Близько тижня тому з’явилась інформація про те, що Сергію Стерненку мають вручити підозру в умисному вбивстві. Наразі — неофіційна: про це говорять симпатики активіста й він сам. Утім, намір оголосити йому підозру декларували вже раніше на рівні Офісу Генпрокурора. І стосується вона епізоду дворічної давності, під час якого загинув чоловік.
Справа Сергія Стерненка все більше політизується. Її емоційно коментують у пресі, з екранів телебачення, у соцмережах. Звучать і заклики посадити активіста до в’язниці, і слова підтримки від прихильників із різних міст України.
«Слідство.Інфо» дослідило обставини справи, про яку палко дискутує громадськість, політики та очільники правоохоронних структур. І вирішило викласти суть цієї історії фактами, опираючись переважно на інформацію з офіційних документів, які є у відкритому доступі в судовому реєстрі.
Ключові моменти, навколо яких найбільше точаться суперечки: був це самозахист з боку Стерненка чи умисне вбивство, а також — чи взагалі здійснювали на нього напад?
ХТО ТАКИЙ СЕРГІЙ СТЕРНЕНКО
Стерненку 25 років, шість із них він активний у громадському житті — зокрема, рідної Одещини. У лютому 2014-го Стерненко очолив міське, а за кілька місяців і обласне відділення «Правого сектору». Брав участь в акціях із протидії так званій «русской вєсни». Із часом став одним з найактивніших представників одеських націоналістів: Стерненко проводив численні пікети російського консульства в Одесі, брав участь у блокуванні одеських концертів поп-виконавців, які проводили виступи в Росії, в акціях проти проросійських політиків — зокрема, «сміттєвій люстрації» Нестора Шуфрича. А також у численних акціях проти незаконних забудов.
Зараз чоловік навчається міжнародному праву в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, очолює одеську громадську організацію «Небайдужі» (заявлені цілі якої загалом повторюють згадані вище активності Стерненка) та є активним у соцмережах — зокрема YouTube-канал активіста має більше 120 тисяч підписників.
У 2018-му на Стерненка скоїли кілька нападів.
КОЛИ ТА ЯК НАПАДАЛИ НА СТЕРНЕНКА
7 лютого 2018 року активіста побили біля його дому двоє невідомих — предметом, схожим на бейсбольну биту. Внаслідок цього Стерненко отримав струс мозку. Другий напад стався зранку 1 травня: коли чоловік виходив із будинку, зловмисник вистрілив йому в потилицю, але тяжких ушкоджень ґумова куля не завдала. Стерненко разом із перехожими зміг затримати нападника. Дівчина Стерненка тим часом знімала процес затримання на відео.
Станом на березень 2020-го суд проти затриманого досі не розпочався.
Після кожного з цих нападів, зі слів Стерненка, він звертався до поліції з проханням про охорону, однак не отримував її.
Уже за три тижні, 24 травня, активіст повідомив, що на нього напали знову. Цей випадок і відомий тепер як «справа Стерненка».
ЧИМ ОСОБЛИВИЙ ТРЕТІЙ НАПАД НА СТЕРНЕНКА
Пізно ввечері 24 травня 2018 року до одеської поліції надійшло повідомлення про злочин. Правоохоронців о 23:12 викликали Сергій Стерненко та його дівчина Наталія Усатенко. Вони розповіли черговому про те, що на них напали й що є поранення.
Пізніше того ж вечора до поліції надійшло повідомлення про те, що в одному з одеських дворів виявили труп невідомого чоловіка із ножовими пораненнями. Згодом його ідентифікують як Івана Кузнєцова. Дзвінок, який відбувся о 23 годині 35 хвилин, вочевидь, здійснили медики, які приїхали на виклик.
Експертиза покаже, що Іван Кузнєцов отримав декілька непроникаючих поранень і два проникаючі поранення — в живіт і в область серця. Останнє стало смертельним. Про це йдеться в матеріалах досудового слідства, частину з яких оприлюднено в ухвалах судового реєстру.
У момент прибуття медиків на місці, де лежало тіло небіжчика, перебували й активіст із дівчиною. Обличчя Стерненка було побите, з руки стікала кров. Це було видно на відеострімі, який вони вели. Стерненка госпіталізували із підозрою на черепно-мозкові травми, також у нього зафіксували ножове поранення лівої кисті.
Сергій Стерненко після інциденту 24 травня.
У той же період до поліції надійшла інформація щодо ще одного чоловіка. Як видно з ухвал, йому завдали колото-різані рани живота. Це — іще один учасник подій того вечора Олександр Ісайкул. Після поранення біля будинку Стерненка він утік. Щоправда, у документах не вказано, в який саме спосіб про нього стало відомо правоохоронцям: чи його затримали, чи він звернувся до поліції сам.
Олександр Ісайкул після інциденту.
Події того вечора за версією Сергія Стерненка виглядають так, ніби він захищався від нападників, і в ході сутички один із них загинув, а інший отримав поранення. Активіст стверджує, що Олександр Ісайкул та Іван Кузнєцов накинулися на нього поблизу будинку, де мешкає Стерненко, коли він із дівчиною повертався додому з магазину. На місці події правоохоронці знайшли пакет із супермаркету «Обжора», в якому були молоко та кефір.
Представники протилежної сторони заперечують, що ті планували напад. Кажуть, що зустріч біля його під’їзду об 11 вечора була випадковою. Однак Стерненко переконаний, що ці люди зазіхали на його життя.
