Минуло 10 років після вбивства журналіста Павла Шеремета, однак справа, яку правоохоронці колись називали «найпріоритетнішою», досі залишається нерозкритою. Організаторів та замовників злочину так і не встановили, а судовий процес щодо трьох обвинувачених у його виконанні призупинили на початку 2024 року.
У відповідь на запит «Слідства.Інфо» Національна поліція повідомила, що правоохоронці проводять слідчі дії для перевірки основної версії вчинення злочину — через професійну діяльність Шеремета, зокрема на території Білорусі.
20 липня 2016 року Павла Шеремета підірвали у власному автомобілі в центрі Києва дорогою на ранковий ефір.
Уже за годину після вибуху тодішня голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе назвала розслідування «справою честі». Президент Петро Порошенко доручив правоохоронцям не відкидати жодної версії злочину та щодня доповідати про перебіг слідства. Через кілька місяців він назвав цю справу «дуже важливим тестом» для правоохоронної системи.
Минуло десять років. У відповіді на запит «Слідства.Інфо» Національна поліція повідомила, що організаторів і замовників убивства досі не встановили. Водночас, за даними правоохоронців, досудове розслідування триває. Наразі основною є версія, що Павла Шеремета вбили через його професійну діяльність, зокрема на території Білорусі.
Чотири версії вбивства
У серпні 2016 року Генпрокуратура повідомила що слідство розглядає чотири основні версії вбивства Павла Шеремета.
Речник МВС також повідомив, що поліція вилучила записи з понад 150 камер відеоспостереження та відновила маршрут людей, які закладали вибухівку.
За даними слідства, це були жінка спортивної статури зростом приблизно 163-168 сантиметрів і чоловік із бородою зростом 168-175 сантиметрів.
Розслідування журналістів
У травні 2017 року «Слідство Інфо» разом з OCCRP опублікували документальний фільм-розслідування «Вбивство Павла».
Журналісти встановили, що неподалік місця злочину тієї ночі перебували два автомобілі, на одному з яких їздив колишній працівник СБУ Ігор Устименко.
Однак уже за два роки тодішній голова Нацполіції Сергій Князєв заявив, що слідство не підтвердило причетності Устименка до вбивства журналіста.
«Прорив» у справі
12 грудня 2019 року, майже через 3,5 роки після вбивства Павла Шеремета, Міністерство внутрішніх справ скликало терміновий брифінг, на якому розповідало про прорив у розслідуванні.
У ньому взяли участь тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, керівник Нацполіції Ігор Клименко та президент Володимир Зеленський.
Правоохоронці заявили, що встановили виконавців убивства. Основним мотивом вони назвали «дестабілізацію соціально-політичної ситуації в державі». Підозри оголосили військовому музиканту Андрію Антоненку, дитячій хірургині та волонтерці Юлії Кузьменко і військовій Яні Дугарь.
За версією слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, а Яна Дугарь фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину. Андрій Антоненко нібито був організатором злочину.
Того ж дня усіх трьох затримали.
«Це підсумок дуже складної та наполегливої роботи справжніх фахівців і важливий крок до повного розкриття справи», — заявив тоді Арсен Аваков.
Наступного дня Печерський райсуд Києва обрав підозрюваним запобіжні заходи: Кузьменко та Антоненка відправили під варту, а Дугарь призначили цілодобовий домашній арешт.
Наприкінці травня 2020 року поліція завершила розслідування й передала матеріали захисту для ознайомлення. Водночас «Слідство.Інфо» дізналося з власних джерел, що завершення розслідування стало результатом наказу «згори».
Під час розслідування правоохоронці також змінили формулювання мотиву злочину. Якщо спочатку йшлося про «захоплення ультранаціоналістичними ідеями», то згодом — про «організацію резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту».
Докази, які викликали запитання
Після завершення досудового розслідування у травні 2020 року обвинувальний акт щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь передали до Шевченківського райсуду Києва. Основу доказової бази становили експертизи.
