Уявіть ситуацію: працівник поліції прокидається, готує сніданок та збирається на роботу. Він виходить з будинку, вітається з сусідами та покидає житловий комплекс, де відомство купило йому житло. Приїхавши на роботу, він знову згадує цей ЖК — адже, як виявляється, правоохоронець займається розслідуванням законності його побудови. Комплексу, де його керівництво придбало йому житло.

Ця історія звучить, щонайменше, незвично, але насправді така ситуація цілком можлива. За нашими підрахунками, за останні три роки структури МВС придбали майже 150 квартир у Києві та області для своїх працівників. Всі вони — у новобудовах.

«Слідство.Інфо» проаналізувало декларації топ-посадовців відомств Міністерства та побачило, що кілька з них за останні роки отримали службове житло. Ми намагалися розібратися, за якими критеріями купується та розподіляється житло у МВС. У відомстві нам не відповіли.

Аналізуючи дані про купівлю-продаж квартир з відкритих джерел, ми з’ясували, що для правоохоронного міністерства діє окремий порядок закупівлі житла, у якому купа прогалин. Ретельніший аналіз дозволив нам встановити, що нерідко МВС купує квадратні метри у фігурантів своїх же кримінальних проваджень. А іноді — у сватів своїх працівників та народних депутатів.

Тільки новобудови

«Слідство.Інфо» зацікавилося темою закупівлі житла для МВС, оскільки, аналізуючи минулорічні декларації топ-посадовців помітило у кількох із них нове житло. Зокрема, за останні кілька років у Нацполіції службове житло площею близько 65 квадратних метрів отримав заступник начальника Департаменту карного розшуку Юрій Кузьменко, на 50 квадратних метрів — заступник начальника Департаменту протидії наркозлочинності Сергій Преутеса. Службове житло отримав також начальник одного з департаментів ДСНС Сергій Парталян.

Квартиру площею понад 90 квадратних метрів у 2020 році отримав і начальник Департаменту карного розшуку Нацполіції Вадим Дзюбинський — при цьому, його дружина також орендувала житло у столиці. А сам Дзюбинський на момент отримання житла працював на посаді близько року.

Інфографіка: “Слідство.Інфо”

Аналізуючи дані з порталу використання публічних коштів E-data, ми підрахували, що протягом 2018-2020 років МВС та його структури — Нацполіція, Нацгвардія та Держслужба з надзвичайних ситуацій — витратили на закупівлю житла щонайменше 121 мільйон гривень. На ці гроші придбали 93 квартири у Києві та Київській області. Скільки коштували ще 50 квартир з решти оголошень — встановити не вдалося. Важлива деталь: купівля нерухомості держструктурами не проводиться через портал закупівель Prozorro (чому — розповімо далі), тому збирати цю інформацію треба вручну. 

Ще десять років тому уряд ухвалив спеціальну постанову для закупівлі житла Міністерством внутрішніх справ та іншими відомствами. Втім, як помітило «Слідство.Інфо», часто оголошення про придбання квартир публікуються не за прописаним у документі порядком, пропускаються деякі пункти і, як кажуть експерти, у цьому процесі взагалі багато прогалин. Одна з виявлених нами — закупівля житла у фігурантів своїх же розслідувань.

Забудовники під слідством

Із 143 квартир, придбаних структурами МВС протягом останніх трьох років, у Києві придбали майже 50 квартир. Хоча процедура передбачає закупівлю житла і на вторинному ринку, всі квартири вирішили купити у новобудовах.

Більшість із них Нацполіція і Міністерство внутрішніх справ купили у двох житлових комплексах — «Дніпровському» поблизу Дарницького вокзалу та «Кришталевих Джерелах» біля парку «Феофанія».

«Кришталеві Джерела», що розташовані у мальовничій парковій зоні, мають скандальну славу. Ще у 2016 році «Економічна правда» розповідала про можливі махінації забудовника з передачею права власності на житло інвесторам будівництва — тобто людям, які придбали квартири ще до спорудження будинків. Зараз ці схеми розслідують правоохоронці у кількох кримінальних провадженнях. 

Також Радіо Свобода повідомляло, що частину будинків без усіх необхідних дозволів зводили на місці унікальної гідрогеологічної станції Національної академії наук, яка займалася дослідженнями підземних вод. У 2020 році Нацпол розпочав розслідування щодо незаконного будівництва та навіть наклав арешт на земельні ділянки. Втім, восени 2020 року його зняли

Другий житловий комплекс — «Дніпровський», — що на лівому березі Києва, також під пильною увагою правоохоронців. Нацполіція  розслідує справу про можливе порушення правил безпеки забудовником у процесі зведення комплексу. До поліції звернулася жінка, яка стверджувала, що отримала інгаляційне отруєння через викид хлору з балонів, а місце події перевіряла Держслужба з надзвичайних ситуацій.

