Паскудні багатства: як російський екс-політик і магнат будував супер’яхти

Поділитися

У яхт-клуб Costa Smeralda на Сардинії, який обслуговує мільярдерів та їхні яхти, можна потрапити лише за запрошенням. Російський магнат Валентин Завадніков — завзятий моряк і колишній сенатор від Саратовської області — користується послугами Costa Smeralda протягом багатьох років.

З 2006-го по 2012 рік тодішній сенатор витратив кілька десятків мільйонів доларів на будівництво та обслуговування двох розкішних супер’яхт — Celestial Hope й Quinta Essentia.

Про те, як Завадніков фінансував своє захоплення через мережу офшорних компаній, розповідає OCCRP.  Мережею керував російський інвестиційний банк «Тройка Діалог» — журналісти OCCRP назвали цю систему офшорів «Ландромат Тройка». Завадніков якийсь час був директором й акціонером банку.

Оплачувалася будь-яка примха замовника: так, в одній зі спалень яхти завжди пахло вином, а в кінотеатрі екраном слугував водоспад. Позаяк компанії перебувають в офшорах і реальних власників установити складно, неможливо й з упевненістю сказати, чи все це оплачували грошима Заваднікова чи третьої сторони.

За сім років ландромат «Тройка» використав щонайменше 137 мільйонів доларів на яхти й бізнес, пов’язані із Завадніковим. Він був або власником, або основним бенефіціаром як мінімум п’яти компаній «Тройки».

Через рахунки офшорних фірм у литовському банку Ukio фінансувалася також команда Заваднікова по яхтспорту, до якої входили топ-менеджери енергетичних компаній. Команда їздила на змагання по всьому світу й побудували дві власні гоночні яхти.

Завадніков з дочкою Валерією, якій належить виноградник у Тоскані, також використали гроші з рахунків офшорів, щоб фінансувати свій бізнес та оплачувати розкішне життя, зокрема весілля Валерії на Капрі 2011 року.

ВІД ГОРІЛКИ ДО ВІТРИЛ

Завадніков захопився вітрильним спортом ще в дитинстві, але після розпаду СРСР його родина закинула це хобі, про що сам екс-сенатор якось розповідав журналістам.

Відтак він успішно займався бізнесом, передусім як співвласник групи «Сінергія» (нині — Beluga Group) — найбільшого в РФ виробника та дистриб’ютора алкоголю.

Від 1998-го по 2001 рік був заступником голови правління державної енергетичної компанії РАО «ЕЭС России», а від 2001-го по 2012 роки — сенатором.

2004 року Завадніков згадав про свою пристрасть. разом з невеликою командою могутніх бізнесменів з російського енергетичного сектору, включно з магнатом Леонідом Лебедєвим, він створив вітрильну команду «Синергія», яка їздила на регати від Оману до Португалії.

Протягом багатьох років команда користувалася яхтами через дві гібралтарські компанії — Gateway Overseas Ltd. та Scottsburg Manor Ltd.

Тоді ж офшорні компанії з ландромату «Тройка» перерахували запозичення на загальну суму 22 мільйони доларів на рахунки гібралтарських компаній в литовському банку.

Це вдвічі більше, ніж офіційні спонсори команди внесли на ті ж рахунки. Гроші витратили на будівництво гоночних яхт, тренувань, форму для спортсменів, піар у ЗМІ та внески учасників змагань.

Завадніков і четверо його партнерів по команді володіють Gateway, а керівник команди Максим Логутенко керує Scottsburg. Саме «Трійка» відкрила для Scottsburg рахунок в Ukio і таким чином включила її у свою офшорну «екосистему».

Gateway та Scottsburg витратили 1,6 мільйона євро на зарплату команди «Синергія» і ще 250 тисяч євро на гонорари для людей, які супроводжували команду на перегонах, включно з багатократним учасником Олімпійських ігор Сергієм Пічугіним.

Gateway та Scottsburg загалом повернули менш ніж 8 мільйонів доларів з 22-х. Менше з тим, продовжували отримувати гроші.

Член литовського парламенту і колишній глава Служби розслідувань фінансових злочинів Литви (FCIS) Віталіюс Гайлюс заявив, що Ukio повинен був повідомити про ці транзакції правоохоронцям.

«До цих операцій треба було поставитися як до незвичайних, — сказав він. — Банк повинен був звернути на них увагу й повідомити FCIS».

Гайлюс додав, що не може згадати жодного розслідування, пов’язаного з оплатою яхт Заваднікова через рахунки Ukio. OCCRP не знайшов жодного випадку звинувачень Заваднікова в будь-яких правопорушеннях, неможливо впевнено стверджувати, що в цій ситуації порушений закон.

