Велика Палата Верховного Суду продовжила розгляд позову скандального ексголови ОАСК Павла Вовка, у якому він оскаржує рішення Вищої ради правосуддя про його звільнення з посади судді. Це останній шанс Вовка повернутись у систему через українські суди. А, за інформацією Фундації DEJURE, ризик його поновлення доволі високий.
Вовка обвинувачують у створенні злочинної організації з метою захоплення влади, в ухваленні неправосудних рішень і перешкоджанні роботі Вищої кваліфкомісії суддів.
До початку засідання донька Павла Вовка — Діана — почала голосно кричати та ображати присутніх активістів та журналістів. Сам Вовк не зʼявився.
Суд вирішив поновити розгляд справи, щоб дослідити факти та додатково заслухати сторони. Засідання перенесли на 9 квітня.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з зали суду.
29 січня Велика Палата Верховного Суду продовжила розгляд позову скандального ексголови ліквідованого ОАСК Павла Вовка, у якому він оскаржує рішення Вищої ради правосуддя про його звільнення з посади судді. Це останній шанс Вовка повернутись у систему через українські суди.
«Справа Вовка — тест на здатність українського правосуддя очиститися від найбільш одіозних фігур, які роками перетворювали суди на інструмент політичних змов і корупційних схем. Якщо Вовку повернуть мантію, це буде вирок не йому, а всій судовій реформі: доказ того, що Верховний Суд залишився заручником старої системи», — кажуть у Фундації DEJURE.
У DEJURE також наголошують, рішення по Вовку створить прецедент для поновлення ще близько 50 суддів, звільнених за матеріалами кримінальних справ.
На судове засідання прийшла жінка, яка почала голосно кричати та ображати присутніх активістів та журналістів.
Жінка відмовилася спілкуватися з журналісткою «Слідства.Інфо»: «З вашою газетою спілкуватися я ніколи не буду!… Продажним журналістам коментарі не даю… Ви грантожерні продажні журналісти, які тут стоять за гроші або за натуру».
«Слідство.Інфо» дізналося, що це донька Павла Вовка — Діана. Однак сама жінка відмовилася підтверджувати чи заперечувати це, просто втекла від журналістки.
За даними «Слідства.Інфо», Діана Вовк 1999 року народження. Вона закінчила приватний коледж-інтернат для дівчат у Лондоні, а також Лондонський університет королеви Марії. Крім того, з її резюме стало відомо, що у 2017 та 2018 роках проходила практику в нині ліквідованому Окружному адміністративному суді Києва, яким керував Вовк, а у 2020 році кілька місяців була медіа-асистенткою у Верховній раді України, а потім ще місяць — у Київській міській адміністрації. Остання її практика, про яку вдалося дізнатися, тривала два місяці і закінчилася на початку 2024 року у Північному апеляційному господарському суді.
Юрист Ярослав Кузишин також прокоментував своє перебування у суді: «Ми вважаємо, що такі люди, як Павло Вовк, зважаючи на ті всі відомі факти, висвітлені у плівках Вовка, ми вважаємо, що він порушує суддівську етику відповідно не може бути суддею. Ми вважаємо, що таким не місце у судовій системі».
Чоловік каже, що Павло Вовк оскаржив в Європейському суді з прав людини те, що НАБУ опублікувало його плівки: «Що це була дискридитація, це було незаконно. Це було спрямоване на те, щоб дискридитувати його і чинити тиск на систему». Однак сьогодні, 29 січня, Європейський суд з прав людини визнав заяву Павла Вовка про втручання в його приватне життя неприйнятною.
Сам Павло Вовк на засідання Верховного суду не зʼявився.
Замість нього у суді виступала Валерія Лутковська. Жінка вважає, що члени ВРП не мали права розглядати матеріали негласних слідчих розшукових дій, коли вони ще знаходяться в суді, який ще не дослідив їх у повній мірі: «Дисциплінарна палата вже бере матеріали НСРД, сприймає їх як істину в останній інстанції, використовує поза межами кримінального процесуального закону та стверджує, що ці дії були вчинені Павлом Вовком, не дочекавшись розгляду кримінального провадження у відповідному суді. Саме тому аналізувати й відповідати на питання по суті немає сенсу бо вся інформація отримана з неналежного джерела. Це, умовно кажучи, «плоди отруйного дерева», адже порушення у вигляді використання матеріалів НСРД тягне за собою всі інші порушення».
Крім того, вона згадала і за те, що прослуховування Національного антикорупційного бюро України Павла Вовка порушувало його права, адже проводилося без рішення суду.
На це представниця Вищої ради правосуддя Ольга Белінська заявила, що ВРП не є судом і не досліджує належність та допустимість доказів.