«Слідство.Інфо», у свою ж чергу, виявило в офіційних документах інформацію про те, що за активістом могли стежити.
ДО ЧОГО ДІЙШЛО СЛІДСТВО?
Одразу після інциденту правоохоронці відкрили два кримінальні провадження. В одному потерпілим визнали Стерненка, в іншому — Кузнєцова й Ісайкула. Обидва почала розслідувати обласна поліція. Утім, незабаром провадження передали до головного управління Нацполу, а потім — і до СБУ. Зокрема, через те, що в активіста були конфлікти з одеською поліцією. Кілька років тому під час однієї з акцій протесту проти забудови в місті сталася сутичка між протестувальниками і силовиками. Сергій Стерненко був на цьому заході й вів звідти відеотрансляцію. Незабаром, із його слів, поліція оголосила йому підозру в організації масових заворушень.
Потерпілим у тому кримінальному провадженні є тодішній голова управління Національної поліції в Одеській області Дмитро Головін. Зі слів Стерненка, слідчі вважають, що він завдав правоохоронцю тілесних ушкоджень. Однак потерпілий Головін уже протягом тривалого часу ігнорує судові засідання. А нещодавно «Слідство.Інфо» повідомляло про те, що під час другого замаху на активіста на місці злочину «засвітилося» авто родини колишнього радника Головіна.
Провадження щодо загибелі Кузнєцова й поранення Ісайкула відкрили за статтями «умисне вбивство» і «нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості». Напад на Стерненка кваліфікуали як замах на його вбивство групою осіб. Утім, уже згодом СБУ додало до провадження ще дві статті, які стосуються порушення недоторканності приватного життя і використання проти активіста спецтехніки для отримання інформації.
ЧИ МОГЛИ СТЕЖИТИ ЗА СТЕРНЕНКОМ?
В автомобілі Стерненка знайшли два GPS–трекери. Як ідеться в документах із судового реєстру, один пристрій було розміщено в районі місця водія, а інший — між бензобаком та заднім сидінням. Вочевидь, саме виявлена техніка дає підстави слідчим вважати, що за активістом стежили.
Також у матеріалах слідства є інформація про те, що у вечір нападу обидва фігуранти цієї історії — і Кузнєцов, і Ісайкул — зустрічалися із ще двома чоловіками неподалік дому активіста. Правоохоронці встановили їхні особи, про що «Слідство.Інфо» вже писало. У розпорядженні редакції опинилася частина матеріалів кримінального провадження. А саме — карта зі шляхами пересування Ісайкула і Кузнєцова у вечір замаху. У документі вказано, що незадовго до нападу вони зустрічалися з двома іншими особами, яких звуть Олександр Подобєдов і Віталій Посувайло.
Пересування Ісайкула з Кузнєцовим у вечір замаху. Щоб роздивитись подробиці — клікніть на карту.
Зустріч відбувалася неподалік місця замаху, в парку обласної ради. Туди вони прибули на машині разом. Стерненко також стверджує, що Подобєдов стояв поруч із місцем злочину в авто і, коли активіст із дівчиною повертались додому, дав спільникам сигнал фарами. За словами адвоката Стерненка, вдалося знайти і свідка, який це бачив.
Утім, по сьогодні в судових документах немає інформації про оголошення підозр жодному з відомих слідству осіб. Так само підозру не оголошували й Сергію Стерненку. Хоча нещодавно призначена очільниця Офісу генпрокурора публічно заявила, що незабаром активісту її вручать.
І що ця підозра може стосуватись або 118-ї, або 115-ї статті Кримінального кодексу: «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони» чи «Умисне вбивство» відповідно. Загроза останнього мобілізувала прибічників Стерненка, які днями провели акції підтримки активіста по всій країні.
115-ТА СТАТТЯ?
Ключовий момент для слідства — коли саме Стерненко завдав смертельних поранень Кузнєцову: обороняючись чи наздоганяючи. Активіст запевняє, що вдарив його ножем у момент нападу, після чого чоловік почав тікати і, пробігши кількадесят метрів, впав та невдовзі помер. У судових документах вказано, що відстань від місця бійки до місця, де знайшли Кузнєцова становить 99,1 метра. Від цього факту відштовхуються опоненти активіста, стверджуючи, що смертельно поранений Кузнєцов настільки довгий шлях пробігти не міг. Їхня версія: Стерненко завдав удари ножем не для оборони, а щоб убити. Дати відповідь, хто правий, має експертиза, яку призначили в межах офіційного розслідування. Утім, наразі інформації щодо її результатів у відкритому доступі немає.
Недавно генеральна прокурорка публічно заявляла, що кілька експертиз уже відбулось і наразі призначено додаткові. За їхніми результатами, зі слів Венедіктової, буде визначено кваліфікацію підозри Стерненку: буде це стаття 118-та чи 115-та. Але, як запевняє генпрокурорка, підозра буде «в будь-якому разі».
Сам активіст визнає, що завдав Кузнєцову ножових поранень. Але не вважає свої дії перевищенням меж необхідної оборони, оскільки, з його слів, нападників було двоє і він захищався. Стерненко посилається на статтю 36 Кримінального кодексу — «Необхідна оборона». Відповідно до неї, якщо особа захищається від нападу групи осіб — то, навіть за використання зброї, вона звільняється від кримінальної відповідальності.
