В останні тижні держпідприємство «Медичні закупівлі України» уклало контрактів на 1,93 мільярда гривень щодо закупівель комп’ютерних томографів. Серед продавців цих необхідних під час пандемії COVID-19 пристроїв є компанії з численними питаннями до них правоохоронців. Як так сталось і чи був у «Медичних закупівель» вибір? Розбиралося «Слідство.Інфо».

Комп’ютерний томограф — це прилад для діагностики багатьох захворювань, який завдяки рентгенівським променям дозволяє детально й точно візуалізувати стан людського тіла. Томографи використовують, зокрема, для виявлення пухлин, травм, кровотеч, захворювань серця чи нирок. Також томографи використовують для виявлення та визначення важкості пневмонії — зокрема й спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Якість результату дослідження залежить від кількості зрізів органу чи ділянки тіла, які може відобразити томограф. Це один із ключових параметрів пристрою, який враховується і в закупівлях.

З початку епідемії коронавірусу в українських лікарнях значно зросли потреби на медичні засоби та спеціальні прилади. Бракувало як звичайних масок, антисептиків, захисних костюмів, так і дорогої техніки: зокрема, апаратів штучної вентиляції легень та комп’ютерних томографів. Навесні Верховна Рада створила спеціальний Фонд боротьби з COVID-19, з коштів якого мали здійснювати закупівлі, зокрема, цього обладнання. Та досі більша частина фонду пішла на ремонт доріг. Масово забезпечувати потреби лікарень у Міністерстві охорони розпочали лише нещодавно, усі закупівлі централізовано здійснює держпідприємство «Медичні закупівлі України». Останні мали тривалий конфлікт із МОЗ — нібито через вимоги міністерства «просувати» своїх гравців на тендери.

Щоб швидше замовити товар, «Медзакупівлі» провели торги за спрощеною процедурою. Такі закупівлі товарів для боротьби з COVID-19 дозволили з початку карантину. Угоди уклали з тими учасниками, які відповідали заданим критеріям. Які, у свою чергу, прописували в МОЗ.

В підсумку через сім тендерів було закуплено 136 томографів. Всього на медичну техніку витратили 1 мільярд 927 мільйонів гривень. Переможцями стали п’ять компаній, серед яких — і «новачки», і вже відомі на медичному ринку гравці. Хто саме переміг і що відомо про компаній переможців, читайте нижче.

650 МІЛЬЙОНІВ — ПІДОЗРЮВАНИМ У ЗАВИЩЕННІ ЦІН

Два тендери на 388,9 та 261,3 мільйона гривень виграла компанія «Протек Солюшинз Україна». Вони мають доставити 21 томограф на 64 зрізи та 23 томографи на 16 зрізів.

Ця фірма працює з 2009 року, володіє нею Федір Кірпенко — через компанію «Протек Солюшинз Швейцарія», зареєстровану в кантоні (регіоні в Швейцарії) Цуг. Також Кірпенко є власником «Інтегрейтед Медікал Груп». Він був відомий як співзасновник Київської міської галузевої організації роботодавців «Асоціація виробників і постачальників науково-технічної та інноваційної продукції».

«Протек Солюшинз Україна» згадується в низці кримінальних проваджень. Частина з них стосується постачання товарів за завищеними цінами. Зокрема, у травні цього року Івано-Франківські правоохоронці витребовували банківську документацію компанії через продаж системи ультразвукової діагностики за ціною, вищою за ринкову на пів мільйона гривень. Можливе завищення ціни на томограф від цієї компанії майже на 1 мільйон помітили також вінницькі поліцейські. У завищенні цін та продажі вживаного обладнання для Новомосковської лікарні підозрюють фірму й поліцейські Дніпропетровської області.

Також компанія фігурує в кримінальних провадженнях щодо зловживань керівництвом двох скандальновідомих медичних вишів — Одеського національного медуніверситету та столичного Національного медичного університету ім. Богомольця. Так у 2016-2018 роках «Протек Солюшинз Україна» перевіряли за фактом створення незаконних монопольних формувань з іншими компаніями. Створювали такі об’єднання, зазначають у судовій ухвалі, за сприяння посадових осіб Міністерства охорони здоров’я та Одеського медвишу. Метою їхньої діяльності було штучне завищення цін на державних закупівлях, що призвело до «розтрати бюджетних коштів у особливо великих розмірах».

