Наприкінці 2021 року Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) Міністерства юстиції погодила тендер із постачання продуктів у в’язниці загалом майже на 2 мільярди гривень. Переможцями стали сім компаній та фізична особа-підприємець.

Більшість фірм пов’язані між собою та вже раніше були відомі — два роки тому вони стали фігурантами розслідування «Слідства.Інфо». Наша редакція встановила, що компанії з цього списку вже вигравали тендери для українських в’язниць, постачаючи несвіжі, зіпсовані продукти. Також вони пов’язані із працівником Служби безпеки України часів президентства Віктора Януковича.

Тендери нові, учасники — незмінні

Гендирекція ДКВС має намір підписати угоди про постачання борошна, риби, яловичини, круп та соняшникової олії в українські в’язниці упродовж трьох років. Всього на це витратять 1,99 мільярда гривень. Цю суму між собою розділять сім компаній — «АРТ СВН», «Торен Рітейл», «Р-продакт», «Ес Енд Ей Груп», «Фалькон Прайм», «Кариота» та «Фінінтертехнологія», а також фізична особа-підприємець Федір Гальчанський. 

Ці ж фірми також стали учасниками інших торгів — на закупівлю овочів та окремо картоплі, — загальною сумою ще на майже 532 мільйони гривень. Серед допущених до аукціону — лише вищезгадані компанії. А отже, вже невдовзі сума, яку ці фірми отримають на продукти для тюрем, складе понад 2,5 мільярди. Рамкові угоди діятимуть до кінця 2024 року. Відповідно до них, компанії мають постачати товари у 101 тюрму. 

Це — не перша їхня перемога на тендерах із постачання продуктів харчування у в’язниці. Як розповідала наша редакція раніше, на цьому ринку вони з 2017 року, якраз із моменту створення Генеральної дирекції ДКВС. З того часу вони фактично монополізували своє становище, виграючи переважну більшість закупівель. Так, станом на початок 2020 року, вони вигравали 99% усіх тендерів щодо харчування у тюрмах.

Перелік компаній-переможців, які вигравали найбільшу частину тендерів на закупівлях харчів для українських тюрем

Зокрема, до компаній «Кариота», «Ес Енд Ей Груп» та «Фінінтертехнологія» має стосунок Андрій Кміта — колишній працівник Служби безпеки України. За часів президентства Віктора Януковича він очолював департамент, який опікувався питаннями економічної безпеки. Журналісти з’ясували, що сім’я колишнього високопосадовця має чималі статки: в елітному Козині по сусідству з президентом Порошенком дружині Кміта Марині Ставській належать три великих будинки. Також, згідно інформації у реєстрі нерухомого майна, родина володіє офісом у Києві площею понад 150 квадратних метрів та майже чотири гектари землі в кількох регіонах України.

У «Фінінтертехнології» Гендирекція ДКВС замовила крупи. Раніше через курятину з сальмонелою від цієї фірми отруїлися в’язні в кількох колоніях, а «Наші гроші» повідомляли, що компанія продає товари дорожче на 30% за ринкову вартість — при тому, що продукти були зіпсовані. «Кариота» ж постачатиме тюрмам рибу, олію і м’ясо. У «Ес Енд Ей Груп» закуплять також рибу, соняшникову олію, крупи, борошно і м’ясо.

Нерозпаковані блоки із зіпсованою курятиною на смітнику в Одеському СІЗО/ФОТО зроблено співробітником тюрми у травні 2019 року

«Фінінтертехнологія» та «Кариота» згадуються у кримінальному провадженні щодо тендерної змови, якою займається Державне бюро розслідувань. Слідство розпочали у 2020 році, і нещодавно продовжили до квітня цього року. Цікаво, що в цій же справі згадується ще кілька компаній, зокрема і «Дніпро Рівер Груп», яка, нібито, також пов’язана з Кмітою. Ця компанія бере участь у тендері на закупівлю картоплі, однак її пропозицію відхилили.

Також у квітні 2020 року працівники Служби безпеки України провели обшук у будинку сім’ї свого колишнього співробітника. Розкішний маєток у Козині, що належить дружині Андрія Кміти Марині Ставській вдалося помітити на одному з фото, яке опублікувала СБУ. Як встановили слідчі, приватні фірми займалися поставками харчів, списаних з Державного резерву, які не відповідають державним нормам. За даними правоохоронців, ці компанії постачали, зокрема, м’ясо курей та рибу, які перед цим обробляли хімічними речовинами для товарного вигляду та збільшення ваги. Ці продукти, як наголосили у Службі безпеки, є небезпечними для вживання.

Росіяни та «пенітенціарники» — хто стоїть за фірмами, які годують вʼязнів

Окрім цих трьох компаній, перемогу здобули також «Р-Продакт», «АРТ СВН», «Фалькон Прайм» і «Торен Рітейл», а також фізична особа-підприємець Гальчанський Федір Вячеславович. Як зазначає видання «Дзеркало Тижня», усі вони також входять до пулу компаній, пов’язаних з сім’єю колишнього працівника СБУ Андрія Кміти.