Однак журналісти «Слідства.Інфо», які отримали тексти цих документів, звернули увагу на низку суперечностей.
Зокрема, один із висновків констатував, що через низьку якість відеозапису неможливо достовірно встановити, чи є жінка на камерах спостереження і Юлія Кузьменко однією особою.
«Слідство.Інфо» також повідомляло, що в офіційній підозрі слідчі змінили маршрут чоловіка та жінки, які підкладали вибухівку під авто журналіста, щоб версія обвинувачення виглядала переконливою.
Попри масштабність справи, за участю підозрюваних провели лише один слідчий експеримент. 2 січня 2020 року Юлія Кузьменко нібито пройшла маршрутом біля місця злочину «в темпі вільної ходи».
Опубліковане «Слідством.Інфо» відео показало, що під час експерименту Кузьменко була прикута кайданками до поліцейського, а поруч з нею перебували близько двох десятків правоохоронців. Пізніше експерти дійшли висновку, що запис такого експерименту не можна використати для порівняння ходи із записами камер відеоспостереження.
У січні 2020 року журналісти «Бабеля» опублікували висновок експертизи, згідно з яким Андрій Антоненко був вищим за чоловіка з камер спостереження в ніч закладання вибухівки.
Захисник музиканта просив суд витребувати цей документ, однак суд відмовив.
Під час одного із судових засідань кілька військових також заявили, що Яна Дугарь працювала у госпіталі на Донеччині, коли нібито мала готувати злочин у Києві.
Розгляд справи зупинено, бо обвинувачені у війську
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну ще більше загальмувало розгляд справи Шеремета. У лютому 2022 року закінчився строк дії останніх запобіжних заходів для обвинувачених. Нових клопотань про їх продовження суд уже не розглядав.
Згодом зі складу суду вибули двоє присяжних: Григорій Фірсов долучився до війська, а Наталя Глоб не змогла продовжити участь у процесі, оскільки перебувала за кордоном.
У вересні 2022 року їх офіційно звільнили від виконання обов’язків присяжних.
Новий склад сформували лише в червні 2023 року, після чого розгляд справи довелося фактично починати спочатку.
У другій половині 2023 року суд знову почав досліджувати докази. Однак засідання відбувалися нерегулярно: Андрій Антоненко та Яна Дугарь проходили військову службу, а Юлія Кузьменко працювала лікаркою у прифронтових регіонах.
23 січня 2024 року захист попросив призупити судовий розгляд. Потерпілі не заперечували. Наступного дня Шевченківський райсуд Києва задовольнив це клопотання. Відтоді розгляд справи фактично поставлено на паузу.
Можливий білоруський слід
У січні 2021 року опозиційний «Білоруський народний трибунал» та брюссельське видання EUObserver оприлюднили записи розмов, на яких посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, Павла Шеремета.
На записах йдеться про те, що журналіста треба «підірвати та зробити це публічно», інакше люди «не зрозуміють сигнал». Тоді фахівці провели експертизу та підтвердили, що один із голосів належить колишньому голові КДБ Білорусі Вадиму Зайцеву.
У липні 2025 року об’єднання колишніх білоруських силовиків BYPOL опублікувало розслідування, у якому стверджує, що Павла Шеремета могли вбити за особистим наказом білоруського диктатора Олександра Лукашенка.
У BYPOL кажуть, що вбивство журналіста — справа рук КДБ Білорусі. Лукашенко нібито вважав Шеремета своїм особистим ворогом після критичних публікацій журналіста ще наприкінці 1990-х років.
У відповіді на запит «Слідства.Інфо» Національна поліція заявила, що перевіряє цю інформацію.
Досудове розслідування триває
Правоохоронці повідомили «Слідству.Інфо», що за десять років розслідування встановили трьох безпосередніх виконавців злочину. Водночас слідство триває: поліція перевіряє версію, що Павла Шеремета вбили через його професійну діяльність, зокрема, на території Білорусі.
Також у поліції зазначили, що продовжують встановлювати організаторів і замовників злочину, його мотиви та джерела фінансування.
