10 депутатів, 9 із яких входить до фракції «Слуга народу», ініціюють зміни до законодавства щодо функцій прокуратури. Представники Центру протидії корупції вбачають у цих нововведеннях, якщо їх буде запроваджено, загрозу для справ Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Як довідалося «Слідство.Інфо», відповідний законопроєкт зареєстрували 25 серпня. Наразі його надано комітетам для ознайомлення.
Одним з ініціаторів законопроєкту є депутат «Слуги народу» Денис Монастирський — голова комітету з питань правоохоронної діяльності.
Нардепи пояснюють свою пропозицію необхідністю підлаштувати функції органів прокуратури до конституційних змін, які було внесено ще у 2016 році.
Зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України пропонують доповнити такими словами: «Керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня уповноважений: вимагати для перевірки кримінальні провадження, документи, матеріали та інші відомості про вчинені кримінальні правопорушення, хід досудового розслідування, встановлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення».
На думку представників Центру протидії корупції, таке формулювання дозволить Генеральному прокурору відбирати на перевірки собі будь-які справи НАБУ та САП.
«Наразі САП є самостійним та незалежним підрозділом генпрокуратури, прокурори якого є процесуальними керівниками у кримінальних справах НАБУ. Генпрокурору за законом заборонено втручатися в діяльність антикорупційної прокуратури. Проте нардепи пропонують фактично дозволити генпрокурору витребовувати будь-які справи», — йдеться на сайті ЦПК.
Також представники громадської організації додають, що втручання у справи НАБУ та САП начебто порушує Меморандум з Міжнародним валютним фондом.
«Такі законодавчі ініціативи — ніщо інше як пряме посягання на незалежність прокурора у справі. Перш за все, це робиться для того, аби узаконити можливість витребовувати в НАБУ та САП справи топ-корупції. Витребування справ для перевірки у прокурора, який веде справу – це давній метод тиску на прокурора і метод розголошення матеріалів. Депутати спершу проголосували на посаду генпрокурора за свою ексколегу Ірину Венедіктову, а тепер намагаються дати їй більше повноважень та право втручатися в роботу органів, які їх же розслідують», — зауважує членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скандальний суддя ОАСКу поскаржився на НАБУ, які почали розслідування щодо його рішення
Крім того, за даними ЦПК, у законопроєкті також пропонують зробити обов’язковою участь прокурорів регіональної прокуратури при апеляційному перегляді судових рішень та прокурорів Офісу Генпрокурора — при касаційному оскарженні.
«Це також підриває незалежність прокурорів. На практиці це означатиме, що наприклад у справах НАБУ/САП обов’язково паралельно із прокурорами САП братимуть участь і регіональні прокурори», — вважають у ЦПК.
Ще одне запропоноване нововведення для антикорупційного бюро стосується розслідування справ про незаконне збагачення. Як розповідають у ЦПК, у цьому законопроєкті пропонують у десять разів збільшити грошовий поріг, за якого за корупційну справу може братися НАБУ: якщо наразі таким порогом є трохи більше ніж мільйон гривень, то пропонується підняти його до 10,5 мільйона гривень.
Тобто, як наголошують в ЦПК, незаконне збагачення на суму до 10,5 мільйона гривень будуть розслідувати інші правоохороннці органи — Нацполіція або Держбюро розслідувань. Експерти ЦПК вбачають у цьому ризики: «За попередньої редакції незаконного збагачення поліція мала уже повноваження розслідувати незаконне збагачення, проте за більш ніж 4 роки так і не скерувала жодної такої справи до суду, на відміну від НАБУ», — зауважують вони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дволике «продовження реформи»: хто прийшов у Офіс генпрокурора за Венедіктової
Як розповідало «Слідство.Інфо», директор НАБУ Артем Ситник підтвердив, що у справі щодо виведення коштів з ПриватБанку перед його націоналізацією слідство виявило сумнівні операції, згадані у фільмі-розслідуванні журналістів «Слідства.Інфо» «Зірвати банк».
Нагадаємо, 26 серпня наша агенція випустила фільм-розслідування «Зірвати банк». Журналісти «Слідства.Інфо» з власних джерел отримали таємний звіт щодо ПриватБанку детективної агенції Kroll. Відповідно до його даних, Ігор Коломойський та його бізнес-партнери незаконно вивели через фінансову установу 5,5 мільярда доларів. Виведення коштів реалізовувалося через кіпрську філію ПриватБанку. Національний банк, у свою чергу, «не бачив», як гроші залишали Україну — оскільки не вважав острівне відділення закордонним.
