Суддя вже ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Павло Вовк шість разів виїжджав за кордон після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Усього суддя перебував за кордоном 78 днів. За інформацією Громадської ради доброчесності, для виїзду з України Вовк міг використати фіктивний статус докторанта.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з покликанням на висновок Громадської ради доброчесності.
Павло Вовк вперше виїхав з України 3 червня 2022 року й повернувся через 26 днів. Наступного разу суддя виїжджав на тиждень у вересні, потім на 10 днів у жовтні й на шість днів у грудні. У 2023 році Вовк виїжджав з України двічі: у травні на дев’ять днів та у серпні на 20 днів.
Скрин зі звіту ГРД
Усього за час повномасштабного вторгнення суддя перебував за кордоном 78 днів.
Згідно з інформацією Громадської ради доброчесності, Вовк п’ять разів виїжджав за кордон як докторант. Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися до Державної прикордонної служби, щоб вони підтвердили або спростували інформацію про поїздки Павла Вовка. Там повідомили, що не можуть розголошувати інформацію про перетин державного кордону будь-кого.
У висновку ГРД зазначено, що рада сумнівається, що цей науковий ступінь суддя отримав доброчесно та припускає, що у цьому Вовку допоміг Сергій Ківалов. Такі припущення будуються на тому, що Вовк був докторантом кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету «Одеська юридична академія», якою керує Ківалов. Він міг здобути цей науковий ступінь протягом 2018-2022 років. ГРД підкреслює, що суддя мав у цей час вчитися очно і не працювати паралельно, але Вовк впродовж цього часу отримував зарплатню, як суддя ОАСКу.
«ГРД негативно ставиться до факту використання головою суду фіктивного статусу докторанта для виїзду за кордон під час дії правового режиму воєнного стану», — пише у своєму висновку ГРД.
12 лютого 2023 року Вища кваліфкомісія суддів ухвалила рішення, що суддя Павло Вовк не може здійснювати правосуддя у Верховному Суді. Павло Вовк не з’явився на засідання.
Павло Вовк очолював понад 10 років ОАСК. Під час головування Вовка в Окружному адміністративному суді його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема і про розблокування Майдану Незалежності у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Вовк також відомий тим, що є фігурантом так званих «плівок Вовка». Про ці записи з кабінету Павла Вовка стало відомо влітку 2019 року. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСКу Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка.
За даними слідства, нібито через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС й ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри.
НАБУ також опублікувало записи розмов судді Вовка. Серед іншого із записів стало відомо, що суддя домовлявся про покупку коштовного антикваріату й старовинних монет. У листопаді 2019-го Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Відтак Генпрокуратура передала справу до суду.
Роком пізніше, у липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину «плівок» з кабінету голови ОАСК. На них голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова, Погрібніченка та інших співрозмовників вирішують, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також на записі чоловіки радяться, як приймати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи порушувати самотужки, щоб впливати на державу. Детально про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».
«Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету голови суду, з яких дізналася про зв’язки Павла Вовка з міністром Арсеном Аваковим, заступником Генерального прокурора Романом Говдою.
Також, як дізналося «Слідство.Інфо», голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з наближеним на той час до Володимира Зеленського оточенням — зокрема, Андрієм Богданом. Після інавгурації Зеленського у травні минулого року Вовк, імовірно, навідувався до Офісу Президента.
Читайте також: Заповіт ОАСКу: до ліквідації суд скасував люстрацію експрацівникам КДБ та недоброчесним прокурорам