Зокрема, компанія «Р-Продакт» вже не вперше виграє тендери на харчування для українських тюрем. Так, восени 2020-го вони продали на 15 мільйонів гривень сухе картопляне пюре цій же Гендирекції ДКВС. При цьому, як зазначають «Наші гроші», пюре було на 20% дорожче від цін на ринку. Єдиним допущеним до конкурсу конкурентом була «Дніпро Рівер Груп» — та сама компанія, що фігурує у кримінальному провадженні щодо можливої тендерної змови. В іншому тендері на закупівлю тюремних харчів уже «Р-Продакт» поступилася «Дніпро Рівер Груп».

«Р-Продакт» зареєстрована у Києві і належить Андрію Лавренюку з Білої Церкви. Його дружина Олена Механік працює спеціалістом у Міністерстві освіти і науки України. Та, за даними системи YouControl, ще восени 2019 року партнерами Андрія Лавренюка по «Р-Продакт» були кияни Володимир Мартиненко та Олександр Сіводін. Останній у 2017-2018 роках очолював Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби, а до того працював в Управлінні державних резервів Державного агентства резерву України та в Управлінні ресурсного забезпечення Державної пенітенціарної служби України (нинішня ДКВС).

Фірма «Арт Свн» також зареєстрована у Києві. Її власником є громадянин Росії Костянтин Кучеренко. Компанію створили лише 10 місяців тому, втім вона вже перемогла у закупівлях на харчі для тюрем. За даними системи Clarity Project, лише за останні пів року вона уклала договорів на понад 1,8 мільярда гривень. Крім цього, вона перемогла лише у двох невеликих лотах — на постачання риби для військового ліцею у Запоріжжі та цукру у психоневрологічний інтернат на Миколаївщині.

У коментарі «Слідству.Інфо» Костянтин Кучеренко зазначив, що зміг отримати перемогу на лоті завдяки тому, що заповнював документи, як у попередніх переможців.

«Можна подивитися на попередніх тендерах, у попередні роки, з ким проводилась угода – по аналогії, і все. Там нічого складного немає. Я спочатку пробував заходити в маленькі тендери, якісь невеликі, але робити документацію для цих тендерів займає стільки ж часу, як і для великого. Абсолютно однаково по силах і часу витрачається», — розповів власник «Арт Свн». 

Кучеренко також уточнив, що перемога на рамковій угоді наразі ще не означає, що він справді постачатиме продукти. Мовляв, усе вирішиться безпосередньо на аукціонах. Чоловік також зазначив, що не знайомий з Мариною Ставською та Андрієм Кмітою.

Щодо компанії «Фалькон Прайм», то існує вона лише один рік, з 19 січня 2021 року. Окрім описаних угод із постачання продуктів для тюрем, участі в державних торгах вона взагалі не брала. Її власниками є Андрій Теплюк з села Богданівка, що неподалік від Києва, та мешканець Вишгорода Олег Соколов. Соколов також займає посаду директора компанії.

«Торен Рітейл» зареєстрована також недавно — по суті, вона «старша» за «Фалькон Прайм» лише на один день, і працює з 18 січня минулого року. Зареєстрована у промисловому майданчику у Вишгороді, фірма належить киянину Олегу Вишенському. Відповідно до держреєстру декларацій, чоловік неодноразово пробував свої сили на конкурсах на посади у низку держустанов. Подавши упродовж 2017-2019 років 10 декларацій кандидата на посаду, у жодній він не вказав свого джерела доходів або хоча б якихось збережень. Втім його нещодавно створена компанія встигла також виграти без конкурентів три тендери на постачання продуктів у військову частину Нацгвардії на 145 тисяч гривень.

«Слідство.Інфо» зателефонувало Олегу Вишенському, який очолює «Торен Рітейл». Втім, зв’язок обірвався після запитання про можливе знайомство з Мариною Ставською та Андрієм Кмітою. Наступний дзвінок від нашої журналістки Вишенський збив. Та за кілька хвилин чоловік сам перетелефонував і зазначив, що не знайомий з подружжям і ніяк не пов’язаний з фірмами «Фінінтертехнологія» і «Кариота». Чоловік також зазначив, що до появи «Торен Рітейл» він працював у схожій компанії, яка займалася оптовою торгівлею.

Гальчанський Федір Вячеславович як фізична особа-підприємець зареєстрований у квітні 2020-го у Києві. За цей час він встиг також виграти три тендери на постачання риби і м’яса загалом на майже 637 тисяч гривень. Людина з іменем Ґальчанський Федір також у 2020 році подавала декларацію як помічник адвоката у Києві.

Рамкові «змовники»

Всі згадані учасники перемогли у торгах на укладення рамкових угод. Тобто це означає, що вони зможуть закріпити за собою можливість поставок продуктів у тюрми на доволі довгий термін, що, як зазначають експерти, може нести певні ризики.

