У понеділок, 3 лютого, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відправила на звільнення скандального суддю нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Євгенія Аблова. Палата прийняла одноголосне рішення.
Зранку Аблов розповідав у соцмережах, що це USAID (агентство федерального уряду США, яке виділяло гроші на підтримку економіки та енергетичної системи, кібербезпеку, охорону здоров’я, гуманітарну допомогу, антикорупційну діяльність, — прим.) винен у ліквідації ОАСКу, зокрема згадав агенцію «Слідство.Інфо», яка, за його словами, «навмисно критикує рішення суддів ОАСК».
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
«Перша Дисциплінарна палата ухвалила притягнути до відповідальності суддю ОАСКу Аблова Євгенія Валерійовича та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади», — йшлося у висновку 1-а ДП ВРП.
Раніше одіозний суддя хотів втекти у відставку, але йому це не вдалося через скарги до ВРП за «плівками ОАСКу». Зокрема, служитель Феміди разом із Павлом Вовком організував повідомлення про хибне замінування будівлі ВРП. У той день 2-га ДП ВРП повинна була розглядати порушення Абловим правил суддівської етики. Також Аблов вів переговори щодо подачі штучних позовів для блокування роботи ВККС.
Цього разу суддя прибув на засідання, але подав клопотання про відвід кожного з членів ВРП та скаржився на затягування розгляду справи та недоброчесність ВРП у цілому.
Вже близько року ВРП намагалася розглянути дисциплінарну справу щодо судді Аблова, однак служитель Феміди під різними приводами не з’являвся на засідання, тому його постійно переносили. Один раз Аблов прийшов на розгляд його справи, однак поскаржився на поганий стан, попросив викликати медиків та перенести засідання на інший час.
Під час засідання Комісії він заявив, що о 14 годині матиме засідання Вищого антикорупційного суду щодо цієї ж справи, тому він не зможе пробути на засіданні довго: «Я просто хотів повідомити, що побуду тут трошки на засіданні й піду».
Окрім цього, Аблов заявляв про відводи всіх присутніх членів ВРП через «порушення законодавства», «конфлікт інтересів» та «політичні інтереси». Усі заяви про відводи ВРП відхилила.
«Бокова Юлія Валеріївна брала участь, коли розглядали питання про поновлення строку нашої судді Мазур і в десятерьох ходили в нарадчу кімнату, хоча там не було форуму», — додав до заяви про відвід Юлії Бокової суддя Аблов.
У судді Альони Мазур, про яку згадує Євгеній Аблов, теж є список недоброчесних дій. Зокрема, суддя ухвалила рішення на користь братів Суркісів у справі «ПриватБанку» (ексвласник банку Ігор Коломойський разом із братами Суркісами виводив кошти під час націоналізації), У результаті чого суд постановив стягнути з компанії понад 1 млрд грн на користь позивачів. При цьому судді ОАСКу проігнорували зв’язок Ігоря Суркіса з Ігорем Коломойським, які, за підтвердженням НБУ, разом володіли активами банку.
У квітні 2019-го одразу 30 суддів ОАСК не прийшли на іспит до ВККС, згодом ситуація повторилася. Серед цих суддів була і Мазур. Служителька Феміди пояснила свою відсутність тимчасовою непрацездатністю. Пізніше НАБУ оприлюднило так звані «плівки Вовка», з яких стало зрозуміло, що так вчинити рекомендував голова нині ліквідованого ОАСКу Павло Вовк.
Детективи НАБУ підозрювали тодішнього голову суду Павла Вовка та його колег у створенні злочинного угруповання з метою захоплення влади, а також викрили рідного брата Вовка на отриманні величезного хабаря для передачі суддям за певне рішення. Серед цих суддів, за інформацією фундації DEJURE, була й Альона Мазур.
Євгеній Аблов також зазначав, що пізніше подасть інші заяви про відвід у зв’язку з тим, що «ВРП фінансується органом, який поважною Америкою визнаний злочинним кублом». Мова йшла про організацію USAID. Перед розглядом справи у своїх соціальних мережах суддя критикував ГО «Автомайдан», DEJURE та «Слідство.Інфо».
«З серпня 2024 року подав 14 позовних заяв до членів ВРП, голови ВРП та ВРП, у яких крім іншого зазначив, що ГО «Автомайдан», DEJURE, «ЦПК», «Слідство Інфон», які фінансуються за рахунок фонду Сороса та USAID, навмисно у ЗМІ розміщують публікації із критикою рішень суддів ОАСК, особисто суддів та через колишнього члена правління ГО «Автомайдан» Маселка Р.А. подають скарги до ВРП», — написав Аблов.
Після відхилення заяв про відводи Аблов подав клопотання щодо відкладення розгляду його справи. «У зазначеній справі використовуються матеріали, які отримані у кримінальній справі, по якій мене на 14 годину чекають у Вищому антикорупційному суді. Я завчасно повідомив ВРП, що, на мою думку, навмисно домовляються члени ВРП з Вищим антикорупційним судом, щоб мене викликали одночасно. (…) Я прошу вас відкласти розгляд, справа і так рік слухається (…) Також прошу відкласти у зв’язку з тим, що у мене зараз температура», — аргументував перенесення розгляду суддя.
Також суддя подавав клопотання про закриття дисциплінарної справи.
ВРП задовольнила клопотання щодо перенесення розгляду справи на 16:00, проте Аблов не з’явився вчасно, пояснивши це «фізичною неможливістю доїхати з Вищого антикорупційного суду». Члени ВРП зазначили, що у судді було більше ніж година аби встигнути на продовження розгляду справи.
Раніше Аблов вже був фігурантом матеріалів «Слідства.Інфо». У 2019-му агенція зняла святкування дня народження судді, після чого він з колегами хотів отримати доступ до телефонних з’єднань журналістки, щоб зрозуміти, звідки вона дізналася про час та місце святкування.
«Слідство.Інфо» у документальному фільмі-розслідуванні у двох частинах про домовленості суддів Окружного адмінсуду Києва з високопоставленими політиками і правоохоронцями проаналізувало записи на «плівках ОАСКу», де Аблов — один з основних фігурантів. Справу щодо «плівок ОАСКу», де один із обвинувачених — Євгеній Аблов, слухають у Вищому антикорупційному суді.
Раніше «Слідство.Інфо» писало, що сина судді — Івана Аблова — правоохоронці підозрюють у вбивстві. Під час святкування Нового 2024 року між сином судді та спортсменом Ігорем Гергелем виникла суперечка. Аблов-молодший, за даними правоохоронців, вдарив Гергеля кухонним ножем і втік з місця злочину.
У квітні 2023 року стало відомо, що Євгеній Аблов намагався піти у відставку, яка передбачала щомісячні стотисячні виплати від держави. Однак Вища рада правосуддя зупинила розгляд заяви судді.