Журналісти з України та Румунії з’ясували, хто імпортував українське «чорне зерно» на мільйони євро у Європейський Союз. Вони знайшли ліквідовані компанії, підставних осіб та міжнародних агропромислових гігантів.
ЗЕРНО «ПІД СЛІДСТВОМ»
Україна розслідує діяльність сотень компаній, багато з яких були створені після того, як російське повномасштабне вторгнення перекроїло зерновий ринок. Це пов’язано з тим, що компанії нібито не змогли належно задокументувати свою торгівлю українським зерном або не сплатили з неї податки.
Деякі з компаній ЄС, які імпортували це зерно з України, також викликають серйозні запитання. Деякі з них були закриті угорською владою, але продовжували торгівлю. Деякі з людей, вказаних як їхні власники та директори, були пацієнтами психіатричних лікарень, а один із них — тікток-блогером.
Румунські дочірні компанії великих міжнародних агротрейдерів — COFCO International, Bunge, Viterra та Ameropa Holding — також імпортували зерно через українські фірми, які перебувають під слідством.
У квітні цього року сотні румунських фермерів на тракторах заблокували румунський прикордонний пункт пропуску «Халмеу», протестуючи проти потоку дешевого зерна з України. «Ми хочемо допомогти, але не будь-якою ціною!», — скандували вони.
«Імпорт з України — це велика втрата для нас… Вони заповнили країну українським зерном, а для нас це нечесна конкуренція», — каже фермер Давід Георге, який також є міським головою міста Мофтін (Румунія).
Оскільки морські порти України заблоковані від початку повномасштабного вторгнення Росії, кількість вантажівок із зерном, що перетинають «Халмеу», різко зросла. До прикладу, у перші дні війни Україна постачала 10 вантажівок на місяць, тоді як восени 2022-го ця кількість зросла до 1600. У відповідь на протести фермерів Румунія та інші країни тимчасово заборонили імпорт українського зерна.
Вантажівки, що перевозять українське зерно, очікують на пункті перетину кордону «Халмеу» / Фото: RISE Romania
Президент України Володимир Зеленський розкритикував європейські обмеження як загрозу для економіки його країни.
Журналісти OCCRP та RISE Project (румунський член OCCRP) виявили, що сільськогосподарському сектору України також завдала шкоди корупція в самій країні. Дані про торгівлю, отримані журналістами, показують, що протягом перших семи місяців повномасштабної війни значну частину зерна, що проходила через «Халмеу» та інші пункти перетину кордону, експортували сумнівні українські компанії, які звинувачуються в ухиленні від сплати податків та інших злочинах.
Ці компанії — серед понад трьох сотень, які перебувають під слідством української влади з вересня минулого року. Прокуратура стверджує, що тільки минулого року ці компанії обдурили державу щонайменше на $140 млн.
Згідно з судовими рішеннями, у межах розслідування влада вилучила десятки тисяч тонн зерна у деяких із цих компаній. Деякі з них оскаржили ці арешти, і наразі тривають судові розгляди.
Кількох високопосадовців звинувачують у зловживанні службовим становищем з метою створення механізму ухилення від сплати податків, зокрема керівників митниці, які працюють у портах Одещини.
Зерно на кораблі в Одеському порту / Фото: Mind.ua
Щоб краще зрозуміти, скільки кукурудзи, ячменю, пшениці та інших зернових ці компанії експортують до Європейського Союзу (і хто їх купує), журналісти співставили їхні назви з митними даними з агрегатора ImportGenius та інформацією з Управління безпеки харчових продуктів Румунії.
Ці дані за перші сім місяців війни включають інформацію про 80 підозрілих українських компаній. За цей період вони поставили щонайменше 1,7 мільйона тонн зерна на суму $495 млн компаніям у Румунії, Угорщині та Чехії. Для порівняння, за той самий період Україна експортувала до Румунії трохи більше ніж удвічі зерна на суму близько $1 млрд.
«Більшість зернового експорту, який відбувається зараз, навіть близько не приносить Україні тих прибутків, які він мав би приносити», — каже Мар’ян Заблоцький, український нардеп, який чотири роки тому почав власне дослідження ринку зерна.
Журналісти з’ясували, що серед покупців зерна були офшорні компанії; угорські компанії, які були ліквідовані через несвоєчасне подання документів; підставні компанії в Угорщині та Чехії; компанії з історією ухилення від сплати податків; компанії, що належать або в яких працюють люди з політичним впливом, а також великі міжнародні зернотрейдери, зокрема COFCO International, Bunge, Viterra і Ameropa Grains Holding.
