Російська пропаганда активно поширює рекламу про продаж житла в окупованому Маріуполі. В мережі можна знайти відео, де «рієлторка» розповідає про зручне помешкання у розтрощених російськими ракетами маріупольських квартирах, у яких нещодавно жили українці. А російський журналіст німецького видання ZDF розповідає, що в Маріуполі «не все так погано — місто активно відбудовується». Журналісти «Слідства.Інфо» зібрали свідчення маріупольців про реальну ситуацію з житлом в окупованому місті. Зі слів місцевих, житло в Маріуполі можуть визнати «безхазяйним» і переписати на громадян Росії, продати або заселити в нього інших людей.
Про це йдеться у відеоматеріалі «Слідства.Інфо».
«БУДИНОК ЗАБИРАЮТЬ У ВЛАСНІСТЬ «ДНР»
Українська підприємиця Яна придбала свій будинок у Маріуполі у 2019 році. Її привабило розташування — на Таганрозькій трасі, поряд зі зручною транспортною розв’язкою. Незадовго до повномасштабного вторгнення жінка зробила там ремонт і на свій день народження розмалювала будинок жовто-блакитними метеликами.
Маріупольська підприємиця Яна
24 лютого 2022-го сім’я Яни прокинулась від гучних вибухів. Ворожий снаряд влучив у сусідній будинок, а обстріли стали настільки інтенсивними, що родина не виходила з підвалу. Через декілька тижнів їм вдалось виїхати з міста.
У квітні Яна дізналась, що її будинок обстріляли і від авіабомби знесло дах.
Сусіди розповіли, що «кадирівці» вивозили Янине майно на БТРах: морозильні камери, холодильник та іншу побутову техніку. Врешті її будинок розмародерили, не залишивши там майже нічого.
«Довгий час ми не мали взагалі ніякої інформації про будинок. Поки на нашу вулицю не почали повертатися сусіди… Вони телефонували мені по Viber. Сказали, що ходить комісія, і що нам треба до 28-го листопада з’явитися обов’язково з документами і підтвердити право на власність», — пригадує Яна.
Повертатись в окупацію для Яни та її сім’ї небезпечно — українців змусять пройти через «фільтрацію» та оформити російське громадянство.
-
- Будинок Яни до влучання ворожого снаряду
-
- Будинок Яни після влучання ворожого снаряду
«У грудні я надсилала фото і копію документів сусідам. І вони сказали, що будинок підлягає відчуженню. Тобто його забирають у власність «ДНР». І якщо я захочу, то до 2026-го року ми можемо з’явитися в Маріуполі, і можливо нам його компенсують. Але землю вже привласнили в «ДНР». Тобто земля вже не моя, хоча вона приватизована. Будинок буде знесено, і на його місці побудують магазин», — каже Яна.
Поки її рідний дім в окупації, жінка разом із сім’єю мешкає у Рівному.
«Рівне не є моїм домом. І попри те, що я виїхала з міста (Маріуполя, — ред.) майже два роки тому, коли я кажу чоловікові, що я хочу додому, він розуміє, про що мова. Коли ти живеш в чужому житлі, у тебе немає відчуття захищеності», — говорить Яна.
«ВАША КВАРТИРА ЇМ ДУЖЕ СПОДОБАЛАСЯ»
Маріупольська викладачка Галина разом зі своїм чоловіком і дітьми виїхала з окупації в березні 2022 року. В її квартиру влучив снаряд, але житло залишилось неушкодженим. Вибило вікна, однак стіни і стеля — цілі.
З безпекових причин обличчя Галини заблюрено
Через місяць після порятунку, з Галиною зв’язалась сусідка і попросила вислати ключі від квартири.
«У нас вдома замерз акваріум, там був лід, і ми там зберігали продукти. Коли ми поїхали, ці продукти почали смердіти. Тоді сусіди попросили мене передати їм ключі. Також, по квартирах стали ходити (представники так званої адміністрації, — ред.) і вимагати доступу, щоб нібито перевірити електрику», — пояснює Галина.
Після того, як Галина надіслала ключі сусідці, у її житло прийшли представники окупаційної адміністрації, буцімто щоб перевірити квартиру. Сусідка впустила окупантів, тому що їй погрожували.
«Ну і вона сказала: «Мені пригрозили. Сказали, якщо ви не пустите, то ми і самі зайдемо в квартиру, і тому краще вам пустити». Потім сусідка мені написала, що «ваша квартира їм дуже сподобалася», — пригадує Галина.
Окупанти сказали, що хочуть тимчасово заселити туди будівельників з Санкт-Петербурга.
«Вам краще погодитись, не йти на конфлікт з нами, тому що ми ж не знаємо, хто тут живе і яких вони поглядів. Ви ж не хочете, щоб ми з цим усім розбиралися? Що тут за люди жили, чи лояльні вони до нас», — переказує слова окупаційної адміністрації Галина.
