Розпорядженням Кабміну ще у травні “Кримському дому” мала перейти будівля-пам’ятка в центрі столиці. На словах урядовці вже заселили туди і громадські організації, і музеї, і навіть Всеукраїнську раду церков. Насправді «Кримського дому» досі немає. Будинок в аварійному стані і його, схоже, зумисне руйнують, щоб звести там офісний центр.
Будівлю на Суворова, 9 (колишній іподром) звели у 1915 році і згодом внесли до Переліку пам’яток культурної спадщини. Зараз тут брудно, відвалюються частини облицювання. Будівля вже чотири роки стоїть порожня. Невдоволені охоронці скаржаться, що вона розвалюється, і не пускають всередину.
Будівля належить Національній академії агарних наук. Згідно з розпорядженням уряду про створення «Кримського дому», її мають передати Міністерству культури. Та держреєстр судових рішень показує, що академія вже чотири роки судиться за неї з орендарями – корпорацією «Украгропромбуд». Невже в уряді про це не знали?
Відправляємо запити до Кабміну, Мінкультури і Мінфіну, щоб дізнатися, чому розпорядження уряду досі не виконується і скільки коштів заплановано на «Кримський дім», який вирішили оселити в аварійній будівлі. Міністерство культури у своїй відповіді бідкається, що йому «не були передбачені відповідні фінансові можливості».
Водночас міністерство фінансів стверджує, що Мінкультури кошти на такі цілі цього року взагалі не запитувало.
Після наших запитів до Кабміну ми змогли нарешті зустрітися з представниками власника будівлі – Національної академії аграрних наук України.
У 2009 році тодішній керівник академії Михайло Зубець підписав договір оренди на будівлю по Суворова, 9 з державно-кооперативною корпорацією з агропромислового будівництва «Украгропромбуд». Судячи з усього, оренда була лише сходинкою у схемі з прихованої приватизації будинку. Жодного документа, що підтверджує право власності корпорації на будівлю, суду представлено не було, кажуть юристи академії. Тим не менше, Михайло Зубець чомусь пішов назустріч іншій стороні.
«Внаслідок якихось там маніпуляцій, домовленостей з посадовими особами академії була укладена мирова угода, за якою академія начебто передала будівлю «Украгропромбуду» за якісь будівельні роботи, які ніде не відображені», – каже Олена Швайка, заступниця начальника НОУ НААНУ.
Як наслідок, академії довелося терміново переїхати в набагато скромніший будинок на вулиці Васильківській, 37. Типовий сценарій для старих будинків: виселення – доведення до зруйнованого стану – повне або часткове знесення – будівництво торгового чи офісного центру.
Такі випадки типові для Києва, каже Олександр Бригинець, голова підкомітету ВРУ з питань охорони та популяризації культурної спадщини, який ще два роки тому бив на сполох, намагаючись врятувати будівлю іподрому.
«Будинок, в якому буде розташованій «Кримський дім» – це історична споруда, яку, щоправда, хотіли довести до руйнації, знищіти та побудувати іншу споруду. В Києві, на шкода, часто історичні будинки здаються в оренду, потім з ними щось трапляється, а потім там будують хмарочоси», – розповідає Бригинець.
В академії теж впевнені: зараз корпорація, яка в радянські часи будувала агрокомплекси по всій країні, – лише прикриття для тіньової схеми з відчуження цінної будівлі в центрі столиці.
«Я не можу на сьогоднішній момент сказати, хто це є. Але всюди фігурує керівник держкорпорації «Украгропромбуд» Малогулко, якій підписував саме всі документи. Я не можу коментувати, звідки у них такий фінансовий ресурс для того, щоб дану схему проводити в життя. Є домисли, але я не можу говорити це на камеру», – каже Олена Швайка.
Сім років тому в корпорації «Украгропромбуд» відбулася зміна влади. В її приміщення зайшли люди у формі. Саме тоді й з’явився новий керівник – Петро Малогулко. Він стверджував, що виконував рішення більшості засновників корпорації на спеціальних зборах. Тодішнє керівництво корпорації наполягало, що документи підроблені, а заяви про збори – вигадка.
Буквально за кілька днів після подій Кабмін своєю постановою усунув з посади керівника «Украгропромбуду» пан Удовенка. Тодішній прем’єр-міністра України Віктор Янукович своїм розпорядженням призначив на його місце Малогулка.
У 2008 році з’явилася структура-близнюк кооперативно-державної корпорації – об’єднання з такою ж назвою, однак без участі державної частки. Приватну корпорацію Украгропромбуд заснували дві фірми – «Валдай інвест-груп» та «Інвестбуд ЛТД Україна», які оформлено на непублічних фізосіб. Однак керівник у обох корпорацій один і той же – Петро Малогулко.
Офіційний веб-сайт державно-кооперативної корпорації, яка колись налічувала 2 тисячі організацій по всій країні, не оновлювався вже кілька років. Найбільша в минулому агрокорпорація сама орендує кілька приміщень у будівлі по вулиці Патріса Лумумби. Кілька тижнів ми намагалися зв’язатися з главою обох корпорацій Петром Малогулком телефоном, однак його не було на місці, а всі наші прохання про зустріч залишилися без відповіді. Того дня, коли наша знімальна група вже явочним порядком спробувала застати Малогулка на роботі, його знову там не виявилося. За словами співробітника, він поїхав на кілька тижнів лікуватися в Моршин.
На жаль, ще важче зв’язатися з іншим ймовірним гравцем у цій історії. Його ім’я лунало постійно, однак не на камеру. Це олігарх і поки ще народний депутат України Костянтин Жеваго. За припущенням багатьох наших співрозмовників, саме він контролює Украгропромбуд.
Між тим, в академії наполягають, що власник будівлі на Суворова, 9 – вони.
«В 2012 році нам вдалося через Вищий спеціалізований суд скасувати дану мирову угоду і повернути будівлю у власність академії. Сьогодні, відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, власником даної будівлі є держава Україна в особі НААНУ», – розповідає Олена Швайка.
В академії нас запевнили: хоча будівлю на Суворова не використовували 4 роки, вона в придатному стані, і їй вистачить косметичного ремонту.
«Не все так погано. Ті проблеми, які є з фасадом, вони не критичні. Усередині будівля цілком пристосоване для використання. Я розмовляв з НААНУ, які є власниками будівлі, і ми знайшли розуміння, як його використовувати», – каже президент благодійної організації “Фонд розвитку Криму” Олексій Скорик.
Проте у Мінкультури вважають інакше. За їхніми підрахунками, лише на ремонт фасаду та покрівлі потрібно 15 мільйонів гривень. Їх у бюджеті немає. Як немає «Кримського дому» в планах тих, хто має на цю будівлю інші плани.
ТЕТЯНА КУРМАНОВА, Кримський Центр журналістських розслідувань для «Слідства.Інфо»