З жодною з українських компаній, яким OCCRP та його партнери намагалися подзвонити за їхніми зареєстрованими номерами телефонів, не вдалося зв’язатися. COFCO International заявили, що у них немає даних про операції з цими підозрілими українськими компаніями. Компанія Viterra заявила, що не має інформації про «прямі ділові відносини» з будь-якою із них. Компанії Bunge та Ameropa не відповіли на запити журналістів.
ПІДСТАВНІ ОСОБИ, ЯКІ ПРОДАЮТЬ ЗЕРНО
Розслідування в Україні розпочалося після того, як українські правоохоронці помітили, що велика кількість підозрілих компаній, багато з яких нещодавно створені, ухилялися від сплати податків під час торгівлі зерном на сотні мільйонів доларів.
Документи, подані прокуратурою, свідчать, що сотні компаній перебувають під слідством через те, що вони нібито були зареєстровані «невстановленими особами», мали ознаки «фіктивності» та ухилялися від сплати податків.
«Люди, які стояли за цією схемою, «передавали продукцію від однієї «компанії-прокладки» до іншої… щоб «заплутати» торговельні ланцюги та уникнути сплати обов’язкових платежів до бюджету», — заявила в січні Служба безпеки України.
У Бюро економічної безпеки країни журналістам повідомили, що не можуть надати більше інформації про розслідування, оскільки воно все ще триває.
Але додаткові подробиці про торгівлю «чорним зерном» містяться у звіті, опублікованому у квітні 2023-го парламентською комісією. Звіт змалював похмуру картину роботи української митниці.
Державна митна служба України не змогла належним чином перевірити понад 600 потенційно підозрілих компаній-експортерів зерна, про які її поінформувала податкова, йдеться у звіті. Ці компанії мали «ризики ухилення від оподаткування, неповернення валютної виручки та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом».
Голова Тимчасово слідчої комісії та нардеп Ярослав Железняк каже, що це саме ті фактори, які зробили українське зерно таким дешевим на європейському ринку. За його словами, такі злочини також призводять до величезних втрат для бюджету України.
«З цього сплачується нуль, нуль, нуль податків… Що це за відморожені правоохоронні органи, якщо вони цього не бачать?», — говорить Железняк, перераховуючи різні правоохоронні органи, які, за його словами, присутні на українських митних постах.
Ярослав Железняк — український народний депутат
У звіті комісії зазначається, що перевірки компаній не були систематичними. У деяких випадках митники спілкувалися з керівниками підприємств лише телефоном або через відеочат і їм не вдалося підтвердити особи останніх. Комісія виявила, що понад половина експортерів взагалі не подала жодної митної декларації, а більшість поданих документів обробили за 90 хвилин, тобто на оформлення однієї декларації пішло лише дев’ять хвилин.
ЗЕРНО В ТЕРМІНАЛАХ, ЩО НАЛЕЖАТЬ РОСІЙСЬКОМУ БІЗНЕСМЕНУ
Значна частина «чорного зерна» зберігалася в терміналах, що належать російському бізнесмену, який потрапив під санкції України.
У грудні 2022 року, розслідуючи діяльність сотень компаній-прокладок, українські правоохоронці провели серію обшуків у портовому місті Одеса та прилеглому регіоні, вилучивши з кількох терміналів сотні тисяч тонн зерна.
Ці термінали належать компанії «Трансінвестсервіс», або групі ТІС, співвласником якої є заможний бізнесмен російського походження Алєксєй Федоричев.
Федоричев, який протягом кількох років володів московським «Динамо», одним з провідних футбольних клубів Росії, з’явився у списку найбагатших людей країни за версією російського журналу «Форбс» у 2006 році.
В Україні він потрапив під санкції за ведення «комерційної діяльності в секторах економіки, які забезпечують значне джерело доходу для російського уряду», проте його термінал контролює величезну частку експорту зерна з країни. У 2020 році президент Зеленський виключив Федоричева з санкційного списку, але у 2022 році він знову потрапив під санкції.
Федоричев не відповів на запит журналістів про коментар.
НАЙБІЛЬШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПОРТЕР
Щоб з’ясувати, хто і скільки імпортує «чорного зерна» з України, журналісти порівняли митні дані зі списком українських компаній, звинувачених у порушеннях, іменами кількох відомих румунських, чеських та угорських імпортерів українського зерна, а також з кількома офшорними компаніями, які імпортують українське зерно.
Найуспішнішим українським експортером у списку виявилася компанія «Талстактив», яка, за словами прокурорів, «легалізувала доходи, отримані злочинним шляхом», не сплатила податок на прибуток та не повернула валютну виручку. Компанія була створена в лютому 2021 року, за рік до повномасштабного вторгнення Росії.
Поки компанія «Талстактив» перебувала під слідством, вона змінила адресу і взяла собі нову назву — «Технотрейд Постачання». За час свого недовгого існування компанія тричі змінювала власників.
Згідно з митними даними, у 2021 та 2022 роках компанія експортувала зерна на суму понад $150 млн двом угорським компаніям, які були ліквідовані угорським судом через неподання фінансових документів та недостовірну контактну інформацію.
Суд також заборонив цим ключовим угорським імпортерам — компаніям The Mark Global і Borko Trade — здійснювати будь-яку подальшу діяльність. Незважаючи на це, The Mark Global продовжувала торгувати. Між угодами з «Талстактив» та іншими фірмами компанія імпортувала 283 партії зерна на суму $157 млн у період між 2021 і 2022 роками.
Згідно з судовими документами, опрацьованими журналістами, лише від продажу зерна компанії Borko Trade (яка між 2020 і 2022 роками імпортувала зерна на суму близько 336 мільйонів доларів) українська держава втратила близько 20 мільйонів доларів несплачених податків. Угорська влада не змогла встановити, хто насправді стоїть за компанією. За даними податкового та митного управління країни, правонаступник Borko Trade і контактна інформація платника податків були невідомі, а листи, надіслані на адресу компанії, поверталися через помилковий поштовий індекс.
ЙМОВІРНІ ПІДСТАВНІ ОСОБИ З ПСИХІАТРИЧНИХ УСТАНОВ
Коли журналісти почали з’ясовувати, хто стоїть за The Mark Global, Borko Trade та двома іншими пов’язаними з ними фірмами, вони побачили кількох молодих людей, зазначених як нинішні або колишні акціонери чи директори, які виявилися підставними особами. Один із них розповів журналістам, що йому та іншим запропонували вписати своє ім’я в компанію, коли він перебував на лікуванні в психіатричній лікарні. Слід до цих людей вів через директора The Mark Global на момент її закриття, литовця на ім’я Сергіюс Колобовас. Колобовас не має зареєстрованої нерухомості чи бізнесу у своїй рідній країні.
Він також був генеральним директором іншого угорського імпортера, Supstan, який купив соняшникову олію з України на суму 61,8 мільйона доларів у 2020 та 2021 роках, перш ніж фірму мали ліквідувати у 2022 році.
У той час, коли відбувалися ці транзакції (до Колобоваса), власником компанії Supstan був вказаний 27-річний громадянин Чехії Ондрей Стана, який знімає відео про особистісний розвиток у тіктоку.
Стана розповів журналістам, що кілька років тому проходив лікування від біполярного розладу в чеському місті Брно, коли до нього та інших пацієнтів підійшов чоловік на ім’я Альберт і запропонував їм «приєднатися» до компаній.
«Все це за 400 євро на місяць, які я отримував разів сім за два роки, не більше… Дуже швидко я зрозумів, що це помилка, але не знав, що робити. Я попросив їх видалити моє ім’я», — каже Стана.
Власником електронної адреси, яку використовує The Mark Global в угорському реєстрі компаній, виявився українець Альберт Янішевський, якому було лише 23 роки, коли ці компанії були створені у 2019 році.
У розмові з журналістами Янішевський повідомив, що раніше керував юридичною фірмою в Чехії, яка відкривала компанії за певну плату. Він сказав, що The Mark Global була однією з таких компаній, але запевнив, що він не виконував у ній ніякої ролі. Янішевський заперечив, що звертався до когось у психіатричній клініці з проханням відкрити компанію. Замість цього він сказав, що зв’язався з певними людьми, які створювали компанії та сказали йому, «що ця людина буде директором цієї компанії».
Генеральним директором The Mark Global був Матей Бартік, 30-річний громадянин Словаччини. За словами Стани, він також перебував у психіатричній лікарні, і до нього звертався Янішевський. Але коли журналісти зв’язалися з Бартіком, він заперечив, що The Mark Global — його компанія, і перестав відповідати на дзвінки.
