Наприкінці лютого в медіа з’явилася резонансна новина – зник народний депутат України Олексій Гончаренко. Пізніше стало відомо – його викрали зловмисники. Але за кілька годин виявилося, що нардепу ніщо не загрожувало, а все це вдала «операція» спецслужб. Наразі ситуація залишає більше питань, ніж відповідей. Щоб розібратися, «Слідство.Інфо» намагається відновити хронологію подій та версії учасників цієї історії.

Ми зустрілися з Олексієм Гончаренком в Одесі, він погодився розповісти про деталі дня викрадення:

«Мене запросили до Прокуратури області і там повідомили, що є така ситуація. Тобто, що є замовлення на моє викрадення і нанесення тяжких тілесних ушкоджень…  22-го після обіду мені подзвонили, була домовленість, що я маю повернутися. Що на 23-тє призначене саме це викрадення. В ніч на 23-тє я виїхав з Києва в Одесу і десь о 6-тій ранку я був в Одесі. Зранку того дня, 23-го, коли я виходив з дому, мене зустрів співробітник СБУ» – каже народний депутат.

За сценарієм спецслужб, Гончаренко мав з’явитися в кількох публічних місцях, а потім йому мали зателефонувати і забрати у таємне місце. Після дзвінка спецслужб нардеп з правоохоронцями поїхав на якусь квартиру. Там його попросили вимкнути телефон, в результаті «викрадений» сів на диванчик і навіть заснув.

За кілька годин після зникнення Гончаренка про це повідомили майже всі ЗМІ, ключові політики та нардепи зробили заяви з цього приводу.

Олексій Гончаренко – молодий та амбітний політик. В Одесі свого часу він став відомий через протистояння на виборах зі своїм батьком, екс-мером Одеси, Олексієм Костусєвим. Регулярно з’являється у ЗМІ завдяки неоднозначним акціям: наприклад, пікет у Москві, після якого його затримали, або напис на уламку Берлінської стіни. Гончаренко відомий також своєю підтримкою режиму Януковича та просуванням російської мови в Одеському регіоні. Та після подій зими 2014 року він змінив свою позицію на проукраїнську і наразі є заступником голови фракціі БПП у Парламенті.

Начальник слідчого відділу прокуратури Олександр Шупан під час зустрічі з нами наголошував, що під час т.з. «викрадення Гончаренка»  мало місце саме імітування злочину, тому і були відповідні публікації в ЗМІ про викрадення народного депутата, бо це була частина спецоперації.

Правоохоронці кажуть, про замах на нардепа Гончаренка дізналися, слідкуючи за групою, що готувала на Одещині агітпродукцію проросійського змісту.  В ході документування цього злочину співробітники СБУ і прокуратури встановили, що ці особи мають на меті викрадення народного депутата та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень.

Поки новина про викрадення нардепа стрімко поширювалася в ЗМІ, замовники виїхали до цього будинку. Їм повідомили, що саме тут утримується Олексій Гончаренко, викрадення якого вони замовили. Натомість в будинку на них вже чекали працівники СБУ.

Прокурор Шупан розповідає, що підозрювані  самі обрали місце, куди повинні були доставити викраденого народного депутата, там же на місці їх і затримали. Із собою вони взяли молоток, а також електроліт. Електролітом вони мали намір спричинити тяжкі тілесні ушкодження шляхом іх розпалювання на обличчі жертви.

Затриманими виявилися депутат Лиманської районної ради від Опозиційного блоку Олександр Кушнарьов та його давній друг, ветеран силових структур Анатолій Слободяник.

Саме Олександр Кушнарьов мав особисті рахунки з Гончаренком. Його син Геннадій Кушнарьов в період Майдану командував підрозділом проросійської «Одесской Дружины», аналогу Київського Антимайдану. Під час подій 2-го травня, Кушнарьов-молодший знаходився в перших рядах під час зіткнення сепаратистських сил та проукраїнських активістів…

За інформацією ЗМІ, Геннадій Кушнарьов загинув на третьому поверсі Будинку профспілок від отруєння газами і випарами, а також від опікового шоку.

Саме коло його тіла сфотографувався майбутній нардеп Олексій Гончаренко.

Нардеп згадує, що був першим не з пожежників, хто зайшов до Будинку профспілок:

«Ми почали це все знімати, але щоб це не виглядало якось нереально, ми вирішили зробити фото, на якому є я, щоб було зрозумілоЗвичайно, я не знав прізвища тієї людини, чи тіла, більше того, які питання, що я роблю? Ну, стою біля тіла».

Після подій 2-го травня батько загиблого, Олександр Кушнарьов став депутатом Лиманської райради від Опозиційного блоку і не приховував своїх проросійських поглядів.  Показово, що на суді за Олександра Кушнарьова передали клопотання нардепи від опоблоку Микола Скорик та Юрій Бойко.

Давній друг і поплічник Кушнарьова Анатолій Слободяник є ветераном силових структур. Саме у нього під час обшуку силовики знайшли російський паспорт. Під час виступу у суді Анатолій Слободяник розповів, що у нього на території Російської Федерації проживає син і троє онуків, а у Криму – рідний брат-інвалід. До останнього Слободяник регулярно їздив до них у гості в 2015 та 2016 рр., використовуючи російський паспорт.

