Що відомо про суддів, які звільнили ексберкутівців, обвинувачених у розстрілах Майдану

Колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Маргарити Васильєвої, Віктора Габрієля і Анатолія Орла пом’якшила запобіжні заходи п’ятьом ексбійцям “Беркуту”, яких обвинувачують у масових розстрілах на Майдані у найкривавіший його період — 20 лютого 2014 року. 

“Слідство.Інфо” проаналізувало біографії згаданих суддів.

Сьогодні, 28 грудня, апеляція застосувала до “ексберкутівців”  найбільш м’який запобіжний захід — особисте зобов’язання. Відтак, трьох з них, зокрема Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна, звільнили з СІЗО, Сергія Тамтуру й Олександра Маринченка — з-під домашнього арешту.

У суді представник Генпрокуратури обґрунтовував необхідність зміни запобіжного заходу тим, що обвинувачені перебувають у списках на обмін з Росією. На підтвердження цього він подав суду листа за підписом генпрокурора Руслана Рябошапки. 

Представники потерпілих у справах Майдану під час засідання неодноразово намагалися оскаржити дії новопризначеної групи прокурорів та колегії суддів, утім, всі їхні скарги колегія суддів відхилила. 

Ми виявили, що деякі з цих суддів раніше ухвалювали рішення в інтересах одіозних політиків і навіть режиму Януковича в часи Революції Гідності. 

Головуюча суддя Маргарита Васильєва працює в Київському апеляційному суді (раніше — Апеляційний суд міста Києва) з 2011 року. До цього впродовж десяти років була суддею Деснянського райсуду Києва. 2016 року Васильєва підтвердила можливість здійснювати правосуддя.

Як повідомляло видання “Наші гроші”, суддя Васильєва була у складі колегії суддів, яка у 2017 році всупереч закону скасувала угоди про визнання вини з двома фігурантами “газової справи Онищенка”. Олександр Онищенко — колишній нардеп, якого українські правоохоронці підозрюють у створенні незаконної газової схеми, через яку держава втратила понад півтора мільярда гривень. На думку журналістів, таке рішення суду зіграло на користь ексдепутата.

Журналісти пишуть, що угоду про визнання вини укладає обвинувачений з прокурором й отримує за це мінімальне покарання. Затверджує угоду суд, а скасувати її можна лише за бажанням сторін, які її уклали. Принаймні, так передбачає закон.

Натомість судді апеляційного суду взяли до уваги скарги захисників інших фігурантів “газової справи”, які не мали стосунку до угод. В тому числі й адвоката самого Онищенка. Як зауважили журналісти, інших аналогічних рішень у судовому держреєстрі вони не виявили.

Віктор Габрієль, за даними громадського руху “Чесно”, працює суддею понад 20 років. При цьому, весь цей час — у Київському апеляційному суді (раніше — Апеляційний суд міста Києва). 2017 року Габрієль підтвердив відповідність займаній посаді.

Під час Революції Гідності суддя відмовився задовольнити скаргу учасника акції протесту на рішення суду першої інстанції, яким його на пів року позбавили водійських прав через поїздку до резиденції Януковича. Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала, що Габрієль порушив норми Кодексу про адмінправопорушення. Утім, до дисциплінарної відповідальності суддю вирішили не притягати.

Анатолій Орел працює суддею Апеляційного суду міста Києва (нині — Київський апеляційний суд) з 2003 року. Три роки тому він підтвердив можливість здійснювати правосуддя в апеляційному суді.

Суддя Орел входив до складу колегії суддів, які підтвердили законність рішення Бориспільського міськрайонного суду про умовно-дострокове звільнення екснардепа від БЮТ Віктора Лозінського, засудженого на 10 років за вбивство селянина Валерія Олійника.

Останній загинув у 2009 році в результаті зіткнення на території мисливських угідь з Лозінським, а також колишніми прокурором Голованівського району Кіровоградської області Євгеном Горбенком і начальником Голованівського райвідділу міліції Михайлом Ковальським.

2016 року Бориспільський міськрайонний суд звільнив Лозінського умовно-достроково, а судді Апеляційного суду Київської області, серед яких був Анатолій Орел, підтвердили законність цього рішення. 

20 лютого 2014 року вважається найкривавішим днем протистоянь під час Революції Гідності. Тоді у центрі Києва загинули десятки людей. Слідство встановило причетність до розстрілів того дня 34 осіб: з них п’ятеро постали перед Святошинським судом Києва, який розглядає справу по суті. Решту оголосили в розшук. Справа щодо п’яти колишніх “беркутівців” розглядається в суді з 2016 року.

23 грудня 2019 року тристороння контактна група досягла домовленості про взаємне звільнення утримуваних осіб до кінця року.

Того ж вечора стало відомо, що українська сторона планує в межах обміну полонених передати бойовикам ОРДЛО колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Інститутській 20 лютого 2014 року.

ми в соцмережах

напишіть нам