Журналісти з’ясували, що слід Бартіка веде до його ймовірної злочинної діяльності в Україні.
У різний час він був і керуючим директором, і акціонером чеської компанії з надання комп’ютерних і технічних послуг, яка раніше належала українцю Віктору Головчику.
Компанії Головчика з 2019 року перебувають під слідством у декількох справах про ймовірне відмивання грошей, в одній з яких фігурували працівники Національного банку України.
В одній з цих справ прокуратура заявляла, що компанія Головчика відмивала гроші незаконного походження. На свій захист адвокат компанії зазначив, що ці гроші були передоплатою за продаж зерна. Розгляд справи триває. Журналісти не змогли зв’язатися з Головчиком для отримання коментарів.
Третьою людиною, про яку Стана згадував як про пацієнта психіатричної лікарні, ім’я якого попросили використати для компанії, був Лукаш Нераділек. Стана надіслав журналістам свою фотографію з Нераділеком; на іншій фотографії Нераділек зображений у психіатричній лікарні. Його ім’я фігурує у двох компаніях, які купували зерно з України: Resale Consult у Словаччині та GD Delivery Consult в Угорщині.
З 2019 по 2021 рік Resale Consult імпортувала зерна з Миколаївської області на $43 млн, а в 2019 році GD Delivery Consult купила сої на $2 млн.
Ці п’ять компаній — The Mark Global, Borko, Resale Consult, GD Delivery Consult і Supstan — з 2019 по 2022 рік купили в України зерна та соняшникової олії на понад 600 мільйонів доларів. Потім вони продавали ці продукти компаніям у Туреччині, Кореї, Бельгії, Румунії та кількох африканських країнах.
НАЙБІЛЬШІ УКРАЇНСЬКІ ПРОДАВЦІ ЗЕРНА
Усі українські компанії, які зазначені у митних даних ImportGenius як найбільші експортери зерна до Європи після «Талстактиву», згідно з судовими документами звинуватили в ухиленні від сплати податку на прибуток та сприянні ухилянню від сплати ПДВ. Дані ImportGenius не вказують була ця компанія продавцем зерна чи відігравала роль посередника.
«Явкинський елеватор» експортував двом британським компаніям зерно на суму понад $52 млн у 2021 та 2022 роках. Компанія пов’язана з Рафаелем Горояном, великим українським зернотрейдером. Певний час навесні 2021 року він був безпосереднім власником компанії.
Нині «Явкинським елеватором» володіє інший чоловік, який підтвердив, що це частина зернового бізнесу Горояна, але не відповів на решту запитань журналістів. За даними британського корпоративного реєстру, дві британські компанії, які імпортували зерно, контролюються матір’ю Горояна. Представник Горояна не відповів на запитання журналістів щодо цієї домовленості.
«Явкинський елеватор» також експортував насіння соняшнику румунській дочірній компанії Viterra, міжнародному сільськогосподарському концерну, що належить Glencore.
«Вертес» експортувала зерна на суму $48 млн кенійській компанії, зареєстрованій на поштову скриньку. Директором і акціонером кенійської компанії є громадянин України Анатолій Кошарюк.
Компанія «Агростайл-Н» експортувала зерна на суму $26 млн угорському трейдеру The Mark Global, який нині ліквідований. Коли журналісти зателефонували до «Агростайл-Н», їм відповів чоловік, який назвався менеджером київської компанії, що виробляє картонну упаковку. Він сказав, що не знає, чому цей номер асоціюється з зернотрейдером.
Компанія «Ретурн ту Оз» експортувала зерна на суму $19 млн, в основному чеській компанії Business Hard Work, а також великим сільськогосподарським гравцям, таким як Viterra Romania і COFCO International Romania. Журналісти не змогли зв’язатися з компанією, щоб отримати коментар.
Компанія «Біфрест» експортувала зерна на суму понад $19 млн чеській компанії Trade Fluence, яка продає його в Пакистан, Іран, Туреччину та Єгипет. Єдиним акціонером Trade Fluence є 27-річний кур’єр і колишній водій таксі, що дозволяє припустити, що він є підставною особою для когось іншого. Він не відповів на запитання журналіста.
Компанія «Претсет» експортувала зерна на суму близько $18,5 млн трейдерам у Румунії, серед яких Bunge, Viterra Romania, COFCO International, Hercules і Prutul.
