Конституційний Суд (КС) визнав неконституційними окремі статті закону «Про запобігання корупції», які стосуються, зокрема, обов’язку чиновників декларувати свої статки й доходи, можливості контролю за сумнівними матеріальними здобутками посадовців, а також притягнення їх до відповідальності за недостовірне декларування. Також судді КС окремо наголосили на тому, що виконавча й законавча влади не мають права втручатись у справи суддів.
Про це «Слідство.Інфо» довідалося з рішення від 27 жовтня, яке оприлюднили на офіційному сайті Конституційного Суду.
На думку суддів КС, окремі статті закону «Про запобігання корупції», який було ухвалено 2014 року, порушують принцип незалежності судової гілки влади.
Ідеться про повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК, створеного на виконання цього закону) контролювати оприлюднення чиновниками декларацій, а також виявляти факти невідповідності статків доходам.
На думку суддів КС, цей орган не має права контролювати суддів: робити це начебто можуть лише органи судової влади. «Конституційний Суд України наголошує, що будь-які форми та методи контролю у вигляді перевірок, моніторингу тощо функціонування та діяльності судів і суддів повинні реалізовуватись лише органами судової влади та виключати створення таких органів у системі як виконавчої, так і законодавчої влади», — ідеться в рішенні КС.
Відтак, Конституційний Суд узагалі визнав неконституційними та скасував положення, які дозволяють НАЗК здійснювати свою діяльність щодо усіх держслужбовців. Ідеться, зокрема, про можливість досліджувати потенційний конфлікт інтересів, стежити за оприлюдненням декларацій, контролювати та перевіряти декларації, та досліджувати, чи відповідає стиль життя чиновників тому, що вони відображають у деклараціях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Судді КСУ, які можуть скасувати відповідальність за незаконне збагачення, мають щодо цього особистий інтерес — НАЗК
Скасовано відповідальність за недостовірне декларування
Також КС вирішив скасувати кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, яку було встановлено законом «Про запобігання корупції». За цим законом, відповідальність наставала тоді, коли недостовірні відомості відрізнялися від достовірних на суму в понад 250 прожиткових мінімумів (нині це 529,5 тисяч гривень).
Порушнику могло загрожувати від від 42,5 тисяч до 51 тисячі гривень штрафу, громадські роботи від 150 до 240 годин, чи до 2 років ув’язнення із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. На думку суддів КС, кримінальна відповідальність у цьому випадку — надмірне покарання.
«Конституційний Суд України вважає, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання суб’єктом декларування декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Негативні наслідки, яких зазнає особа, притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 366-1 КК України, непропорційні шкоді, яка настала або могла настати у разі вчинення відповідних діянь» — ідеться в рішенні суду.
Закрито доступ до реєстру декларацій
Як заявив керівник НАЗК Олександр Новіков після ухвалення цього рішення Конституційним Судом, з 19:00 28 жовтня вони закривають доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
«Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення», — зазначають в НАЗК.
Як раніше розповідало «Слідство.Інфо» з посиланням на результати перевірки НАЗК, суддя Конституційного Суду Ірина Завгородня не задекларувала автомобіль Land Rover 2012 року випуску вартістю 615 тисяч гривень, який належав її чоловікові. Також Сергій Завгородній два роки тому придбав квартиру та паркомісце у Києві, на які офіційно не мав заощаджень. У НАЗК зазначали, що НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом недостовірного декларування суддею Завгородньою.