Інфографіка: “Слідство.Інфо”

Комплекси поєднує ще дещо. Обидва ЖК зводив столичний забудовник «КСМ-Груп», який, за даними аналітичної системи YouControl, входить до однойменної бізнес-групи. Ключовими бенефіціарами групи є Микола Копистира та його сини — Арсеній і Сергій.

Арсеній Копистира, за даними YouControl, одружений з донькою Михайла Вербенського — працівника МВС з понад 40-річним стажем. У 2005-2010 роках Вербенський був заступником міністра Луценка, а у 2014-2015 роках очолював головний штаб відомства. Зараз чоловік працює директором Державного науково-дослідного інституту МВС.

За словами голови правління «Антикорупційного штабу» Сергія Миткалика, якщо переможець конкурсу відомства є сватом працівника цього ж відомства, може виникати конфлікт інтересів.

«Сват, за сімейним кодексом є близькою особою, тому тут може бути потенційний конфлікт інтересів. Реальний конфлікт інтересів може бути, якщо Вербенський мав якийсь стосунок безпосередньо до закупівлі. Ми розуміємо, що тут можуть мати місце якісь неформальні домовленості, але довести їх юридично без більшої кількості доказів — наразі не можна», — зазначив Миткалик.

Конфлікт інтересів

Ще одна будівельна компанія, щодо якої ведуть розслідування і Нацполіція, і СБУ, — «ДБК-Партнер». Структури МВС за останні пару років купили в неї 21 квартиру у новобудовах у Києві та Вишгороді. Цікаво, що компанія-забудовник, одним із співвласників якої є експрезидент «Київміськбуду» Петро Шилюк, фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях.

Перше — щодо житлового комплексу «Ярославичі-2», де придбали п’ять квартир для поліцейських. Справа у тому, що близько десяти років тому фірма-забудовник зруйнувала недобудований інфекційний корпус лікарні і на його місці побудувала новобудову. З часом передача корпусу забудовникам привернула увагу слідчих СБУ. Як вважають правоохоронці, будівлю із шматком землі могли передати незаконно. Сам же корпус міг коштувати  1,4 мільйона гривень і був наполовину збудований за державні кошти.

ЖК “Ярославичі-2” ФОТО: lun.ua

Ще одне розслідування , де фігурує «ДБК-Партнер», веде Головне слідче управління Нацполіції — воно стосується можливих порушень щодо передачі земельних ділянок держпідприємства «Пуща-Водиця» на підставі інвестиційних договорів. 

Варто зазначити, що списків, хто саме отримав службове житло, структури МВС не публікують. За словами Сергія Миткалика, якщо ж такі випадки існують, то це також може бути потенційним конфліктом інтересів. 

«Можливо, у разі, якщо працівники Нацполіції проживають у квартирах забудовника, діяльність якого вони розслідують, прокуророві у цій справі варто передавати її в інші органи досудового слідства, щоб унеможливити конфлікт інтересів», — зазначив голова правління «Антикорупційного штабу».

Поле для порушень

Купівля нерухомості для працівників Міністерства внутрішніх справ здійснюється за особливим порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів від 2011 року. Відповідно до неї, замовник — у нашому випадку це МВС та його відомства — публікують дані про конкурси не у «Віснику держзакупівель» чи на ProZorro, а на своєму сайті та у будь-якому ЗМІ на свій вибір. 

При цьому, оголошення про проведення конкурсу має складатися, щонайменше, з кількох обов’язкових пунктів — це вимоги до житла (наприклад, інформація про кількість кімнат та метраж), зміст конкурсної документації, строк подання пропозиції, місце проведення торгів, контактна інформація.

На сайтах Міністерства внутрішніх справ, Нацполіції, ДСНС та інших відомств такі розділи на сайтах справді є. Однак в оголошеннях, які публікуються, немає частини необхідної інформації — бракує конкурсної документації, деталей вимог до житла, інформації про вартість та метраж вже придбаних квартир тощо. 

Аналітик Незалежної антикорупційної комісії Олександр Саєнко розповів «Слідству.Інфо», що прописані постановою умови публікації оголошень є дуже загальними і можуть сприяти порушенням.