Компанія «Корн Світ», створена за півроку до російського повномасштабного вторгнення в Україну експортувала зерна на суму понад $18 млн угорському трейдеру The Mark Global, який наразі ліквідований.
Компанія «Олвіс-Арго», створена у 2020 році, експортувала зерна на суму понад $16 млн угорській компанії Lexum Agro, яка зараз перебуває на стадії ліквідації.
Компанія «Ера Різалт» експортувала зерна на суму майже $15 млн компанії Agroland Commerce Group, зареєстрованій на Сейшельських островах. Власником Era Result є громадянин Узбекистану.
COFCO ПРОДОВЖУЄ СВОЮ РОБОТУ
Народний депутат України Мар’ян Заблоцький, який чотири роки тому розпочав власне розслідування зернового ринку, заявив журналістам, що за нинішніми підпільними угодами стоять великі міжнародні трейдери. За його словами, найкращий спосіб зупинити їх — це спробувати накласти на них штрафи за межами України.
«Як показала практика ганятися по Україні за цим дуже важко з тою правоохоронною системою, яка у нас є, і з тою корупцією яка у нас є», — сказав він.
Журналісти виявили, що COFCO International Romania, дочірня компанія китайського багатонаціонального сільськогосподарського бізнесу COFCO International, була однією з фірм, яка імпортувала зерно через українські компанії, які розслідуються.
COFCO International — найбільша державна продовольча та сільськогосподарська компанія Китаю. У 2021 році вона обробила понад 130 мільйонів тонн супутніх товарів з виручкою $48 млрд. У компанії працює понад 11 000 співробітників у 37 країнах світу.
Румунська дочірня компанія COFCO імпортувала насіння соняшнику в Румунію через «Талстактив» на суму 2,3 мільйона доларів, заплативши лише $0,40 за кілограм у травні 2022 року, коли ціна на міжнародних зернових біржах становила $0,67 за кілограм.
Загалом, за сім місяців з лютого по вересень 2022-го COFCO International Romania імпортувала в Румунію зерна на суму понад $145 млрд. З цієї суми близько 145 500 тонн зерна вартістю майже 37 мільйонів доларів надійшло через українські компанії, які зараз перебувають під слідством.
Зерно на суму майже 37 мільйонів доларів було імпортоване компанією COFCO International Румунія через підозрілі українські компанії / Edin Pasovic
З них найбільшим постачальником COFCO International Romania, який експортував зерна на суму понад 12 мільйонів доларів, є одеська компанія Грінпрайм. Принаймні для деяких поставок закупівельна ціна була значно нижчою за звичайну: у серпні та вересні 2022 року Грінпрайм експортувала ріпак для COFCO International Romania по $0,38 за кілограм, порівняно з $0,64 на міжнародному ринку.
Грінпрайм, заснована у травні 2021 року, також здійснювала поставки румунській фірмі Hercules, яка контролюється сином Георге Бунеа Станку, колишнього голови ради повіту Браїла (Румунія). Бунеа Станку був засуджений до трьох років позбавлення волі за зловживання службовим становищем і причетність до неналежного фінансування політичної кампанії. Грінпрайм також експортувала зерно компанії Bunge Romania, місцевій дочірній компанії американського агропромислового гіганта.
COFCO International Romania не відповіла на запити про коментарі. Її материнська компанія, COFCO International, заявила, що румунська дочірня компанія «не має жодних записів і не укладала жодних угод з компаніями, які ви перерахували. Ми наполегливо рекомендуємо вам поставити під сумнів джерела і записи, які ви використовували для визначення тверджень, викладених у вашому листі, які не відповідають дійсності».
Журналісти надіслали лист до компанії, у якому зазначили, що усі висновки зроблені на основі зведених митних даних. Представники COFCO International на це відповіли, що їхня попередня заява «залишається чинною», а також поставили під сумнів, чи дані стосуються «продавців» або «вантажовідправників», не уточнюючи подальших подробиць.
Дані ImportGenius, які використовують журналісти, вказують на експортера або «вантажовідправника» кожної партії зерна, але це не обов’язково означає прямі ділові відносини з одержувачем.
Румунські дочірні компанії двох інших великих міжнародних трейдерів — Viterra (раніше відома як Glencore Agriculture) і Ameropa Holding — також імпортували зерно через сумнівні українські фірми.
