Проросійському блогеру з політичними амбіціями Анатолію Шарію оголосили підозру у державній зраді — зокрема, за системну роботу проти України. 22 лютого Служба безпеки України чекає на допит Шарія, який вже майже десять років не живе в Україні. У разі, якщо він не з’явиться у СБУ, блогера оголосять у розшук.

Сам Шарій називає такі дії українських органів «політичним замовленням» і вважає причиною переслідування те, що його політсила «Партія Шарія» набирає популярності і ніби українська влада боїться цього. 

«Партія Шарія» брала участь у виборах до Верховної Ради у 2019 році, однак, не пройшла до парламенту. Про чвари у партії після виборів повідомляло «Громадське».  Проте під час місцевих виборів політсилі вдалося провести до рад 52 депутата на Півдні та Сході України.

«Слідство.Інфо» дослідило, кого саме партія блогера, який живе на віллі в Іспанії, а політичну діяльність здійснює в Україні, провела до місцевих рад. Ми виявили серед партійців Анатолія Шарія людей із сумнівним минулим та неоднозначною репутацією. Зокрема, тих, хто мали проблеми із законом через розбій та наркотики. Інші ж публікували зображення з елементами радянської символіки і поширювали дописи так званої «Новороссии». Також у цій компанії опинився і колишній скандальний суддя.

Грабіжник та водій маршрутки із червоними очима

Як свідчать офіційні дані Центральної виборчої комісії, депутатом «Партії Шарія» у Запорізькій міській раді було обрано 32-річного Олексія Вівчарюка. Він також є співзасновником запорізького осередку партії. Втім, на сайті міськради Вівчарюка серед «шаріївців» уже немає.

Олексій Вівчарюк – серед засновників запорізького осередку партії. Скрін з державного реєстру

Як виявило «Слідство.Інфо», у судовому реєстрі є згадка про порушення Вівчарюком закону. Судячи з постанови Ленінського райсуду Запоріжжя, у жовтні 2018-го у післяобідній час Олексія Вівчарюка, який тоді був водієм маршрутки, зупинили патрульні. Правоохоронці побачили в чоловіка явні ознаки наркотичного сп’яніння — почервоніння очей, тремтіння кінцівок, зіниці Вівчарюка не реагували на світло. Пройти тест на наявність заборонених речовин в організмі чоловік відмовився.

Впродовж наступних кількох місяців суд розглядав справу про порушення Олексієм Вівчарюком правил водіння, однак той ігнорував засідання. Врешті суд оштрафував чоловіка на 10 тисяч гривень та позбавив його водійських прав на 1 рік.

Що ж стало причиною виключення Вівчарюка зі списку депутатів від партії Анатолія Шарія? У коментарі «Слідству.Інфо» чоловік відповів, що зараз не є депутатом через стан здоров’я. Детальніше він не пояснив, однак запевнив, що історія з водінням маршрутки у стані наркотичного сп’яніння не має до цього жодного стосунку.

«Ні, ніякого зв’язку. Ви думаєте, за півтора роки вони («Партія Шарія», — ред.) не знали про це?» — сказав нам Олексій Вівчарюк. 

Проблеми із законом були і в іншого активного члена команди Шарія — головного представника Луганського осередку партії Станіслава Лугового. Партія проросійського блогера намагалася потрапити до Рубіжанської міськради в Луганській області, втім їй не вистачило голосів.

Як ми довідалися, 22-річний «шаріївець» вже встиг отримати вирок за серію розбоїв і навіть відбути іспитовий строк. Як ідеться у вироку Сєвєродонецького міськсуду, у 2015 році тоді ще неповнолітній Луговий разом зі своїм другом погодилися на пропозицію  напасти на людину та пограбувати її. Один із хлопців погрожував незнайомцеві іграшковим пістолетом, який зовні був схожий на справжній. Чоловік віддав їм 50 гривень, та нападники сказали, що цього мало. Потім вони почали бити незнайомця та забрали в нього пакет з телефоном та 700 гривнями. У наступні кілька днів, як свідчить судовий документ, компанія напала ще на кількох людей, побивши їх та вкравши у них телефони й кошти.

Зрештою, суд ухвалив засудити Лугового та його товариша до п’яти років за ґратами, однак звільнив від відбування покарання, змінивши його на два роки іспитового строку. 

Попри те, що Луговий не потрапив до міськради на Луганщині, він продовжує проводити заходи від імені партії та представляти її.

Серп і молот та «Харьковское ополчение»

У мерію невеличкого містечка Чугуїв на Харківщині, яке налічує близько 30 тисяч мешканців, потрапило троє «шаріївців». Серед них 38-річний Олег Сторожев. На сайті міськради сказано, що він працював оцінювачем.

Сам Сторожев повідомляв, що до 2011 року працював у міліції — на посаді оперуповноваженого карного розшуку. Нині він є співвласником компанії «Бюро послуг плюс». Як писало видання «Наші гроші», у 2015 році ця фірма здійснила оцінку кількох об’єктів нерухомості, яку потім затвердила Чугуївська районна рада. Тоді раду очолював Ігор Сторожев — батько новоспеченого депутата від «Партії Шарія».

Раніше Сторожев був активним користувачем соціальної мережі «Одноклассники», яка вже кілька років заборонена в Україні. Там Сторожев поширював дописи із антиукраїнською тематикою. Зокрема, після Революції Гідності він поширював та «лайкав» дописи спільнот «Антимайдан», «Харьковское ополчение», «Новороссия. Сводки с фронтов». Він також вподобав фото від 2015 року, опубліковане в спільноті «Харьковское ополчение», на якому чоловік із гранатометом цілиться у Верховну Раду. Також він «лайкав» і поширював дописи із критикою безвізового режиму, закликами до створення «Новороссии», а також тезами про українських бандерівців, фашистів та карателів.

