагує на прохання слідства відсторонити скандальних суддів ОАСКу

У відповідь на прохання Холоднюка голова суду, за версією НАБУ, попросив про послугу: ввести до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів «своїх» людей, аби безперешкодно пройти кваліфікаційне оцінювання. Ймовірно, внаслідок цих домовленостей у травні 2019 року голова ДСА призначив членом ВККС Сергія Остапця, хоч це рішення й намагався оскаржити заступник голови ВККС Станіслав Щотка.

Нагадаємо, ввечері у п’ятницю, 17 липня, НАБУ опублікувало аудіозаписи розмов нібито голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка із заступниками (зокрема, Євгенієм Абловим), іншими суддями та відвідувачами. Обговорюють вони, зокрема, інструменти впливу на контролюючі органи судової влади – Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також під впливом Вовка, як ідеться в наданих НАБУ матеріалах, перебувають Конституційний суд України та Шостий окружний адміністративний суд. Чоловік використовував ці важелі, зокрема, щоб утілювати «замовлення» політиків та бізнесменів чи демонструвати можливості ОАСК із впливу на владу. Так, у 2019-му, як ідеться в оприлюднених НАБУ матеріалах, ОАСК розглядав позов про визнання відсутності в парламенті коаліції депутатських фракцій. Це відкривало шлях до розпуску Верховної Ради через суд. Коли ж у ході президентських виборів стали очевидними високі шанси на зміну влади, Павло Вовк та його заступник планували судовим рішенням заборонити широкому колу держслужбовців виїжджати за кордон.

Також, як засвідчено аудіозаписами НАБУ, Павло Вовк та Євгеній Аблов намагались отримати дані про телефонні з’єднання журналістки «Слідства.Інфо» Євгенії Моторевської, яка готувала матеріал про святкування дня народження Аблова в одному з київських ресторанів.

Більше про зафіксовані НАБУ факти зловживання владою керівництвом ОАСК ідеться в матеріалі «Слідства.Інфо» «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».