Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну судді нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва винесли 20 рішень на користь посадовців, які потрапили під дію закону «Про очищення влади». Своїми рішеннями суд зобов’язав Україну виплатити їм майже 14 мільйонів гривень з державного бюджету за вимушений прогул, скасувати їх звільнення та декого поновити на посаді. Серед посадовців є співробітник СБУ часів Януковича, КДБісти та прокурори.
Журналісти «Слідства.Інфо» проаналізували рішення ОАСКу про скасування люстрації посадовцям та дослідили детальніше інформацію про них.
ШЛЯХ ОСКАРЖЕННЯ ЛЮСТРАЦІЇ
Журналісти «Слідства.Інфо» дізналися, кому з люстрованих Україна повернула мільйонні компенсації через рішення нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК). Однак для початку потрібно згадати, що таке люстрація.
За задумом, закон «Про очищення влади» (або ж в народі — люстрація) мав усунути від державної служби осіб, які займали керівні посади при президентові Януковичу, а також тих, хто намагався протистояти Євромайдану. Ще під цей закон підпадали посадовці, які мали зв’язки з КДБ та закликали до порушення територіальної цілісності України. Але на ділі люстрація мала недоліки, якими і скористались посадовці, щоб оскаржити своє звільнення.
Загалом процес оскарження своєї люстрації у більшості посадовців був однаковий. Одразу після свого звільнення люстрований подавав позов до ОАСК. Потім цей позов призупиняли, щоб перевірити конституційність положень закону «Про очищення влади». Цей весь процес затягувався на декілька років. Потім судовий процес поновлювали й вже під час широкомасштабного вторгнення ОАСК виносив своє остаточне рішення.
Кожну з 20 справ об’єднує стратегія захисту люстрованих. Їхні аргументи зводились до того, що усіх посадовців звільнили лише за те, що вони обіймали певну посаду, були причетні до КДБ тощо. Але попри це все, вони не скоїли жодного злочину. Тому звільнення посадовців порушує їхні права.
Вимоги у посадовців теж були однакові: вони просили, щоб скасували наказ про їхнє звільнення, поновили на посаді, прибрали з так званого реєстру «люстрованих» й виплатили кошти за вимушений прогул.
ПРОКУРОРИ
Найбільше серед усієї двадцятки за вимушений прогул мав отримати експрокурор Житомирської обласної прокуратури Анатолій Чумаченко. Цей прокурор добре відомий активістам. Громадські організації «Рух Автомайдан Житомир»та «Демальянс» організовували протести під прокуратурою і вимагали звільнити Чумаченка.
Анатолій Чумаченко / Фото «Житомир.Info»
Очільник ГО «Рух Автомайдан Житомир» Іван Єщенко розповідає, що активісти почали збиратись на мітинги, коли дізналися, що Чумаченко може стати головним прокурором Житомирської області.
«Прокурор Чумаченко мав негативну славу в нашому місті. У нас в області незаконно видобували пісок у кар’єрі впродовж років й цьому ніхто не міг нічого зробити, зокрема, через те, що Чумаченко перешкоджав розвитку будь-яких кримінальних справ щодо цього кар’єру. Він так «кришував» не один незаконний бізнес та “ховав” справи у прокуратурі», — каже Іван Єщенко.
Цікаво, що ОАСК виніс рішення про скасування люстрації Чумаченка ще у 2020 році. Тоді посадовець отримав за вимушений прогул 1,2 мільйони гривень, однак ця сума його не влаштувала і чоловік оскаржив це рішення. Через те, що ОАСК переглядав розрахунок суми за вимушений прогул і витрачений час на апеляцію та касацію, судова тяганина затягнулася ще на два роки.
Зрештою Чумаченко отримав від суду рішення про виплату йому 5 мільйонів гривень за вимушений прогул. Правда він отримав загалом лише 2,5 мільйони гривень, бо на нове рішення ОАСКу вже подав скаргу Офіс Генпрокурора і Чумаченку виплатили менше.
Схоже, експрокурора цікавили лише гроші, бо після отримання компенсації він не продовжив роботу в прокуратурі.