Андрій Каркіщенко, адвокат Кушнарьова, підкреслює:

– Однозначно, наш подзащитный не питал каких-то приязненных чувств к Гончаренко именно по тем событиям, о том, что именно Гончаренко, именно над телом его сына фактически глумился в день его гибели… Для него это лишь был человек, который оскорбил тело его сына, все, точка. – каже адвокат.

В процесі стеження правоохоронці записали відео на приховану камеру, де, начебто, зафіксовано, як Олександр Кушнарьов, Анатолій Слободяник та ще один невідомий чоловік  планують і обговорюють розправу над Гончаренком. Хто ж був цим спільником і третьою особою на оперативному відео? Адже саме він мав організувати викрадення.

Відповідно до матеріалів справи, це такий собі «свідок Жуков». Нам стало відомо з власних джерел, що справжнє ім’я цієї людини – Павло Серебренник. Підозрювані стверджують – це він спровокував їх на організацію викрадення.

Так під час засідання суду підозрюваний Слободяник, звертаючись до колегії, каже:

«Вот тот спектакль, который был написан по сценарию, надо разбираться вот с этими “Жуковыми-Серебренниковыми”. Не со мной надо разбираться и не с Кушнаревым. А с ними надо разбираться, почему так поступают».

Адвокати підозрюваних в один голос твердять, саме «свідок Жуков» спровокував їх підзахисних.

– Фактически, вот эту ситуацию, в которую его привели, его постоянно провоцировали. Это сидел один человек этот Серебренник, который втерся в круг его общения и он его провоцировал: давай, мы тебе поможем отомстить, мы поможем сделать, я все сделаю, ты только дай согласие – каже адвокат підозрюваного Кушнарьова:

«Жуков нашел Слободяника, попросил его убедительно неоднократно познакомить с Кушнаревым, а потом, используя отцовское горе, спровоцировал его, ну, как минимум, на слова» –  додає адвокат іншого підозрюваного – Слободяника.

Як виявилося, з Серебренником, якого затримані звинувачують у провокації викрадення, був знайомий і Гончаренко. Вони були депутатами Одеської міської ради в одному скликанні, у розмові з нами нардеп підкреслив, що Серебренник – людина вельми відома якраз тим, що через нього відбулися кілька гучних затримань по корупції і передачі хабарів, в тому числі, досить високопоставленим співробітникам правоохоронних органів.

Нам стало відомо, що Павло Серебренник неодноразово допомагав правоохоронцям. Так людина, дуже схожа на Павла Серебренника, передає гроші заступнику начальника одного з комунальних підприємств Одеси. Одразу після тієї зустрічі чиновника затримує поліція.

Ми також знайшли відео затримання іншого чиновника в тому самому приміщенні, де Серебренник обговорює викрадення Гончаренка. За останні 5 років ЗМІ повідомляють про більш ніж 15 справ, пов’язаних з отриманням хабаря, де так чи інакше фігурує Серебренник.

Щоб дізнатися про його роль у всій цій історії,  ми зателефонували безпосередньо Павлу Серебреннику. Він категорично заперечує, що когось підштовхував до викрадення.

Юристи кажуть, що використання «підставних осіб» не є чимось протизаконним в слідчих діях. Але, якщо з’ясується, що Серебренник занадто ретельно підштовхував підозрюваних до викрадення Гончаренка, справа може розвалитися в суді.

Так юрист Артем Карташов пояснює:

– Європейський Суд з прав людини в своїй практиці встановив беззаперечно, що якщо докази отримані внаслідок провокації вчинення злочину, то такі докази є нодопустимими. Відповідно, можемо говорити, що, якщо в даному випадку така провокація мала місце, то можна говорити про те, що дана справа може просто-напросто, як кажуть в народі, розвалитися.

Примітно, що це фактично третє викрадення нардепа Гончаренка, яке передбачили силовики. Перше було у травні 2014-го, друге – у квітні 2015-го, про нього, навіть, заявляв Президент Порошенко: «Є кіллери, які будуть виконувати завдання, є прізвища тих, кого вони планували вбити… Одне прізвище я там бачив, це було прізвище народного депутата Олексія Гончаренка».

Тоді, весною 2015-го, силовики перед приїздом Президента до Одеси затримали велику групу осіб, які, начебто, планували здійснити диверсійних дії з підривом мостів та створенням Одеської народної Республіки.

Викрадення нардепа Гончаренка показує, що правоохоронці блискуче діють, коли йдеться про замахи на політиків з владного табору. Нагадаємо, що крім Гончаренка, спецслужби так само майстерно попередили замах на нардепа Антона Геращенка. Втім, коли йдеться про розслідування інших резонансних злочинів, тут офіційному слідству похвалитися нічим. Зокрема, розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета триває вже понад вісім місяців. І в цьому випадку досі немає ані вражаючого викриття, ані осіб виконавців, ані організаторів. Чи не тому, що тут стався справжній резонансний злочин, а не блискуча імітація правоохоронців?

/ОЛЕНА ВАСІНА для “Слідства.Інфо”