Інше провадження теж стосується навмисного завищення цін. За версією правоохоронців, Володимир Мішалов (чоловік ексректорки медуніверситету імені Богомольця Катерини Амосової) домовився з кількома компаніями, серед яких і «Протек Солюшинз Україна» — і організував закупівлі товарів для медичного вишу за значно вищими цінами. Невдовзі в медвиші змінилося керівництво, Володимир Мішалов був звільнений з НМУ Богомольця через організацію штурму ректорату закладу, а його дружина Катерина Амосова намагається повернути собі посаду ректорки через суди.

Також працівники Державної фіскальної служби перевіряли власника «Протек Солюшинз Україна» щодо можливого ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Ім’я власника в реєстрі судових рішень приховане, однак, за даними YouControl, фірму тоді контролював її чинний власник Федір Кірпенко. Розслідування розпочали за інформацією Державної служби фінмоніторингу: українські банки впродовж 2016 року помітили на рахунках власника «Протек Солюшинз Україна» підозрілі операції на близько 1,5 мільярда гривень.

Комп’ютерний томограф у роботі. Фото з pixabay.com

МАЙЖЕ 600 МІЛЬЙОНІВ — ФІГУРАНТАМ МОЖЛИВОЇ ТЕНДЕРНОЇ ЗМОВИ

Столична компанія «Астріум» також виграла у двох лотах на 357 та 237,6 мільйонів гривень. За ці кошти вона має доставити 30 томографів на 16 зрізів і ще 12 — на 64 зрізи. Фірма належить киянину Віталію Степченку, який також є її керівником.

Однак донедавна, за даними YouControl, він був лише директором компанії, тоді як її засновником значився громадянин Хорватії Желько Гранатір з місцем реєстрації у Києві. У 2014 році суд виправдав Гранатіра та ще двох бізнесменів у справі щодо привласнення 12 мільйонів гривень, які уряд у 2007 році витратив на закупівлю реанімобілів Renault Master.

Як і «Протек Солюшинз Україна», «Астріум» фігурує в приблизно десятку кримінальних проваджень. У них, зокрема, згадується про можливе завищення цін при постачанні медтехніки. До прикладу, в 2018 році, за твердженнями київських поліцейських, через завищення вартості своїх товарів «Астріум» могли привласнити 3 мільйони гривень. Також торік Миколаївська обласна лікарня замовила в «Астріуму» томограф, який, як ідеться в судових документах, був дорожчим від ринкової вартості на понад пів мільйона гривень. А вінницькі правоохоронці встановили, що фірма могла поставити місцевим медикам товари за ціною, на близько 5 мільйонів гривень дорожчою за ринкову.

Схожі ймовірні порушення помітили і житомирські поліцейські. За їхніми твердженнями, апарат для кардіології, який придбала «База спеціального медичного постачання» Житомирської облради в «Астріуму» за понад 25 мільйонів гривень, фірма ввозила в Україну на 3 з лишком мільйони гривень дешевше. А слідчі столичної Нацполіції встановили, що ряд компаній, серед яких і «Астріум», могли  при ввезенні в Україну навмисно завищувати ціну медичного обладнання, щоб дорожче продавати його тут.

Компанія «Астріум» згадується і в ще одному провадженні. За даними слідчих Державного бюро розслідувань, минулого літа Департамент охорони здоров’я Київської ОДА оголосив тендер на купівлю медобладнання, в якому взяли участь дві фірми — «Астріум» та «Техмедконтракт». Перемогли останні, заплативши 15,6 мільйонів гривень. Однак схожу техніку Управлінню охорони здоров’я Вінницької облдержадміністрації за рік до того продали на понад 2 мільйони гривень дешевше. ДБР встановило, що «Астріум» та «Техмедконтракт» могли змовлятися для участі в торгах — адже директор «Техмедконтракту» Михайло Кузнецов упродовж 2016-2017 років очолював «Астріум».

ПОНАД ПІВ МІЛЬЯРДА — «НОВАЧКАМ»?