Валентин Завадніков

МАЄТОК НА ВОДІ

Конфіденційність — серйозний бізнес в офшорному Гібралтарі.

Донедавна місцеві закони гарантували кінцевим власникам компаній секретність. Ці закони дозволили Западнікову використати фірму Purus Ltd з мережі «Трійки» як особистий гаманець.

У квітні 2006 року Purus уклала контракт з усесвітньо відомою нідерландською верф’ю Heesen Yachts на будівництво 47-метрової 6-каютної моторної яхти Celestial Hope.

За два роки, коли Heesen спустила яхту на воду, Завадніков розповідав в інтерв’ю, що вона стала для нього зручною базою під час регат.

Celestial Hope мала створювати враження пляжного будиночка в передмісті Нью-Йорка. Дизайнерам яхти доручили надихатися голлівудською комедією 2003 року «Кохання за правилами… і без» з Джеком Ніколсоном і Дайан Кітон.

Про Росію на яхті нагадували баня та картини російських художників.

За півтора року Purus передала Heesen Yachts  загалом понад 13,5 мільйонів євро. Компанія також провела десятки платежів за обслуговування Celestial Hope, включно з винами та іншим алкоголем, а також кейтерингом на вечірках.

Меблювала яхту марокканська компанія. Purus перерахувала їй щонайменше 2,3 мільйона євро та заплатила ще понад 625 тисяч за управління судном та екіпаж для чартерних рейсів.

Загалом за два роки Purus витратила більш ніж 20 мільйонів євро здебільшого на потреби, пов’язані з обслуговуванням яхти — від підготовки екіпажу до «доставки водних іграшок» і навіть фотосесій. Гроші надходили як займи з різних структур ландромату і витрачалися майже одразу.

Складний устрій системи не дозволяє встановити справжнє походження більшої частини грошей. Але в січні 2008 року Purus отримала 3 тисячі євро від Roberta Transit — це компанія в структурі ландромату, яку використовували для масштабного розкрадання податків, яке викрив юрист Сергій Магнітський невдовзі до його смерті в московському СІЗО.

Кошти одразу ж перерахували відомому нідерландському архітектору яхт Рене ван дер Вельдену.

Обідня кімната яхти Celestial Hope. На стіні — картина Андрія Ремньова «Блакитні птахи» Фото: Edmiston & Company

БІЛЬШЕ, КРАЩЕ, ДОРОЖЧЕ

Пристрасному мореплавцеві мало однієї супер’яхти. Ще до того, як збудували Celestial Hope, Завадніков замислив новий приголомшливий проект.

У 2007 році він уклав з тими ж підрядниками контракт на будівництво 55-метрової яхти зі спортзалом, масажним кабінетом та скляним ліфтом — Quinta Essentia.

Пасажири супер’яхти могли б розслабитися в хамамі або подивитися фільм у джакузі на одній з палуб з водоспадом замість екрана.

На той час Quinta Essentia була найбільшою яхтою, що колись будувалися на верфях Heesen.

Purus була не єдиною компанією з ландромату «Трійка», яка спонсорувала Quinta Essentia. Від 2009-го по 2011 рік ще одна гібралтарська фірма, Molly Enterprises, втратила більш ніж 42 мільйони євро на обладнання яхти Заваднікова, зокрема 10 тисяч доларів на рояль і 24 тисячі на журнальний столик.

В очікуванні нової яхти Purus продала Celestial Hope за 32 мільйони євро. Загалом Gateway і три компанії з ландромату «Тройка» — Scottsburg, Purus та Molly — витратили щонайменше 137 мільйонів доларів на яхти та пов’язані з цим витрати. Більшу частину цих грошей фірми отримали як позики від інших компаній з мережі ландромату. Чи їх повернули, невідомо.

Витрати на супер’яхти Заваднікова забезпечувала та контролювала «Тройка Діалог» — інвестиційний банк, який і створив мережу офшорів «Ландромат Тройка». Коли почалося будівництво яхт, співробітники «Тройки» називали себе контактними особами компаній Purus і Molly та відправляли рахунки підрядників у відділ боротьби з відмиванням Ukio.

Голова Центрального банку Литви Вітас Василякускас опікувався втручанням держави, завдяки чому Ukio закрили у 2013 році. Почувши про офшорні рахунки для придбання яхт, він сказав OCCRP, що платежі виглядали як «незвичайні транзакції».