Будівельники зрештою розікрали речі Галини й виїхали. Натомість так звана адміністрація заселила у її квартиру жінку з трьома дітьми.
«Кума сказала, що «ви ж тут розумієте, що ви тут тимчасово». А вона (заселена жінка, — ред.): «Я тут не тимчасово, мені цю квартиру дали, в мене троє дітей. Неважливо, хто тут жив і що там було, це тепер моя квартира». Тобто отакі були вже розмови. Ну і потім жінка вже не пускала мою родичку у квартиру», — розповідає Галина.
Згодом і ця жінка поїхала з квартири, як сказали Галині, «на море». Декілька тижнів тому їй телефонували сусіди і просили повернутись у місто, бо в її житлі живуть вже зовсім інші люди: «Галина, давай приїжджай, продавай свою квартиру. Бо тут таке робиться, невідомо хто тут живе, якийсь шум, гам, вночі крики».
Зараз Галина разом з родиною знаходиться на підконтрольній Україні території і не хоче ризикувати — їхати в окуповане росіянами місто
«Ми там (у Маріуполі, — ред.) з 2000 року жили, це фактично вже 24 роки. Ми зробили ремонт, якраз перед тим повним масштабним вторгненням, купили нові меблі. Шкода це все, звичайно… Але хтось обирає квартиру, а хтось — Україну. Ми обрали Україну», — каже Галина.
«ЛЮДЕЙ ПОЗБАВЛЯЮТЬ ЖИТЛА ДВОМА СПОСОБАМИ»
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко каже, що існує два способи, за якими людей позбавляють житла. Перший — це коли окупаційна адміністрація визнає чуже житло «безхазяйним».
«Тобто проводиться інвентаризація, вона постійно триває. Фактично нерухомість відноситься до так званої «безхазяйної», ну а потім відповідно переходить у власність так званої ДНР», — пояснює Андрющенко.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко
А другий спосіб — корупційний. Він передбачає, що за хабарі колабораціоністській владі будь-хто може переписати на себе чуже житло.
«І все, ти наче власник і робиш, що хочеш. Те саме мародерство фактично, але нижчої ланки. Воно неможливе ніяк без участі окупаційної адміністрації та наших колаборантів», — каже Петро Андрющенко.
За відчуження житла відповідають різні люди. Для того, щоб забрати будинок Яни, окупантам спочатку була потрібна інформація, що там більше ніхто не живе. Цим питанням в місті опікувались «квартальні» — люди, які відповідали за окрему ділянку району, надавали довідки та вели облік жителів.
Янин будинок розташований у Лівобережному районі міста. З інформації, яку публікують самі окупанти, у цьому районі є понад два десятки «квартальних».
За будинок Яни на момент його відчуження та визнання «безхазяйним» відповідала Ольга Хмиз. До повномасштабного вторгнення Ольга перебувала на схожій посаді у Комітеті самоорганізації населення «Найденівка».
Маріупольська колаборантка Ольга Хмиз
Після окупації міста росіянами, перейшла на бік ворога і почала працювати «квартальною» у так званому Комітеті самоорганізації населення «Таганрозькому». У її зоні відповідальності перебував і будинок Яни.
За словами місцевих жителів, далі інформація від «квартальних» передається головам так званих районних адміністрацій. У Маріуполі їх чотири, кожну з яких очолюють колаборанти.
Так званим головою «Лівобережної районної адміністрації», або як її називають окупанти — «Орджонікідзевська», є Ігор Овсієнко.
За словами Петра Андрющенка, наразі в окупованому Маріуполі окупаційна місцева адміністрація на чолі з «очільником» міста Олегом Моргуном обирає склад комісії, яка і визнає житло «безхазяйним». За даними окупаційної адміністрації, станом на минулий місяць у Маріуполі 177 таких об’єктів.
Так зване керівництво міста ж підпорядковується ватажку терористичної «ДНР» — Денису Пушиліну. Далі ця гілка тягнеться до вищого керівництва РФ.
«Виселення корінних маріупольців за межі міста і заселення його етнічними росіянами — це приблизно така сама історія, яка відбувалась в 30-х роках (XX століття, — ред.) у всій Донецькій області… Якщо окупація триватиме ще років 10, то Україні буде дуже складно повертати не саму територію, а ментальне населення. Тому що там вже будуть «змішані» шлюби (це «змішані» діти), які відчуватимуть себе росіянами», — розмірковує Яна.
Подібних історій у Маріуполі тисячі. Українці, які вимушено виїхали зі своїх будинків, зараз залишились без житла.
Поки російська пропаганда розповідає про шалені темпи будівництва та рекламує світові життя в окупації, українці знають, якою насправді ціною це відбувається.
