На тестування особистих морально-психологічних якостей суддів з’явилось 7 суддів з 33. Таке тестування проводиться у рамках кваліфікаційного оцінювання задля визначення, чи відповідає суддя займаній посаді. Його проходять служителі Феміди, які ухвалювали сумнівні рішення чи подаються на посади в суди вищої інстанції. У разі, якщо суддя не набирає необхідну кількість балів, то на служителя Феміди можуть відкрити дисциплінарну справу чи подати на звільнення.
Однак, за словами представника фундації «DEJURE», процедуру перевірки відповідності судді посаді можна затягнути на місяці, а то й роки, і увесь цей час судді будуть отримувати зарплату.
Раніше тестування призначили 41 особі, проте з’явилося лише 8. У списку осіб, яким призначили тестування судді, які брали хабарі, забороняли Революцію Гідності чи приймали інші рішення, які суперечать нормам суддівської етики.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
17 березня 2025 року ВККС призначила тестування 41 судді, проте на іспит з’явилося лише 8 з них. Серед цих служителів Феміди: судді Окружного адмінсуду Києва Євгеній Аблов та Анна Кузьменко, суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Василь Бедьо, суддя Волинського окружного адмінсуду Олександр Лозовський, суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Катерина Лукінова, суддя Черкаського окружного адмінсуду Тамара Новікова, суддя Кіровського районного суду Дніпра Геннадій Підберезний та суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Зоряна Чевилюк.
25 березня 2025 року було визначено резервною датою проведення тесту і ті судді, які не відвідали іспит раніше (33 людини), мали прийти цього дня. Журналістка «Слідства.Інфо» відвідала ВККС та з’ясувала, що на другу дату прийшло лише 7 суддів.
Журналістка запитала служителів Феміди про те, чому їм не вдалось потрапити на тестування 17 березня.
«Я хворіла», — відповіла суддя Господарського суду Києва Інна Алєєва. На запитання про те, як служителька Феміди ставиться до того, що більшість колег не відвідує тестування, Алєєва відповіла, що «у них багато роботи». «Я не в темі, що там у них відбувається, стараюсь не читати таке», — додала суддя.
Суддя Інна Алєєва
Суддя Буського районного суду Львівської області Ігор Кос також був присутній на тестуванні 25 березня. «Це була резервна дата, 17-го числа у мене були поважні причини, я проходив відрядження в Апеляційному суді, яке було визначено заздалегідь у січні (…) Я не можу знати поважність чи неповажність причин колег, можливо хтось захворів, можливо, інші причини», — сказав Кос.
Суддя Ігор Кос
Серед інших суддів, які прийшли складати тести 25 березня: суддя Шевченківського районного суду Києва Наталія Волокітіна, суддя Франківського районного суду Львова
Мирослава Гулієва, суддя Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Наталія Цендра, суддя Деснянського районного суду Києва Ірина Татаурова та суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Олена Ярмак.
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) — державний орган, який займається професійною і особистісною оцінкою суддів України. Таке оцінювання проводиться задля відрядження чи конкурсу до іншого суду, або ж розв’язання питання про відкриття дисциплінарного провадження. Після рекомендацій від ВККС Вища рада правосуддя неодноразово відкривала дисциплінарні справи щодо «суддів Майдану», суддів-хабарників та тих, хто порушував професійну етику.
Отже, судді, до діяльності яких у вищих органів є запитання, мають пройти кілька етапів кваліфікаційного оцінювання. Кожен суддя набирає загальну кількість балів, яка включає: знання права, здатність проводити судове засідання, здатність ухвалювати рішення, здатність виконувати необхідний обсяг роботи, кількість розглянутих справ, кількість скарг та дисциплінарних проваджень судді, сюди також входить оцінювання особистих якостей суддів.
Тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей суддів — один з етапів кваліфікаційного оцінювання, який включає такі методики: тест загальних здібностей, інструмент «PAI» (Personality Assessment Inventory), тест особистих компетенцій і тест благонадійності. На другому етапі цього тестування відбувається інтерв’ю з психологом. У випадку, якщо суддя не проходить тестування, ВККС подає рекомендацію до Вищої ради правосуддя про притягнення судді до відповідальності або звільнення з посади.
Нагадаємо, 11 березня ДБР провело обшуки у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та у заступника голови ВККС Олексія Омельяна.
Скарги до ДБР подали кілька суддів та нардеп за фактами різних порушень: щодо втручання в приватне життя подала скаргу суддя Печерського райсуду Оксана Царевич, щодо можливого надання неправдивих свідчень заступником голови ВККС у справі судді Олексія Тандира — народний депутат Максим Бужанський, щодо витрачання коштів через незаконне кваліфікаційне оцінювання — суддя Господарського суду Києва Інна Отрош молодша.
Оксана Царевич коментувала своє рішення подати скаргу так: «Наприкінці минулого року від Комісії за підписом Олексія Омельяна мені надійшов запит, деякі питання з якого мене відверто здивували. Наприклад, член ВККС просив надати інформацію щодо ухвалених мною судових рішень за період з 2012 по 2016 роки, хоча у мене ще у 2015 році закінчився 5-річний строк повноважень. Також члена Комісії цікавило, де я проживаю та на якій підставі, яким автомобілем користуюся, хто наразі є членами моєї сім’ї. Крім того, його цікавила інформація про підтвердження проходження мною різних навчальних курсів. Це виглядало дивно, адже вся запитувана Комісією інформація зазначалася мною у різного роду деклараціях, а копії підтверджуючих документів я неодноразово самостійно направляла до Комісії для їх долучення до матеріалів досьє. Тому, відповідно, запитувана інформація мала б бути у моєму суддівському досьє».
