Велика Палата Верховного Суду не задовольнила позов скандального ексголови ОАСКу Павла Вовка, у якому він оскаржує рішення Вищої ради правосуддя про його звільнення з посади судді. Вовк вимагав визнати записи прослуховування в його кабінеті недопустимими доказами.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з зали суду.
18 червня Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді скандального ексголови ліквідованого ОАСКу Павла Вовка. Це фінальне рішення у справі, яку слухали понад рік.
Адвокатка Павла Вовка, Валерія Лутковська, на початку судового засідання попросила зупинити розгляд справи за скаргою ексголови Окружного адміністративного суду Києва.
Вона пояснила це тим, що у Касаційному суді вже триває розгляд скарги іншої особи на один з пунктів регламенту Вищої ради правосуддя.
За її словами, закон говорить, що члени дисциплінарної палати ВРП, які ухвалювали певне рішення, не повинні брати участь у пленарному засіданні, де це рішення переглядається.
Однак Вища рада правосуддя у своєму регламенті уточнила це правило. Вона вирішила, що не можуть брати участь лише ті члени дисциплінарної палати, які безпосередньо розглядали саме те рішення, яке оскаржується.
«ВРП конкретизувала надто свавільно норму закону», – заявила Лутковська.
Представник ВРП Артем Брінцов виступив проти. Він заявив, що регламент нічого не порушує, а лише уточнює закон, опираючись на попередні рішення Верховного Суду.
У результаті, Велика Палата Верховного Суду відмовила захисту Вовка і вирішила не зупиняти справу.
Основний аргумент Вовка у суді — нібито недопустимість використання матеріалів кримінального провадження у дисциплінарній справі. Саме на цих плівках ексголова ліквідованого ОАСКу обговорював плани захоплення судової влади та вплив на інших суддів.
За словами юристів Фундації DEJURE, використання матеріалів кримінального провадження — стала практика Верховного Суду та Вищої ради правосуддя, і такі матеріали є допустимими доказами.
У DEJURE також наголошують, що рішення у справі Вовка створить прецедент для поновлення на посадах ще близько 50 суддів, звільнених за матеріалами кримінальних проваджень.
Нагадаємо, позов Павла Вовка розглядають у Верховному Суді вже понад рік — з квітня 2025 року. Однак рішення у ньому регулярно відкладають. Останнє засідання у цій справі відбулося 9 квітня. Тоді Велика Палата Верховного Суду почала розгляд позову ексголови ОАСК спочатку, але засідання знову перенесли. Водночас частину журналістів відмовилися впускати до будівлі суду. Розпорядник заявив, що у залі немає вільних місць. Однак на фото, зробленому DEJURE, видно, що приміщення було майже порожнім. Журналістка «Слідства.Інфо» була серед тих, хто не зміг потрапити всередину.
Про справу Павла Вовка
Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. За цей час він встиг відзначитися створенням злочинної організації з метою захоплення влади, в ухваленні неправосудних рішень і перешкоджанні роботі Вищої кваліфкомісії суддів.
Улітку 2019-го з’явилася справа про «плівки Вовка» — записи з кабінету голови ОАСКу. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСКу Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка.
За даними слідства, через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС та ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри.
НАБУ також опублікувало записи розмов судді Вовка, у яких йдеться про те, що суддя домовлявся про покупку коштовного антикваріату й старовинних монет. У листопаді 2019 року Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Генпрокуратура передала справу до суду.
У липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину «плівок» із кабінету голови ОАСКу. На них голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова, Погрібніченка та інших співрозмовників, обговорюють, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також на записі чоловіки радяться, як ухвалювати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи порушувати самотужки, щоб впливати на державу. Детально про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».
Пізніше «Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету тодішнього голови суду, з яких дізналася про зв’язки Павла Вовка з ексміністром Арсеном Аваковим та ексзаступником Генерального прокурора Романом Говдою. Їх журналісти показали у фільмах «Нарадча кімната» та «Нарадча кімната-2».
Також, як дізналося «Слідство.Інфо», голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з наближеним на той час до Володимира Зеленського оточенням — зокрема, Андрієм Богданом.
Окрім цього, Павло Вовк шість разів за період повномасштабного вторгнення виїжджав за кордон, де перебував загалом 78 днів. За інформацією Громадської ради доброчесності, для виїзду з України Вовк міг використати фіктивний статус докторанта.
З розслідування «Схем» також стало відомо, що ОАСК на чолі з Вовком готував сценарій повернення Віктора Януковича до влади під час повномасштабного вторгнення Росії. Тоді Янукович подав два позови до ОАСКу, щоб відновити свій статус президента, і його справи опинилися у «потрібного судді» з порушенням авторозподілу.
У Фундації DEJURE наголошують, за час головування Вовка в ОАСК дев’ятеро його підлеглих отримали службові квартири, більшість із яких швидко приватизували через «схеми непридатності» — новобудови визнавали такими, що потребують «капітальних вкладень». Сам Вовк також двічі скористався квартирними пільгами: одну квартиру приватизував ще у 2004 році, іншу — отримав як суддя та продав.
Під час головування Вовка в ОАСКу його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні спецпідрозділ «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Окружний адміністративний суд Києва ліквідували указом президента у грудні 2022 року через чималу кількість справ про корупцію щодо суддів. Більшість служителів Феміди, які працювали в ОАСКу, не здійснюють правосуддя понад 2 роки, деяких перевели до інших судів.
