Наприкінці грудня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт про вдосконалення мобілізації та військового обліку. Журналісти «Слідства.Інфо» поцікавилися у військових з різних бригад та напрямків, що вони думають про запропонований урядовцями законопроєкт про мобілізацію. 

Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо». 

ЩО ПРОПОНУЮТЬ ЗМІНИТИ? 

Запропоновані зміни стосуються і військовозобов’язаних у цілому, і ухилянтів, і чинних військовослужбовців. Серед основних пропозицій урядовців: зменшення мобілізаційного віку з 27 до 25 років, можливість надіслати повістку через електронний кабінет чи е-mail, неможливість вступити на держслужбу без базової військової підготовки або військової служби, зникнення терміну «обмежено придатний», низка покарань для ухилянтів, включно із, наприклад, пропозицію позбавити їх можливості взяти кредит чи отримати водійське посвідчення, а також демобілізація після безперервної служби під час воєнного стану протягом 36 місяців.

Поки це лише пропозиції урядовців, а не закон. Для того, аби зміни почали діяти, ініціативу має підтримати Верховна Рада і підписати президент.

Ймовірно, документ ще змінюватиметься, бо деякі депутати вже зараз заявили про плани внести правки до законопроєкту.

«ЛЮДИ ПОТРІБНІ ВЖЕ»

Військовослужбовці, із якими поспілкувалися журналісти «Слідство.Інфо», здебільшого підтримують ініціативу та додають, що впроваджувати зміни треба якомога скоріше, оскільки люди на фронті потрібні вже давно. 

«Нам люди, людський ресурс потрібен вже зараз, а це тільки законопроєкт. Чи запрацює він, чи не запрацює, що буде далі, які будуть потреби цієї війни й ЗСУ — я не знаю. І чи зможуть реалізувати все те, що в законопроєкті пропонують? Ще раз кажу — люди потрібні вже!», — вважає командир батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади Макс «Кондор».

Таку думку підтримує і командир роти 93-ї окремої механізованої бригади «Сід». Він переконаний, що більш жорсткі покарання та обмеження для ухилянтів, на які так активно відреагувати в соцмережах, — необхідна зараз міра. 

«Збільшення штрафів та відповідальності за ухилення від військової служби — це чудово. Хтось, звісно, буде казати, що це погано, але, як на мене, це дуже добре. Так само було, коли в нас змінилися штрафи за керування авто у нетверезому стані, без посвідчення водія, тоді люди трошки задумалися і менше почали все-таки порушувати. Копійчиною по кишені — завжди дуже хороший урок для наших громадян», — підкреслює військовослужбовець. 

«ЛЮДИНА НЕ ПОВИННА ВІДЧУВАТИ СЕБЕ РАБОМ У СВОЇЙ КРАЇНІ» 

Жорсткіші правила мобілізації, на думку більшості військовослужбовців, з якими поговорили журналісти, роблять більш реалістичним призов ще 450-500 тисяч людей до війська. Цю цифру напередодні озвучували і президент України Володимир Зеленський, і голова партії «Слуга Народу» Давид Арахамія. Окрім того, вони дають надію на демобілізацію людям, що долучилися до армії у лютому 2022 року. 

«Військовослужбовців треба вже демобілізовувати, не так багато з них залишилися цілими й неушкодженими, і ось їм потрібно дати певну надію і розуміння того, наскільки довго вони будуть в армії. Треба дати можливість демобілізуватися через 2,5 роки (30 місяців), я вважаю це оптимальним варіантом. І якщо військовослужбовець вирішить, що він готовий продовжувати службу, то хай продовжує, але право вибору обовʼязково треба на законодавчому рівні надати, щоб людина не відчувала себе рабом чи в полоні власної ж держави», — вважає військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов. 

Та змін, на думку комбата 47-ї окремої механізованої бригади Олександра Ширшина «Генія», не слід чекати раніше, як за пів року. 

«Мають бути вживати жорсткі заходи щодо мобілізації, інакше не буде. Якщо ми подивимося історії воєн в світі, то завжди там, де були авторитарні режими, вони досягали кращого успіху. Я не кажу, що ми маємо стати авторитарною країною, у жодному разі, але є моменти, коли доводиться ухвалювати складні рішення, бо є певна ціль і певна задача. Якщо ми не докладемо зусиль — цілком можливий сценарій програшу України», — каже військовий. 