Суддя Оксана Царевич
Пізніше, 21 березня ДБР відкрило кілька нових проваджень щодо конфлікту інтересів при проходженні конкурсу до апеляційних судів та про підроблений диплом члена ВККС Володимира Луганського подав нардеп «Слуги Народу» Кирил Нестеренко. Справу проти нього за водіння в нетверезому стані слухала скандальна суддя Печерського районного суду Світлана Смик, яка теж має проходити оцінювання у ВККС. Тоді Нестеренко уникнув покарання.
Після порушених справ до ВККС перестали з’являтись служителі Феміди, а частина суддів не з’явились на тестування, яке проводила Комісія.
«Короткострокова мета цих активностей — затримка проведення кваліфікаційного оцінювання щодо суддів ОАСК, Печерського та Шевченківського райсудів, оскільки ВККС уже з 1 травня буде активно проводити конкурс до апеляційних судів, а поточне оцінювання буде практично на паузі. Довгострокова мета — змусити піти з посади членів ВККС, які однозначно проголосують за звільнення цих одіозних суддів, зважаючи на попередню практику», — зазначає адвокаційний менеджер фундації «DEJURE» Антон Зелінський.
Також Антон Зелінський додає, що в цій ситуації прослідковується прямий вплив з метою зриву кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Такий же прийом ДБР застосовувало до колишнього голови ВККС Романа Ігнатова. Начебто у нього раніше був російський паспорт. Але щойно Ігнатов пішов з посади й перестав бути членом ВККС, інтерес ДБР до нього відразу зник.
Наразі для кожного етапу оцінювання ВККС назначає три дати проходження іспиту. Якщо судді, які мають пройти тестування не з’являються тричі, то служителів Феміди можуть подати на звільнення. Неявка до Вищої кваліфікаційної комісії суддів дуже затягує розгляд справи і таким чином особи, які мали сумнівні рішення і можуть нести за це відповідальність, уникають покарання. Справи, порушені у ДБР, ще більше відкладають розгляд суддів на відповідність посаді.
«Якщо справа доходить до проведення співбесіди, то суддя так само може безкарно її двічі пропустити. Якщо не зʼявиться втретє, Комісія має право розглядати питання його відповідності посаді без його участі. Далі ці судді затягують розгляд їх звільнення у ВРП і так далі. Таким чином можна процедуру затягнути на місяці, а то й роки, і увесь цей час отримувати доволі солідну зарплату», — додає Антон Зелінський.
Серед тих, хто так і не прийшли на тестування, зокрема, колишній голова ліквідованого Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк.
Суддя Павло Вовк
Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. Під час головування Вовка в Окружному адміністративному суді його судді ухвалили декілька резонансних рішень, зокрема і про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Влітку 2019-му з’явилась справа про «плівки Вовка» – записи з кабінету голови ОАСКу. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури провели обшуки в приміщенні нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Правоохоронці повідомили про розслідування щодо голови адмінсуду Павла Вовка та його колег.
За даними слідства, нібито через небажання проходити оцінювання у 2019 році Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження за фактами втручання в діяльність ВККС й ухвалення неправосудних рішень оголосили підозри.
Серед служителів Феміди, які також уникають оцінювання суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк. Вовк відомий тим, що безпідставно скерував справу щодо суддів ОАСКу від НАБУ до іншого органу. Також у 2015 суддя розблокував кошти колишнього міністра Миколи Присяжнюка, якого підозрювали в заволодінні 540 мільйонами гривень Аграрного фонду. Також Вовк скасував арешт 415 об’єктів нерухомості, які належали фірмі з оточення олігарха Ігоря Коломойського. У серпні 2019 Вовк задовольнив позов Андрія Портнова про стягнення на його користь із держави 6,8 млн грн компенсації за моральну шкоду та витрати на адвокатів за те, що на нього було накладено санкції в Канаді. Портнов стверджував, що начебто Україна надала Канаді недостовірну інформацію щодо нього.
Також не з’явився у ВККС суддя Турківського районного суду Львівської області Лука Кріль. У грудні 2018 року суддя Лука Кріль за хабар у 1000 євро запропонував порушнику, який керував автівкою напідпитку, закрити справу проти нього та повернути посвідчення водія. Гроші служитель Феміди взяв прямо у приміщенні суду. Співробітники СБУ та САП затримали суддю на робочому місці, коли той одержав другу частину неправомірної вигоди (400 євро). Ці кошти Кріль отримав у туалеті суду.
Тоді Лука Кріль виконував обов’язки голови Турківського райсуду та був у ньому єдиним суддею.
У січні 2020 року Кріль знову взяв хабар. Цього разу за 500 євро він пообіцяв обвинуваченому допомогти уникнути відповідальності, якщо той дочекається спливу строків накладення стягнення, та закрив справу.
Подальшу долю суддів, які так і не пройшли тестування поки не вирішено. Вища кваліфікаційна комісія суддів має провести засідання та вирішити їхню долю.
Читайте також: ВРП тимчасово відсторонила суддю, який домовився про закриття справи проти свого сина-водія напідпитку
