9 квітня Велика Палата Верховного Суду мала продовжити розгляд справи скандального ексголови ОАСК Павла Вовка. До початку засідання судовий розпорядник сказав частині журналістів, що у залі немає місць, і відмовився їх впускати.
Водночас фундація DEJURE поділилася з журналістами фото із засідання, на якому видно порожні столи.
Пізніше у пресслужбі суду зазначили, що «вільні місця» на фото зумовлені виключно тим, що люди не змогли пройти, бо в проході поставили камеру.
Зрештою суд оголосив перерву і засідання перенесли на 18 червня.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Під час засідання Великої Палати Верховного Суду щодо поновлення на посаді скандального ексголови ліквідованого ОАСК Павла Вовка деяких журналістів відмовилися впускати. Розпорядник суду заявив, що у залі немає місць. Однак на фото, зробленому DEJURE, видно, що зал майже порожній.
«Я прийшла за 15 хвилин до початку засідання. Мене відмовилися пускати, оскільки немає вільних місць, однак сказали чекати, бо я показала журналістське посвідчення. Через 10 хвилин повернулася розпорядниця і сказала, що нічим не може допомогти, оскільки зала переповнена. Хоча пізніше мені надсилали фото, де чітко видно, що місця є. А зараз вийшла розпорядниця і на наші вмовляння з іншими журналістами (зокрема Watchers) сказала, що після нарадчої, можливо, пустить», — каже журналістка «Слідства.Інфо» Ліза Бикова.
На засідання не впустили й інших журналістів, активістів та навіть дипломатів ЄС. Про це написав співзасновник фундації DEJURE Михайло Жернаков:
«Наша пісня гарна й нова. Верховний Суд не пускає на засідання людей і пресу — “нема місць”. Намагалися не пустити і дипломатів з ЄС і щонайменше трьох його країн-членів — слава Богу, не вийшло. Ось ці “нема місць” переді мною прямо зараз. Відразу кілька штук. Для преси теж повно місця. Найцікавіше, що коли в грудні прийшов цілий натовп мутних персонажів підтримувати проросійську суддю Отрош — їм доставляли стільці».
Сам Павло Вовк на засідання не з’явився, його представляла адвокатка. У зв’язку зі зміною судді розгляд справи розпочали спочатку. Зрештою суд оголосив перерву і засідання перенесли на 18 червня на 10:00.
Пізніше прессекретарка Верховного Суду Ольга Туєва пояснила, що у залі журналісти стояли, тому склалося таке враження на фото, що місць немає. На підтвердження надіслала своє фото.
«Ті “вільні місця” на фото зумовлені виключно тим, що люди не змогли пройти, бо в проході поставили камеру. Я також стою. На жаль, це питання вирішую не я — це сфера відповідальності судових розпорядників», — зазначила Ольга Туєва.
Вона також додала: «На майбутнє, будь ласка, подавайте завчасно клопотання або повідомляйте про намір відвідати засідання, щоб ми розуміли орієнтовну кількість людей і могли забезпечити належні умови для участі всіх охочих».
Більше про справу Павла Вовка
Нагадаємо, Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. За цей час він встиг відзначитися створенням злочинної організації з метою захоплення влади, в ухваленні неправосудних рішень і перешкоджанні роботі Вищої кваліфкомісії суддів.
Так, влітку 2019-му з’явилась справа про «плівки Вовка» — записи з кабінету голови ОАСКу. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСКу Євгенія Аблова й Ігоря Погрібніченка, а також судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка.
За даними слідства, нібито через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС й ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри.
НАБУ також опублікувало записи розмов судді Вовка. Із записів стало відомо, що суддя домовлявся про покупку коштовного антикваріату й старовинних монет. У листопаді 2019-го Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжити строки досудового розслідування у провадженні щодо «плівок НАБУ». Генпрокуратура передала справу до суду.
У липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину «плівок» з кабінету голови ОАСК. На них голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова, Погрібніченка та інших співрозмовників вирішують, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також на записі чоловіки радяться, як приймати рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи порушувати самотужки, щоб впливати на державу. Детально про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «За вовчими правилами. Що НАБУ розповіло про Окружний адмінсуд Києва».
Пізніше «Слідство.Інфо» отримало нові записи з кабінету голови суду, з яких дізналася про зв’язки Павла Вовка з міністром Арсеном Аваковим та заступником Генерального прокурора Романом Говдою. Їх журналісти показали у фільмах «Нарадча кімната» та «Нарадча кімната-2».
Також, як дізналося «Слідство.Інфо», голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з наближеним на той час до Володимира Зеленського оточенням — зокрема, Андрієм Богданом.
Окрім цього, Павло Вовк 6 разів за період повномасштабного вторгнення виїжджав за кордон, де перебував загалом 78 днів. За інформацією Громадської ради доброчесності, для виїзду з України Вовк міг використати фіктивний статус докторанта.
З розслідування «Схем» також стало відомо, ОАСК на чолі з Вовком готував сценарій повернення Віктора Януковича до влади під час повномасштабного вторгнення Росії. Тоді Янукович подав два позови до ОАСКу, щоб відновити свій статус президента і його справи опинилися у «потрібного судді» з порушенням авторозподілу.
У Фундації DEJURE наголошують, за час головування Вовка в ОАСК дев’ятеро його підлеглих отримали службові квартири, більшість із яких швидко приватизували через «схеми непридатності» — новобудови визнавали такими, що потребують «капітальних вкладень». Сам Вовк теж скористався квартирними пільгами двічі: одну квартиру приватизував ще у 2004 році, іншу — отримав як суддя та продав.
Під час головування Вовка в Окружному адміністративному суді його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема і про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Окружний адміністративний суд Києва ліквідували указом президента у грудні 2022 року через чималу кількість справ про корупцію, порушених щодо суддів. Більшість служителів Феміди, які працювали в ОАСКу не здійснюють правосуддя понад 2 роки, деяких перевели до інших судів.
Самого ж Вовка — після кількох річних скандалів — Вища рада правосуддя остаточно звільнила 18 березня 2025 року. Дисциплінарна справа щодо неналежної поведінки Павла Вовка тривала понад 3 роки.
