0

За місяць після свого призначення Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова змінила правила відбору керівників прокуратури. Тепер, щоб призначити керівників підрозділів у Офісі генпрокурора, очільників обласних чи окружних прокуратур, їй вже не треба переконувати так званих «зовнішніх спостерігачів», як мав робити її попередник. Вистачить голосів самих лише прокурорів.

Що це змінює? Згортає реформу прокуратури, запевняють «Слідство.Інфо» експерти й колишній керівник відомства Руслан Рябошапка.

 

Маленький крок для комісії. Великі зміни для прокуратури

Минулого грудня тепер уже ексгенпрокурор Руслан Рябошапка запровадив новий порядок атестації людей на посади керівників підрозділів Офісу генпрокуратури, їхніх заступників, а також очільників обласних та окружних прокуратур. Атестаційна комісія складалась із шести осіб, рішення приймалось мінімум чотирма голосами, а склад комісії міг варіюватись: 2-3 членів були працівниками прокуратури, 3-4 — представниками вишів, міжнародних неурядових організацій та дипломатичних представництв. Останні мали забезпечувати незаангажованість і змагальність процесу: без згоди бодай одного з цих так званих «зовнішніх представників» призначити нового керівника було неможливо.

Зміна, запроваджена Іриною Венедіктовою 15 квітня (копія наказу є в розпорядженні редакції), точкова: кількість членів комісії збільшується на одного представника прокуратури. Тепер їх має бути четверо, зовнішніх представників — троє. Рішення приймається, якщо є мінімум чотири голоси «за». Тобто, самих прокурорів тепер достатньо.

Можна припустити, що в представників прокуратури можуть бути різні позиції щодо певних кандидатів. Але фахівці з реформ правоохоронних структур у цьому сумніваються.

«Це буде як “вільна каса”. Хто захоче, той і зайде»

Своїм наказом Ірина Венедіктова прибрала запобіжник, який забезпечував реальну конкуренцію претендентів, впевнений експерт Центру політико-правових реформ, викладач Києво-могилянської академії Володимир Петраковський. «Збільшивши на одну людину по своїй квоті, по суті, вона нівелювала ось цей блокуючий голос представників, делегованих міжнародними організаціями. Тепер може вирішувати питання призначення чотирма «своїми» кадрами, — вважає він. — Це просто як вільна каса. Хто захоче, той по ній зайде. Раніше це було неможливо».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Батька скандального експрокурора в Рівному, який насмерть збив жінку, звільнили від покарання

Віталій Шабунін із Центру протидії корупції з ним солідарний: «Нікого ззовні. Всі свої. Прокурори очищають прокурорів. Ага, вже судді суддів наочищали», — написав він у своєму фейсбуці.

При цьому Венедіктова, як запевняє Петраковський, просто скористалась умови, створеними нею попереднім Генпрокурором. Коли ГПУ керував Юрій Луценко, відбором керівних кадрів у прокуратуру опікувались дві інституції – Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів та Рада прокурорів. Формально це відповідало стандартам Ради Європи. Рябошапка ж, заступивши на посаду, лобіював зміни в порядку атестації. Більше повноважень отримав безпосередньо Генпрокурор. «Він у ручному режимі хотів “хороших” людей призначати, а “поганих” не призначати, — каже Петраковський. — Його попереджали: “Щось станеться, ти перестанеш бути Генеральним прокурором, хтось прийде іншим — і отримає суперповноваження. Які зможе використати, як завгодно”. Він не зважав».

«Яскравий сигнал, що реформа починає згортатися»

Тепер реакція Руслана Рябошапки мало відрізняється від коментарів експертів.

«Усе зроблено тільки для того, щоб легалізувати волю Генерального прокурора, — сказав він у коментарі “Слідству.Інфо”. — Рішення, фактично, Венедіктова приймає сама: чотири прокурори, які входять у цю комісію, навряд чи насміляться їй заперечувати. Вони просто схвалять те рішення, яке вона сама прийме».

Ексгенпрокурор запевняє, що за його керівництва відомством процес атестації був змагальним. «Комісія призначала далеко не всіх, кого я пропонував, наприклад, на ці посади, — каже він. — Механізм гарантував, що ми не будемо щось хімічити й намагатись надурити наших зовнішніх спостерігачів».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поновленим через суд працівникам Генпрокуратури виплатили 16,5 млн грн компенсацій

Новий механізм уже показав себе на практиці: в останні тижні було призначено кількох людей із, на думку Рябошапки, сумнівною репутацією. Зокрема, він назвав новопризначеного виконувача обов’язків прокурора Києва Романа Говду. «І ще декілька призначень було зроблено. Ми не бачили на сайті Офісу інформацію про призначення цих людей. Що теж, в принципі, викликає запитання: чому Офіс намагається приховати ось такі призначення й чому їх зроблено в такий спосіб? — питає він, — Це яскравий сигнал, що реформа починає згортатися».

Ми звернулися із запитом до Офісу Генпрокурора з проханням прокоментувати зміни до відбору на керівні посади в органи прокуратури. На момент публікації відповіді не отримали.

Як раніше розповідало «Слідство.Інфо», у прокуратурі Києва недорахувалися понад 270 тисяч доларів, які заарештували після начебто викриття у 2017 році конвертаційного центру. Цей центр нібито мав стосунок до так званого «короля контрабанди» Вадима Альперіна. Проте, коли формальні власники скасували арешт та прийшли забирати гроші, виявилося, що 272 тисячі доларів є фальшивими. В результаті ці гроші відшкодували українські громадяни. Винних у цій історії так і не виявили.