Максим «Кондор» родом з Вінничини, йому 30 років, і він командир 1-го стрілецького батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади. На війні чоловік 7 років і за цей час пройшов шлях від солдата до комбата, хоч раніше не планував повʼязувати своє життя із військом.
Журналісти «Слідства.Інфо» зустрілися з «Кондором» неподалік Авдіївки, де його підрозділ вже рік тримає оборону, та поговорили про інтенсивність штурмів росіян, цілі ворога на цьому напрямку та нестачу людей у його підрозділі.
«ТУТ НЕМАЄ ТИХИХ ДНІВ — ТУТ ПОСТІЙНО ШТУРМИ»
59-та окрема мотопіхотна бригада тримає оборону села Первомайське, що на південний захід від вже окупованої Авдіївки. Росіяни намагалися наступати на цьому напрямку і до виходу Сил оборони з міста, а після — взялися за щоденні штурми села, аби рухатися далі у бік Карлівки.
Максим «Кондор»
Це вже місяць активних штурмових дій з боку росіян тут. Чому їм так важливе Первомайське?
Тут немає таких тихих, спокійних днів. Тут постійно росіяни штурмують, штурмують, штурмують. Первомайське було досить важливим для Авдіївки. І важливо, що противнику таки не вдалося з цього боку, з півдня, прорвати лінію оборони. Вони зайшли з півночі, з Красногорівки. Саме тому, що трималося Первомайське. Його утримання не дозволяло противнику заводити колони техніки через Піски. І доки ми тримаємо Первомайське бригадою, підрозділи противника не могли і не можуть доїжджати до переднього краю, тому що вся логістика йде через Піски, а ми це село контролювали та, в принципі, і досі контролюємо.
Але змінилася ситуація після того, як Сили оборони вийшли з Авдіївки?
Так, суттєво змінилася. Тому що, по-перше, коли відбувався прорив в саму Авдіївку, противник і тут почав активніше діяти — тиснути, щоб десь відтягнути наші резерви. А коли захопили вже Авдіївку, то відповідно резерви росіяни перекинули свої резерви звідти і почали активніше просуватися на Первомайське. Крім цього, набагато стало більше авіації. Ті КАБи, які летіли на Авдіївку, зараз летять на Первомайське, Карлівку, Нетайлове і населені пункти поруч. Удень на Первомайське прилітає 3-5 КАБів. Там того села практично не залишилося, але постійно прилітає, прилітає, прилітає. Тому ситуація набагато складніша стала. Останній місяць так взагалі кожного дня штурми дуже великою кількістю техніки і живої сили. Тільки за місяць противник втратив тут 25 БМП. І, мабуть, десь близького двох батальйонів піхоти. Поки не відчувається, що вони щось втратили.
Максим «Кондор»
Яка тут тактика росіян, окрім того, що ще інтенсивніше використовують КАБи?
Кожного дня працює купа артилерії, яка виявляє наші позиції. Якщо не можуть взяти позицію, якщо позиція їм дуже заважає, то вони тиждень просто зрівнюють її з землею. По 150 снарядів різного калібру, скиди, дрони камікадзе, танки, БМП, все працює по одній позиції. Працюють, працюють, аж поки не зрівняють із землею. Тоді вже беруться за іншу позицію. І ось так день у день.
А останнім часом вони навіть не те, що штурмують наші позиції (у селі), вони стараються їх просто обходити. Заходять у будь-яку будівлю іншу, сідають, закріплюються за рахунок кількості і так насичують будинки і підвал — все, де можна сховатися.
У КРУГОВІЙ ОБОРОНІ
Це тому зараз в частині села фактично шахматно наші і їхні позиції — в одній хаті росіяни, в іншій — наші бійці?
Є декілька хат, куди вони позаходили. Ми, звичайно, знаємо, де вони сидять, постійно працюємо по них. Але вони, як таргани, перебігають з одної хати в іншу. І отак вони між розбитими хатами бігають по одному, по двох. Губляться, розбиваються, виходять на наших.
Командир розвідки 1 стрілецького батальйону 59 ОМПБр «Борода» також розповів журналістам «Слідства.Інфо», що частина бійців підрозділу у селі Первомайське нині перебувають у круговій обороні. Вивезти їх зараз немає можливості, тож їжу, воду та батареї до рацій їм скидають з дронів.
