– До нас звернулася місцева громада, оскільки вони побачили, як знищується масово воєнна техніка, а саме БТРи, ЗІЛи, різні спеціальні машини, – розповідають юрист Олена Ткачук та керівник самооборони Територіальної громади Рівненської області Ігор Федетчак – І вони зателефонували і сказали: ми ще такого не бачили. Коли почалася війна, коли потребується воєнна техніка на сході, у нас її тут ріжуть.
Фото “Рівне вечірнє”
Вже після початку війни на Донбасі, у квітні, на півночі Рівненщини, у селищі Рокитне, активісти самооборони, УНСО та «Правого сектору» знайшли шість досить нових на вигляд військових автомобілів та ще з десяток порізаних на металобрухт.
– Ми застали десь біля десятка автомобілів, які знаходяться в порізаному стані, – говорить очевидець тих подій керівник «Правого сектору» Рівненської області Роман Коваль. – І стояло шість грузовиків. Це військові ЗІЛи, які тільки були з консервації.
Правосекторівці звернулися до оперативного командування «Північ», на чиїй території і знайшли техніку. Військові відіслали для перевірки свого спеціаліста, який визнав, що автівки з пробігом менше двох тисяч не мали списати.
– Він подивився – да, автомобілі хороші, їх можна було б доукомплектувати і вони могли б рухатися, – переповідає реакцію військового Роман Коваль.
Чому під час війни розпродують цілком придатну до використання техніку? З цим питанням ми звернулися до Міністерства оборони. Виявляється, надлишкову і списану військову техніку розпродують ще з 2000-го року згідно з постановою та розпорядженнями уряду. Останнє було в серпні 2013-го.
Зокрема, у цьому розпорядженні пропонують продати гаубиці, міномети, БМ-21 «Град», автомобілі і тисячі одиниць іншої техніки і приладів, а також медичної техніки – як то рентгенівські апарати та апарати штучної вентиляції легень.
Усе законно. Україна ще в 90-х почала планомірно позбуватися надлишкових озброєнь, щоб поступово скоротити армію до стотисячного професійного війська з перспективою членства в НАТО. Та є одне «але». У 2010 році, з приходом до влади команди Партії регіонів, було ухвалено закон про позаблоковість України.
Після рішення про неучасть у військово-політичних союзах, замість зміцнення обороноздатності української держави Янукович і компанія продовжили курс на тотальний розпродаж і нищення збройних сил. Наслідки ми сповна відчули в зоні проведення антитерористичної операції.
Як військова техніка потрапила на металобазу в Рокитному? З документів, які передали нам громадські активісти, випливає: майно належало військовим, які передали його «Техвоєнсервісу» – концерну Міноборони, який має право продавати надлишкове військове майно. Саме у нього купувала техніку на торгах фірма «Мет Фокс». Вразило інше – дуже низькі ціни для клієнтів.
Для прикладу: ось такі паливозаправники на основі ЗІЛ 131 70-80-х років випуску при продажі оцінили у 19 тисяч гривень. В Інтернеті вони, в залежності від років випуску, коштують від 45 до 130 тисяч.
ГАЗ-66 у Міноборони у 3-4 рази дешевший, ніж на ринку. Може, рокитнівська металобаза придбала металобрухт? Їдемо на місце з інженером і оглядаємо техніку.
Огляд техніки показав, що хоч вона і 70-80-х років випуску, але майже не використовувалась. Очевидно, що була законсервована. Наприклад, якби така автівка один раз з’їздила в Луганську область і повернулася у Рівне, то у неї на спідометрі була б значно вища цифра.
Звертаємося по коментар до екс-начальника Департаменту відчудження та реалізації надлишкового майна Міноборони Петра Неботова. Нині він керує Департаментом економіки, оборони та безпеки в Міністерстві економіки. Питаємо чому, на його думку, ціни на цілком прийнятну військову техніку такі низькі.
– Вартість цього майна визначається незалежною експертною оцінкою, – каже Петро Неботов. – Ми не можемо впливати на незалежних оцінювачів, хоча є приклади неналежного ставлення до своїх обов’язків. В нас є матеріали, які свідчать про те, що є певна діяльність Міністерства оборони і уповноважених структур, яка доводить до заниження вартості цього майна.
– Ми зараз працюємо над удосконаленням цього порядку, щоб все ж таки реалізовувати це майно в тій ціні, яку воно становить.