Скрін зі сторіки в «Одноклассниках» Олега Сторожева

Ще один новоспечений депутат Чугуївської міськради від «Партії Шарія» — 44-річний лікар-стоматолог Ігор Передерій. Разом з дружиною-громадянкою РФ вони навідують Росію — зокрема, їхні фото на фоні річки Волга у Саратовській області датовані 2016 роком. Також ми виявили, що депутат Ігор Передерій у мережі «Одноклассники» є членом груп «Наша страна Россия», «Невероятная Россия»,  «Твоя Россия».

Як з’ясувалося, на Одещині в рядах «Партії Шарія» опинилися люди, які прихильно ставляться до комуністичного режиму.

Так, депутат Одеської районної ради, 53-річний ексміліціянт Олександр Черноіваненко на своїй Facebook-сторінці розміщує фото із елементами радянської символіки. Зауважимо, що з 2015 року в Україні діє заборона на використання символів комуністичного режиму, зокрема прапорів і гербів комуністичних країн, зображення серпа й молота.

Серед іншого, Черноіваненко публікував зображення радянських міліціянтів, над якими висить герб СРСР. Цю фотографію супроводжує допис, в якому новоспечений «шаріївець» ностальгує за радянщиною, називаючи її «системою, яка викликала повагу і довіру у народу».

Ще один депутат від «Партії Шарія» в Одеській райраді Віталій Толстопятий був організатором встановлення пам’ятної дошки в Одесі радянському маршалу Георгію Жукову. Про це писав активіст Сергій Стерненко. За даними місцевого видання «Думская», прихильники партії Шарія у лютому 2020 року намагалися повісити на фасад будівлі нову табличку з Жуковим, але вона розбилася.

Праворуч Віталій Толстопятий. Фото із Facebook-сторінки Сергія Стерненка

Прихильник Добкіна та Кернеса в мантії

Серед «шаріївців» у Харківській міській раді опинився екссуддя із багаторічним досвідом і неоднозначною репутацією Володимир Плетньов. Він пропрацював суддею близько 30 років і звільнився трохи більше 2 років тому. Останнім часом був суддею апеляційного суду на Харківщині.

На виборах у Верховну Раду у 2019 році Плетньов балотувався у депутати від проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ).

Як писало видання Prosud, ще будучи суддею, Плетньов не приховував свою прихильність до конкретних політичних сил і був пов’язаний з ексрегіоналом Михайлом Добкіним. Також він висловлював прихильне ставлення до ексмера Харкова Геннадія Кернеса. Водночас політична нейтральність, як відзначає видання, є одним із основних критеріїв доброчесності суддів. 

Також, як пише Prosud, Плетньову приписували ухвалення політичних рішень. Зокрема, у 2003 році спеціалізована суддівська колегія порушила дисциплінарне провадження проти судді за те, що він нібито ухвалив зняти з реєстрації кандидата в депутати. Також ухвалення незаконних рішень Плетньову нібито закидав ексголова Харківської облради Василь Салигін. Суддя ці закиди відкидав.

Колишній суддя, а нині депутат від «Партії Шарія» Володимир Плетньов. Фото Prosud

Перед звільненням з посади судді Володимир Плетньов декларував 255 тисяч доларів готівки. Із них 55 тисяч належало йому, а 200 тисяч — його дружині, яка за рік мала понад 45 тисяч гривень доходу. Також дружина новоспеченого «шаріївця» у 2014 році купила авто Porsche Cayenne за понад 1,6 мільйона гривень.

У 2017 році «Харківський антикорупційний центр» писав, що Плетньов не вказав у декларації квартиру на понад 100 квадратів в одному з найдорожчих житлових комплексів Харкова та частину бізнесу доньки, яка працювала адвокаткою Геннадія Кернеса. Також, як зазначає видання, донька Плетньова Юлія у 2014 році була адвокаткою згаданого вже Михайла Добкіна.

Віртуальна реальність

Аналітик громадського руху «Чесно» Ігор Фещенко у коментарі «Слідству.Інфо» визнає, що виборча кампанія для «шаріївців» була не надто вдалою і вплив політсили у національному масштабі буде незначним. Втім на життя окремих міст, за словами Фещенка, «шаріївці» таки впливатимуть. 

«Те, що у них є пів сотні депутатів, переводить партію з розряду віртуальної структури, яка існує лише на папері і в інформаційному просторі, до списку партій, які мають своїх представників у місцевих радах. Партія все ще лишається медіапроєктом з невідомим фінансуванням, але присутність у місцевих радах додає їй ваги», — стверджує Фещенко.

Днями політсила оголосила про участь у довиборах до Верховної Ради, які відбудуться у березні цього року на Донеччині (50-й округ). Представляти «Партію Шарія» буде київський адвокат Валентин Рибін. Він відомий тим, що захищав обвинувачених у сепаратизмі і так званих «російських агентів». Зокрема, він був захисником Олександра Александрова — російського військовослужбовця, якого було затримано за терористичні дії на Донбасі. Йому та ще одному росіянинові Євгену Єрофєєву у 2016 році дали по 14 років тюрми, проте згодом відпустили, обмінявши на Надію Савченко.

Також Рибін був адвокатом осіб, причетних до злочинів проти Революції Гідності. Так, він захищав Юрія Крисіна, засудженого за вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, та «беркутівців», обвинувачених у вбивстві активістів Євромайдану — вони згодом потрапили у списки на обмін з невизнаними республіками на Сході України у грудні 2019-го, про що детально писало «Слідство.Інфо».