Хочете приватизувати землю, переоформити ділянку або й навіть просто внести зміни в документи? Наберіться терпіння, загартуйте нерви та приготуйте… гаманець. Відкривати свої «карти» за просто так київські земельні чиновники, схоже, наміру не мають.
ДМИТРО КАЛЬКО, юрист, активіст ініціативи «Fata Morgana»:
– Департамент земельних ресурсів на сьогоднішній день є певною огорожею від «назойливых» громадян, які хочуть, шукають кошти і втрачають надії все ж таки реалізувати своє конституційне право, своє законне право на землю.
Дмитро – юрист. Разом з однодумцями ініціативи «Fata Morgana: Марево про землю» він не перший рік виборює для киян право на безперешкодний доступ до землі. Або хоча б до інформації про неї.
«Слідство.Інфо» вирішує провести експеримент і перевірити їхні успіхи. Навідуємося до Департаменту земельних ресурсів. Нібито для того, щоб оформити ділянку.
У першому ж кабінеті нам пропонують бланк заяви. Разом з ним – фактично інструкцію про документи, які необхідно зібрати. Першим пунктом йдуть графічні матеріали – тобто два витяги з кадастрів, міського земельного та містобудівного.
Перший витяг треба замовляти, як то кажуть, не відходячи від каси – поверхом вище. Тут розташувалося підпорядковане Департаменту земельних ресурсів комунальне підприємство «Київський інститут земельних відносин».
Оголошення перед дверима кабінету попереджає – послуги платні. Наприклад, виготовлення кадастрового плану для фізичних чи юридичних осіб на ділянку площею до 4 гектарів коштує 558 гривень. Для власників землі – вп’ятеро дешевше.
Працівниця Департаменту земельних ресурсів:
– Ви фізична особа? Ви власники?
– Так. Скільки це приблизно коштує?
– 111 гривень.
Платіжку виписують на місці. Клієнтів КП не бракує. Наприклад, торік підприємство виготовило майже 14 тисяч витягів з бази даних міського земельного кадастру та реєстрів землекористувачів на 2 мільйони 200 тисяч гривень без ПДВ. А лише за 10 місяців цього року – вже понад 15 тисяч на 3 мільйони 50 тисяч гривень.
ДМИТРО КАЛЬКО, юрист, активіст ініціативи «Fata Morgana»:
– На сьогоднішній день є рішення, в тому числі Вищого адміністративного суду, який забороняє вимагати будь-які додаткові матеріали, як то витяги, довідки – платні чи безоплатні.
Єдина вимога – це вказати орієнтовне місце розташування бажаної земельної ділянки.
За що ж тоді платять люди? Виявляється, за ноу-хау. Міський земельний кадастр ведуть на основі автоматизованої системи програмного комплексу «Кадастр». Міський бюджет витратив на її первісну версію 160 тисяч гривень.
Ось ця програма відкрита на комп’ютері у працівниці «Київського інституту земельних відносин».
У руках юриста Дмитра – документ про реєстрацію авторського права на цю програму. У Свідоцтві про реєстрацію авторського права на твір «Комп’ютерна програма «Автоматизированная система ведения государственного земельного кадастра «ПК Кадастр» в графі авторів – дві фізичні особи – Денис Дудко та Віктор Іващенко.
Останній, Віктор Іващенко, нині працює в Департаменті земельних ресурсів Києва заступником директора і начальником управління інформаційно-технічного забезпечення.
ВІКТОР ІВАЩЕНКО, заступник директора Департаменту земельних ресурсів і начальник управління інформаційно-технічного забезпечення:
– В 98-ом или 99-ом году Центр земельного кадастра на то время действительно был разработчиком, я бы сказал, первой версии программы. В то время я работал в Центре государственного земельного кадастра и я являюсь одним из авторов этой программы.
Отже, з 1999-го року з міського бюджету на розробку програмного забезпечення для Центру державного земельного кадастру, де в той час працював Іващенко пішло не менше 160-ти тисяч гривень.
