Новоспечена помічниця народного депутата від «Батьківщини» Олександра Сотула успішно співпрацювала з підпорядкованими Дніпровській міськраді установами й уклала договорів підряду на десятки мільйонів гривень. Аж поки на неї не завели кримінальну справу. Але невдовзі не без допомоги міськради справу закрили.
Олександру Сотулу в Дніпрі знають як меценатку та бізнесменку. А віднедавна і як політикиню. Влітку 2018 року вона стала помічницею народного депутата від «Батьківщини» Вадима Івченка, а також очолила нікопольську окружну організацію партії Юлії Тимошенко.
Будівельна фірма Сотули тісно співпрацювала з Дніпровською міськрадою, уклавши півсотні договорів на десятки мільйонів гривень. Після того, як правоохоронці перевірили виконання одного з них, Олександра Сотула отримала обвинувачення в зловживанні повноваженнями. Та попри численні докази, в лютому 2019 року справу проти неї закрили.
Як з’ясувало Слідство.Інфо, уникнути покарання Олександрі Сотулі вдалося завдяки юридичній схемі — Дніпровську міськраду визнали потерпілою стороною, мерія своєю черго відмовилася від обвинувачення, що стало підставою для закриття справи.
МІЛЬЙОНИ ДЛЯ ФІРМИ СОТУЛИ
У 2010 році Олександра Сотула стала співзасновницею «Будівельної компанії «Еталон-2010» у Дніпрі, яка невдовзі зайнялася ремонтами бюджетних установ міста.
Лише за 2016-2017 роки фірма зі статутним капіталом 50 тисяч гривень уклала півсотні договорів підряду з виконавчими органами та комунальними закладами Дніпровської міськради на майже 34 мільйони гривень.
Найбільш плідно з «Еталоном-2010» співпрацював департамент гуманітарної політики, вони уклали договорів на більш ніж 23 мільйони гривень. Департамент очолював один з найближчих соратників міського голови Бориса Філатова, «укропівець» Геннадій Глядчишин. Та в липні 2017-го Філатов звільнив його. Пояснюючи це рішення, він пригадав, що за кілька місяців до того виніс Глядчишину догану «за непрозорість у муніципальних закупівлях».
Правоохоронці звернули увагу на один з договорів між департаментом гуманітарної політики та фірмою Олександри Сотули. Він датується листопадом 2016 року. Департамент виплатив «Еталону-2010» 290 тисяч гривень за ремонт покрівлі в 56-й школі Дніпра. Та, як з’ясувалося, фірма цих робіт не виконала повністю. Тому в березні 2018 року правоохоронці оголосили Сотулі про підозру. Експертиза встановила збитків на 243 тисячі гривень.
«ЗАМАЗАЛИ ОЧІ»
Як пригадує директорка 56-ї школи Ольга Рябошапка, будівельники у 2016 році лише частково виконали ремонт. «Почали, але так — замазали очі», — каже вона. А закінчувати кинулися наприкінці 2017-го, вже після візиту на об’єкт правоохоронців.
«Я, наприклад, не будівельник. Але все одно це ж кинулося в очі — одну машину цегли завезли (у 2016-му році, — ред.). А потім, коли все це почали розбирати, завезли десять машин цегли. Уявіть собі. Це ж впадає в око, чи не так?» — розповідає директорка школи.
Утім, сама Олександра Сотула запевнила Слідство.Інфо, що роботи виконали вчасно й стовідсотково.
«Усі роботи виконані на 100%. Була аудиторська перевірка. Але, незважаючи ні на що, вони відкрили кримінальне провадження. Ви знаєте, в який ми час живемо», — прокоментувала вона.
Та в лютому 2019 року на прохання Дніпровської міськради суд закрив справу проти Сотули. Потерпілою стороною визнали саме мерію, й вона своєю чергою відмовилася від обвинувачення проти бізнесменки. Тобто департамент гуманітарної політики, який фактично перерахував гроші за не до кінця виконані роботи, залишився поза підозрою правоохоронців.
Аналогічно закрили й кримінальне провадження проти керівника приватного підприємства «Фенікс» Ігоря Сєдих, який нібито здійснював технагляд за ремонтом у 56-й школі й підписав акт виконаних робіт. Хоча, як установили слідчі, не мав на це підстав, адже департамент на той час не уклав з ним договору. Сам Сєдих у телефонній розмові це заперечив.
МІНІМУМ НЕДБАЛІСТЬ, МАКСИМУМ — ЗЛОВЖИВАННЯ
На думку юристки Центру протидії корупції Олени Щербан, правоохоронці свідомо закрили очі на деякі факти, щоб чиновники департаменту уникли покарання.
«Тут, як мінімум, можна було говорити про службову недбалість з боку замовника, а як максимум — про службове зловживання. І, звичайно, що слідчі, прокурори тут з якихось причин пішли на зустріч», — каже Щербан.
Прокурор Володимир Дзюба представляв у суді обвинувачення у справах Олександри Сотули та Ігоря Сєдих. Він каже, що під час досудового розслідування слідчі перевіряли чиновників департаменту гуманітарної політики й ніяких зловживань з їхнього боку не знайшли.
Фактично це дозволило міській раді стати потерпілою стороною в суді та врешті відмовитися від обвинувачень. Юристка Олена Щербан вважає, що насправді це схема, як зам’яти справу.
«Просто закрити справу — дуже важко. Тому придумали, очевидно, таку комбінацію: міська рада все спихає на якусь компанію. Каже: «А ми не винні. Нам компанія-технагляд сказала, що там все добре. Це вони погані хлопці. Ось вам заява — ми тут потерпілі. Слідчі, очевидно, теж прекрасно все розуміючи, перекваліфіковують цю справу і всі таким чином сухими виходять з води», — каже Олена Щербан.
Ми надіслали запит Дніпровській міській раді, в якому запитали, чому департамент гуманітарної політики перерахував гроші за роботи, які насправді не були повністю виконані та чому довірився висновку представника технагляду, з яким не укладав договору. Міська рада наразі не відповіла. Слідство.Інфо опублікує відповідь, щойно її отримає.
***
У 2018 році, ще до того, як кримінальне провадження проти Олександри Сотули закрили, вона вийшла зі складу засновників «Еталону-2010» й залишила крісло керівника. Відтак серед керівництва і засновників відбулося декілька ротацій і фірма «переїхала» з Дніпра до Києва. На думку Олени Щербан, такий крок може врятувати Сотулу-політика від можливих репутаційних втрат у майбутньому.
Фірма «Еталон-2010», крім цієї справи, фігурує в низці кримінальних проваджень. Зокрема, в розслідуванні департаменту (нині управління, — ред.) спецрозслідувань Генпрокуратури, яке почали в червні 2018 року, вона згадується як учасник схеми відмивання грошей.
Народний депутат Вадим Івченко прокоментував Слідству.Інфо, що не чув про кримінальні провадження проти його помічниці або фірми, яку вона очолювала.