Колишня уповноважена Антимонопольного комітету України, а нині співзасновниця «Ліги антитрасту» Агія Загребельська пояснює, як саме працюють рамкові угоди. «Замовник один раз проводить перший етап, відбирає постачальників, та укладає з ними рамкову угоду. А далі вже, протягом строку дії рамкової угоди,  кожного разу, коли буде потреба в закупівлі товару, замовник може проводити безпосередньо аукціони серед переможців відбору для укладання договорів закупівлі. І тут вже переможцем стає постачальник, який запропонував найнижчу ціну», — каже Загребельська.

Агія Загребельська (Фото: Детектор Медіа)

За її словами, такі рамкові угоди економлять час та ресурси при проведенні закупівель, адже відбір проводиться одноразово, при цьому дозволяє закуповувати товари протягом тривалого терміну (наприклад, до чотирьох років). Переможців такого відбору може бути стільки, скільки визначить замовник, але не менше трьох.

Втім, зазначає Загребельська, у такого способу відбору контрагентів є суттєвий недолік. «Якщо замовнику вдалось провести перший етап так, щоб залишились тількі «необхідні» бажані учасники (за допомогою дискримінаційних вимог, порушень під час кваліфікації) – цей пул учасників цементується на весь термін дії рамкової угоди. Таким чином, на цей період (до 4-х років) закупівлі цього замовника є недоступними для інших учасників. А якщо це крупний замовник на специфічному ринку, це може привести до спотворення конкуренції на ринку в цілому, адже відібрані компанії будуть матимуть значну перевагу — потенційні контракти протягом значного часу, тоді як інші будуть цього позбавлені», —  каже експертка.

«Слідство.Інфо» попросило співзасновницю «Ліги антитрасту» проаналізувати вказані тендери. За її словами, у цих закупівель є непрямі ознаки, які можуть вказувати на змову між учасниками. «Наприклад, в процедурах більшість з цього пулу компаній подавали пропозиції у схожий час в один день. Деякі з компаній мають абсолютно однакові суми кінцевих цінових пропозицій за результатом аукціону відбору», — відзначила Агія Загребельска. Але підкреслила, що для того, аби дослідити інші ознаки, знадобиться значно більше часу.

За її словами, поверхневими ознаками змови можуть бути подання пропозицій у схожий час, або мінімальна різниця у сумах тендерних пропозицій. Серед більш глибоких експертка називає схожість у оформленні документів, метадані, схожі недоліки друку у друкованих документах, співробітників або ж техніку та обладнання. Також таким доказом можуть бути і спільні постачальники продукції та наявні договори субпідряду чи оренди між компаніями.

«Інші ознаки, як то телефонні дзвінки та листування, фінансові операції, зустрічі, можуть виявити хіба що уповноважені органи, в даному випадку Антимонопольний комітет або правоохоронці. Більше того, навіть можливостей АМКУ в більшості випадків не вистачає для якісного розслідування та доведення змови і Комітет вимушений звертатись за допомогою у зборі доказів до правоохоронних органів», — підсумувала вона.

Монопольні сумніви

Після оголошення переможців у рамкових угодах щодо закупівлі продуктів для українських тюрем, які отримали фірми з «пулу Кміти», на них звернув увагу Антимонопольний комітет. Як повідомили у відомстві у відповідь на запит «Апострофа», вони розпочали дослідження нещодавніх закупівель Гендирекції ДКВС у вказаних семи компаній.

«Слідство.Інфо» надіслало запит до АМКУ щодо деталей справи. Щойно відповідь надійде, ми її опублікуємо.

На згадки про скандальні закупівлі відреагували і в Комітеті з питань правової політики Верховної Ради. Як повідомило «Дзеркало Тижня», член комітету, нардеп Володимир Ватрас пообіцяв розглянути інформацію про скандальні закупівлі на його засіданні. У коментарі «Слідству.Інфо» депутат повідомив, що обговорення відбудеться вже цього тижня.

«Чергове засідання (Комітету з питань правової політики, — ред.) заплановане на середу. Спочатку ми обговоримо це питання з колегами, а далі — будемо визначатися. Можливо запросимо профільного заступника міністра (ймовірно, йдеться про заступницю міністра юстиції Олену Висоцьку, — ред.) для надання інформації», — розповів Володимир Ватрас.

Депутат Володимир Ватрас

Заступниця міністра Олена Висоцька у коментарі журналістам зазначила, що замовник торгів, який діє в межах і спосіб, визначений законом, не може впливати на участь або неучасть тих чи інших компаній. «Переможці обираються по чітко визначеній процедурі і підстави для відмови переможцям дуже обмежені», — відзначила вона.

«Слідство.Інфо» направило запит до Мінюсту щодо рамкових угод, згаданих у цій статті. Ми опублікуємо позицію міністерства, щойно відповідь надійде.

Головне фото: UkrMedia