У листопаді 2007-го Іващенко, уже на посаді заступника управління земресурсів, разом з Денисом Дудком – отримують Свідоцтво про авторство на комп’ютерну програму «ПК Кадастр».
У березні 2008-го, Рішенням Державної служби з інтелектуальної власності, вони передають авторські права на використання програми до КП «Київський інститут земельних відносин», яке, нагадаємо, підпорядковане Депзему.
ВІКТОР ІВАЩЕНКО, заступник директора Департаменту земельних ресурсів і начальник управління інформаційно-технічного забезпечення:
– Я в принципе не курирую предприятие…Поэтому конфликта интересов, ну, на первый взгляд, конечно нет. Но то, что я пытаюсь заставлять их работать больше в целях государства, даже не государства, а города – да, действительно я пользуюсь иногда своей властью. У нас с ними заключен лицензионный договор, который проверялся десятками юристов, десятками представителей комиссий, аудиторов, и у них нет замечаний с точки зрения законодательства.
Запитуємо у Іващенка, чи зареєстрована ним, як автором, програма – та сама, на яку пішли бюджетні кошти.
– Вот Word в 2000 году и сейчас – это одна и та же программа?
– Да, в принципы та же самая, но с видоизменениями.
– Тогда у меня ответ такой же.
– Первая версия была в 2000 году.
– Це та, що була розроблена за державні гроші?
– И сегодня есть версия, которая работает, и вот эти сотни, если не тысячи изменений были сделаны.
– Вами як автором?
– В том числе и мной!
Щоб розібратися в ситуації, ми звернулись до експерта в галузі авторського права Дмитра Гузія і показали йому зібрані документи.
ДМИТРО ГУЗІЙ, експерт у галузі авторського права:
– Жодний державний орган не перевіряє авторство… за законом при реєстрації автором виступає та особа, яка просто зазначила себе як автора. Розглядати ситуацію використання твору у вашому випадку треба в контексті використання будь-якого майна. Це так само, якщо ви – посадова особа, у вас є автомобіль, і ви його використовуєте в робочий час, і вам за це платить підприємство – саме такі ризики, саме з цього боку закон має давати оцінку таким діям.
ДМИТРО КАЛЬКО, юрист, активіст ініціативи «Fata Morgana»:
– Є дві реальності. Реальність як суб’єкт владних повноважень Іващенко. А є реальність фізичної особи Іващенка. В принципі можна назвати це легалізацією… отримання неправомірної вигоди за рахунок громадян.
До речі про вигоду, ой – винагороду авторам.
ВІКТОР ІВАЩЕНКО, заступник директора Департаменту земельних ресурсів і начальник управління інформаційно-технічного забезпечення:
– Вам інститут, який підпорядкований Департаменту, де ви є заступником, має виплачувати якісь кошти за те, що використовує ваш твір. Я права?
– Да. Ви праві!
– Скільки це грошей?
– Я думаю, что это личная информация!
Згідно з даними з декларації чиновника, у 2014-му році найбільшу частину доходів Іващенка склала саме авторська виногорода. З сукупних 530 тисяч 646 гривень – її частка – це 217 тисяч 937. У 2013-му ситуація практично аналогічна, з задекларованих майже 550-ти тисяч гривень – 243 тисячі 892 гривні Іващенко отримав як авторську винагороду.
Уточнюємо – адже, можливо, чиновник отримує виплати не тільки за ПК «Кадастр», а й за інші розробки.
ВІКТОР ІВАЩЕНКО, заступник директора Департаменту земельних ресурсів і начальник управління інформаційно-технічного забезпечення:
– Я думаю, что я получаю в основном за эту программу! Там все написано.
Можемо Вас втішити. З Ваших платіжок за витяги та інші довідки з київського земельного кадастру авторам програми гроші напряму не йдуть. Певно, питання винагороди вирішується всередині дружнього і творчого колективу.
МАРІЯ ЗЕМЛЯНСЬКА, Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» для проекту «Слідство.Інфо»