«Гадаю, що кожна компанія повідомляла банку про заплановану діяльність, коли відкривала рахунок. Якщо призначення платежів не відповідало цій діяльності, якщо за всіма ознаками ці транзакції обслуговували особисті інтереси бенефіціарів, то це незвичайні бізнес-операції, — сказав OCCRP Василякускас. — Вони напевно повинні були викликати в співробітників банку питання».

Purus повідомила банку Ukio, що займалася менеджментом суден, але для реєстру Гібралтару ні Purus, ні Molly ніяк не пов’язували свою діяльність з яхтами. Натомість компанії вказували діяльність у понад 50 галузях — від ювелірної справи до тваринництва. Й хоча Gateway зазначала серед напрямків діяльності управління суднами, там  же були й банківська справа, і ритуальні послуги.

Яхта Quinta Essentia у 2012 році. Бордове оздоблення на бортах символізує тосканську виноробню Заваднікова. Фото: Тони Хісгетт/CC-by-SA-4.0

ВІД ВОДИ ДО ВИНА

Нову яхту Заваднікова створили спеціально для його родини.

«У кожній каюті панує аромат, присвячений одній з чотирьох стихій, — землі, вогню, повітрю та воді, — розповідала в інтерв’ю донька сенатора Завадніклва Валерія. Вона пояснила, що Quinta Essentia перекладається з латини як «п’ятий елемент», яким, за її словами, є вино.

Любов Заваднікових до вина не обмежується ароматизованими каютами. Бордовий колір корпусу яхти відсилає до тосканської виноробні Fattoria di Montemaggio, яка належить Валерії Завадніковій.

У Montemaggio та Molly був один спільний власник — кіпрська компанія Deepline Consultants, кінцевим власником якої був Завадніков.

  • За даними витоку документів Ukio, Deepline купила контрольний пакет акцій виноградника Заваднікової за 4,5 мільйони євро, позичивши ще стільки ж за наступні 5 років. Гроші надходили від різних структур ландромату. Документальних підтверджень того, що виноградник віддав борги, немає.
  • Також через Deepline три компанії ландромату допомогли оплатити будівництво Московської школи управління «Сколково», співзасновниками якої є Завадніков і голова «Тройки діалог» Рубен Варданян. Deepline також була одним з чотирьох офшорних акціонерів алкогольної компанії Заваднікова «Синергія».
  • Завадніков з дочкою платили з ландромату агентствам нерухомості у Великій Британії. Коштом ландромату вони зупинялися в дорогих альпійських спа-готелях та подорожували дорогими потягами.
  • Ландромат витратив щонайменше 28 тисяч євро на весілля Валерії на Капрі, а ще за 5 місяців заплатив майже 10 тисяч євро за навчання в магістратурі по винному маркетингу та менеджменту в бізнес-школи Бордо.

Ні Завадніков, ні його донька не відповіли на неодноразові питання журналістів щодо джерел цих коштів та про фіктивні компанії, які стоять за яхтами й бізнесом Заваднікова-старшого.

НЕ ЗАКОНИ, А ПАПІРЦІ

Heesen та яхт-клуб Costa Smeralda відмовилися говорити про окремих клієнтів. У Costa Smeralda сказали, що як спортивна організація клуб не зобов’язаний був розслідувати будь-які фінансові порушення своїх учасників.

У яхт-клубі також повідомили, що «оцінюють кандидатів на основі їхньої репутації та відповідності принципам клубу». У випадку із Завадніковим, як сказав співробітник Costa Smeralda, «ніхто не заперечував».

Справді, немає доказів того, що Завадніков скоїв якісь злочини. Але складна фінансова система, яку створила «Тройка», не дозволяє побачити джерела грошей, витрачених на яхти. Такі системи зручні для злочинців, але в цьому випадку потрібно офіційне слідство, щоб переконатися в законності того, що відбувається.

Мак Хейвуд, автор докладу Transparency International під назвою «Паскудні Багатства», назвав схему позик на яхти «великим червоним прапором», який повинен був привернути увагу регуляторів.

Але, оскільки сферу предметів розкоші не часто пов’язують з високими ризиками, в міжнародних стандартах є пробіли, які дозволяють багатьом юрисдикціям відштовхуватися від довільних норм.

«Основи контролю за відмиванням грошей у цих сферах просто не дотримуються, — сказав Хейвуд. — Доки нагляд не буде пов’язаний з перевірками та санкціями, все це не закони, а просто папірці».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Убивство у Відні: як австрійський юрист обслуговував офшори росіян

Поділитися

Не менш важливі розслідування