Водночас командир роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади «Самаель» вважає основною проблемою навіть не час, що буде необхідний для втілення «нових правил», а те, що вони, не будуть працювати однаково для всіх. 

«Щодо посилення покарань для ухилянтів. Ну кого вони збираються ловити? Ми ж всі прекрасно розуміємо, у якій країні ми живемо, на жаль. Корупція, як була, так і є, вона нікуди не поділася. Ті самі сини бізнесменів, депутатів і так далі — вони знайдуть спосіб викрутитися, їх це не торкнеться», — переконаний «Самаель». 

ЩО ТРЕБА ДОПРАЦЮВАТИ? 

На думку всіх захисників, з якими спілкувалися журналісти «Слідства.Інфо», пропозиція встановити чіткий термін служби надзвичайно потрібна і для тих, хто воює зараз, і для тих, хто тільки збирається мобілізуватися. Та попри це, комроти 93-ї бригади «Сід» вважає, що проводити заміну бійців потрібно поступово: «Але все-таки ті, хто вже давно воює, мають досвід. Тому потрібно їх трошки міксувати, щоб передавати знання. Хоч новомобілізовані й проходитимуть підготовку, такмед (тактична медицина, — ред.) і так далі, але… Загалом ініціатива хороша, але, як на мене, є нюанси, які не відповідають реаліям».

Допрацювати, на думку командира роти 93-ї бригади, слід також пропозицію, що стосується визначення придатності до служби. 

«Наприклад, в мене служать люди, які мають поранення у плече чи лопатку, які нормально працювати рукою не можуть. Їм навіть стріляти дуже тяжко, виконувати якісь повсякденні заняття в окопі не вийде, тому вони і «обмежено придатні». А якщо цю категорію прибрати, то в яку категорію людина має потрапити? На медогляді скажуть хіба: «До непридатного ти не дотягуєш, тому виходить, ти — придатний». Чи як?», — каже військовий. 

Павло Петриченко, молодший сержант 59-ї бригади ЗСУ вважає, що у запропонованому урядовцями законопроєкті має бути врегульовано, хто та на які посади може мобілізуватися: «Якщо ми мобілізуємо людину, то в першу чергу — на війну. Це щоб не вийшло так, що всі мажори та «примазані» займуть тилові посади в армії. Також закон має дати право за бажанням мобілізуватись людям, які відбувають покарання у тюрмі, але місцем служби таких людей має бути виключно передній край». 

ЩО ДУМАЮТЬ ВІЙСЬКОВІ ПРО РЕАКЦІЮ НА ЗАКОНОПРОЄКТ У СОЦМЕРЕЖАХ

Опублікований законопроєкт викликав жваве обговорення у соціальних мережах. Частина користувачів критикували ініціативу урядовців через «надмірні обмеження», що пропонують застосовувати до ухилянтів. Українські захисники відреагували на ці дискусії іронічно.

«Реакція на цей законопроєкт у соцмережах — це реакція суспільства, яке тривалий час було під впливом державної пропаганди. Я абсолютно розумію людей, бо слухати пісню «Фортеця Бахмут — всі молитви наші тут», донатити 10 гривень і таким чином заспокоювати свою совість — це одна справа. А коли нарешті держава заявила, що якщо ти маєш права, то ти маєш і обовʼязки — це вже інша. Наші люди з цим не погодилися і це дуже печально», — вважає військовослужбовець 56-ї бригади Сергій Гнезідлов. 

Комроти 58-ї бригади «Самаель» також вважає, що негативна реакція на законопроєкт частини суспільства спровокована діями влади.

«Я думаю, що риба гниє з голови. Бо, наприклад, на якесь шоу «Тихий вечір», яке ні я, ні побратими не будемо дивитися, виділяють 27 мільйонів гривень, а ми просимо у волонтерів зібрати нам на пікап, бо немає на чому їздити. Тобто, на мою думку, основна проблема в тому, що немає зараз єдності й роботи на одну ціль у військових, цивільних і влади», — вважає боєць. 

Читайте також: «На війні — браття, а в Києві — чужі»: поранені захисники про єдність українців

війна, закон, захисники україни