Це не єдиний прокурор, який оскаржив свою люстрацію. Такий самий шлях оскарження свого звільнення пройшов Назар Константинов, який працював прокурором у Голосіївському районі столиці. ОАСК присудив виплатити йому за вимушений прогул майже 1,3 мільйони гривень.
Назар Константинов / Фото «Судово-юридична газета»
Поки Константинов відстоював свої права у суді, журналісти-розслідувачі знайшли у його матері землю на території захисної дамби Київського водосховища. Мати Константива отримала цю ділянку, коли її син був прокурором і звичайно робили це поза законом.
Земельна ділянка матері Назара Константинова / Фото «Bihus.Info»
КДБІСТИ І ПРАЦІВНИК СБУ
Не тільки прокурори ходили в ОАСК, щоб скасувати люстрацію, а й колишні КДБісти. Наприклад, експрацівник управління департаменту Служби зовнішньої розвідки України Олег Білявський не пройшов люстрацію, бо мав зв’язки з КДБ.
Згідно з текстом рішення, Білявський у 1988 році закінчив Московське вище прикордонне училище КДБ. А після цього він служив у Середньоазійському прикордонному окрузі КДБ до 1992 року.
Також не пройшов люстрацію у 2018 році експрацівник Міністерства закордонних справ Олександр Овчаров. До свого звільнення чоловік працював у МЗС на різних посадах та був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Сенегал (Африка). Також він з 1982 року по 1996 рік проходив «військову службу».
«Мене звільнили за три дні. Держсекретар Андрій Заєць запросив на бесіду та сказав: «Нічого особистого. Ми діємо в рамках закону». Я усно та письмово просив МЗС надати копію документів перевірки. А коли нарешті отримав, то дізнався про причину звільнення: у 1988–1990 роках, як було написано у листі з СБУ, Овчаров був штатним співробітником КДБ», — коментував своє звільнення Овчаров.
Олександр Овчаров — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сенегал (Африка) / Фото «KP.UA»
Про зв’язки Овчарова з КДБ також написано у судовому рішенні ОАСКу. Там йдеться, що він родом з Ростова-на-Дону (РФ) й з 1987 по 1990 рік був оперуповноваженим відділу КДБ Радянського Союзу по 147-ій мотострілецькій дивізії. Також він у 1990 році слухав лекції у Червонопрапорному інституті КДБ СРСР імені Ю.В. Андропова.
Овчарову присудив ОАСК виплатити за вимушений прогул 655 тисяч гривень, а Білявському — майже 1, 7 мільйони гривень.
До речі, є приклади, коли люстровані не просили грошей за вимушений прогул. Серед таких посадовців — експрацівник СБУ часів Януковича Володимир Федірко. У своєму позові він просив, аби його прибрали з реєстру «люстрованих» та поновили на посаді.
МАЙЖЕ 14 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ДЛЯ ЛЮСТРОВАНИХ
За підрахунком журналістів «Слідства.Інфо», загальна сума виплат за вимушений прогул люстрованим складає 13,7 мільйонів гривень. У цій сумі не враховані оскаржені рішення ОАСКу та ті, які оскаржуються зараз.
На сьогодні оскаржене рішення ОАСКу лише одне. Воно стосувалося експрацівника Державної фіскальної служби Євгена Конверського, якому ОАСК присудив 341 тисячу гривень за вимушений прогул.
Ще два рішення ОАСКу зараз зависли у повітрі. Касація зараз вирішує, чи виплатять 2,7 мільйони гривень експрокуратуру Севастополя Олегу Шемякіну. Також ще є час подати касаційну скаргу на рішення ОАСКу, щодо виплати 1, 06 мільйони гривень дорожньому автоінспектору з Києва Юрію Лесечку.
Серед суддів ОАСКу, які виносили позитивні рішення, є Євген Аблов, Ігор Качур, Володимир Донець, Ігор Погрібніченко, Ігор Іщук, Валерій Кузьменко, Олексій Огурцов, Віктор Шулежко, Руслан Арсірій, Віталій Амельохін.