Це важко, мабуть, дуже, коли розумієш, що ворог у сусідній хаті?
З одної сторони, звичайно, важко. З іншої — хлопці не опускають рук, хлопці працюють, стріляють туди, спостерігають і про все, що відбувається, доповідають. Взагалі війна це психологічно важко. Тут легко не буває. А коли противник сидить не за 500-700, а за 20-50 метрів, то звичайно це важче. Але сьогодні сидить, а завтра вже не сидить. Завтра його вибили. Ми їм з неба допомагаємо.
Бо зараз виходити з позиції, ризикувати хлопцями, щоб вони бігали за провізією, бігали за водою також не хочеться, бо тоді є великий ризик втрат. Ну, а дрони не шкода — краще втратити дрон, два чи десять, ніж одного бійця.
«ДВА РОКИ В ОКОПАХ НАВІТЬ МОЛОДІ ХЛОПЦІ НЕ ВИТРИМУЮТЬ»
А яка ситуація зараз із боєприпасами на вашу напрямку? Вистачає?
Боєприпасів бракує, але не так щоб критично, критична потреба зараз у людях. І справа не в тому, як дуже багато люблять розказати, що в нас купа вбитих. Так, звичайно, це війна, у нас є втрати. Але люди випадають, бо отримують поранення чи просто за станом здоров’я. Тому що просидіти два роки в окопах — навіть молоді хлопці не витримують, здоров’я їхнє не витримує. А в нас в армії, напевно, середній вік — це 40-42 років. Тому що в нас не молоді йдуть воювати, а чоловіки, яким за 40. Дуже багато звільняються потім саме за станом здоровʼя… А приходять у рази менше з різних причин. І за рахунок цього, в першу чергу, не вистачає людей.
Якби було більше людей, то набагато легше сиділося б тим хлопцям в окопах, тому що вони б знали, що два дні просидів і на два дні пішов на відпочинок. А так йому доводиться більше сидіти. І через це моральний стан вже падає, вже важче.
«МИ НАМАГАЄМОСЬ НАВІТЬ СИЛАМИ ПІХОТИ МІНУВАТИ»
Ми спілкувалися із саперами на цьому напрямку. Вони зараз здебільшого вночі працюють і часто дуже близько до лінії. Наскільки це ефективно?
Мінування завжди було ефективним. Я б сказав би, що найефективніше проти техніки, — це мінування.
За місяць 25 одиниць техніки знищили і це ми не всю знищили, яка приїжджала. У них ще багато. Відповідно, намагаємося мінувати. Звичайно, це важко проходить, тому що постійно дрони літають, артилерія наведена, дрони зі скидами, нічні дрони-камікадзе. Працювати важко, але хлопці намагаються. Й інженери працюють, і піхота. Ми намагаємося навіть силами піхоти мінувати. І як результат, тільки хлопцями мого батальйону знищено 3 БМП противника. Саме завдяки тому, що хлопці самі виставили міни.
Сапери
Як думаєте, яка їхня основна ціль зараз на цьому напрямку?
Головна задача тут, на нашому напрямку, — це Первомайське і найближчі населені пункти: Орлівка, Тоненьке, Сєвєрне, Невільське. Їм же ж важливо показати картинку: «Ми звільнили Первомайське». Тільки там нема, що звільняти вже. Вони вже все зрівняли з землею. Там вже немає куди заходити. Там життя вже не буде. Той населений пункт просто треба буде зрівнювати з землею і будувати новий. А щоб його ще зрівняти, там треба стільки нерозірваного дістати, що мені здається, краще вийти в поле і побудувати новий. Це ж всі так населені пункти.
Будь-який населений пункт, який «звільняли освободителі» чи то Первомайське, чи то Марʼїнка, чи та ж сама Авдіївка.
Зараз для них це просто… просто населений пункт на карті, щоб показати, що вони кращі і, звичайно, трохи порівняти лінію.
Читайте також: «Хай військкомат ще більше наловить, ми їх всіх зробимо народженими для війни», — командир стрілецького батальйону під Авдіївкою