«Це створює передумови для звуження кола учасників та участі у конкурсі заздалегідь визначених осіб фізичних або юридичних. Це також є передумовою для свавілля з боку відповідальних за закупівлі осіб, — зазначив Саєнко, — при цьому, (у постанові, — ред.) повністю відсутні вимоги до оприлюднення результатів. Тобто неможливо побачити, за якою ціною, якого метражу придбане житло і чи відповідає процедура нормі Постанови».

Олександр Саєнко розповів, що з появою у 2015 році закону «Про публічні закупівлі» — а, відтак, й інструменту ProZorro — ситуація з держзакупівлями помітно покращилася. Однак щодо закупівлі житла — тут нічого не змінилося, оскільки дія нового законодавства не поширюється на купівлю житла.

Приватні особи

Досліджуючи інформацію про закупівлю службового житла ми також виявили, що нерідко МВС купує житло у приватних осіб, а не у забудовників. У такий спосіб продавці можуть мінімізувати податки з продажу — про таку схему розповідала, зокрема, генеральна прокурорка Ірина Венедиктова.

У вже згаданої «КСМ-Груп» правоохоронці купили 30 квартир через приватних осіб, зокрема — і пов’язаних з будівельною компанією. Але чомусь — не напряму в компанії.

У Ірпені для Нацполіції закупили три квартири у житловому комплексі «Київський». Одним із продавців виступила Євгенія Ростолопа — адвокатка і керівниця будівельної компанії «Кондор-Еко-Україна». На своїй сторінці у Facebook жінка зазначає, що керує дитячим садком-школою.

 У Вишневому закупили 11 квартир — також для поліцейських — у житловому комплексі «Вишневий квартал». Продавцем частини квартир була Лариса Шевчук — людина з таким самим іменем працювала в компанії «Познякижилбуд» та декларує низку нерухомості у Вишневому.

У Софіївській Борщагівці для Нацполіції придбали 16 квартир, з них майже всі — у ЖК «Львівський маєток». Їх продавав Віктор М’ялик — нинішній народний депутат групи «За майбутнє» Ігоря Палиці. Зараз його підозрюють в ухиленні від сплати податків з нерухомістю на суму 97 мільйонів гривень. У межах цієї справи детективи Державного бюро розслідувань навіть арештували його майно.

Фото: Facebook-сторінка Віктора М’ялика

Як розповідала у березні генпрокурорка Ірина Венедіктова, М’ялик продавав квартири у житлових комплексах поблизу Києва — у Софіївській Борщагівці та Петропавлівській Борщагівці. Але не як бізнесмен — він не створював окрему юридичну особу, чим міг мінімізовувати податки упродовж більше восьми років.

«Доходи від реалізації квартир та нежитлових приміщень підозрюваний декларував як доходи фізичної особи від продажу власного майна, а не від підприємницької діяльності, із застосуванням ставки податку в розмірі 5% замість 18%», — повідомила Венедіктова у березні цього року. Вона повідомила, всього за такою схемою М’ялик продав понад 1,2 тисячі приміщень.

Непрозора нерухомість

За словами експерта Transparency International Ukraine Івана Лахтіонова, інструмент державних закупівель ProZorro дозволяє різні критерії для послуг та товарів. Однак, поки немає змін у законодавстві, для нерухомості його використовувати неможливо.

«В ProZorro можна купувати і за ціновими, і за неціновими критеріями, і це визначає замовник, який проводить закупівлю. Щодо нерухомості — то тут проблема в тому, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на такі закупівлі», — зазначив він.

Лахтіонов стверджує, що інструмент ProZorro дозволяє знизити корупційні ризики і максимізувати вигоди. 

«Prozorro прямо не долає корупцію, а дозволяє мінімізувати її, система робить відкритими процеси, що відбуваються під час організації та проведення закупівель. Завдяки принципу «Всі бачать все», як контролюючі та правоохоронні органи, так і громадські активісти, можуть попередити «зраду». Щодо нерухомості — це дійсно складні закупівлі. Але якби процеси закупівлі були прозорими і відкритими — це точно дало б позитивний ефект», — переконаний експерт.

«Слідство.Інфо» звернулося по коментар до заступника Міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, але той відправив нас до пресслужби відомства. У письмовому запиті ми запитали, зокрема, чому МВС закуповує квартири у фігурантів своїх же проваджень. Протягом трьох тижнів ми не отримали відповідей на питання стосовно службового житла.

Нещодавно команда «Слідство.Інфо» опублікувала новий фільм-розслідування «Чотири кілери, три копи і наркобарон».

У фільмі розповідається про те, як пов’язані українські правоохоронці, помічник начальника київської поліції Євген Дейдей і балканські кілери, які торік влаштували стрілянину у центрі української столиці.