Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя подала на звільнення суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Євгенія Аблова.
Дисциплінарне провадження стосується тиску на Київський окружний адміністративний суд для оскарження програшу Абловим конкурсу на посаду керівника територіального управління ДБР у Миколаєві.
Під час засідання Аблов стверджував, що ніколи не спілкувався щодо цього із колишнім головою ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Павлом Вовком, і голос на оприлюднених НАБУ «плівках» не його.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Під час засідання 25 лютого Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила подати на звільнення суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Євгенія Аблова. До ухвалення остаточного рішення Вищою радою правосуддя його тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя.
Дисциплінарне провадження стосується подій 2019 року, коли Аблов, згідно з оприлюдненими НАБУ «плівками Вовка», намагався домовитися з головою Київського окружного адміністративного суду Олегом Басаєм про оскарження програшу конкурсу на посаду керівника територіального управління ДБР у Миколаєві.
Якщо хочете бачити більше матеріалів про суддів на нашому сайті, підтримайте нашу роботу одноразово або щомісяця. Також ви можете підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
За даними слідства, Аблов також звертався за допомогою до голови ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, який нібито погодив все з колишнім міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Крім цього, Вовк порадив Аблову тиснути на КОАС кримінальним переслідуванням.
З «плівок Вовка» також стало відомо, що Павло Вовк мав вплив на членів ВРП. На оприлюднених записах судді, включно з Абловим, обговорюють подання позовів до Окружного адмінсуду задля зупинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, пошук осіб, від імені яких будуть подаватись позови.
Аблов став відомим у цій справі, зокрема, завдяки фразі «Шеф, давай что-то учудім».
На засіданні Третьої дисциплінарної палати ВРП свою позицію висловив голова Київського окружного адміністративного суду Олег Басай, який був присутній по відеозвʼязку. Басай заявив, що не спілкувався ні з Вовком, ні з Абловим щодо вирішення чи перебігу справи.
«Коли були опубліковані плівки («плівки Вовка», — ред.), тоді я подивився. До того мені не було відомо (про позов Аблова до ДБР, — ред.)», — зазначив Басай.
Він наголосив, що не контролює справи, які надходять до суду, та не втручається в їхній розподіл.
Сам Євгеній Аблов під час засідання Третьої дисциплінарної палати ВРП стверджував, що ніколи не спілкувався з Павлом Вовком щодо цієї справи: «Я щодо цього ніколи з Вовком не спілкувався. Жодною експертизою мій голос не підтверджується. Якщо члени Вищої ради правосуддя візьмуть до уваги ті протоколи, які складено детективом Шмітько, який стверджує, що я на тих протоколах і то мій голос, то я ще раз повторюсь: то не я, то не мій голос».
Водночас дисциплінарний інспектор ВРП Юрій Плескач наголосив, що експерт, порівнюючи аудіозаписи розмов Вовка, ідентифікував, що на цьому записі він говорить саме з Євгенієм Абловим. Також він наголосив, що Аблов вчиняв конкретні дії, щоб тиск на рішення КОАС відбувся.
Юрій Плескач запропонував притягнути Євгенія Аблова до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. За звільнення проголосували три з чотирьох членів ВРП.
Членкиня ВРП Ольга Попікова запропонувала тимчасове відсторонення судді на 3 місяці з позбавленням доплат та направленням до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації.
У лютому 2025 року Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила аналогічне рішення. Тоді його також подали на звільнення, зокрема, за обговорення, планування та здійснення повідомлення про замінування будівлі ВРП з метою зірвати засідання Дисциплінарної палати ВРП.
Євгеній Аблов відомий не тільки своїми звʼязками із Павлом Вовком. У грудні 2013 року він також ухвалив рішення, яке фактично зобовʼязало правоохоронців «зачистити» Майдан.
Йдеться про позов Євгена Гриненка, в якому стверджувалось, що мітингувальники, їх намети та барикади заважають гуляти центром Києва. Чоловік просив захистити його право на вільне пересування. 9 грудня Аблов задовольнив цей позов, було відкрито виконавче провадження.
На підставі цих документів спецпідрозділ «Беркут» здійснив спробу розгону Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року.
Це рішення Аблова оскаржили після Революції Гідності, але суддя Світлана Шелест відмовила у відкритті апеляційного провадження.
У травні 2017 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала у цих діях судді Аблова ознаки дисциплінарного проступку, однак не притягнула його до відповідальності через закінчення строку давності.
У серпні 2017 року суддя Аблов визнав законною схему закупівлі так званих «рюкзаків Авакова», через що син міністра внутрішніх справ зміг уникнути покарання. А у 2018 році він поновив на посаді ректорку медичного університету імені Богомольця Катерину Амосову.
Аблов неодноразово потрапляв у поле зору «Слідства.Інфо». У 2019-му агенція зняла святкування дня народження судді Аблова, після чого він з колегами хотів отримати доступ до телефонних з’єднань журналістки, щоб зрозуміти, звідки вона дізналася про час та місце події.
«Слідство.Інфо» у документальному фільмі-розслідуванні у двох частинах про домовленості суддів Окружного адмінсуду Києва з високопоставленими політиками і правоохоронцями проаналізувало записи на «плівках ОАСКу», де Аблов — один з основних фігурантів.
У квітні 2023 року стало відомо, що Аблов намагався піти у відставку, яка передбачала щомісячні стотисячні виплати від держави. ОднакВища рада правосуддя зупинила розгляд заяви судді.
У вересні 2024 року журналісти «Слідства.Інфо» зʼясували, що Аблов винаймав помешкання у колишнього прокурора Сергія Нечипоренка, якого кілька років тому затримали на хабарі у $150 000.