Три дочірні компанії Viterra імпортували зерна на суму $9,3 млн через сумнівні українські фірми. У 2022 році Viterra Rotterdam імпортувала соєві боби та соняшникову олію через компанію «Талстактив», одного з головних підозрілих українських порушників, на суму $3,5 млн.
Viterra Romania за той самий період імпортувала зерна та насіння соняшнику через українські компанії на суму $4,4 млн. А Viterra Hungary імпортувала насіння соняшнику на суму $1,4 млн через іншу українську компанію, яка зараз перебуває під слідством.
У відповідь на запит журналістів Viterra заявила, що «провела ретельну внутрішню перевірку і може підтвердити, що, наскільки нам відомо, у нас немає записів про будь-які прямі ділові відносини з будь-якою третьою стороною, згаданою у вашому запиті«. Фірма додала, що «дотримується політики нульової толерантності до незаконних або корупційних ділових практик будь-якого виду».
«В усіх сферах нашої діяльності Viterra має комплексну політику та процедури, які гарантують, що всі контрагенти, з якими ми працюємо, не мають історії корупційної діяльності, включаючи, але не обмежуючись ухиленням від сплати податків», — додали у Viterra. Компанія не відповіла на уточнюючий запит журналістів.
Тим часом, з липня по вересень 2022 року Bunge Romania імпортувала зерна на суму $5,6 млн через сумнівні українські компанії, у тому числі Грінпрайм, згідно з митними документами, які бачили журналісти. Близько $1,5 млн з цієї суми було імпортовано у компанії «Претсет», чиє свідоцтво платника ПДВ було анульовано українською владою. Bunge не відповіла на запити про коментарі.
Румунська дочірня компанія Ameropa Holding імпортувала зерна на суму близько $1,7 млн у Румунію через компанії, звинувачені у порушеннях. Компанія не відповіла на запити про коментарі.
Об’єкт COFCO на півночі Румунії, куди потягом прибуває зерно з України / Фото: RISE Romania
DAMALIO НАБИРАЄ ОБЕРТІВ
Один румунський покупець зерна, пов’язаний з колишнім скандально відомим молдовським міністром, схоже, розпочав жваву торгівлю українським зерном після вторгнення 2022 року. Більшість його імпорту за сім місяців були здійснені від українських компаній, що перебувають під слідством.
Компанія Damalio RO не вела жодної торгової діяльності у 2021 році, але наступного року її оборот становив майже 14 мільйонів доларів.
Згідно з інформацією на сайті Damalio RO, за безпеку компанії відповідає Александру Пинзарі, колишній міністр оборони Молдови та ексголова Національної поліції. Два роки тому Пензарі був заарештований за зловживання службовим становищем та низку інших звинувачень.
Власник компанії «Damalio» — чоловік румунсько-молдовського походження, який не має публічного профілю і є також співвласником іншої компанії разом із сином Пинзарі.
З червня по вересень 2022 року Damalio імпортувала з України 971 партію зерна на суму $3,4 млн. З них 785 поставок загальною вагою 19 556 тонн і вартістю $2,8 млн надійшли від компаній, що перебувають під слідством.
Найбільшим постачальником Damalio є компанія «Поділля Агросервіс», заснована в січні 2022 року, яка також перебуває під слідством, але в іншій справі, за ймовірне порушення митних правил шляхом спроби приховати походження насіння соняшнику. Лише у серпні та вересні 2022 року «Поділля Агросервіс» здійснила 692 поставки зерна на загальну суму майже $4 млн. Багато з цих поставок були відправлені для Damalio.
Найдешевшим постачальником Damalio — за однією з найнижчих цін, яку бачили журналісти в цьому розслідуванні — була компанія Райкомія. У липні 2022 року Damalio імпортувала кукурудзу через Райкомію всього за $0,07 за кілограм, що в п’ять разів дешевше, ніж міжнародна ціна.
Райкомія має спільний номер телефону з іншою компанією, створеною в жовтні 2022 року, у якої українська прокуратура вилучила близько 65 000 тонн пшениці та кукурудзи в Одеській області в рамках розслідування про ухилення від сплати податків. Пізніше суд постановив повернути зерно.
Міхай Петраш, комерційний директор Damalio, підтвердив, що оборот компанії складається з операцій із зерном з України. Він сказав, що купував зерно у «брокерів», яких йому запропонували фермери, але не став уточнювати деталі.
Ця історія була опублікована за підтримки Journalismfund Europe.