Ще два лоти на 30 16-зрізових та 10 64-зрізових томографів отримала фірма «ІМД+». Загалом за медтехніку їм заплатять 558,3 мільйона гривень. Компанія працює віднедавна, її зареєстрували лише минулого літа. Керує «ІМД+» Олександр Леочко, а належить вона Олені Баличевій з Харківської області та Ігорю Чернявському з Німеччини. Баличевій також належить фірма «ІМД Технології», яка теж торгує медичними засобами.

Ігор Чернявський, у свою чергу, володіє низкою фірм спільно з німцем Марком Гороховським, серед яких і британська «Gemofarm LP». Як повідомляють «Наші гроші», раніше британська компанія володіла українською «Гемофарм», яка просувала продажі українським медикам засобу від кровотеч «Уман Комплекс». Він, за даними «Наших грошей», є менш надійним за інші доступні на ринку медичні засоби. Також медіа пов’язує цю компанію з дружиною ексголови Держлікслужби Володимира Шеремети.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Структури МВС витратили на «антикоронавірусні» закупівлі 600 мільйонів гривень

Четвертим учасником закупівель томографів стала фірма «Кінд Інтерслух Київ». Вона отримала 124 мільйони гривень за 10 16-зрізових томографів. Фірму зареєстровано понад 10 років тому, майже від заснування її директором значиться Костянтин Герлянд. Цією компанією володіють громадяни Німеччини Олександр та Мартін Кінди через KIND HOERGERAETE GMBH U. CO KG, а також грузин Іване Кеванішвілі.

НОРМАМ ДОБРОЧЕСНОСТІ ВІДПОВІДАЮТЬ

Чому держава обрала таких постачальників? У «Медичних закупівлях» зазначають: усі компанії, які виграли лоти на закупівлях комп’ютерних томографів для «ковідних» лікарень, пройшли попередню перевірку.

«Закупівля комп’ютерних томографів проводилася за спрощеною процедурою, оскільки ці товари внесено до закупівель для боротьби з COVID-19. Компанії подали свої пропозиції після того, як ми вивісили “кол” (оголошення про проведення закупівлі — ред.) на “Прозорро”, — розповіла “Слідству.Інфо” радниця “Медичних закупівель” зі зв’язків з громадськістю та пресою Ксенія Квітка. — Тоді ми проаналізували їхні документи, сертифікації, а також відповідність критеріям доброчесності. Ми перевірили всі компанії, з якими укладали договори».

Критерії, про які згадала комунікаційниця організації, прописано в Законі України «Про медичні закупівлі». Він надає кілька підстав, із яких замовник може законно відмовити компанії. Наприклад, якщо представник компанії-учасника закупівель пропонував  за перемогу на торгах хабар чи іншу винагороду. Або ж якщо якщо учасника торгів було засуджено за корупційні злочини, за злочини, здійснені з корисливих мотивів, або за використання дитячої праці чи участі в торгівлі людьми.

Також договір укладати не можна, якщо учасник торгів значиться в Реєстрі корупціонерів, його визнано банкрутом або раніше він уже вигравав торги у цього замовника, але не виконав умов договору. В інших випадках підстав для відмови в участі в торгах немає, або ж учасники торгів мають повне право оскаржити таке рішення.

Ксенія Квітка зазначає, що завдяки переговорам «Державним закупівлям» вдалося знизити ціну на томографи для лікарень.

«Перемовини з компаніями тривали близько двох тижнів — і ми домовилися про нижчу ціну, загалом на близько 120 мільйонів гривень», — розповіла вона.

Однак виявляється, що знизити ціну можна було б іще відчутніше. Як розповідають «Наші гроші», ще одним учасників допорогових торгів була фірма «АФС Медицинтехнік»? дочірня компанія німецької AFS Medizintechnik GmbH, яка є офіційним дистриб’ютром компанії Philips Healthcare. Однак їхні прилади не відповідали одному з критеріїв — щодо максимального навантаження на стіл. Як зазначають «Наші гроші», томографи «Медицинтехніку» можуть витримувати людину з вагою до 205 кілограмів, однак МОЗ наполіг, що мінімальна вага навантаження на стіл має бути не меншою за 220 кілограмів.

Як зазначає видання, «Медзакупівлі» двічі пропонували МОЗу знизити вказаний показник — та міністерство на поступки не пішло. Якби вимоги все ж змінили, вдалося б зекономити ще 120 мільйонів гривень.