Суддя Окружного адмінсуду Києва Ігор Погрібніченко розглядатиме позов про заборону Центру протидії корупції (ЦПК). Раніше цей суддя фігурував у записах з кабінету голови суду Павла Вовка та журналістських розслідуваннях, а також ухвалював скандальні рішення.
Про це повідомляє ЦПК.
Інформація про позов до Міністерства юстиції з’явилася у червні цього року. Позивач просить зобов’язати Мін’юст заборонити діяльність громадської організації. Підставою назвали «пропаганду нацистського режиму». Мовляв, Центр протидії корупції, аналізуючи діяльність дивізії військ СС «Галичина», займається пропагандою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму.
Нещодавно у справі змінили суддю, тож тепер позов розглядає Ігор Погрібніченко.
Погрібніченко — один із суддів ОАСКу, що фігурує у скандальних «плівках Вовка». Про записи з кабінету голови Окружного адмінсуду Києва ми розповідали, зокрема, у двох частинах документального фільму-розслідування «Нарадча кімната».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Таємні зустрічі, телефонні розмови й публічна мовчанка: історія стосунків команди Зеленського з Окружним адмінсудом Києва
У Центрі протидії корупції зазначили, що вже подали заяву про відвід Погрібніченка від справи. Раніше організація неодноразово критично згадувала його у своїх публікаціях, що може стати причиною для упередженості судді. Поки що рішення щодо відводу Погрібніченка немає.
Хто позивачі?
Як повідомляє «ЦПК», позов про припинення їхньої діяльності надіслала громадська організація «За краще життя сьогодні». Її засновницями є Тетяна Васіна та Інна Сухорукова.Тетяна Васіна у 2015 році балотувалась на місцеві вибори за списком партії «Відродження», а торік була членкинею виборчої дільниці від партії «Відродження» на парламентських виборах та від проросійського політика Юрія Бойка на президентських.
Інша співзасновниця, Інна Сухорукова, була спостерігачкою на президентських виборах від організації «Український центр демократичного суспільства». Її засновників, а саме Юрія Гойду та Олексія Добровольського, пов’язують із підкупом виборців на користь Петра Порошенка. Зараз Гойда є помічником нардепа від «Слуги народу» Наталухи Дмитра Андрійовича.
Що відомо про суддю
Ігор Погрібніченко неодноразово ухвалював скандальні рішення. У вересні 2012 року він заборонив проводити мітинги під Генеральною прокуратурою, 2013 року Погрібніченко легалізував знищення Гостинного двору у Києві, а у квітні 2019-го своїм рішенням заблокував конкурс на посаду очільника митниці.
Родина Погрібніченка має статки сумнівного походження. Так, пенсіонерка-мати у 2009 році придбала 202 квадратних метри нерухомості за півмільйона. Вона також має автомобілі Toyota Land Cruiser і Toyota Camry. А батько-пенсіонер володіє байком Harley-Davidson.
Зараз же Ігор Погрібніченко відомий перш за все у контексті записів з кабінету голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка.
«Плівки Вовка»
У 2019 році детективи Національного антикорупційного бюро оприлюднили записи розмов із кабінету Павла Вовка. Їхня публікація спровокувала скандал у суспільстві. «Плівки НАБУ» продемонстували, що цей суд впливав на роботу інших державних органів та ухвалював політично вмотивовані рішення.
«Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету голови суду — раніше вони ніколи не публікувалися. З цих розмов журналісти дізналася про зв`язки Павла Вовка з міністром Арсеном Аваковим, заступником Генерального прокурора Романом Говдою, а також про спроби уникнути звільнення й наміри ухвалити те чи інше судове рішення на основі особистих мотивів.
Також, як дізналася наша агенція із записів, голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з наближеним на той час до Володимира Зеленського оточенням — Андрієм Богданом. Після інавгурації Зеленського у травні минулого року Вовк, імовірно, навідувався до Офісу Президента.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва
Суд особливого значення
Окружний адмінсуд Києва займає особливе місце в українській владі, оскільки вирішує суперечки, що стосуються центральних її органів. До ОАСК звертаються і топ-посадовці, й впливові бізнесмени. На суддів та голову ОАСК не раз надходили скарги до Вищої раду правосуддя — органу суддівського самоврядування, який виконує також функції дисциплінарного контролю. Суддя Євгеній Аблов навіть був відсторонений від посади — однак невдовзі повернувся до справ.
В українському суспільстві вже неодноразово піднімалось питання про ліквідацію чи реформування ОАСКу. Петиція із закликом розпустити скандальний суд набрала на сайті Президента України необхідні для розгляду ним 25 тисяч голосів. Президент у відповідь «доручив розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя».
