Вища рада правосуддя вирішила звернутись до Офісу Генпрокурора за додатковими матеріалами щодо справи обшуків у ВККС. Повідомлення про втручання в діяльність до Вищої ради правосуддя подав заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Олексій Омельян. У березні до його кабінету та особистого житла прийшли з обшуками після заяви судді Оксани Царевич до Державного бюро розслідувань. Через порушену справу затягується процес оцінювання скандальних суддів, що може призвести до продовження їхньої роботи в судах. Порушені справи проти членів ВККС можуть призвести до розформування Кваліфкомісії та безкарності недоброчесних суддів.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Олексій Омельян подав до Вищої ради правосуддя повідомлення про втручання у його діяльність. За словами Омельяна на засіданні ВРП, дії, які вчиняють слідчі під час розслідування порушених справ проти ВККС, порушують норми Кримінально-процесуального кодексу України та перешкоджають діяльності Комісії.
Олексій Омельян стверджує, що слідчий незаконно та безпідставно провів обшук за його місцем роботи та проживання. На це вказує те, що слідчий не склав протокол під час вилучення речей. Також слідчі проводили обшук впродовж 6 годин, попри повідомлення про те, що заступник немає жодного відношення до авторозподілу справ, через який і порушили справу.
Окрім цього, правоохоронці обшукали дітей Омельяна без відеофіксації цього процесу та вилучили мобільний телефон у дружини й ноутбук у заступника. Ця техніка досі не арештована судом.
Омельян також додає, що під час слідчих дій членів Комісії викликають на допити, що порушує порядок проведення засідань та блокує діяльність кваліфкомісії.
Вища рада правосуддя ухвалила рішення звернутись до Офісу Генпрокурора за додатковими матеріалами в кримінальних провадженнях та зобов’язала слідчих проводити розслідування таким чином, щоб не зупиняти роботу ВККС. Окрім цього, ВРП доручила робочій групі при необхідності вжити заходів щодо забезпечення незалежності членів Комісії.
Ви можете підтримати нашу роботу з викриття недоброчесних суддів і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Нагадаємо, 11 березня ДБР провело обшуки у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та у заступника голови ВККС Олексія Омельяна.
Заступник голови ВККС Олексій Омельян
Скарги до ДБР подали кілька суддів та нардеп за фактами різних порушень: щодо втручання в приватне життя подала скаргу суддя Печерського райсуду Оксана Царевич, щодо можливого надання неправдивих свідчень заступником голови ВККС у справі судді Олексія Тандира — народний депутат Максим Бужанський, щодо витрачання коштів через незаконне кваліфікаційне оцінювання — суддя Господарського суду Києва Інна Отрош молодша.
Оксана Царевич коментувала своє рішення подати скаргу так: «Наприкінці минулого року від Комісії за підписом Олексія Омельяна мені надійшов запит, деякі запитання з якого мене відверто здивували. Наприклад, член ВККС просив надати інформацію щодо ухвалених мною судових рішень за період з 2012 по 2016 роки, хоча у мене ще у 2015 році закінчився 5-річний строк повноважень. Також члена Комісії цікавило, де я проживаю та на якій підставі, яким автомобілем користуюся, хто наразі є членами моєї сім’ї. Крім того, його цікавила інформація про підтвердження проходження мною різних навчальних курсів. Це виглядало дивно, адже вся запитувана Комісією інформація зазначалася мною у різного роду деклараціях, а копії підтверджувальних документів я неодноразово самостійно направляла до Комісії для їх долучення до матеріалів досьє. Тому, відповідно, запитувана інформація мала б бути у моєму суддівському досьє».
Суддя Оксана Царевич
Пізніше, 21 березня ДБР відкрило кілька нових проваджень щодо конфлікту інтересів при проходженні конкурсу до апеляційних судів та про підроблений диплом члена ВККС Володимира Луганського. Другу заяву подав нардеп «Слуги Народу» Кирил Нестеренко. Справу проти нього за водіння в нетверезому стані слухала скандальна суддя Печерського районного суду Світлана Смик, яка теж має проходити оцінювання у ВККС. Тоді Нестеренко уникнув покарання.
Після порушених справ до ВККС перестали з’являтись служителі Феміди, а частина суддів не з’явились на тестування, яке проводила Комісія.
Так на оцінювання 17 березня з 41 судді з’явилося лише 8, а на резервну дату 25 березня прийшло лише 7 служителів Феміди.
«Короткострокова мета цих активностей — затримка проведення кваліфікаційного оцінювання щодо суддів ОАСК, Печерського та Шевченківського райсудів, оскільки ВККС уже з 1 травня буде активно проводити конкурс до апеляційних судів, а поточне оцінювання буде практично на паузі. Довгострокова мета — змусити піти з посади членів ВККС, які однозначно проголосують за звільнення цих одіозних суддів, зважаючи на попередню практику», — зазначав адвокаційний менеджер фундації «DEJURE» Антон Зелінський.
Також Антон Зелінський додавав, що в цій ситуації прослідковується прямий вплив з метою зриву кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Такий же прийом ДБР застосовувало до колишнього голови ВККС Романа Ігнатова. Начебто у нього раніше був російський паспорт. Але щойно Ігнатов пішов з посади й перестав бути членом ВККС, інтерес ДБР до нього відразу зник.
Наразі для кожного етапу оцінювання ВККС назначає три дати проходження іспиту. Якщо судді, які мають пройти тестування не з’являються тричі, то служителів Феміди можуть подати на звільнення. Неявка до Вищої кваліфікаційної комісії суддів дуже затягує розгляд справи й таким чином особи, які мали сумнівні рішення і можуть нести за це відповідальність, уникають покарання. Справи, порушені у ДБР, ще більше відкладають розгляд суддів на відповідність посаді.
«Якщо справа доходить до проведення співбесіди, то суддя так само може безкарно її двічі пропустити. Якщо не зʼявиться втретє, Комісія має право розглядати питання його відповідності посаді без його участі. Далі ці судді затягують розгляд їх звільнення у ВРП і так далі. Таким чином можна процедуру затягнути на місяці, а то й роки, і увесь цей час отримувати доволі солідну зарплату», — додавав Антон Зелінський.
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) — державний орган, який займається професійною й особистісною оцінкою суддів України. Таке оцінювання проводиться задля відрядження чи конкурсу до іншого суду, або ж розв’язання питання про відкриття дисциплінарного провадження. Після рекомендацій від ВККС Вища рада правосуддя неодноразово відкривала дисциплінарні справи щодо «суддів Майдану», суддів-хабарників та тих, хто порушував професійну етику.
Отже, судді, до діяльності яких у вищих органів є запитання, мають пройти кілька етапів кваліфікаційного оцінювання. Кожен суддя набирає загальну кількість балів, яка включає: знання права, здатність проводити судове засідання, здатність ухвалювати рішення, здатність виконувати необхідний обсяг роботи, кількість розглянутих справ, кількість скарг та дисциплінарних проваджень судді, оцінювання особистих якостей суддів.
Читайте також: Чому судді проігнорували тестування у ВККС?
