Рівно рік тому, в результаті брифінгу керівництва МВС за участі Президента України й Генпрокурора, різко змінилось життя трьох людей. Військовий медик Яна Дугарь понад пів року пробула під цілодобовим домашнім арештом, отримуючи скорочену зарплату в розмірі тисячі гривень й живучи з електронним браслетом. Дитячий хірург Юлія Кузьменко провела сім місяців у камері СІЗО на двох осіб, а тепер не може залишати меж свого заміського будинку. Музикант Андрій Антоненко весь цей час провів за ґратами. Суд постійно відмовляє йому в зміні запобіжного заходу.

Зараз високопосадовці рідко й неохоче висловлюються на тему, через яку рік тому зібрались на брифінг. Міністр Арсен Аваков іще в червні закликав «припинити політичні спекуляції» в цій темі, Володимир Зеленський до роковин смерті Шеремета 20 липня зазначив, що «українці та весь цивілізований світ мають побачити справжніх убивць», ексгенпрокурор Руслан Рябошапка теми торішнього брифінгу й подальших затримань не коментує взагалі.

Що відбулось протягом року після гучної події? До чого дійшли слідство та суд і які питання до них є в журналістів? Як оцінюють перспективу справи представники влади та адвокати підозрюваних? Читайте в матеріалі «Слідства.Інфо».

НАСЛІДКИ СЛІДСТВА

12 грудня 2019 року, майже через 3,5 роки після вбивства українського журналіста Павла Шеремета, правоохоронці зібрали терміновий брифінг щодо прориву в розслідуванні цієї справи. На брифінгу виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, керівник Нацполу Ігор Клименко, начальник кримінальної поліції Євген Коваль, тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка і навіть Президент України Володимир Зеленський.

Брифінг 12 грудня 2019 року. Кадр із трансляції телеканалом hromadske.

Тоді прозвучали імена людей, які, за версією правоохоронців, можуть бути причетні до вбивства журналіста. Серед них — музикант Андрій Антоненко, відомий під псевдонімом Riffmaster, лікарка Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь. Того ж дня їх затримали.

Невдовзі їм обрали запобіжні заходи в суді: Яну Дугарь відправили під домашній арешт, а Кузьменко з Антоненко взяли під варту. І якщо нині Яні Дугарь та Юлії Кузьменко дещо пом’якшили судові обмеження (першій змінили домашній арешт на заставу, друга із серпня — під цілодобовим домашнім арештом), то Андрій Антоненко й досі залишається під вартою.

Наприкінці травня цього року поліція завершила розслідування справи й передала матеріали для ознайомлення захисникам підозрюваних. Із власних джерел нам стало відомо, що слідчі отримали наказ «згори» завершувати розслідування. Хоча деякі правоохоронці не вважали зібрані докази переконливими.

Спершу слідство називало Андрія Антоненка організатором, а Юлію Кузьменко та Яну Дугарь — виконавцями вбивства. Кузьменко нібито заклала вибухівку під авто Шеремета, а Дугарь начебто фотографувала відеокамери біля будинку журналіста за кілька днів до вбивства.

Згодом офіційна версія слідства дещо змінилася й усіх трьох підозрюваних почали вважати виконавцями. А організаторами стали «невстановлені особи».

Також перед завершенням слідства правоохоронці почали по-новому розглядати мотив убивства: замість захоплення «ультранаціоналістичними поглядами», як про це твердили на початку, новою версією мотиву стала організація «вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту».

Наприкінці серпня цього року 38 томів матеріалів кримінальної справи передали до суду. Усі троє обвинувачених свою причетність до злочину відкидають.

(НЕ)ДОКАЗИ

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков найважливішим доказом причетності лікарки Юлії Кузьменко і музиканта Андрія Антоненка до вбивства журналіста називав експертизу. Вона нібито доводить, що ці люди потрапили на записи камер у момент закладання вибухівки під авто Шеремета. Ми отримали текст цієї експертизи.