Наше клопотання до Міністерства оборони, щоб надали можливість поспілкуватися з їхнім фахівцем, який детально пояснить ситуацію з розпродажем військової техніки, не задовільнили.
Тоді ми спробували знайти у відкритому доступі інформацію про торги, на яких розпродується військова техніка «Техвоєнсервісом». На сайті такої інформації не виявилося.
Телефонуємо у концерн Міноборони до заступниці начальника відділу реалізації майна концерну Міноборони «Техвоєнсервіс» Ніни Котенок – посадовця, чий підпис стоїть на одному з документів про передачу майна для фірми «Мет Фокс».
– Де можна знайти інформацію про аукціони, які «Техвоєнсервіс» організовував, скажімо, з початку цього року? Де ця інформація розміщується? Вона десь зберігається?
– Нєт. Зберігається, канєшно, у нас в Концерні.
– А у відкритому доступі її можна знайти, на сайті, наприклад?
– Нєт.
– Тобто вона тільки в архіві.
– Ну як в архіві. Єслі я провожу аукціон, то документи в мене на столі.
Керівник «Техвоєнсервісу» теж відмовився надавати документи чи відповідати на запитання. Сказав, що без вказівки Міноборони нічого не надасть. Тому ми знову звертаємось до експертів.
– Нам дає матеріали державна фінансова інспекція, де просто конкретні приклади заниження ціни на внутрішньому ринку, – розповідає директор Департаменту економіки, оборони та безпеки Мінекономіки і торгівлі Петро Неботов. – Наживаються на цьому підприємства посередники. Чи системний характер це має, треба вивчати, але, на жаль, таких можливостей, в нашого міністерства немає.
– Питання щодо можливих зловживань при розпродажі цієї техніки є, але це до прокуратури треба звертатися. В неї є і механізми, і докази, – каже експерт Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Сергій Згурець.
Генеральна прокуратура ще у червні відкрила кримінальне провадження щодо іншої посередницької структури через яку продає майно Міністерство оборони – «Укроборонпрому». За підозрою в службовій недбалості, яка призвела до втрат 27-ми мільйонів.
Діяльність «Техвоєнсервісу» наразі не перевіряють. Натомість рівненська міліція взялася за фірму «Мет Фокс». Відкрила кримінальне провадження за підозрою у «Порушенні порядку здійснення операцій з металобрухтом». І вже п’ятий місяць не може з’ясувати, чи воно було. Але висловлює припущення, що винен все ж не підприємець, а Міноборони чи військові. Тому правоохоронці хочуть перекинути цю справу військовим прокурорам.
Керівник фірми «Мет Фокс» Андрій Лисиця, яка купує на розпил військову техніку, каже, що він придбав усе законно, але документи показувати не буде і зустрічатися для розмови також.
«Слідство інфо» вирішило поцікавитися у військових Оперативного командування «Північ», чи досі частини забиті технікою, тоді як батальйони на Донбасі воюють на цивільному транспорті і без належного озброєння?
У прес-службі відповіли, що коментувати їм не дозволили. Сказали «не втручатися у цю тему». Натомість переконували, що склади техніки під Рівним просто неба, кадри яких облетіли увесь Інтернет, вже значно порідшали, адже техніку наразі посилено ремонтують і відправляють в зону бойових дій.
На офіційний запит з цього приводу в Міністерстві оборони не відповіли. Причину пояснили так: «В країні війна. Все міністерство працює на війну». Після нагадування про обов’язковість дотримання законів та обов’язок інформувати громадян сказали чекати, відповідь нададуть.
– На заводах Міноборони стоїть велика кількість техніки, яка так само зараз не ремонтується через брак коштів, попри те, що гроші в Міністерства оборони є. Бюрократичні процедури ,які зараз цьому заважають, – пояснює експерт Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Сергій Згурець. – Впродовж двох останніх тижнів ця проблема стала абсолютно критичною. І зараз питання бюрократії стає питанням зовнішньої агресії.
Тим часом на Рівненщині ремонтувати БТРи військовим допомагають народні умільці та волонтери.
Сподіваємося, що прокуратура і міністр оборони зацікавляться дешевим розпродажем військової техніки і з’ясують доцільність таких дій під час війни.
А також перевірять діяльність усіх підприємств Міноборони, які розпродують військове майно.
ВОЛОДИМИР ТОРБІЧ, АНТОНІНА ТОРБІЧ, Рівненський Центр журналістських розслідувань “4 влада”