Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу на суддю ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Руслана Арсірія. Служитель Феміди відомий тим, що діяв під впливом Павла Вовка, задовольняв позов Андрія Портнова щодо «переписання» в підручниках історії подій Революції Гідності, зупиняв перейменування проспекту Романа Шухевича.
Також цей суддя поновив на посаді працівника МВС, який не пройшов атестацію, скасовував висновки Громадської ради доброчесності щодо недоброчесних суддів та не задовольнив позов ГО «Автомайдан» щодо Комісії з призначення на посаду директора Державного бюро розслідувань.
У декларації за 2024 рік суддя Арсірій зазначає чималу кількість нерухомості у Києві та Київській області, ікони, мисливську зброю, автівку та заробітну плату від ліквідованого суду в майже 2,5 млн грн.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу на суддю Руслана Арсірія. Таке рішення члени ВРП ухвалили за скаргою члена Ради Романа Маселка.
Ви можете підтримати нашу роботу з викриття недоброчесних суддів і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Руслан Арсірій — суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду з 2007 року. До призначення на цю посаду працював суддею у Господарському суді Донецької області.
Суддя Руслан Арсірій
У квітні 2016 року суддя у складі колегії поновив на посаді Григорія Мамку, який у 2015 році не пройшов атестацію та був звільнений з посади заступника начальника Головного слідчого управління МВС. Згодом він став народним депутатом від партії «Опозиційна платформа — За життя» (заборонена в Україні з 2022 року, — прим.).
У червні 2017 року Руслан Арсірій заборонив Київській міській раді подавати на підпис та публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення по справі.
Того ж року Арсірій скасував висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидатки на посаду судді Верховного Суду Алли Демидової критеріям доброчесності й професійної етики. У червні 2020 року Арсірів ухвалив аналогічне рішення за позовом судді Шарко Л.В. Суддя не взяв до уваги, що ГРД не є суб’єктом владних повноважень, а її висновки не підлягають оскарженню.
Також у вересні 2018 року суддя визнав протиправним проведення НАБУ та ГПУ оперативно-розшукових заходів стосовно народного депутата Бориса Розенблата у «бурштиновій справі». Текст рішення не було оприлюднено у зв’язку з розглядом справи у закритому режимі.
У повідомленні НАБУ зазначено, що «Окружний адміністративний суд м. Києва, … перевищив свої повноваження… Згадане рішення ОАСК… створить серйозні перепони у боротьбі з політичною корупцією в країні: збір доказів стосовно дій народних депутатів України для притягнення їх до кримінальної відповідальності буде заблоковано, як на даний час самими народними депутатами заблоковано процес скасування депутатської недоторканності».
Того ж року Руслан Арсірій розглядав позов ГО «Автомайдан» щодо Розпорядження Кабінету міністрів «Про затвердження складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посад директора Державного бюро розслідувань». Активісти подали позов, бо окремі члени конкурсної комісії не мали вищої юридичної освіти, що є обов’язковою вимогою для членства. Судовий процес тривав 15 місяців, що значно перевищує встановлені законом строки, і у березні 2018 року повністю відмовив у позові, оскільки вирішив, що права громадської організації не порушено.
Окрім цього, у квітні 2019 року разом з колегами служитель Феміди намагався зірвати кваліфікаційне оцінювання. Тоді одночасно 30 суддів не з’явились на іспит у ВККС. З оприлюднених записів з кабінету голови ОАСК випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією ексочільника нині ліквідованого ОАСКу Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду.
У присутності Руслана Арсірія у 2019 році Вовк обговорював плани підірву роботи ВККС. У 2021 році Арсірій задовольнив позов Андрія Портнова, яким зобов’язав Міністерство освіти переглянути підручники з історії, де згадуються події Революції Гідності. Суд вирішив, що історичні факти щодо дій тодішнього підрозділу міліції «Беркут» (існував до 2014 року, ― прим.) на Майдані не підтверджені відповідними вироками судів.
У декларації за 2024 рік суддя Арсірій зазначає чималу кількість нерухомості у Києві та Київській області у своїй власності та родини: три квартири площею 118,7, 28,5 та 74,70 квадратних метрів, три земельні ділянки площею 0,075, 2500 та 1258 квадратних метрів, житловий будинок площею 65,70 квадратних метра.
Також родина служителя Феміди володіє автівками «Hyundai Sonata» 2010 року та «BMV X5» 2016 року, іконами та мисливською рушницею. За 2024 рік дохід від ліквідованого суду в Арсірія становив 2 318 532 грн. Окрім цього, суддя зберігає $350 000 у готівці та 123 694 грн на рахунках.
Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. Під час головування Вовка в Окружному адміністративному суді його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема і про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Ексголова ОАСКу Павло Вовк
Влітку 2019-го з’явилась справа про «плівки Вовка» — записи з кабінету голови ОАСКу. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСКу Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка.
За даними слідства, нібито через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС й ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри.
НАБУ також опублікувало записи розмов судді Вовка. Із записів стало відомо, що суддя домовлявся про покупку коштовного антикваріату й старовинних монет. У листопаді 2019-го Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Генпрокуратура передала справу до суду.
У липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину «плівок» з кабінету голови ОАСК. На них голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова, Погрібніченка та інших співрозмовників вирішують, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також на записі чоловіки радяться, як приймати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи порушувати самотужки, щоб впливати на державу. Детально про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».
«Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету голови суду, з яких дізналася про зв’язки Павла Вовка з міністром Арсеном Аваковим та заступником Генерального прокурора Романом Говдою.
Також, як дізналося «Слідство.Інфо», голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з наближеним на той час до Володимира Зеленського оточенням — зокрема, Андрієм Богданом.
18 березня 2025 року Вища рада правосуддя звільнила з посади голову розформованого Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. За матеріалами розслідування НАБУ, суддя намагався захопити владу в судовій системі, а саме, хотів зірвати кваліфікаційне оцінювання суддів, під його головуванням судді приймали рішення про розблокування від мітингувальників Майдану Незалежності у 2013 році.
Читайте також: Суддю, через рішення якої Україна могла втратити понад пів мільярда гривень, можуть покарати