«Ми не встановлюємо вину чи невинуватість особи й не досліджуємо саме кримінальне правопорушення — для нас це не є важливим. Ми беремо лише факти з матеріалів НСРД щодо поведінки судді під час здійснення правосуддя, у його робочі чи навіть позаробочі моменти, адже для нас важлива поведінка судді та те, чи є вона в подальшому належною», — пояснила Белінська.
Суд вирішив поновити розгляд справи, щоб дослідити факти та додатково заслухати сторони. Засідання перенесли на 9 квітня.
«Поки є громадськість і суспільний інтерес, це рішення відтягуватимуть доти, доки не настане штиль і всім стане нецікаво», — каже комунікаційниця Фундації DEJURE Ольга Коморова.
Антон Зелінський, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE, пояснює, що хоч Павло Вовк і звільнений з ОАСКу, втім, якщо його поновлять, то саме на посаді в ліквідованому судді, «де він звісно не зможе судити, поки його кудись не переведуть»: «Якщо ти в ліквідованому суді, то, звісно, правосуддя не здійснюєш і жодні справи не розглядаєш. Вовк передбачив цю ситуацію і подав скаргу до Конституційного суду на норму, яка забороняє переводити суддів із ліквідованих судів без проходження кваліфікаційного оцінювання».
Він нагадує, що кваліфікаційного оцінювання Вовк уникає ще з 2019 року: «Тоді була історія, коли він і ще 30 суддів з його суду в один день раптово захворіли й таким чином пропустили іспит».
За словами Зелінського, позиція захисту ґрунтується не на запереченні змісту плівок, а на процедурних аргументах, що може мати системні наслідки: «Про саму суть плівок не йдеться — їх не оскаржують. Основний аргумент — нібито неможливість використання матеріалів НСРД у дисциплінарному провадженні. Якщо ж поновлять Вовка, після нього зможуть прийти й поновитися ще близько 50 суддів».
Більше про справу Павла Вовка
Нагадаємо, Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. За цей час він встиг відзначитися створенням злочинної організації з метою захоплення влади, в ухваленні неправосудних рішень і перешкоджанні роботі Вищої кваліфкомісії суддів.
Так, влітку 2019-му з’явилась справа про «плівки Вовка» — записи з кабінету голови ОАСКу. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСКу Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка.
За даними слідства, нібито через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС й ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри.
НАБУ також опублікувало записи розмов судді Вовка. Із записів стало відомо, що суддя домовлявся про покупку коштовного антикваріату й старовинних монет. У листопаді 2019-го Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Генпрокуратура передала справу до суду.
У липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину «плівок» з кабінету голови ОАСК. На них голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова, Погрібніченка та інших співрозмовників вирішують, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також на записі чоловіки радяться, як приймати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи порушувати самотужки, щоб впливати на державу. Детально про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».
Пізніше «Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету голови суду, з яких дізналася про зв’язки Павла Вовка з міністром Арсеном Аваковим та заступником Генерального прокурора Романом Говдою. Їх журналісти показали у фільмах «Нарадча кімната» та «Нарадча кімната-2».
Також, як дізналося «Слідство.Інфо», голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з наближеним на той час до Володимира Зеленського оточенням — зокрема, Андрієм Богданом.
Окрім цього, Павло Вовк 6 разів за період повномасштабного вторгнення виїжджав за кордон, де перебував загалом 78 днів. За інформацією Громадської ради доброчесності, для виїзду з України Вовк міг використати фіктивний статус докторанта.
З розслідування «Схем» також стало відомо, ОАСК на чолі з Вовком готував сценарій повернення Віктора Януковича до влади під час повномасштабного вторгнення Росії. Тоді Янукович подав два позови до ОАСКу, щоб відновити свій статус президента і його справи опинилися у «потрібного судді» з порушенням авторозподілу.
У Фундації DEJURE наголошують, за час головування Вовка в ОАСК дев’ятеро його підлеглих отримали службові квартири, більшість із яких швидко приватизували через «схеми непридатності» — новобудови визнавали такими, що потребують «капітальних вкладень». Сам Вовк теж скористався квартирними пільгами двічі: одну квартиру приватизував ще у 2004 році, іншу — отримав як суддя та продав.
Під час головування Вовка в Окружному адміністративному суді його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема і про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Окружний адміністративний суд Києва ліквідували указом президента у грудні 2022 року через чималу кількість справ про корупцію, порушених щодо суддів. Більшість служителів Феміди, які працювали в ОАСКу не здійснюють правосуддя понад 2 роки, деяких перевели до інших судів.
Самого ж Вовка — після кількох річних скандалів — Вища рада правосуддя остаточно звільнила 18 березня 2025 року. Дисциплінарна справа щодо неналежної поведінки Павла Вовка тривала понад 3 роки.
