Під час Революції Гідності влада тиснула на протестувальників різними методами. Наприклад, за допомогою судової системи. Українські судді часів президентства Януковича масово забороняли мирні протести та безпідставно обирали жорсткі запобіжні заходи затриманим. Проєкт ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» «База суддів Майдану» нараховує понад 300 служителів Феміди, які були причетні до утисків протестувальників. Наразі більшість із них продовжують судити українців та отримувати кошти з державного бюджету.
На десяту річницю Революції Гідності журналісти «Слідства.Інфо» вирішили дізнатися, чим займаються нині судді Майдану. Більшість цих служителів Феміди на сьогодні уникли покарання за свої дії: кримінальні провадження щодо них закрили, дехто з них оскаржив своє звільнення або просто пішов у відставку.
ЗАМІСТЬ ЗВІЛЬНЕННЯ — ВІДСТАВКА
Згідно із Законом «Про судоустрій і статус суддів» кожен суддя, який іде у відставку, утримується державою пожиттєво. Розмір цього щомісячного утримання залежить від зарплатні судді та його стажу — чим вищий стаж, тим більше суддя отримує грошей. Ці виплати можуть сягати сотень тисяч гривень на місяць.
Ігор Лічевецький — один із багатьох суддів «Майдану», хто вирішив скористатися можливістю пожиттєвого утримування за кошт українців.
Судді зліва направо: Олександра Мацедонська, Володимир Мельничук та Ігор Лічевецький
Під час Революції гідності, у 2014-му колегія суддів, у якій був Лічевецький, розглядала апеляційну скаргу на постанову ОАСКу (нині ліквідованого спеціалізованого адміністративного суду Києва, — прим.) про заборону мирних протестів на Майдані. Попри те, що одна з членкинь колегії — суддя Олександра Мацедонська — побачила порушення й відмовилася підтримувати рішення, Лічевецький разом з іншим суддею Володимиром Мельничуком фактично легалізували незаконну постанову ОАСКу.
«Лічевецький мав чудову можливість скасувати постанову ОАСКу, яка стала формальною причиною для силового розгону протестувальників на Майдані. Але він своє рішення виніс й постанову ОАСКу залишили в силі», — розповідає голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» Катерина Бутко.
Спочатку Лічевецькому та іншим суддям, які заборонили мирні протести, загрожувало звільнення, бо Тимчасова спеціальна комісія (ТСК) з перевірки суддів загальної юрисдикції знайшла порушення у постанові ОАСКу та апеляції. Але до звільнення не дійшло, бо судді успішно оскаржили рішення ТСК.
Після цього Лічевецький спокійно продовжив працювати та потрапив до Шостого апеляційного адміністративного суду, й звідти пішов у відставку в липні 2023 року. Тепер він перебуває на утримуванні у держави, тобто щомісяця отримує виплати з бюджету, середній розмір яких складає майже 100 тисяч гривень.
Лічевецький вважає, що заслуговує на пожиттєве утримування. Зараз він виховує дітей і не хоче згадувати минуле.
Згідно з інформацією «Бази даних суддів Майдану», 61 суддя з тих, хто перешкоджав мирним протестам, пішли у відставку та зараз утримуються за кошт українців.
ПОНОВЛЕННЯ НА ПОСАДІ
Більшість так званих «суддів Майдану» залишилися на своїх посадах. Попри негативні висновки від Громадської ради доброчесності, розслідування журналістів та увагу активістів, ці судді успішно пройшли всі перевірки й далі виносять рішення, ухвали, постанови, вироки.
Серед таких суддів Андрій Зінченко. Він 26 листопада 2013 року задовольнив позов Харківської міської ради й заборонив містянам проводити акцію «За Євроінтеграцію» на вулицях міста.
Суддя Андрій Зінченко / фото: kh.suspilne.media
За цю постанову на Зінченка подали скаргу до Вищої ради правосуддя (ВРП). У 2017 році її розглянули й суддю притягнули до дисциплінарної відповідальності — звільнення. Але Зінченко невдовзі оскаржив це рішення ВРП.
