Підозрюваний в організації злочину проти херсонської громадської активістки Олексій Левін не давав прямих показів на ймовірного замовника очільника Херсонської облради Владислава Мангера.
Про це генеральна прокурорка Ірина Венедіктова розповіла в інтерв’ю програмі “Мокрик по-живому” на “Громадському”.
“Прямих показів на Мангера він (Левін, — РЕД.) не давав. Але доказів у справі обвинуваченню достатньо”, — сказала вона.
Зазначимо, напередодні Офіс Генерального прокурора заявив про завершення досудового розслідування у справі про вбивство Катерини Гандзюк щодо ймовірних організаторів — Олексія Левіна та Владислава Мангера. У відповідь громадські активісти вийшли з протестом під Офіс президента та під будинок самої генпрокурорки Ірини Венедіктової.
Представниця батька Катерини Гандзюк Євгенія Закревська у свою чергу заявила, що прокуратура діє в інтересах підозрюваних. За її словами, до суду передавати розслідування зарано.
Нагадаємо, що 16 березня, Олексія Левіна екстрадували в Україну. Його затримали 24 січня у Болгарії працівники місцевих правоохоронних органів спільно зі співробітниками Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України. 11 березня болгарський суд ухвалив рішення про його екстрадицію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Гандзюк: Системне вбивство
Взимку 2019 року Олексію Левіну та Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк. Та згодом, у квітні, Генпрокуратура змінила статтю. За версією офіційного слідства, Левін разом із Мангером організували замовлення нанесення тяжких тілесних ушкоджень Гандзюк, що спричинило смерть.
“Слідству.Інфо” вдалося двічі отримати свідчення Олексія Левіна, поки він перебував у розшуку. Першу розмову з ним оприлюднили у фільмі “Гандзюк: Системне вбивство”. Також протягом тривалого часу журналісти намагалися домовитися про зустріч з Левіним, щоб записати повноцінне інтерв’ю. “Слідство.Інфо” направило йому список питань стосовно планування нападу на Катерину Гандзюк та його ймовірної ролі у цьому. Левін не вийшов на зв’язок, але надіслав аудіозапис зі своїми відповідями.
Сама Гандзюк також вважала Мангера ймовірним замовником замаху на неї. Про це вона сказала “Слідству.Інфо” у своєму останньому інтерв’ю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Гандзюк: Павловському оголосили підозру, на Херсонщині до 30 обшуків
Крім того, серед підозрюваних у замовленні нападу на себе активістка називала й ексзаступника голови Херсонської облдержадміністрації Євгена Рищука. “Слідство.Інфо” також отримало документи правоохоронців, які доводять, що Рищук міг бути причетним до незаконної вирубки 600 гектарів лісу. Саме публічну позицію Гандзюк щодо знищення насаджень офіційне слідство вважає основним мотивом нападу на неї.
Зазначимо також, що в травні 2019-го року Генеральна прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо п’ятьох обвинувачених у безпосередньо нападі на Катерину Гандзюк. Вони визнали свою вину й почали співпрацювати зі слідством. Начебто саме після написання заяви про визнання вини їм змінили підозру з умисного вбивства на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень. У червні суд оголосив вирок нападникам — вони отримали від 3 до 6,5 років за ґратами.
На Катерину Гандзюк напали 31 липня 2018 року на виході з власного будинку. Її облили концентрованою сірчаною кислотою. Вона отримала 40 відсотків опіків тіла, декілька місяців провела на лікарняному ліжку й перенесла низку важких операцій. Однак 4 листопада Катерина Гандзюк померла.
