1 листопада біля Вищої ради правосуддя зібрався мітинг на підтримку раніше відстороненої судді Лариси Цокол. Саме вона в грудні 2017 року відпустила екс-президента Грузії лідера партії “Рух нових сил” Міхеіла Саакашвілі на час розслідування. Таким чином суд не підтримав клопотання прокуратури, яка просила про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Через десять днів після того, як суддя Цокол розглянула справу щодо Саакашвілі, – щодо неї відкрили першу дисциплінарну справу. Ініціював її відкриття Олексій Маловацький, який працював у виборчих штабах Петра Порошенка та його блоку, а в 2014 році й сам балотувався на виборах до Верховної Ради від БПП. Власне й членом Вищої ради правосуддя він став за активної підтримки фракції “Блоку Петра Порошенка”, про що Слідство.Інфо згадувало у своєму розслідуванні “Клуб книголюбів”.

За що відсторонили Ларису Цокол?

Суддю Печерського райсуду Києва Ларису Цокол відсторонили від роботи 19 жовтня 2018 року. Скарги на неї подали колишній заступник міністра юстиції, а нині голова Агентства з розшуку корупційних активів Антон Янчук, громадянин Олександр Пікалов та фізособа-підприємець Олег Сухойван.

Янчук поскаржився на суддю Цокол через те, що в 2015 році вона дозволила примусове виконання рішення Торгової палати Стокгольму. Згідно з ним, влада України мала утриматися від зняття ренти за видобуток газу з Полтавської газонафтової компанії за ставкою вище 28%, що була передбачена Податковим кодексом України. Янчук вказував на те, що це рішення завдало Україні збитків на 597 мільйонів гривень.

Пікалов, у свою чергу, просить покарати Цокол за те, що вона порушила його права під час розгляду його скарги на бездіяльність поліції. Пікалов просив Печерське управління поліції порушити кримінальну справу проти компанії “Портофлот–транс”, але воно відмовилось це зробити. У серпні ВРП об’єднала ці дві справи, а проведення підготовки об’єднаної справи доручила вже згаданому Олексію Маловацькому.

Рівно через місяць з моменту об’єднання справ дисциплінарна палата відкрила третю справу щодо судді. У ній ФОП Сухойван заявив, що Цокол у 2016 році порушила його права як скаржника. Тоді вона наклала арешт на його майно, вилучене під час обшуку у магазинах. Позивач стверджував, що не мав жодного відношення до підприємницької діяльності особи, щодо якої тоді було порушено кримінальну справу. Усі ці три справи об’єдналися і доручили Маловацькому.

На думку члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка, є підстави вважати, що відсторонення Лариси Цокол є прикладом тиску на суддів.

“Пані Цокол можна по-різному оцінювати, вона виносила різні рішення, і дійсно деякі з них є сумнівними, – пояснює Маселко. – Однак, як би її рішення не подобалися тій чи іншій стороні, майже всі називають Цокол незалежною від впливу. В принципі, це та характеристика, якою мають бути наділені судді в першу чергу. А непокірні судді – це страшний сон влади”.

Експерт також зауважує, що відсторонення Цокол відбулося дуже оперативно.

“По деяких суддях скаги лежать роками і не розглядаються. Ми бачимо, що це однозначно переслідування, сигнал від Вищої ради правосуддя всім суддям, що не можна діяти проти влади, тому що тебе звільнять або покарають. Також ВРП об’єднала усі три скарги в одну справу, хоча, як правило, всі справи розглядають окремо. Це зробили, вочевидь для того, щоб показати, що суддя систематично порушує закон і її треба звільнити”.

Хто така Лариса Цокол?

Лариса Цокол. Фото з соціальної мережі Facebook

За інформацією руху “Чесно”, Лариса Цокол працює суддею з 1998 року. Починала як суддя Старокиївського районного суду міста Києва. Указом президента у 2001 році її перевели в Печерський районний суд. За два роки, у 2003-му Цокол обрали на посаду судді безстроково.

Згідно з декларацією, Лариса Цокол мешкає у Києві з донькою у квартирі розміром 57 квадратних метрів. Їздить на автівці HYUNDAI SANTA FE 2010 року випуску. Також суддя задекларувала не прийнятий в експлуатацію гараж та 343 тисячі доходу за 2017 рік.

Також, за повідомленнями ЗМІ, громадянського чоловіка Цокол вбили вісьмома пострілами 28 грудня 2015 року. На той момент суддя вела справу народного депутата Ігоря Мосійчука, якого звинуватили у хабарництві. Довести, чи було вбивство співмешканця Лариси Цокол акцією, спрямованою проти неї, не вдалося.

 

Резонансні справи судді Цокол

11 грудня 2017 року Лариса Цокол відпустила екс-президента Грузії лідера партії “Рух нових сил” Міхеіла Саакашвілі на час розслідування. Таким чином суд не підтримав клопотання прокуратури, яка просила про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У 2015 році суддя була учасницею провадження щодо екс-лідера партії “УКРОП” Геннадія Корбана, якого підозрювали у створенні організованого злочинного угрупування й привласненні державних коштів. Цей судовий процес був по суті війною між Адміністрацією президента та групою “Приват”. Суддя відмовилася арештовувати Корбана, вибравши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Згодом, щоправда, Цокол отримала відвід.

Цокол під час розгляду справи щодо притягнення до  відповідальності депутата від “Радикальної партії” Ігоря Мосійчука 11 березня 2016 року ухвалила рішення про відмову в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суддя Цокол також розглядала справу “діамантового прокурора” Олександра Корнійця і відхилила клопотання прокуратури про взяття його під варту. Навіть попри те, що він не виконав попередній запобіжний захід, не внісши заставу 3 мільйони 45 тисяч гривень.

Також Цокол судила колишнього голову Харківської області Євгена Кушнарьова. У серпні 2005-го вона винесла ухвалу про продовження терміну тримання його під вартою. Екс-голові ОДА закидали зловживання службовим становищем, що призвело до збитків державі на суму понад 8 мільйонів гривень.

Цокол розглядала кілька скарг на бездіяльність Генеральної прокуратури України, зокрема, самого Юрія Луценка. Саме вона в червні 2016-го ухвалила рішення зобов’язати ГПУ почати розслідування причетності топ-політиків України до офшорної бізнес-діяльності.

Також Цокол зобов’язала ГПУ зареєструвати заяви на одеських прокурорів – прокурора області Олега Жученка, його заступника Артура Добросердова й одного з начальників відділу тамтешньої прокуратури Олександра Гольбарта.

 

(Головне фото – Дмитро Реплянчук, Громадське)