Шевченківський райсуд Києва обрав запобіжний захід для активіста Сергія Стерненка. Наступні 60 діб він має дотримуватись цілодобового домашнього арешту.
Про це повідомив сам Сергій Стерненко у своєму Facebook, навівши фото документів.
При цьому, за словами активіста, виконати вимогу суду він фізично не може, оскільки домашній арешт присуджено за адресою прописки Стерненка — в Одесі. Там зараз знаходиться військова частина.
«Суддя знав, що фактично я проживаю у Києві. […] Для чого все це відбувається? Щоб прокурор, зафіксувавши недотримання мною умов запобіжного заходу, міг звернутись до суду із проханням обрати наступний за рівнем суворості запобіжний захід — арешт у слідчому ізоляторі», — запевняє Стерненко у ході відеотрансляції.
Що тепер робити, чоловік, за його словами, не знає: «Я не маю уявлення, що мені робити з цією сраною ухвалою. Зараз буду радитись із адвокатами».
Нагадаємо, 11 червня Стерненку вручили підозру в умисному вбивстві. Обвинувачення тоді ж клопотало про цілодобовий домашній арешт і видало активісту електронний браслет.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про справу Стерненка — з офіційних документів слідства
Усе відбувається у зв’язку із так званою «справою Стерненка», коли активіст, на той момент проживаючи в Одесі, навесні 2018-го пережив замовний напад на себе. Стерненку вдалось відбити напад, внаслідок чого один із нападників помер.
Це був третій напад на чоловіка за кілька місяців. Перед тим його били битою та стріляли в шию з травматичної зброї. Щодо третього нападу Стерненко запевняє, що не винуватий і просто оборонявся.
Сергію Стерненку 25 років, шість із них він активний у громадському житті — зокрема, рідної Одещини. У лютому 2014-го Стерненко очолив міське, а за кілька місяців і обласне відділення «Правого сектору». Брав участь в акціях із протидії так званій «русской вєсни». Із часом став одним з найактивніших представників одеських націоналістів: Стерненко проводив численні пікети російського консульства в Одесі, брав участь у блокуванні одеських концертів поп-виконавців, які проводили виступи в Росії, в акціях проти проросійських політиків — зокрема, «сміттєвій люстрації» Нестора Шуфрича. А також у численних акціях проти незаконних забудов.
Днями «Слідство.Інфо» повідомляло, що старший групи прокурорів, які розслідували справу Стерненка, Андрій Радіонов, відмовився підписувати підозру й вийшов із процесу.
На 17 сторінках обґрунтування свого рішення він, зокрема, зазиачив, що у справі є відчутний політичний тиск.
Також ми писали про суддю, який обирав для Стерненка запобіжний захід. Володимир Бугіль відомий тим, що виносив рішення проти учасників Революції Гідності, уник люстрації та чинив правосуддя в умовах конфлікту інтересів.