Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова скоротила свого заступника Андрія Любовича, якого призначила на цю посаду пів року тому і який склав повідомлення про підозру шістьом суддям Окружного адміністративного суду Києва у справі так званих «плівок ОАСК».
Про це «Слідству.Інфо» повідомив сам ексзаступник Генпрокурорки.
«Мою посаду скорочено наказом Генеральної прокурорки», — зауважив він нам у коментарі, додаючи, що наказ було видано 23 вересня.
На питання щодо причин звільнення Любович відповів: «Думаю, керівництво не зацікавлене в реальній роботі, а відбувається лише її імітація».
Водночас Любович зауважив, що причин звільнення йому ніхто не пояснив і він не знає, чи можна це пов’язувати зі справою «плівок ОАСК».
«Було багато кримінальних проваджень, де я був у групі прокурорів, однак із усіх без будь-яких підстав мене виключили. Тому важко сказати, що слугувало причиною. Мені ніхто нічого не пояснював», — заявив він «Слідству.Інфо».
Любович та «плівки ОАСК»
Саме Андрій Любович склав повідомлення про підозру суддям Окружного адміністративного суду у справі так званих «плівок ОАСК». Підозру їм оголосили 17 липня поточного року.
Як повідомляло видання Zn.ua із посиланням на джерела в Офісі генпрокурора, відразу після того, як НАБУ висунуло підозри фігурантам справи «плівок ОАСК», Ірина Венедіктова ліквідувала групу прокурорів у справі щодо Окружного адмінсуду Києва. Керівником цієї групи був саме Андрій Любович. Тож вплив на цю справу він втратив.
Минуле прокурора
Любович працював у органах прокуратури майже все життя, з кінця 90-х років. Спершу в Дніпропетровській прокуратурі, потім у Києві. В 2015-16 роках він був прокурором Донеччини. У 2016 році пішов із держслужби і працював у правничій сфері. Любович має нагороди від влади часів Януковича, які йому вручали на прохання тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки. Його нагородили за «високий професіоналізм» та «оперативного розслідування» так званої «справи Дніпропетровських терористів».
До звільнення Любович курував напрямок розслідувань ДБР, справи Майдану, порушень прав громадян з боку правоохоронців, злочинів військових.
Що таке «плівки ОАСКу»
Як повідомляло «Слідство.Інфо», 17 липня НАБУ оприлюднило аудіозаписи розмов, на яких нібито фігурують голова ОАСКу Павло Вовк, його заступник Євгеній Аблов, ряд суддів та представників Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, інших установ, а також приватних осіб. Вони обговорювали, зокрема, способи вплинути на кадровий склад ВРП та ВККС, свій вплив на Конституційний суд, можливості вирішити судові суперечки в інтересах сторони, яка «проспонсорує» це питання. Також на плівках зафіксовано розмови, де нібито судді ОАСК для демонстрації власної сили обговорюють намір заборонити ряду представників попередньої влади виїздити за кордон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Павло Вовк поскаржився Вищій раді правосуддя на НАБУ
Згодом детективи повідомили про підозру Павлу Вовку, Євгенію Аблову та ще 5 суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Останньому ВАКС обрав запобіжний захід у цій справі у вигляді особистого зобов’язання.
Зафіксоване в розмовах нібито представників ОАСКу ми детально виклали у статті «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».
Також, як ми повідомляли, один із фрагментів оприлюднених антикорупційним бюро записів стосується журналістки «Слідства.Інфо» Євгенії Моторевської. У березні минулого року вона зробила відеосюжет про святкування заступником голови адмінсуду, скандальним суддею Євгенієм Абловим свого дня народження у столичному ресторані VaBene. Невдовзі, як ідеться на аудіозаписах НАБУ, Павло Вовк та Євгеній Аблов нібито обговорюють спосіб дізнатись, коли і з ким журналістка спілкувалась телефоном у день народження Аблова та незадовго до нього.
