Суддя Шевченківського райсуду Києва Володимир Бугіль сьогодні, 12 червня, обирає запобіжний захід активістові Сергію Стерненку, якого підозрюють у вбивстві під час нападу на нього. Раніше цей суддя ухвалював вирок в умовах конфлікту інтересів, а також мав бути звільнений через люстрацію та ухвалення рішень проти учасників Революції Гідності.
Про це «Слідство.Інфо» дізналося з висновку Громадської ради доброчесності щодо невідповідності Володимира Бугіля критеріям доброчесності та професійної етики.
Зокрема, у грудні 2013-го Бугіль на два місяці арештував учасника Революції Гідності через те, що той, за версією міліції, міг незаконно заволодіти транспортним засобом. Також Бугіль дозволив провести обшуки в помешканнях активістів Євромайдану.
Невдовзі після розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу учаснику Революції Гідності його адвоката Віктора Смалія звинуватили в замаху на суддю Бугіля. Адвоката взяли під варту, а Володимир Бугіль давав свідчення у цій справі. Наприкінці лютого 2014-го адвоката все ж амністували та визнали політичним в’язнем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже 30 «суддів Майдану» успішно пройшли оцінювання за останні пів року
У 2015 році спеціальна комісія з перевірки суддів рекомендувала звільнити Бугіля через порушення присяги при ухваленні цих рішень. Однак Вища рада правосуддя вирішила все ж залишити його на посаді, хоч порушення й визнала.
Згодом, у 2016 році, суддя Бугіль у своїй декларації доброчесності зазначив, що взагалі не ухвалював рішень, які стосувалися подій Революції Гідності. Ці порушення через два роки помітила Вища кваліфікаційна комісія суддів, однак також відмовилася притягати його до відповідальності, пояснивши це «відсутністю умислу на приховування будь-якої інформації» та недостатньою конкретизацією відповідного закону.
Окрім цього, суддя Бугіль мав бути звільнений відповідно до закону «Про очищення влади» (люстрації). Однак він залишився на посаді, а також у трьох своїх деклараціях вказував, що не підпадає під дію цього закону. Останнє також є неправдою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Стерненка: Українська гельсінська спілка закликала ДБР розслідувати інформацію, опубліковану «Слідством.Інфо»
Зазначимо, що доповідачем у Вищій раді правосуддя щодо звільнення Володимира Бугіля був Павло Гречківський. Його у 2016-му затримали на вимаганні хабара у розмірі майже 13 мільйонів гривень. За ці кошти Гречківський нібито мав забезпечити запорізькій компанії потрібне рішення в судах усіх трьох інстанцій. Розглядаючи потім справу щодо хабара Гречківському в складі колегії, суддя Бугіль мав заявити самовідвід, вважають у Громадській раді доброчесності. Однак він продовжував розглядати цю справу та виніс Павлу Гречківському виправдальний вирок.
Нагадаємо, вчора, 11 червня, активістові Сергію Стерненку повідомили про підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї, а також вручили клопотання про цілодобовий домашній арешт і електронний браслет. Станом на зараз Шевченківський райсуд Києва проводить судове засідання, на якому Стерненку мають обрати запобіжний захід. Під час засідання захисники активіста оголосили відвід Володимирові Бугілю, однак його не задовільнили. Генпрокуратура просить про цілодобвий домашній арешт та носіння електронного браслета для Стерненка. Разом із тим, на судове засідання прийшли народні депутати, готові взяти його на поруки. Під будівлею суду відбуваються сутички між активістами та поліцією.
Кількома днями раніше правоохоронці викликали Сергія Стерненка для оголошення йому підозри в убивстві, яке відбулося під час замаху на активіста.
Загалом на громадського активіста нападали тричі. Його били битою та стріляли в шию з травматичної зброї. Останній напад стався неподалік будинку Стерненка, де пізно ввечері його з дівчиною перестріли кілька невідомих. Тоді під час сутички один із нападників помер від ножових поранень. Стерненко стверджує, що не винуватий і просто оборонявся.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про справу Стерненка — з офіційних документів слідства
Раніше «Слідство.Інфо» розповідало, що колишній старший групи прокурорів у справі Сергія Стерненка місяць тому відмовився підписувати йому підозру, отриману від слідчого СБУ та назвав її такою, що не ґрунтується на доказах. Невдовзі після того він покинув справу. Окрім цього, за нашою інформацією, ексгенпрокурор Руслан Рябошапка на закритому засіданні тимчасової слідчої комісії при Верховній Раді розповів, що до цієї справи проявляв інтерес Арсен Аваков.
Зауважимо, що Стерненку 25 років, шість із них він активний у громадському житті — зокрема, рідної Одещини. У лютому 2014-го Стерненко очолив міське, а за кілька місяців і обласне відділення «Правого сектору». Брав участь в акціях із протидії так званій «русской вєсни».
Із часом активіст став одним з найактивніших представників одеських націоналістів: Стерненко проводив численні пікети російського консульства в Одесі, брав участь у блокуванні одеських концертів поп-виконавців, які проводили виступи в Росії, в акціях проти проросійських політиків — зокрема, «сміттєвій люстрації» Нестора Шуфрича. А також у численних акціях проти незаконних забудов.
