6

Заступник прокурора Херсонської області Костянтин Шабуняєв, який, як розповідало «Слідство.Інфо», у час, коли напали на місцеву активістку Катерину Гандзюк, зв’язувався телефоном з підозрюваним в організації нападу Ігорем Павловським, успішно пройшов переатестацію.

Про це повідомляє «Автомайдан».

Як розповідали наші журналісти у фільмі-розслідуванні «Гандзюк: системне вбивство», упродовж літа 2018-го підозрюваний в організації нападу Ігор Павловський майже 80 разів контактував із заступником прокурора Херсонської обласної прокуратури Костянтином Шабуняєвим. Як зазначав тоді прокурор, вони спілкувались лише по роботі: Павловський тоді був помічником нардепа Миколи Паламарчука. Однак, за інформацією журналістів, Павловський і Шабуняєв спілкувались і в позаробочий час — увечері чи у вихідні дні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слідчі допитали правоохоронців, які фігурували у фільмі «Гандзюк: системне вбивство»

Водночас народний депутат Микола Паламарчук повідомив, що Павловський не міг звертатися до правоохоронців, адже не має таких повноважень. «Слідство.Інфо» також зверталося до прокуратури Херсонської області з питанням, чи отримували вони впродовж 2018 року інформаційні запити від Миколи Паламарчука. Надати таку інформацію у відомстві не змогли.

На Катерину Гандзюк напали 31 липня 2018 року невдовзі після того, як вона вийшла зі свого помешкання. Жінку облили концентрованою сірчаною кислотою. Вона отримала 40 відсотків опіків тіла, кілька місяців провела на лікарняному ліжку й перенесла низку складних операцій. Однак 4 листопада Катерина Гандзюк померла.

У квітні поточного року в Офісі Генерального прокурора заявили про завершення досудового розслідування у справі про вбивство Катерини Гандзюк щодо ймовірних організаторів — Олексія Левіна та Владислава Мангера. У відповідь громадські активісти вийшли з протестом під Офіс президента та під будинок генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Представниця батька Катерини Гандзюк Євгенія Закревська у свою чергу заявила, що прокуратура діє в інтересах підозрюваних. За її словами, передавати розслідування до суду ще зарано.

Нагадаємо, Олексія Левіна екстрадували в Україну 16 березня. Майже за два місяці до того його затримали в Болгарії працівники місцевих правоохоронних органів спільно зі співробітниками Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України. 11 березня болгарський суд ухвалив рішення про його екстрадицію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гандзюк: Системне вбивство

Взимку 2019 року Олексію Левіну та Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк. Та згодом, у квітні, Генпрокуратура змінила статтю. За версією офіційного слідства, Левін разом із Мангером організували замовлення нанесення тяжких тілесних ушкоджень Гандзюк, що спричинило її смерть.

«Слідству.Інфо» вдалося двічі отримати свідчення Олексія Левіна, поки він перебував у розшуку. Першу розмову з ним оприлюднили у фільмі «Гандзюк: Системне вбивство». Також протягом тривалого часу журналісти намагалися домовитися про зустріч із Левіним, щоб записати повноцінне інтерв’ю. «Слідство.Інфо» направило йому список питань щодо планування нападу на Катерину Гандзюк та його ймовірної ролі у цьому. Левін надіслав аудіозапис зі своїми відповідями.

Сама Гандзюк також вважала Мангера ймовірним замовником замаху на неї. Про це вона сказала нашій редакції у своєму останньому інтерв’ю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Гандзюк: Павловському оголосили підозру, на Херсонщині до 30 обшуків

Крім того, серед підозрюваних у замовленні нападу на себе активістка називала й ексзаступника голови Херсонської облдержадміністрації Євгена Рищука. «Слідство.Інфо» отримало документи правоохоронців, які доводять, що Рищук міг бути причетним до незаконної вирубки 600 гектарів лісу. Саме публічну позицію Гандзюк щодо знищення насаджень офіційне слідство вважає основним мотивом нападу на неї.

Зазначимо також, що у травні 2019 року Генеральна прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо п’ятьох обвинувачених у безпосередньо нападі на Катерину Гандзюк. Вони визнали свою вину й почали співпрацювати зі слідством. Начебто саме після написання заяви про визнання вини їм змінили підозру з умисного вбивства на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень. У червні суд оголосив вирок нападникам — вони отримали від 3 до 6,5 років за ґратами.