Цей документ не містить однозначних висновків, що люди на відео й підозрювані — ті ж самі особи. А в одному з заключень взагалі йдеться про те, що лікарку й жінку-кілера через погану якість відео неможливо ідентифікувати як одну особу.

Ми розповідали, що четверо експертів підписали висновки, які суперечать один одному: психологічна експертиза каже, що люди на відео ідентичні, портретна експертиза такими їх назвати не може, експертиза ж ходи вважає докази «умовно-достатніми».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Шеремета: умовно доведено

Також ми з’ясували, що британський експерт Іван Бірч, який працював над комплексною експертизою в справі Шеремета, яку Аваков називав найважливішим доказом, робив іще одне дослідження відео з місця вбивства для українських правоохоронців. Утім, його результати керівництво поліції не оприлюднило. 

Ця експертиза взагалі ставить під сумнів результати розслідування правоохоронців — адже, згідно з нею, всі дії з організації вибуху могла робити одна жінка. Натомість поліція затримала двох. Згодом у правоохоронному органі відреагували на цю публікацію «Слідства.Інфо», заявивши, що перша експертиза Бірча була лише «припущенням».

Також, як з’ясувало «Слідство.Інфо» із тексту офіційної підозри фігурантам справи, слідчі Нацполу змінили маршрут чоловіка та жінки, які підкладали вибухівку під авто журналіста, щоб версія поліції виглядала переконливою.

Іще ми зазначали, що за весь час розслідування справи про вбивство Павла Шеремета на місці скоєння злочину за участі фігурантів було проведено лише один слідчий експеримент — 2 січня 2020 року.

У ньому взяла участь Юлія Кузьменко. Вона повинна була «в темпі вільної ходи» пройтися поряд із місцем скоєння злочину з метою відновити події, що відбулися в ніч перед убивством Шеремета. Згодом слідство повинно було порівняти отриманий матеріал із відео з камер спостереження, де видно двох осіб, які прикріпили бомбу.

«Слідство.Інфо» отримало відео з цього слідчого експерименту. Воно свідчить про те, що жодної «вільної ходи» не було: Кузьменко весь час була прикута кайданками до поліцейського, її супроводжували близько двох десятків осіб. Експертиза, яка згодом аналізувала цей запис, встановила, що використати його неможливо.

Журналісти видання «Бабель» у січні 2020 року опублікували висновок експертизи, який свідчить, що Антоненко вищий за чоловіка з відеокамер спостереження з ночі закладання вибухівки. За інформацією видання, дослідження провели кілька років тому, орієнтовно через місяць після вбивства Шеремета — у серпні 2016 року.

За даними експертизи, зріст чоловіка на відео з урахуванням похибки може складати від 164,9 до 175,1 сантиметра. Водночас адвокати Антоненка переконують, що їхній підзахисний має 180 сантиметрів зросту. Захисники музиканта наполягали, що прокуратура приховує експертизу про зріст вбивці й просили суд витребувати документ. Однак суд їм відмовив.

Під час одного судового засідання кілька військових заявили, що одна Яна Дугарь працювала у госпіталі в Донецькій області, коли нібито мала готувати злочин у Києві.

Також, судячи із матеріалів слідства, які отримала в розпорядження наша редакція, через дві години після вбивства Шеремета Юлія Кузьменко шукала в інтернеті «Шеремет, Павел Григорьевич». За кілька хвилин до того вона поширила новину про вбивство журналіста.

ЗАГРУЗНУТИ В СУДАХ

Останнє наразі судове засідання у справі про вбивство Шеремета відбулося 10 грудня. На ньому всім трьом фігурантам справи продовжили чинні запобіжні заходи до 7 лютого наступного року.

