0

З так званого “короля контрабанди” Вадима Альперіна суд стягнув 35 мільйонів гривень застави у державний бюджет України.

Відповідне рішення ухвалили судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України, повідомляє “Слідство.Інфо”.

Це — частина застави від 70 мільйонів гривень, які Альперін вніс загалом. Відтак, тепер він має додатково внести ще 41,6 мільйона гривень.

Гроші стягнули через те, що підозрюваний не виконував покладених на нього процесуальних обов’язків. Адже після того, як за одеського бізнесмена внесли заставу і він вийшов з-під варти, то мав, зокрема, здати всі документи, які дозволяють йому виїжджати за кордон.

Утім, детективи і прокурори з’ясували, що Вадим Альперін має ізраїльський паспорт, і тривалий час ним користувався. Зокрема, вказував його під час відкриття банківських рахунків за кордоном.

Сам же Альперін під час минулого засідання сказав, що загубив цей документ незадовго до затримання, тому здати його не може.

Нагадаємо, що НАБУ затримало Вадима Альперіна торік у листопаді. За даними слідства, він є очільником злочинної організації, яка махінаціями незаконно завозила товари в Україну. Через цю схему держава втратила майже 78 мільйонів гривень. Суд призначив йому заставу в 70 мільйонів гривень, яку бізнесмен сплатив і вийшов із СІЗО. Зараз він на свободі.

Крім Альперіна правоохоронці затримали ще 10 осіб, які підозрюються у скоєнні злочинів, пов’язаних з порушеннями митного законодавства. Серед них був і заступник начальника Київської митниці Сергій Тупальський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чорна бухгалтерія “короля контрабанди”

Зауважимо, що Альперіна вже арештовували в листопаді 2017-го. Тоді його підозрювали в спробі дати співробітнику НАБУ 800 тисяч доларів хабаря. Утім, тоді він так само вийшов під заставу. Зараз ця справа слухається в Печерському суді Києва.

У лютому журналісти “Слідства.Інфо” опублікували фільм-розслідування “Король контрабанди”. У ньому розповідається про те, як відомий одеський бізнесмен міг системно підкуповувати суддів, прокурорів та поліцейських. У розпорядженні журналістів опинилася “чорна бухгалтерія” та листування Альперіна, з яких випливає, що він міг платити хабарі за переслідування своїх конкурентів та правоохоронців, які вели розслідування проти підконтрольних йому компаній.