Найкраща допомога занедбаній українській армії на Сході – кілька гривень, кинутих у волонтерську скарбничку. У цьому нас переконують доброчинні організації. За даними Держстату, на кінець 2013 року в Україні їх було зареєстровано близько дев’яти тисяч.
Ми спробували влаштовуватися волонтерами у благодійні фонди. Нам вдалося дослідити декілька організацій, серед яких і ті, що нібито збирають кошти на допомогу військовим. Ось що ми почули від них на співбесідах.
Представник фонду «За Україну»: «Зараз всі сили, можна так сказать, сконцентровані саме на те, щоб допомогти армії».
Представник фонду «Нова спарта»: «Естественно, что если у Вас спрашивают о зарплате, то вы ж знаете – волонтеры – это безоплатное».
Представник фонду «Шляхетність і честь»: «Якщо ви збираєте за день від 150 до 600 гривень, то ваших 30%. Від 600 до 1000 – 40 відсотків. Тобто, якщо ви збираєте 600 гривень, то 240 Вам віддають. І від тисячі і до безкінечності – це 50 відсотків. Тобто, якщо збираєте тисячу, то 500 гривень Вам. 500 у фонд».
Схожі умови нам пропонували й в інших фондах. Проблема в тому, що розмір винагороди благодійним організаціям чітко визначений законом. І цифри там на порядок менші. Ось, що з цього приводу каже юрист Василь Муравка: «Відповідно до Закону про благодійну діяльність, встановлене обмеження в 20% від доходів, отриманих у поточному році».
Та в наших благодійників, очевидно, власні закони. В Україні доброчинність може бути вигідним бізнесом. Під нього навіть можна знайти спонсорів.
Представник фонду «Нова спарта»: «Ставка ежемесячная, стабильная, – это полторы тысячи плюс каждый день 30% того, что идет пополнение. То есть в общей суме от пяти там выходит в месяц».
Представник фонду «Новий день»: «От собраных средств 40% вы забираете».
Деякі фонди, знаючи, що порушують закон, перестраховувались. Казали, що пізніше різницю компенсує спонсор, і ВСІ кошти підуть куди треба. Та насправді все банально. Ситуацію нам прокоментував експерт з благодійності Руслан Краплич: «Пожертви, вони не оподатковуються. Це важлива пільга, якої комерційні структури не мають і це те, що приваблює, очевидно, багатьох людей, які знають, як працювати з фінансовими потоками. Трійка, наприклад, волонтерів-добровольців з однією скарбничкою може отримувати від півтори до трьох тисяч гривень за годину».
Ми спробували перевірити, чи дійсно так легко волонтеру збирати на вулиці кошти на допомогу бійцям. За 10 хвилин не надто активної роботи у нашій скарбничці було майже п’ятдесят гривень. І головне – жодного контролю за тим, що з цими грошима відбувається далі.
«Нажаль, в новій редакції закону про благодійність випала норма публікації звітів. Такої норми зараз, на сьогоднішній день не існує. Значить, законодавець поставив це, як можливе, хоча це очевидно помилка», – говорить Руслан Краплич.
Зараз благодійним фондам не потрібно вигадувати неіснуючих людей, дітей чи ветеранів АТО. Оскільки вони не звітують перед жертводавцями, їм легше просто привласнити різницю між отриманими та витраченими коштами.
Наприклад, один з фондів, в який ми влаштовувалися, зобов’язався зібрати тридцять тисяч гривень за три місяці на протез пораненому в зоні АТО. За найскромнішими підрахунками один волонтер за декілька годин здатен назбирати близько п’ятсот гривень. Таких волонтерів у фонді десятеро. Навіть якщо вони працюватимуть лише по кілька годин на добу, то за три місяці здатні назбирати майже півмільйона гривень. На протез піде лише 30 тисяч. Решта, а це 470 тисяч – фонд може використати на власний розсуд. Наприклад, на потреби спонсора.
Як пояснив нам експерт, на практиці існує кілька підвидів благодійних фондів. Схоже, в процесі свого польового дослідження ми натрапили на Фонд, що працює та заробляє кошти на передвиборчу агітацію.
За словами чоловіка, що представився головою правління фонду «Шляхетність і честь», їхнім спонсором є депутат Київської міської ради Володимир Гончаров якого, через багаторічну роботу у мережі Епіцентр, тісно пов’язують стосунки з подружжям Герег. Ми вирішили уточнити, чи справді пан Гончаров причетний до даного фонду.
Ситуацію прояснив його помічник. Точніше, ще більше заплутав. «Шляхетність та честь»? Честно говоря про такой фонд не слышал ни разу», – здивувався він.
Помічник пообіцяв перевірити інформацію. Перед виходом програми він зателефонував нам ще раз та повідомив про те, що пан Гончаров ніякого стосунку до цього благодійного фонду ніколи не мав та не має. Виходить, що або пан Гончаров не хоче афішувати свою причетність до цієї організації, або ж представник фонду для чогось прикривається депутатським прізвищем. Дивна вона, благодійність по українськи. Тож будьте пильні і довіряйте свої гроші тільки тим, хто використає їх за призначенням, а не на себе.
ОЛЕКСАНДР ГУМЕНЮК, Слідство.Інфо