Андрій Антоненко, єдиний із трьох обвинувачених, хто досі під вартою, всіляко намагався переконувати суд у своїй невинуватості:

«Ваша честь, шановний суд. Я вже не знаю, як це показати. Я стою босий. Юля також боса. Судова охорона може бачити, що я не стаю на пальці ніг. Ви бачите нашу різницю у зрості. На відео з камер спостереження злочинці були одного зросту, вони були у головних уборах і взутті. Я вищий за чоловіка з того відео, є експертизи», — цитує Антоненка видання «Букви».

Суд почав розгляд цієї справи у вересні, однак цей процес іде мляво. Перед 10 грудня засідання було понад 1,5 місяці тому — 21 жовтня. В суді таку тривалу перерву пояснювали тим, що захворіла головуюча суддя. Наступне судове засідання має відбутися 17 грудня.

Як пише видання «Букви», на суді 10 грудня була посилена охорона з поліції та Нацгвардії. Вочевидь, це пов’язано з гучними акціями на підтримку обвинувачених, які відбувалися на попередніх засіданнях і завершувалися сутичками мітингувальників із правоохоронцями. Втім, за даними журналістів, цього разу мітингу не було. Імовірно, активісти готувалися до засідання 17 грудня, на якому, як планувалося, буде розглядатися питання щодо продовження запобіжних заходів фігурантам справи.

Дугарь, Антоненко й Кузьменко в залі суду. 28 вересня 2020 року.

Адвокат Антоненка Дмитро Круговой у суді заявляв, що захисту досі не дали ознайомитися з усіма матеріалами справи. Зокрема із документами, на підставі яких робили експертизи.

«Ми не знаємо, які там докази вини чи невинуватості можуть бути. Вибачте, але ми не впевнені, що обвинувачення добросовісно виконало свою роботу», — цитують «Букви» Кругового. Натомість МВС, навпаки, натякало на те, що адвокати затягують із ознайомленням з матеріалами справи.

«Слідство.Інфо» поспілкувалося із адвокатом Яни Дугарь Віталієм Коломійцем. Він наголошує на відсутності прогресу в розгляді цієї справи.

«От вчорашнє засідання — про що воно було? Адвокати попросили доступ до оригіналів експертиз — нічого суд не дав. Попросили змінити запобіжний — нічого не змінили. От і все засідання, — обурюється Коломієць. Мету ж існування цієї справи він бачить такою. — Ця справа, напевно, виконала дві функції. По-перше, дала Зеленському можливість зберегти на посаді Авакова, нібито не втрачаючи обличчя. А, по-друге, Авакову треба підтримувати далі цю нібито довіру, щоб до нього не було формальних претензій. І, коли його спитають, що там по справі Шеремета, він відповість: “Так суд же іде!” І говоритимуть так п’ять років. Вони розраховують, що хтось — чи віслюк, чи падишах — помре швидше. Головне — процес, і в цьому процесі вже неважливо, що буде відбуватися. Це так само, як зі “справами Майдану”: два роки увага людей була прикута до цього, а зараз воно вже іншими подіями перебилося й зараз ми тільки якимись епізодами дізнаємося, що десь якогось “беркутівця” поновили — і все».

Водночас у МВС продовжують наполягати, що слідство мало всі підстави пред’явити підозру Антоненку, Дугарь та Кузьменко.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в етері програми «Мокрик По Живому» на питання, чи припускає він, що ці люди можуть бути невинуватими, відповів: «У них є єдина можливість, якщо суд під тиском, який вони розвивають, визнає якісь докази тими, які не можна використовувати. Оце їхня надія».

«Слідство.Інфо» намагалось організувати інтерв’ю зі слідчими у «справі Шеремета», щоб поставити питання про розслідування поліції. Однак, якщо спершу прес-служба обіцяла організувати інтерв’ю, зрештою слідчі відмовились відповідати навіть на письмові запитання. Втім, із інших джерел матеріали справи наша редакція отримала — і продовжує їх досліджувати.