Під час проходження кваліфікаційного оцінювання від Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Зінченко збрехав у спеціальній декларації доброчесності — приховав те, що забороняв протести під час «Майдану».
Брехня у декларації є дисциплінарним порушенням, за яке ВРП може притягнути суддю до відповідальності. Однак Зінченко не отримав покарання, бо ВРП вирішило, що суддя ненавмисно збрехав у декларації доброчесності.
Зараз Зінченко й далі працює суддею Харківського окружного адміністративного суду.
Подібна історія і у судді Печерського районного суду міста Києва Оксани Царевич. Вона позбавляла права керувати автомобілем активістів, які влаштовували мирні протести. Наприклад, «автомайданівці» блокували дорогу, яка вела до резиденції президента-втікача Віктора Януковича у Межигір’ї.
Суддя Оксана Царевич / фото: www.unian.ua
Однієюз учасниць такого автопротесту була Ольга Лугова. Поліцейські склали на жінку протокол про адміністративне правопорушення за те, що вона не зупинилась на вимогу правоохоронців.
Цей протокол розглядали в суді, де Ольгу Лугову визнали винною у скоєнні адміністративного правопорушення. Протестувальницю позбавили права керування автомобілями на 6 місяців. Цю справу розглядала суддя Царевич.
Більшість таких адміністративних протоколів підробляли або оформлювали з помилками. Протокол на Ольгу Лугову не був виключенням.
Апеляційний суд Києва переглянув рішення Оксани Царевич і прийшов до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази: немає підтвердження відмови зупинятися на вимогу поліцейських, тому визнав постанову незаконною та необґрунтованою.
Царевич була однією з суддів, з якої «гучно» знімали недоторканність і яку майже одразу звільнили за порушення присяги. Але вже у червні 2020-го Шевченківський суд визнав суддю невинною, бо Царевич розглядала всі справи у законний строк, за правилами територіальної юрисдикції, провадження розпочинала відповідно до закону тощо.
А у 2021 році наказ про звільнення Царевич скасували й вона повернулась у Печерський районний суд міста Києва.
НЕЧИСЛЕННІ ЗВІЛЬНЕННЯ «СУДДІВ МАЙДАНУ»
Є і приклади, коли «суддів Майдану» звільнили з посади. Такі випадки є більше виключенням, серед яких, наприклад, суддя Дарницького районного суду міста Києва Віктор Дубас.
Екссуддя Віктор Дубас / фото: www.maidan-judges.info
Дубас 25 січня 2014 року ухвалив рішення про взяття під варту протестувальника Андрія Шминдюка. У рамках кримінального провадження чоловіка підозрювали у хуліганстві, хоча це на нього напали правоохоронці, побили його та розтрощили автомобіль.
Через рішення Дубаса протестувальник пробув під вартою з 23 січня по 14 лютого, поки Апеляційний суд не змінив запобіжний захід Шминдюку на домашній арешт.
Також цей суддя позбавляв активістів права керувати автомобілем.
У 2017 році під час проходження кваліфікаційного оцінювання ВККС вирішила, що Дубасу не місце в суді. Чоловіка остаточно звільнили у 2019 році.
Також є судді, які самі йшли з посади. Наприклад, Марія Шклянка — екссуддя Дарницького районного суду міста Києва. Вона позбавляла права водити автомобілем «майданівців».
Екссуддя Марія Шклянка
Зрештою, суддя у 2018 році за власним бажанням покинула посаду судді.
За інформацією проєкту «База суддів Майдану» станом на 2022 рік, з понад 300 причетних до утисків протестувальників суддів, лише 20 звільнились за власним бажанням, ще 53 судді були звільнені за порушення (не завжди за справи «Майдану»). Однак 170 «суддів Майдану» досі залишаються на своїх посадах та виносять вироки українцям.
Читайте також: Вдати доброчесного суддю і втекти у відставку: як судді з сумнівною репутацією отримують стотисячні пенсії від держави
